Постанова

від 06.11.2024 по справі 910/7332/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/7332/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Скрипки І.М.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024

у справі № 910/7332/24 (суддя Я.А. Карабань)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом»

про стягнення 108 354,00 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Андрієнко В.В.;

від відповідача: Аксьонов М.В., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 108 354,00 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки №53-123-01-23-08551 від 26.09.2023, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 провадження у справі №910/7332/24 закрито за відсутністю предмета спору, на підставі п.2 ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України). Постановляючи ухвалу, суд здійснив розподіл судових витрат, стягнувши з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвала суду вмотивована висновками про те, що спір між сторонами виник через неправильні дії відповідача, що зумовило звернення позивача до суду з позовною заявою, та застосування приписів п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ч.9 ст.129, ч.3 ст.130 ГПК України.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині стягнення з Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при закритті провадження норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне дослідження судом обставин, що мають значення для справи. За твердженням скаржника закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, відтак у даному провадженні розгляду спору по суті не відбувалося через відсутність предмету спору, відповідно, судові витрати по сплаті судового збору мали бути віднесені на позивача.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3583/24 від 30.09.2024 у зв`язку перебуванням судді Агрикової О.В., яка входить до складу колегії суддів на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7332/24.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 апеляційну скаргу у справі №910/7332/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7332/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 108 354,00 грн та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі №910/7332/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

07.10.2024 матеріали справи № 910/7332/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/7332/24. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 06.11.2024. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 30 жовтня 2024 року.

21.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Аксьонова М.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

22.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» Сьомочкіної А.Є. надійшли заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Враховуючи, що суддя Козир Т.П. приймала участь у семінарі 28.10.2024, розгляд вищевказаних заяв здійснювався після повернення судді Козир Т.П. з семінару.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Аксьонова М.В. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» Сьомочкіної А.Є. про їх участь у судовому засіданні у справі № 910/7332/24 06.11.2024 о 16:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

22.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги, вказуючи, що для врегулювання спору в досудовому порядку на адресу відповідача надсилалася претензія з вимогою оплати вартості отриманого товару, однак відповідач боргу не сплатив, що змусило позивача звернутися до суду за захистом та відновленням порушених прав. Оскільки після звернення до суду з позовом, відповідач сплатив суму боргу, позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі та стягнення судового збору. Ставлячи питання про стягнення таких витрат, позивач не зловживав своїми правами, а реалізував своє право на повернення понесених ним витрат, на відновлення прав, порушених саме діями відповідача.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду в частині покладення на відповідача судових витрат щодо сплати судового збору.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, вказуючи на її безпідставність, просив відмовити у задоволенні скарги, а ухвалу суду залишити без змін як законну.

У судовому засіданні 06.11.2024 колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у справі є ухвала суду першої інстанції лише в частині розподілу судом судових витрат - стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого останнім за звернення до суду із позовною заявою.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» надійшла позовна заява про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» (надалі-відповідач) на його користь грошових коштів у розмірі 108 354,00 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки №53-123-01-23-08551 від 26.09.2023, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 відкрито провадження у справі №910/7332/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» (надалі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 108 354,00 грн; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу, у відповідності до ст. 251 ГПК України, строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення або визнання вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та з дотриманням приписів статті 165 ГПК України; доказів його направлення на адресу позивача.

02.07.2024 відповідач направив суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому підтвердив наявну перед позивачем заборгованість, але виклав фактичні обставини, що вплинули на можливість товариства своєчасно розрахуватись за надані послуги.

15.07.2024 від представника позивача на виконання ухвали суду надійшла виписка банку про рух коштів між відповідачем та позивачем, починаючи з 26.09.2023 по 15.07.2024.

09.09.2024 представник позивача надав Господарському суду міста Києва заяву про закриття провадження у справі №910/7332/24, повідомивши про повну сплату відповідачем суми боргу в розмірі 108 354,00 грн, у зв`язку з чим наразі відсутній предмет спору. Водночас, представник позивача у заяві просив суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в сумі 3 028,00 грн.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, предметом спору в справі є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача суми грошових коштів у загальному розмірі 108 354,00 грн.

З копій платіжних інструкцій №УВТК/2022 від 22.08.2024 на суму 82 044,00 грн, №УВТК/2026 від 26.08.2024 на суму 11 550,00 грн та №УВТК/2027 від 26.08.2024 на суму 14 760,00 грн вбачається факт перерахування відповідачем позивачеві у повному обсязі суми боргу в загальному розмірі 108 354,00 грн.

Таким чином, в силу вищезазначених приписів п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, між сторонами відсутній предмет спору, а місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на ту обставину, що предмет спору припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Частиною 4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Водночас, відповідно до ч.9 ст.129, ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як правильно зазначив суд першої інстанції у своїй ухвалі, відповідач сплатив основну заборгованість після звернення позивача з відповідним позовом до суду та після початку розгляду справи по суті. Дані обставини вказують на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, у зв`язку з чим судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн мають бути покладені на відповідача.

Колегія суддів цілком погоджується з такою позицію суду першої інстанції, вважає її правильною та такою, що відповідає вищенаведеним у даній постанові приписам Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач не зловживав своїми процесуальними правами, а реалізував право на відшкодування судових витрат, а саме повернення грошових коштів по сплаті судового збору, понесених при зверненні у судовому порядку за захистом порушеного права, відновлення якого мало місце після порушення провадження у даній справі.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо покладення таких витрат на відповідача є правильним, адже дії останнього по сплаті заборгованості на користь позивача відбулися після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОМІМПЕКС» до суду з позовною заявою у даній справі.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.05.2019 у справі №904/9628/17 та від 19.02.2020 у справі №903/181/19 є необгрунтованими, оскільки вони висловлені щодо правовідносин сторін у вищезазначених справах, які є відмінними від тих, які виникли між позивачем і відповідачем у справі №910/7332/24.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2019 року та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2018 у справі №904/9628/17, у своїй постанові висловив згоду з доводами відповідача про те, що справа № 904/9628/17 по суті позовних вимог не розглядалася, а тому судами не зазначено, на підставі яких доказів ними зроблено висновок про те, що відповідач ухилявся від прийняття пропозиції позивача про внесення змін до договору оренди. У зв`язку з цим, висновки судів про покладення на відповідача, чиї дії зумовили виникнення спору, є передчасними та не можуть покладатися на останнього, оскільки рішення по суті спору не приймалося, відповідно результат вирішення спору відсутній.

Застосування вищенаведеної правової позиції Верховного Суду у справі 910/7332/24 є необгрунтованим, не зважаючи на ту обставину, що судом першої інстанції рішення по суті не приймалося, адже місцевий господарський суд, приймаючи відмову позивача від позову та закриваючи провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, надав належну і правильну оцінку діям відповідача, яким сплачено на користь позивача заборгованість після порушення судом провадження у справі, і тим самим визнано позовні вимоги, що свідчить про виникнення спору через неправильні дії відповідача.

Таким чином, розподіл судових витрат у справі при постановленні оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, судом першої інстанції здійснений правильно, у відповідності до приписів ч.9 ст.129, ч.3 ст.130 ГПК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи учасників справи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення питання про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі №910/7332/24 має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі №910/7332/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі №910/7332/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7332/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.11.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді І.М. Скрипка

Т.П. Козир