Рішення

від 14.11.2024 по справі 482/1177/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.11.2024

Справа № 482/1177/24

Номер провадження 2/482/626/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом до Новоодеської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та зняття арешту

У позовній заяві представник позивача посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина,яка складаєтьсяіз1/3 частки земельної ділянки площею 12,7822га, кадастровий номер 4824810000:19:000:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоодеської міської ради, Миколаївського району, Миколаївської області та 1/3 частки квартири по АДРЕСА_1 .

Представник позивача вказав, що спадщину за законом після смерті батька позивачем прийнято, інші спадкоємці відсутні.

Звернувшись 30 листопада 2023 року до приватного нотаріуса Філіпенко Д.В. з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, так, як за результатом пошуку інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , зареєстровано вид обтяження - арешт нерухомого майна.

Дана заборона накладена на підставі ухвали б/н Дніпровського районного суду м. Херсон, від 16 травня 2002 року. Реєстраційний номер обтяження 2484889, тип обтяження арешт (архівний запис), об`єкт обтяження невизначене майно, все майно.

12 жовтня 2005 року реєстратором Першої Херсонської державної нотаріальної контори зареєстровано вказане обтяження.

Як зазначає представник позивача, відповідно до ухвали суду, на підставі якої накладено арешт на все майно ОСОБА_2 встановлено, що позивач по цивільній справі по поділ спільного майна подружжя ОСОБА_3 звернулась с позовом до ОСОБА_2 про поділ квартири, автомобіля та інших речей.

При цьому, представник позивача зазначає, що батько позивача - ОСОБА_2 ніколи не був одружений з ОСОБА_3 та не мав майна у Херсоні, батько позивача був одружений з матір`ю позивача - ОСОБА_4 , з якою він розірвав шлюб 22 липня 1997 року.

З посиланням на те, що позивач прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , однак зазначене обтяження позбавляє позивача можливості розпорядитись своєю власністю, при цьому, що будь-яких боргових зобов`язань у позивача перед ОСОБА_3 не існує, представник позивача просить суд визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на 1/3 частку земельної ділянки площею 12,7822га, кадастровий номер 4824810000:19:000:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області; на 1/3 частку квартири по АДРЕСА_1 та зняти арешт з усього майна, яке належало ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та її представник у підготовче судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяви про розгляд справи без їх участі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Новоодеської міської ради Миколаївського району у підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги позивача визнав повністю та просив розглядати справу без його участі.

Згідно положень ч.4 ст. 200 та ч.4 ст.206 ЦПК України, суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно доч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нова Одеса, Миколаївського району, Миколаївської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 31.03.2023 року.

Після йогосмерті відкриласяспадщина наналежне йомумайно,а самена 1/3 частку земельної ділянки площею 12,7822 га, кадастровий номер 4824810000:19:000:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСТ 425543 від 13 квітня 2021 року та на 1/3 частку квартири по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02 березня 1993 року.

Як встановлено із дослідженої судом спадкової справи № 71/2023, розпочатої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла лише позивач, інші спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину відсутні.

Відомостей про існування осіб, що мали б право на обов`язкову частку у спадщині, судом не встановлено.

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенка Д.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою від 30.11.2024 року вих. № 874/02-01, приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав того, що за результатом пошуку інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , зареєстровано вид обтяження - арешт нерухомого майна.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 356480910, сформованої 30 листопада 2024 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенком Д.В., відповідно до якої, наявний архівний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: арешт, на підставі ухвали б/н Дніпровського районного суду м. Херсон, від 16 травня 2002 року. Реєстраційний номер обтяження 2484889, тип обтяження арешт (архівний запис), об`єкт обтяження невизначене майно, все майно.

12 жовтня 2005 року реєстратором Першої Херсонської державної нотаріальної контори зареєстровано вказане обтяження.

Відповідно до ухвали суду, на підставі якої накладено арешт на все майно ОСОБА_2 встановлено, що позивач по цивільній справі по поділ спільного майна подружжя ОСОБА_3 звернулася с позовом до ОСОБА_2 про поділ квартири, автомобіля та інших речей.

При цьому, як встановлено з рішення місцевого суду Дніпровського району м. Херсона від 28.08.2002 р., справа № 2-1567/02, дійсно було розглянуто справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розподіл спільного нажитого майна та вирішено позов ОСОБА_3 задовольнити та передати у власність ОСОБА_3 двокімнатну квартиру в буд. АДРЕСА_2 вартістю 20000 грн. та інші предмети домашнього вжитку на загальну суму 3830 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5640 грн. в рахунок компенсації за отримання спірного майна в натурі.

При цьому, як встановлено судом, батько позивача - ОСОБА_2 ніколи не був одружений з ОСОБА_3 , шлюби, які були ним укладені за життя, були укладені з іншими жінками, що підтверджено актовими записами про шлюб № 83 від 20.09.1975 р., № 9 від 10.02.1990 р., № 65 від 02.10.2019 р., наданими до суду.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 не мав будь-якого майна у Херсоні.

Тобто, судом встановлено, що відомості у реєстр обтяжень були помилково внесені по аналогічному прізвищу, імені та по-батькові ОСОБА_2 і стосувалися зовсім іншої особи, яка мала особисті дані аналогічні батьку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220ЦК України, внаслідок смерті особи відкривається її спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2ст.1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ізст. 1217 ЦК України, спадкуванняздійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1ст. 1223 ЦК України,право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу її відкриття.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 Цього Кодексу, на загальних підставах.

За правилами ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкування за заповітом чи за законом, в тому числі і обов`язкової частки є правом, а не обов`язком спадкоємця.

У зв`язку з чим, такі особи мають реалізувати своє право шляхом здійснення визначених законом дій щодо прийняття спадщини, та, відповідно, або можуть відмовитися від реалізації нього, в тому числі не вчиненням дій, направлених на прийняття спадщини у визначеному законом порядку.

Стаття 1298 ЦК України передбачає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини

Згідно ст.ст.328,1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ізст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Потреба у застосуванні такого способу виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджено відповідними доказами, не визнається іншими особами або ними оспорюється (пункт 37 Постанови № 5 Пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

Отже, у разі втрати, пошкодження або відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця, та неможливістю у зв`язку з цим отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, права спадкоємців можуть бути захищені в судовому порядку у спосіб, визначений ст. 392 ЦК України.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 328 ЦКпередбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 19Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Реалізувати свої права на спадок в позасудовому порядку позивач не може, тому суд вважає, що за нею необхідно визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/3 частки земельної ділянки площею 12,7822га, кадастровий номер 4824810000:19:000:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоодеської міської ради, Миколаївського району, Миколаївської області та на 1/3 частки квартири по АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцю на праві власності на законних підставах.

Обставини, які б вказували, що спадкодавець при житті неправомірно набув або володів вказаним нерухомим майном, в суді не встановлено, нотаріусом відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.

При вирішенні питання про зняття арешту з нерухомого (невизначеного) майна, суд керується наступним.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані в ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ця норма міжнародної конвенції передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном; не допускає позбавлення тією чи іншою особою свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно достатті 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зняття арешту з нерухомого майна.

На даний час наявність обтяження у вигляді арешту спірного майна перешкоджає позивачу оформити спадщину після смерті батька та отримати свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що боргу, щодо якого могла бути накладена заборона, не існує, ОСОБА_2 ніколи не був одружений з ОСОБА_3 , відповідно, судова справа, на підставі якої винесено рішення суду, за яким було накладено арешт на все майно ОСОБА_2 , стосується зовсім іншої людини, повного тезки ОСОБА_2 , відомості у реєстр були помилково внесені по аналогічному прізвищу, імені та по-батькові ОСОБА_2 .

Крім того, як встановлено судом, на сьогоднішній час всі документи щодо підстав накладення вказаної заборони не збереглися за сплином часу їх зберігання.

Позивач не була учасником справи № 2-1567/02, а відтак позбавлена можливості звернутися до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Ураховуючи, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав наявності заборони відчуження на спадкове майно, позивач набув право звернення до суду з позовом, як спадкоємець померлого власника арештованого майна.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем на нерухоме майно, на яке накладено арешт.

Наявність накладеного обтяження порушує права позивача на вступ у спадщину, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Згідно положень ч.4 ст. 200 та ч.4 ст.206 ЦПК України, суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб..

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, враховуючи, що підстави для арешту на все майно ОСОБА_2 відсутні, а подальше існування такого обтяження (арешту) перешкоджає позивачу реалізувати своє право на спадкування, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність зняття арешту.

Керуючись ст. 7, 10, 89, 158, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та зняття арешту задовольнити повністю.

Зняти арешт з усього майна, яке належало ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали б/н Дніпровського районного суду м. Херсон, від 16 травня 2002 року, реєстраційний номер обтяження 2484889, тип обтяження арешт (архівний запис), об`єкт обтяження невизначене майно, все майно.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 у порядку спадкування за законом на після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 12,7822 га, кадастровий номер 4824810000:19:000:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, яка належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСТ 425543 від 13 квітня 2021 р.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 у порядку спадкування за законом на після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частку квартири по АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02 березня 1993 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: С.А. Сергієнко