Рішення

від 14.11.2024 по справі 947/24163/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/24163/24

Провадження № 2-о/947/489/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сопової А.Є.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Приморська державна нотаріальна контора в м.Одесі та Управління реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ :

06серпня 2024рокузаявник звернуласядо судуз заявою,в якійпроситьвстановитифакт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , договору дарування №3-2317 від 07.07.2008 року та Витягу про реєстрацію права власності в Спадковому реєстрі №19729370 від 31.07.2008 року.

Ухвалою судді від 07 серпня 2024 року відкрито окреме провадження по цій цивільній справі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовомузасіданні,призначеному на14.11.2024року,заявник ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити, надала оригінали правовстановчих документів.

Представник заінтересованої особи Приморської державної нотаріальної контори в м. Одесі у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату та час судового розгляду належним чином; 29.08.2024 року, засобами поштового зв`язку, надіслав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи Управління реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату та час судового розгляду належним чином; 09.09.2024 року засобами поштового зв`язку надіслав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Договору дарування від 07.07.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Одеської державною нотаріальної контори Арабаджи Катериною Георгіївною, ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу про реєстрацію права власності в Спадковому реєстрі №19729370 від 31.07.2008 року, виданого КП «Одеське міське бюро інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_1 .

Як вбачається з паспорта заявниці серії НОМЕР_2 , виданого Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та картки платника податків, її прізвище зазначено « ОСОБА_3 ». При цьому суд зазначає, що паспорт громадянина України був виданий заявникові вже після укладання зазначеного договору дарування.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відповідно дост. 293 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Відповідно до п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12Постанови за № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до положеньст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами.

Суд розглядає справи про встановлення факту, згідно до ч. 1 п. 6ст. 315 ЦПК України, щодо належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 18Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей203,275 ЦПК(за Кодексом 2004 р.) Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Проаналізувавши п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, щодо її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документів, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану, тощо).

Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст.315ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Таким чином, для заявниці важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

З представлених заявником доказів вбачається, що доводи заявниці є законними та обґрунтованими. Розбіжності у написанні прізвища заявника виникли, ймовірно, внаслідок перекладу з російської мови.

Суд, розглядаючи справу повно, всебічно та об`єктивно, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню та необхідно встановити факт належності документу ОСОБА_1 , так як реквізити обдарованого, а саме дата народження, ідентифікаційний номер, адреса реєстрації повністю співпадають з даними заявника.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12,13,48,76-82,141,229,259,263-265,268,273,315 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи Приморськадержавна нотаріальнаконтора вм.Одесіта Управлінняреєстрації юридичногодепартаменту Одеськоїміської радипро встановленняфакту належностіправовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Договору дарування від 07.07.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-2317, посвідченого державним нотаріусом Другої Одеської державною нотаріальної контори Арабаджи Катериною Георгіївною, та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19729370 від 31.07.2008 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко