Постанова

від 12.11.2024 по справі 716/213/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5715/24 Справа № 716/213/23 Суддя у 1-й інстанції - Бізяєва Н.О. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Барильської А.П., Єлізаренко І.А.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мойсеєнко Галини В`ячеславівни на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2024 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Юрковецької сільської ради, Управління служби у справах дітей Маріупольської міської ради, про заміну опікуна над дитиною, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила замінити опікуна на дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 є опікуном ОСОБА_3 , 2011 р.н., що підтверджується рішенням колегії Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради від 29 червня 2017 р. № 132 «Про встановлення опіки над ОСОБА_3 , 2011 р.н.». ОСОБА_3 має діагноз ДЦП. Мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько дитини внесений по ч. 1 ст. 135 СК України зі слів матері. Позивачем у справі є ОСОБА_1 яка доводиться їй рідною бабусею, також у ОСОБА_4 є сестра - ОСОБА_5 , чоловік бабусі - ОСОБА_6 . До 24 лютого 2022 року всі разом мешкали у м. Маріуполі, та після обставин, які довелося пережити, вони переїхали до Чернівецької області, та оформили довідки ВПО за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 він є дядьком дитини і опікуном, залишився на окупованій території м. Маріуполя, він не виїзджав та виїзджати не збирається. На сьогоднішній день фізично відсутній опікун. Дитині необхідний догляд, її потрібно розвивати, водити до лікарні, представляти офіційно її у різних організаціях при оформленні інвалідності. Позивач лише є бабусею, хоча фактично з моменту смерті матері Ганни опікуном є саме вона, дитина проживала увесь цей час з нею, а ОСОБА_7 був та є лише юридично опікуном дитини. Позивач після переїзду у Чернівецьку область влаштувалась на роботу, має постійний дохід. Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків опікуна.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що погашену чи зняту в установленому законом порядку судимості має позитивне значення для вирішення питання щодо усиновлення (опіки, піклування) лише при вчиненні окремих злочинів. На час розгляду справи, висновок Виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в особі органу опіки та піклування від 30 жовтня 2023 року про недоцільність призначення опікуна ОСОБА_1 над неповнолітньою ОСОБА_3 , 2011 р.н. стороною не оскаржувався та не є скасованим.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та задовольнити заяву заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є необґрунтованим та таким, яке прийнято при неправильному з`ясуванні усіх обставин справи, неправильній оцінці наданих доказів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Виконавчий комітет Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в особі органу опіки та піклування надав суду подання від 11 квітня 2023 року про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане подання ґрунтується на наступних висновках. ОСОБА_3 є дитиною- сиротою, над дитиною 29 червня 2017 року рішенням Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради встановлено опіку о опікуном призначено ОСОБА_2 . Який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина на територію Юрковецької сільської ради прибула у супроводі бабусі ОСОБА_1 і взята на облік ВПО. ОСОБА_1 відповідно Висновку про стан здоров`я від 15 березня 2023 - здорова. ОСОБА_1 є потенційним опікуном. ОСОБА_1 є повнолітньою, дієздатною особою.

Проте згідно Висновку Виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в особі органу опіки та піклування від 30 жовтня 2023 року, зазначено, що беручи до уваги ч. 10 ст. 212, ч. 3 ст. 244 СК України, п. 38 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, вважають за недоцільне влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під опіку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 .

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно інформації Міністерства внутрішніх справ № 82 від 16 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була засуджена Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за кількома статтями КК України 1960 року, серед яких ч. 1 ст. 115 (вбивство, умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі), ст. 166 (злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка та піклування, що спричинило тяжкі наслідки) до 8 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 01 серпня 2003 року. Указом Президента України від 18.12.2007 строк відбування покарання зменшено до 6 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнена 18 лютого 2008 з Приазовської ВК (№107) відповідно ухвали суду. Не відбута частина строку покарання 1 рік 5 місяців 26 днів.

Вказані злочини є такими, що спрямовані проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, громадської безпеки, громадського порядку та моральності, що унеможливлює призначення позивачки опікуном та піклувальником.

При цьому той факт, що позивачка в кримінально-правовому сенсі (ст. 89 КК України) вважається такою, що не має судимості, зазначеного висновку суду не спростовує.

Телеологічне та логічне тлумачення норм ст.. 212 СК України дає підстави для висновку про те, що для регульованих ними ситуацій сам по собі факт погашення судимості не має правового значення. Законодавцем чітко передбачена заборона бути опікуном особі, яка була засуджена за скоєння певних злочинів, що характеризує особу як таку, що не здатна надати дитині гідний рівень виховання й розвитку, та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Погашену чи зняту в установленому законом порядку судимості має позитивне значення для вирішення питання щодо усиновлення (опіки, піклування) лише при вчиненні інших, окрім зазначених вище, злочинів.

На час розгляду справи, висновок Виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в особі органу опіки та піклування від 30 жовтня 2023 року про недоцільність призначення опікуна ОСОБА_1 над неповнолітньою ОСОБА_3 , 2011 р.н. стороною не оскаржувався та не є скасованим.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 3 Конвенціі "Про права дитини" (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР 789-XII (789-12) від 27 лютого 91) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 вказаної Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 243 СК).

Статтею 244 СК визначено, що опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Статтею 212 СК встановлено перелік умов, за яких особа не може бути усиновлювачем. Зокрема, п. 10 ч. 1 вказаної статті зазначено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Колегія суддів встановила та це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 забезпечує побутові потреби ОСОБА_3 на належному рівні, про що свідчить акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї №26 від 17 жовтня 2023, забезпечує одержання дитиною освіти та розвиток дитини у поза шкільній сфері.

Згідно характеристики №173 від 27 березня 2023 року з Баламутівського Закладу Загальної Середньої освіти, у якому навчається онука заявника, ОСОБА_3 розумово та психологічно розвинута на свій вік.

Окрім цього, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є дитиною з особливими потребами, що підтверджується висновком обл. ЛКК №185 від 10 травня 2022 року.

Згідно відповіді наданої на адвокатський запит Буковинським центром комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина», ОСОБА_3 з 18 вересня 2023 року перебуває на плановому курсі реабілітації у супроводі бабусі ОСОБА_1 , яка постійно перебуває поруч, проходить разом із онукою всі консультації лікарів, додаткові медичні обстеження та чітко дотримується рекомендацій спеціалістів щодо збереження здоров`я та покращення якості життя онуки.

Психологічною характеристикою, наданою практичним психологом БЦКРДІ "Особлива дитина", зокрема встановлено, що ОСОБА_3 комфортно себе почуває в соціальному середовищі, якому перебуває. Отримує підтримку в родині. У сім`ї панує емоційний добробут. Найбільш близькою дорослою для ОСОБА_4 є її бабуся. На даний час дитина бачить своє майбутнє з родиною, в якій проживає зараз.

Висновком № 168 від 12 липня 2023 року Баламутівського закладу загальної середньої освіти встановлено, що при проходженні психологічного дослідження практичним психологом закладу ОСОБА_9 , з дитиною-сиротою, ученицею 6 класу ОСОБА_3 встановлено, що ставлення дитини проживати з бабусею ОСОБА_1 позитивне, стосунки з бабусею хороші, дитина виховується в атмосфері поваги та любові. Бабуся цікавиться справами дитини в школі, підтримує постійний зв`язок з класним керівником, відвідує заходи, які проводяться в закладі, відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку.

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", ОСОБА_1 , станом на 19 серпня 2022 року не знятої чи непогашеної судимості немає.

На обліку в наркологічному закладі ОСОБА_1 не перебуває.

В листах Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та Головного управління Національної поліції в Донецькій області зазначено, що згідно інформації ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» адміністративний нагляд за ОСОБА_1 не здійснювався, порушень громадського порядку не виявлено, до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення з моменту звільнення та до моменту надання інформації не притягалась.

Судимість ОСОБА_1 погашена багато років тому. За час після умовнодострокового звільнення ОСОБА_1 закінчила вищий навчальний заклад, отримала освіту.

ОСОБА_1 на даний час є законослухняним громадянином та характеризується, як сумлінний співробітник на роботі, громадський активіст, який допомагає людям, що підтверджується характеристиками, які містяться у матеріалах справи.

Рішенням № 08/63 виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області надано суду подання органу опіку та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Так, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зробив висновок про те, що припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості. Урахування погашеної чи знятої судимості в ході вирішення будь-яких питань, у тому числі й під час характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Наведене узгоджується з висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеними в постановах від 17 вересня 2020 року (справа № 739/1140/18, провадження № 51-1858км20), 20 квітня 2023 року (справа № 206/1127/21, провадження № 51-2218км22), 21 серпня 2024 року (справа № 127/16102/23, провадження № 51-1225км24).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Справи, які стосуються інтересів дітей необхідно розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини, які закріплені у Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 21 грудня 1995 року), зокрема, при ухваленні всіх рішень, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси мають першорядне значення і повинні повністю й ефективно дотримуватися, держава має позитивні зобов`язання щодо дітей, щоб будь-які вжиті заходи ніколи не шкодили їхньому здоров`ю та розвитку (забезпечує у максимально можливій мірі безпечне життя і здоровий розвиток дитини).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц вказала, що положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

У Європейській конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року № 69-V, зазначено, що предметом цієї Конвенції є у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

У справах про встановлення опіки над дитиною, суди мають крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановити та надати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: - особисті якості опікуна (моральні якості бабусі як вихователя). - відносини, які існують між опікуном і дитиною (встановлення повного чи часткового виконання обов`язків як опікуна, чи враховуює опікун інтереси дитини, чи є взаєморозуміння між опікуном і дитиною); - можливість створення дитині належних умов для виховання і розвитку (наявність самостійного доходу, належних житлових умов у опікуна); - стан здоров`я дитини (наявність хвороб у дитини, що потребують посиленого догляду); - стан безпеки дитини (можливість створення дитині безпечних умов для життя та розвитку) тощо.

У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 забезпечує всі побутові потреби ОСОБА_3 , займається фізичним та духовним розвитком, забезпечує одержання дитиною освіти та розвиток дитини у поза шкільній сфері, забезпечує необхідний перелік медичних заходів для підтримання здоров`я онуки, дає дитині гідний рівень виховання й розвитку.

ОСОБА_3 ставиться до бабусі позитивно, стосунки у сім`ї хороші, що підтверджується висновками практичних психологів, які наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що сама по собі обставина засудження ОСОБА_1 за кримінальне правопорушення, без урахування інших аргументів, не може бути підставою для відмови у призначеною опікуном рідної онуки, оскільки при ухваленні всіх рішень, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси мають першорядне значення і повинні повністю й ефективно дотримуватися, держава має позитивні зобов`язання щодо дітей, щоб будь-які вжиті заходи ніколи не шкодили їхньому здоров`ю та розвитку.

На вказані обставини справи, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим прийшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне заяву задовольнити та замінити опіку над дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мойсеєнко Галини В`ячеславівни - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2024 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Юрковецької сільської ради, Управління служби у справах дітей Маріупольської міської ради, про заміну опікуна над дитиною - задовольнити.

Замінити опіку над дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.П. Барильська

І.А. Єлізаренко