Постанова

від 14.11.2024 по справі 490/9567/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/9567/24 від14.11.2024

н\п 3/490/3825/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП « ОСОБА_1 »,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №154023, 19.10.2024 о 08 годині 25 хвилин, у місті Миколаєві, вулиця Поштова, 34, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Lexus LS 460L», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, перед перестроюванням не впевнився що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортному засобу «Volvo FH440», державний номерний знак НОМЕР_2 , у складі з напівпричепом Lag 0-3-39 L, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, та допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.3.б, п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином.

В судовезасіданняпотерпілий ОСОБА_2 не з`явився,повідомлявся належнимчином.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За змістом ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «LexusLS460L»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,був неуважним,не стеживза дорожньоюобстановкою,відповідно нереагував наїї зміну,перед перестроюваннямне впевнивсящо цебуде безпечнимі нестворить небезпекиіншим учасникамруху,не давдорогу транспортномузасобу «VolvoFH440»,державний номернийзнак НОМЕР_2 ,у складіз напівпричепомLag0-3-39L,державний номернийзнак НОМЕР_3 ,під керуваннямводія ОСОБА_2 ,який рухавсяв попутномунапрямку потій смузі,на якувін мавнамір перестроїтись,та допустивз нимзіткнення.Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Потерпілий ОСОБА_2 в своїх поясненнях від 19.10.2024 року, зазначив, що рухався по вулиці Веселинівська в напрямку моста в середній смузі руху, не змінював її, відчув удар з правого боку. Здійснивши екстремальне гальмування, покинувши транспортний засіб, він побачив що автомобіль Lexus LS 460L», державний номерний знак НОМЕР_1 , вдарив його транспортний засіб «Volvo FH440», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Проте зазначені обставини не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 19.10.2024 о 08 годині 27 хвилин, керуючи транспортним засобом «Lexus LS 460L», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Веселинівська в напрямку Варварівського моста, в крайній правій смузі руху, ближче до бордюру, та в цей час водій вантажівки «Volvo FH440», державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив зіткнення з його автомобілем, вдаривши його в ліву сторону та протягнувши близько 40 м.

Також пояснення потерпілого ОСОБА_2 спростовуються схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана учасниками ДТП без зауважень.

Так зі схеми ДТП слідує, що контактування транспортних засобів відбулося в крайній правій смузі, що відповідає поясненням ОСОБА_1 .

При цьому завдані пошкодження автомобілю «Lexus LS 460L», а саме: ліва передня частина, ліва бокова частина та задня ліва частина, не могли настати у випадку перестроювання останнього на смугу руху транспортного засобу «Volvo FH440». При таких діях автомобіль «Lexus LS 460L» отримав би пошкодження правої частини автомобіля, що в свою чергу спростовує доводи вказані в протоколі.

Тобто ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «LexusLS460L»,рухався в крайній правій смузі руху та не повинен був надати дорогу транспортному засобу «Volvo FH440».

Інших доказів того, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення, суду не надано.

Таким чином, обставини викладені у протоколі не відповідають складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та не підтверджуються доказами наявними в справі.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи відсутність належних доказів вчинення особою правопорушення, поставленого йому в провину, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 245,247, 251, 256, 280, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л. Лященко