Рішення

від 15.11.2024 по справі 469/529/24

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.11.2024 Справа №469/529/24 2/469/465/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Тавлуй В. В.,

за участю секретаря судового засідання Рогозевич С. О.

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилася

представник відповідача

Акціонерного товариства «Сенс Банк» - не з`явився,

представник відповідача Державного реєстратора

комунального підприємства «ЕНЕРГО»

Арбузинської селищної ради Миколаївської області - не з`явився,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», Державного реєстратора комунального підприємства «ЕНЕРГО» Арбузинської селищної ради Миколаївської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору іпотеки на житловий будинок та скасування рішення державного реєстратора, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 02.04.2024 року звернулася до Березанського районного суду з зазначеним позовом, у якому просила:

- визнати недійсним Договір іпотеки на житловий будинок, укладений 05 червня 2007 року з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., зареєстрований в реєстрі за №1138, який був вчинений без дозволу органу опіки та піклування, тому є недійсним з підстав, передбачених статтями 203. 215, 224 Цивільного кодексу України;

- скасувати рішення Державного реєстратора комунального підприємства «Енерго» Лубінської Олени Миколаївни про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) права власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», ідентифікаційний код 23494714 - правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», скасувати запис Державного реєстратора комунального підприємства «Енерго» Лубінської Олени Миколаївни про реєстрацію права власності, індексний номер: 49230613 від 18 жовтня 2019 року реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1867224451101, об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості загальна площа 110,6 кв м., житлова плоша 64,8 кв.м., загальною плошею 110,6 кв.м., житловою плошею 64,8 кв.м., номер об`єкта з РПВН: 3342685 вулиця Будівельників, будинок № 1, селище міського типу Березанка, Миколаївської області;

- зобов`язати Державного реєстратора внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» ідентифікаційний код 23494714 - правонаступником Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на будинок АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що 05 червня 2007 року Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», уклало з нею кредитний договір №640/269-К269 на суму 100000 доларів США, еквівалент становить 50000 гривень, повернуто банку 72459,31 гривень, переплачено на користь банку 22459,31 гривень, тобто будь-яка заборгованість за кредитним договором відсутня.

Будинок АДРЕСА_1 позивачкою придбано 10 листопада 2003 року не за рахунок кредитних коштів, а кредитний договір №640/269-К269 з банком укладався після набуття нею права власності на цей будинок - 05 червня 2007 року.

В будинку проживав і проживає, був зареєстрований і зареєстрований з 29 грудня 2003 року за адресою АДРЕСА_1 її неповнолітній син ОСОБА_2 , особа з інвалідністю 3-ї групи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно положень статей 41, 47 Конституції України, статей 1, 2, 9, 109, 155 Житлового кодексу України, Постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі N 753/12729/15-ц провадження N 14-317цс 18 не може бути виселений без надання іншого жилого приміщення, яке було придбано не за рахунок кредитних коштів.

Договір іпотеки укладено 05 червня 2007 року, коли сину було 17 років 8 місяців, неповнолітня дитина, інвалід з дитинства з 1996 року.

Тобто, на момент укладення договору іпотеки 05 червня 2007 року, мав право користування будинком її син - неповнолітній ОСОБА_2 , однак договір іпотеки був вчинений без дозволу органу опіки та піклування, тому є недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215, 224 Цивільного кодексу України.

В порушення положень статей 41, 47 Конституції України, статей 1,2,9, 109, 155 Житлового кодексу України, Закону України N 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", Постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі N 753/12729/15-ц провадження N 14-317цс18, представник акціонерного товариства «Альфа-Банк» Супрун Олена Володимирівна та Державний реєстратор комунального підприємства «ЕНЕРГО» Арбузинської селищної ради Миколаївської області Лубінська Олена Миколаївна 29 жовтня 2019 року прийняли участь у протиправному переоформлені права власності з їо будинку на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», що має ознаки незаконних дій щодо заставленого майна.

За незаконним рішенням державного реєстратора комунального підприємства «Енерго» Лубінської Олени Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) права власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 186722445110 об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості загальна плоша 110,6 кв м., житлова площа 64,8 кв.м., загальною площею 110,6 кв.м., житловою площею 64,8 кв.м., номер об`єкта в РПВН: 3342685 вулиця Будівельників, будинок № 1, селище міського типу Березанка, Миколаївської області, право власності на її будинок незаконно оформлено на користь банка.

Державний реєстратор ОСОБА_3 не перевірила наявність всіх документів для проведення державної реєстрації права власності на спірний будинок, не перевірила документи про наявність спору в судах, зокрема і по цивільній справі № 469/654/17, що з 2017 року знаходиться в провадженні Березанського районного суду Миколаївської області і про що було відомо банку, у зв`язку з чим рішення державного реєстратора та запис про державну реєстрацію права є незаконними та підлягають скасуванню.

Незаконні дії по заочному переоформленню права власності на будинок призводять до втрат прав власності і користування житловим приміщенням направлених на її, її дітей і малолітньої онуки неправомірне виселення з будинку, за Постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі N 753/12729/15-ц провадження N 14-317цс 18 (особи не можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення, яку було придбано не за рахунок кредитних коштів).

Правочин, - Договір іпотеки укладений 05 червня 2007 року, вчинено з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку", оскільки в іпотечному договорі, предметом якого є будинок, в якій проживав та був зареєстрований неповнолітній, був укладений без попередньої згоди органу опіки та піклування, внаслідок чого були порушені його житлові права. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, тож, 05 червня 2007 року були порушені права дитини, що має негативні наслідки по цей день.

На час укладення договору іпотеки право користування квартирою мала неповнолітня дитина, і укладення договору іпотеки призвело до зменшення та обмеження існуючого права малолітньої дитини на користування житлом.

Дитина мала і має право користування спірним житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору іпотеки, а орган опіки та піклування не давав згоду на укладення договору.

Передбачене статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке мають діти, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому подається цей позов про визнання такого договору недійсним.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить задовольнити позов.

31 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.25).

04.06.2024 року від відповідача Акціонерного товариства «Сенс Банк» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив суд відмовити у задоволені позову та розглянути справу без участі представника АТ «СЕНС БАНК» у зв`язку з відсутністю будь-яких підстав для задоволення позову.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилався на те що, позивачем не наведено жодної умови недійсності правочину, передбачених ст.215 ЦК України, а тому немає підстав визнавати іпотечний договір недійсними.

Крім того зазначив, що ЗУ «Про охорону дитинства», ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», на порушення яких посилається позивачка, регулюють процедуру відчуження майна, а не укладення іпотечних договорів. І що аналогічних правовідносин стосуються Висновки Верховного Суду у наступних справах: Передача квартири в іпотеку батьками без дозволу органу опіки та піклування автоматично не веде до визнання її недійсною; суду слід встановити чи відбулося порушення прав та інтересів дитини внаслідок такого договору (ВСУ у справі № 6-1002цс17).

Також зауважив, що перереєстрація права власності на будинок відбулась у момент, коли відсутні неповнолітні (а.с.32-35).

Ухвалою суду від 09.07.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.76-78).

06.11.2024 року на адресу суду від відповідача Акціонерне товариство «Сенс Банк» надійшли додаткові пояснення на позовну заяву (а.с.133-137), у яких відповідач підтримав свою правову позицію щодо предмета спору та в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилався на те, що:

- правочин може бути визнано недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред`явлено позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення;

- ЦК України, як і спеціальний Закон України «Про іпотеку», не містять норм, які б зменшували або обмежували права членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку;

-власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи і укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій;

- відсутність дозволу органу опіки не може бути підставою для визнання недійсним договору іпотеки. Крім цього, саме ОСОБА_1 було укладено цей договір і заздалегідь їй було про це відомо;

- що позивачкою пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

У судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву від 01 листопада 2024 року, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглянути справу без її участі (а.с.120-128). Про дату, місце і час судового засідання повідомлялася належним чином (а.с.83, 88, 118).

У судове засідання представник відповідача Акціонерного товариства «Сенс Банк» не з`явився. Про дату, місце і час судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач Державний реєстратор комунального підприємства «ЕНЕРГО» Арбузинської селищної ради Миколаївської області, усудове засідання не з`явився. Про дату, місце і час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.87, 119).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 усудове засідання не з`явився. Про дату, місце і час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.82, 117).

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачкою ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" було укладено Іпотечний договір від 05.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О. Б. та зареєстрований в реєстрі за №1138 на забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту № 640/269-К269 від 05 червня 2007 року за яким Іпотекодавець ( ОСОБА_1 ) передала в іпотеку Іпотекодержателю (Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК") житловий будинок, розташований на земельній ділянці, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1.Договору).

У п.п.2.4.3. п.2.4., п.4.1. Договору іпотеки сторони погодили, що Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов`язання (умов Кредитного договору), задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.п.4.5.3. п.4.5. Договору іпотеки Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів як на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (а.с.93-94).

Вказаний договір укладено на забезпечення зобов`язань позивачки ОСОБА_1 за договором кредиту № 640/269-К269 від 05 червня 2007 року, укладеним з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" (а.п.99-100).

У позовній заяві позивачка просить визнати вказаний договір іпотеки недійсним посилаючись на те, що на час укладення договору іпотеки право користування будинком мала неповнолітня дитина - ОСОБА_2 , а орган опіки та піклування не давав згоду на укладення договору та що укладення договору іпотеки призвело до зменшення та обмеження існуючого права малолітньої дитини на користування житлом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з наступних положень закону.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст.203 ЦК України.

За змістом ч.1-6 ст.203 ЦК України правочин має відповідати наступним вимогам:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно положень ч.1. ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3. ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивачка оспорює дійсність договору іпотеки, укладеного нею з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК", посилаючись на те, що його укладено без дозволу органу опіки та піклування, чим порушуються інтереси ОСОБА_2 , який на той час був неповнолітнім.

Відповідно до висновків Верховного Суду України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2940цс15, від 11 травня 2016 року у справі за № 6-806цс16, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-589цс16, від 09 листопада 2016 року у справі № 6-930цс16, від 10 липня 2017 року № 6-1002цс17, а також постанові Верховного Суду від 05 березня 2018 у справі № 343/774/15-ц року при вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів іпотеки на підставі порушення статті 17 Закону України "Про охорону дитинства" в кожному конкретному випадку суди повинні: перевіряти наявність у дитини права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання; ураховувати добросовісність поведінки іпотекодавця щодо надання документів про права дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору; з`ясувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки. При цьому підставою для визнання такого договору недійсним за позовом їх батьків є порушення майнових прав дітей унаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на його укладення.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2017 року у справі № 6-102цс17 зроблено висновок, що правочин може бути визнано недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення прав особи, в інтересах якої пред`явлено позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець обмежується в розпорядженні предметом іпотеки, однак має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При цьому ЦК України, як і спеціальний Закон України "Про іпотеку", не містить норм, які б зменшували або обмежували права членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

Оцінюючи усі наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачкою у справі не доведено, що укладення нею оспорюваного договору іпотеки без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення прав третьої особи - ОСОБА_2 , який на той час не був повнолітнім, тобто до звуження обсягу існуючих його майнових прав.

При цьому суд приймає до уваги, що сам ОСОБА_2 , який на час звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом досяг повноліття, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У постановах Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-384цс15 та від 09 листопада 2016 року у справі № 6-930цс16 сформовано правовий висновок про те, що якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи та укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.

Також суд враховує, що позивачкою у справі не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у дитини права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також щодо місця її фактичного постійного проживання.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку що для визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки відсутні правові підстави, а тому у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Щодо вимог позивачки про скасування рішення Державного реєстратора комунального підприємства «Енерго» про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) права власності, скасування запису Державного реєстратора та зобов`язання Державного реєстратора внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності суд вважає, що такі вимоги теж задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю позивачкою незаконності дій державного реєстратора.

При цьому суд звертає увагу, що такі вимоги ОСОБА_1 вже були предметом позову у цивільній справі № 469/262/21 (провадження №2/469/129/23) за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства «Енерго» Арбузинської селищної ради Миколаївської області Лубінської Олени Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «АльфаБанк», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, і вказаним вимогам судом надавалась відповідна оцінка.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», Державного реєстратора комунального підприємства «ЕНЕРГО» Арбузинської селищної ради Миколаївської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору іпотеки на житловий будинок та скасування рішення державного реєстратора, відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2024 року.

Суддя: