Постанова

від 14.11.2024 по справі 910/4571/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. Справа№ 910/4571/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Українського культурного фонду

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024

у справі № 910/4571/24 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Громадської організації "Інститут розвитку Кривого Рогу"

до Українського культурного фонду

про стягнення 248 713,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст рішення та позовних вимог, в межах розгляду яких прийнято додаткове рішення

У квітні 2024 року Громадська організація "Інститут розвитку Кривого Рогу" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського культурного фонду про стягнення 248 713,00 грн суми гранту за договором №6RCA31-34995 про надання гранту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/4571/24 задоволено повністю. Стягнуто з Українського культурного фонду на користь Громадської організації "Інститут розвитку Кривого Рогу" 248 713,00 грн заборгованості, а також 2 984,56 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/4571/24 залишено без змін.

Зміст заяви позивача про ухвалення додаткового рішення

У відповіді на відзив на позовну заяву від 23.05.2024 позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат надав копії наступних документів:

- договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.03.2024;

- рахунку-фактури від 15.04.2024 на сплату наданих послуг та судових витрат у розмірі 11 000,00 грн;

- довідки №1 від 15.04.2024 про сплату наданих послуг;

- рахунку-фактури від 23.05.2024 на сплату наданих послуг та судових витрат у розмірі 11 000,00 грн;

- довідки №2 від 23.05.2024 про сплату наданих послуг;

- акта наданих послуг від 23.05.2024.

22.07.2024 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Заперечення відповідача щодо заяви про розподіл судових витрат

31.07.2024 (02.08.2024 повторно) від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про розподіл судових витрат, в яких останній просив відмовити у задоволенні цієї заяви. (а.с.122-141).

Зокрема відповідач зазначив, що:

- заявлені позивачем витрати у розмірі 19 000,00 грн є необгрунтованиим та неспівмірними;

- довідка №1 та довідка №2 не є підтверджуючими документами оплати понесених позивачем витрат;

- позивач виокремлено витрати з ознайомлення з документами у справі, узгодження правової позиції, збір доказів охоплюються такою послугою як подання позовної заяви.

Короткий зміст додаткового рішення та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі №910/4571/24 стягнуто з Українського культурного фонду на користь Громадської організації "Інститут розвитку Кривого Рогу" 19 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції виходив з того, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в даній сумі є підтвердженим, співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони.

Також, суд зазначив, що відповідач своїм правом на подання заперечень на вказану заяву не скористався.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

В обґрунтування доводів апелянт зазначає наступне:

- суд помилково зазначив, що відповідачем не було подано заперечень щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу;

- суду належало розглянути заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у судовому засіданні з урахуванням положень ст.ст. 221, 224 ГПК України;

- оскаржене додаткове рішення ухвалено з порушенням процесуальних строків, визначених ст.ст. 221, 224 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

Позивач з доводами апеляційної скарги не погодився та просить відмовити у її задоволенні, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України такі судові витрати покладаються на відповідача в разі задоволення позову, враховуючи задоволення позовних вимог, судом першої інстанції було задоволено вимога про стягненню з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українського культурного фонду на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі № 910/4571/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 11.10.2024.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення

04.03.2024 між Громадською організацією "Інститут розвитку Кривого Рогу" (Клієнт) та Адвокатом Щербиною Яною Миколаївною (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу.

В розділі 5 Договору сторони домовились, що вартість послуг адвоката визначається множенням кількості годин, фактично витрачених адвокатом на виконання доручень клієнта. Одна година узгоджується сторонами додатково. Факт виконання доручень на надання правової допомоги за договором підтверджується актами.

У рахунку-фактурі від 15.04.2024 сторони визначили вартість правової допомоги щодо ознайомлення з документами у справі, узгодження правової позиції, збір доказів, підготовка та подання позовної заяви у розмірі 11 000,00 грн.

15.04.2024 сторони підписали довідку №1 про сплату клієнтом готівкою обумовленої у рахунку-фактурі від 15.04.2024 суми.

У рахунку-фактурі від 23.05.2024 сторони визначили вартість правової допомоги щодо ознайомлення та аналізу відзиву на позов, підготовки та подання відповіді на відзив у розмірі 11 000,00 грн.

23.05.2024 сторони підписали довідку №2 про сплату клієнтом готівкою обумовленої у рахунку-фактурі від 23.05.2024 суми.

Згідно Акта про надання послуг від 23.05.2024 адвокат виконав, а клієнт прийняв такі послуги:

- ознайомлення з документами по справі, узгодження правової позиції, збір доказів, підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Українського культурного фонду про визнання протиправним та скасування рішення Дирекції Українського культурного фонду № 48-1 від 28.12.2023 року «Про розгляд ситуації щодо проекту № 6К.САЗ 1-34995, стягнення суми гранту у розмірі 248 713,00 грн - 11 000,00 грн - 3,66 годин;

- ознайомлення та аналіз відзиву на позов, підготовки та подання до Господарського суду міста Києва відповіді на відзив - 8 000,00 грн - 2,67 годин.

Всього витрачено адвокатом 6,33 годин, вартість яких становить 19 000,00 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу становлять в розрахунку 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок за 1 годину роботи адвоката.

Акт підписано сторонами без претензій і зауважень.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Як було зазначено, позивачем заявлено витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у розмірі 19 000,00 грн за такі послуги:

- ознайомлення з документами по справі, узгодження правової позиції, збір доказів, підготовка та подання позовної заяви - 11 000,00 грн;

- ознайомлення та аналіз відзиву на позов, підготовки та подання відповіді на відзив - 8 000,00 грн.

Відповідач у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні відповідної заяви, оскільки визначений розмір понесених витрат не відповідає критеріям реальності, розумності та є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, а також заперечення відповідача щодо витрат позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19).

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Колегія враховує, що подані акти наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Розглянувши матеріали справи колегія суддів приймає до уваги, що ця справа не є складною, не містить великої кількості документів, що підлягали дослідженню, а адвокат позивача, який брав участь в якості його представника надав послуги за складання подання позову та відповіді на відзив.

Водночас, як вбачається з Акта виконаних робіт, адвокатом позивача включено до нього послуги щодо ознайомлення з документами по справі, узгодження правової позиції та збір доказів, а також ознайомлення та аналіз відзиву на позов.

Суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі послуга "складання та подання позовної заяви" охоплює вчинення дій щодо ознайомлення з документами по справі, узгодження правової позиції, збір доказів, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг. Разом з тим, послуга щодо підготовки та подання відповіді на відзив включає в себе дії щодо ознайомлення та аналізу відзиву на позов.

Отже, зазначені послуги не потребують їх окремого виокремлення та покладення понесених витрат за їх виконання на відповідача.

Враховуючи наведене, 3 години та 66 хвилин за складання та подання позовної заяви разом з ознайомлення з документами по справі, узгодження правової позиції та збір доказів є завищеними. Обґрунтованим у цьому випадку колегія вважає є 2 години витраченого часу за складання та подання позовної заяви, що охоплює дії адвоката з ознайомлення з документами по справі, узгодження правової позиції та збір доказів.

Щодо послуги за складання та подання відповіді на відзив разом з ознайомленням та аналізом відзиву на позовну заяву колегія також вважає, що розумним є 1 година часу на її виконання. Заявлені адвокатом позивача 2 години та 67 хвилин за цю послугу є необґрунтованими.

Отже, колегія дійшла висновку, що загалом розумним та співмірним є 3 години витраченого адвокатом позивача часу за надані послуги на правничу допомогу щодо підготовки та подання двох заяв у справі, а саме позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву.

В Акті наданих послуг від 23.05.2024 про розрахунок вартості витрат на професійну правничу допомогу, сторони домовились, що одна година роботи адвоката становить 3 000,00 грн. Отже, вартість 3-х годин роботи адвоката становить 9 000,00 грн (3000,00 грн х 3 год.).

Дослідивши заяву позивача, враховуючи заперечення відповідача, а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справедливим та співмірним є стягнення розміру витрат позивача на професійну (правничу) у розмірі 9 000,00 грн від попередньо заявленої суми (19 000,00 грн). Отже, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Крім того, колегія враховує, що суд першої інстанції помилково зазначив, що відповідач не подав заперечень на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження. Судовою колегією не встановлено обставин для відмови позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неправильне застосування норм процесуального права, а тому оскаржене додаткове рішення підлягає скасуванню. Апеляційна скарга задовольняється частково.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі №910/4571/24 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву Громадської організації "Інститут розвитку Кривого Рогу" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Українського культурного фонду (01010, м. Київ, вул. Лаврська, 10-12; ідентифікаційний код 41436842) на користь Громадської організації "Інститут розвитку Кривого Рогу" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 24, кв.8; ідентифікаційний код 44165839) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині заяви відмовити.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова