Рішення

від 14.11.2024 по справі 739/2349/24

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/2349/24

Провадження № 2/739/476/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Лукаш Н.Я.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулися до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі відповідач) про визнання за кожним з них права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги мотивують тим, що 19 липня 1977 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу набули право власності на вказаний вище житловий будинок з надвірними будівлями. 21 березня 1988 року за наслідками реконструкції та перебудови відбулося збільшення домоволодіння про що виконавчим комітетом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області було видано новий правовстановлюючий документ, а саме свідоцтво про право особистої власності. 04 листопада 2002 року на підставі договору дарування частини домоволодіння частка вказаного будинку та надвірних будівель перейшла від ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 21 квітня 2015 року позивачка ОСОБА_1 набула у власність частину земельної ділянки з кадастровим номером 7423610000:00:001:0910, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 08 травня 2024 року позивачка ОСОБА_2 також набула право власності на частину вказаної земельної ділянки. 06 вересня 2024 року позивачі звернулися до відділу державної реєстрації Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області із заявою про реєстрацію їхнього права власності на житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак 11 вересня 2024 року їм було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки у свідоцтві про право власності, виданому 21 березня 1988 року, відсутні такі реквізити, як печатка та підпис органу, що видав свідоцтво та відмітка нотаріуса про перехід права власності до обдарованої особи, а також у зв`язку з тим, що на момент дарування вказаний у договорі дарування договір купівлі-продажу від 19 липня 1977 року був погашений, а натомість видано свідоцтво про право власності від 21 березня 1988 року. Відповідно у позасудовому порядку позивачки не можуть оформити своє право власності на вказаний вище житловий будинок.

У підготовче судове засідання позивачки та їх представник не з`явилися, при цьому представник позивачок подав заяву про розгляд справи без його участі в якій вказує, що позовні вимоги підтримує повністю та просять їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без його участі, в які зазначає про визнання позову повністю.

Заяви та клопотання учасників справи

Учасники справи інших заяв та клопотань до суду не подавали.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Враховуючи те, що представник відповідача позов визнав повністю, згідно статей 200, 206 ЦПК України суд у підготовчому судовому засіданні ухвалив перейти до вирішення питання щодо задоволення позову за наявності для того законних підставі.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Як встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто позивачка, 19 липня 1977 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ними та ОСОБА_4 , набули право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 19,9 м.кв. (а.с. 12-13).

Рішенням виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області від 21 січня 1988 року за наслідками проведеної перебудови було затверджено акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 43.4 м.кв. (а.с. 11).

21 березня 1988 року виконавчим комітетом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вказаний вище житловий будинок (а.с. 10).

Згідно договору дарування частини домоволодіння від 04 листопада 2002 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 , тобто позивачці, частку житлового будинку, надвірних будівель та споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 . При цьому в договорі було вказано, що відповідна частка домоволодіння належить дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 1977 року (а.с. 9).

29 квітня 2015 року ОСОБА_1 , а 13 травня 2015 року ОСОБА_2 набули кожна з них право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 7423610000:00:001:0910, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-20).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , гараж літера В, сарай літера Б-1, веранда та погріб (а.с. 14-18).

06 вересня 2024 року позивачі звернулися до державного реєстратора Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області зі заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

11 вересня 2024 року державним реєстратором Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області було прийнято рішення про відмову позивачам в проведенні реєстраційних дій за їхньою заявою, оскільки у свідоцтві про право власності, виданому 21 березня 1988 року відсутні такі реквізити, як печатка та підпис органу, що видав свідоцтво та відмітка нотаріуса про перехід права власності до обдарованої особи, а також у зв`язку з тим, що на момент дарування вказаний у договорі дарування договір купівлі-продажу від 19 липня 1977 року був погашений, а натомість видано свідоцтво про право власності від 21 березня 1988 року (а.с. 22).

З досліджених у судовому засіданні свідоцтва про право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спірний житловий будинок від 21 березня 1988 року, виданого виконавчим комітетом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області вбачається, що він дійсно не містить двох необхідних реквізитів, зокрема відтиску печатки та підпису голови виконавчого комітету у відповідних графах, а також відмітка нотаріуса про перехід права власності до обдарованої особи, що свідчить про неналежне оформлення даного документу. З договору дарування частини домоволодіння від 04 листопада 2002 року, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 частину спірного житлового будинку, вбачається, що в ньому міститься посилання не на свідоцтво про право власності від 21 березня 1988 року, а на договір купівлі-продажу від 19 липня 1977 року, який на момент укладення договору дарування був вже погашений.

Аналіз досліджених судом доказів свідчить, що кожна з позивачок набула право власності на частину спірного житлового будинку відповідного до законодавства, чинного на час такого набуття, однак вказані вище недоліки правовстановлюючих документів, які посвідчують відповідні права, унеможливлюють здійснення позивачками реєстрації права власності на відповідні частки належного їм житлового будинку у позасудовому порядку.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно частини першої статті 321 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини другої статті 321 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Оскільки судом встановлено, що позивачі на законних підставах набули право власності у розмірі частка за кожним позивачем на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак вказане право не визнається через вказані вище недоліки правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання позову відповідачем та у зв`язку з цим для задоволення позову повністю.

Стосовно надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує, що вони призначені для обслуговування вказаного вище житлового будинку, розташованого за цією ж адресою.

Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки надвірні будівлі є приналежностями головної речі житлового будинку, то визнання права власності на нього є визнанням права власності на відповідні господарські будівлі, тому окреме визнання права власності на такі будівлі законодавством не вимагається.

Судові витрати

Оскільки спір виник внаслідок того, що позивачі не оформили належним чином правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок, відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне повністю покласти на позивачів всі здійснені ними витрати, не стягуючи їх з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями81-83, 141, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доНовгород-Сіверськоїміської радиЧернігівської областіпро визнанняправа власностіна житловийбудинок задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на (одну другу) частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на (одну другу) частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка 1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивачка 2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, ЄДРПОУ 04061978, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Губернська, 2.

Суддя В.В. Чепурко