Постанова

від 13.11.2024 по справі 916/1126/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1126/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

Представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА" про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1126/24

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА"

про визнання недійсним та скасування рішення

встановив

У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебувала справа №916/1126/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2024.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що у зв`язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн, які мають бути компенсовані за рахунок позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 призначено справу №916/2776/22 для розгляду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА про ухвалення додаткового рішення до розгляду на 13.11.2024.

13.11.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява в якій позивачка просить суд апеляційної інстанції заяву відповідача задовольнити частково та стягнути з неї на користь відповідача 4 000,00 гривень та розглянути заяву у відсутність позивачки.

В обґрунтування своєї заяви позивачка зазначає, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а отже не підлягають стягненню в заявленому вигляді.

Так, позивачка зазначає, що беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання та тривалість судового засідання у суді апеляційної інстанції, що тривало 16.10.2024 приблизно півгодини, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі (справа є не складною та не потребує вивчення додаткових документів, відшукування судової практики тощо), заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданої правничої допомоги), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із позивачки у даній справі гонорару є завищеним та не відповідає критерію розумності, що є підставою для часткового задоволення заяви відповідача.

У судове засідання від 13.11.2024 представники сторін не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи, з урахуванням законодавчо визначених строків розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, були повідомлені належним чином.

З огляду на таке, а також враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вирішила за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення з метою розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідачем разом із відзивом на апеляційну скаргу було надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Також, відповідачем було надано заяву щодо судових витрат в якій останній зазначив, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по даній справі буде подано докази на підтвердження розміру судових витрат, які відповідач має сплатити у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Так, постанова у даній справі прийнята Південно-західним апеляційним господарським судом 16.10.2024.

Заява про стягнення витрат на правничу допомогу, разом із доказами на підтвердження понесення витрат, були подані відповідачем до суду апеляційної інстанції 17.10.2024.

Відтак, приймаючи до уваги те, що відповідач до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та протягом 5 днів з моменту винесення постанови звернувся із заявою про розподіл судових витрат, надав відповідні докази, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Відповідачем на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу було надано, зокрема, договір про надання правової допомоги №06/01/21-ГТ від 06.01.2021, який укладено між ОСББ ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА (клієнт) та адвокатом Дябло Г.С. (адвокат).

Предметом цього договору є, зокрема, забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у кримінальному, адміністративному, цивільному та господарському провадженнях; надання Клієнту правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво інтересів Клієнта в судах першої, апеляційної чи касаційної інстанції під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Виконання інших доручень Клієнта в межах та на підставах діючого законодавства України.

У розділі 3 договору сторони домовилися, що гонорар-винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором (п.3.1). Гонорар складається з суми вартості послуг, яка завчасно обговорюється між сторонами до виконання певного доручення (п.3.2). Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт. (п.3.3). Сума гонорару подвоюється у разі надання Адвокатом послуг Клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні. ( п.3.4).

Відповідно п.3.6 договору факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.

У додатку №12 від 06.08.2024 до вказаного договору сторони погодили розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта в Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №916/1126/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в сумі 8000 грн.

У відповідності до Акту наданих послуг №12 від 16.10.2024 адвокат Дябло Г.С. надав, а ОСББ ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА прийняло послуги щодо представництва інтересів клієнта у Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №916/1126/24 у загальному розмірі 8000 грн, які складаються з написання відзиву на апеляційну скаргу та участі у судовому засідання по справі.

Відповідачем також надано звіт про надані послуги за договору про надання правової допомоги від 16.10.2024 у відповідності до якого адвокатом були надані послуги відповідачеві на загальну суму 8000 грн та рахунок-фактуру від 16.10.2024.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, адвокат Дябло Г.С. здійснював представництво інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції, зокрема подавав відзив на апеляційну скаргу, а також приймав участь у судовому засіданні від 16.10.2024.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач надано належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн.

Щодо заяви позивачки про зменшення розміру заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Разом з тим, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Водночас, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19).

У даному випадку позивачкою не надано жодних належних доказів на підтвердження неспівмірності витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, а також доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежне надання послуг адвокатом, а тому судом відхиляються надані позивачкою заперечення щодо заяви позивача про стягнення судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява відповідача про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим керуючись статтею 244 ГПК України вважає за необхідне прийняти додаткову постанову у справі №916/1126/24.

Керуючись ст.ст.129, 244, 281-284 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГВОЗДИЧНИЙ-ТІНИСТА 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Додаткова постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 15.11.2024.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.