Постанова

від 13.11.2024 по справі 924/328/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Справа № 924/328/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

від позивача - Кордас Ж.А.

від відповідача 1 - Войтович М.С.

від відповідача 2 - не з`явився

від відповідача 3 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Земля Родини" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24 (повний текст складено 25 липня 2024 року, суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Фермерського господарства "Земля Родини" (відповідач 1)

до Приватного підприємства "МД-АГРО" (відповідач 2)

та до ОСОБА_1 (відповідач 3)

про стягнення заборгованості, розірвання Договору та вилучення Предмета лізингу

ВСТАНОВИВ:

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Земля Родини", Приватного підприємства "МД-АГРО" та до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору та вилучення предмета лізингу.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24 задоволено позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Фермерського господарства "Земля Родини" (відповідач 1), Приватного підприємства "МД-АГРО" (відповідач 2) та до ОСОБА_1 (відповідач 3) про стягнення заборгованості, розірвання договору та вилучення предмета лізингу.

Присуджено до стягнення солідарно з Фермерського господарства "Земля Родини" (32131, Хмельницька область, Хмельницький (Ярмолинецький) район, с.Жилинці, код ЄДРПОУ: 43292030), Приватного підприємства "МД-АГРО", м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 9 (код ЄДРПОУ: 41385149), ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) заборгованість в сумі 268 487,16 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 16 коп.), з яких: 83 790,00 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот дев`яносто гривень) - сума основного боргу, 2 648,77 грн. (дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 77 коп.) - сума пені, 279,30 грн. (двісті сімдесят дев`ять гривень 30 коп.) - індекс інфляції, 2 219,09 грн. (дві тисячі двісті дев`ятнадцять гривень 09 коп.) - 25 % річних та 179 550,00 грн. (сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.) - штрафу.

Розірвано договір фінансового лізингу від 18 травня 2021 року №22-21-97ств-фл/252, укладений між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Фермерським господарством "Земля Родини".

Вилучено у Фермерського господарства "Земля Родини" (код ЄДРПОУ: 43292030) Предмет лізингу, а саме комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: - КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП, - ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП, - КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2 зав. №0066 в кількості 1 од. та передати Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (код ЄДРПОУ: 30401456).

Присуджено до стягнення з Фермерського господарства "Земля Родини" (32131, Хмельницька область, Хмельницький (Ярмолинецький) район, с.Жилинці, код ЄДРПОУ: 43292030) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) 3361,1 грн (три тисячі триста шістдесят одна гривня 1 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "МД-АГРО", м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 9 (код ЄДРПОУ: 41385149) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) 3361,1 грн (три тисячі триста шістдесят одна гривня 1 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ: 30401456) 3361,1 грн (три тисячі триста шістдесят одна гривня 1 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що за обставинами справи лізингові платежі №31-33 не сплачуються відповідачем протягом значного терміну, який становить станом на 18 березня 2024 року 69 календарних дні, а прострочення зі сплати попередніх лізингових платежів за договором в тому числі №30, що встановлено рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року у справі №924/1214/23, триває більш ніж 397 днів. Відтак, суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору та повернення позивачу предмету лізингу шляхом його вилучення у відповідача.

Не погодившись частково з зазначеним рішенням, Фермерське господарство "Земля Родини" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про розірвання договору фінансового лізингу від 18 травня 2021 року №22-21-97 ств-фл/252, вилучення у Фермерського господарства "Земля Родини" предмету лізингу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що пунктом 9.3 договору встановлено право Лізингодавця повністю або частково відмовитися від Договору (достроково припинити його дію) з наступних підстав: за несплату (повністю чи частково) лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу; встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості; за не укладення лізингоодержувачем відповідних правочинів або невиконання інших зобов`язань, передбачених договором (в тому числі невиконання лізингоодержувачем у встановлений цим договором строк умов договору щодо забезпечення своїх зобов`язань або нездійснення попередньої оплати у встановлений строк, нездійснення страхування предмету лізингу та страхових ризиків, пов`язаних з експлуатацією предмета лізингу). Пунктом 9.4 договору встановлено, що у випадку дострокового припинення дії Договору (відмови від договору) відповідно до пункту 9.3 дія цього Договору вважається достроково припиненою за угодою сторін з 10 (десятого) дня дати відправлення цінного листа з повідомленням про відмову від Договору (про дострокове припинення дії Договору) на адресу лізингоодержувача зазначену у Договорі, з урахуванням пункту 10.2 Договору. Пунктом 9.6 договору встановлено, що в інших випадках дострокове розірвання, припинення дії цього Договору допускається за взаємною згодою сторін. Апелянт стверджує, що позивачем не направлялося повідомлення про відмову від Договору на адресу ФГ "Земля Родини", як це передбачено пунктом 9.4 Договору. Таким чином, на переконання ФГ "Земля Родини", звернення позивача з позовною вимогою про розірвання договору, протирічить умовам самого договору фінансового лізингу.

Щодо позовної вимоги про вилучення у ФГ "Земля Родини" предмету лізингу скаржник звертає увагу суду на те, що позивач не звертався до апелянта з вимогою про повернення йому комбайна, а ФГ "Земля Родини" не відмовлялося від повернення комбайна, після чого у позивача були б підстави звернутися до суду.

При цьому, скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №904/5726/19.

Апелянт зауважує, що оскільки рішення суду про розірвання договору фінансового лізингу ще не набрало законної сили, то і вимога позивача про вилучення об`єкта фінансового лізингу не може бути заявлена позивачем, так як ФГ "Земля Родини", після розірвання договору лізингу не вчинила дії щодо неповернення об`єкта лізингу.

Крім того, на переконання скаржника, вилучення предмету лізингу не є належним способом захисту, так як в даному випадку мала бути заявлена вимога, про витребування майна з чужого незаконного володіння чи усунення перешкод у користуванні власним майном, як це передбачено статтею 387 та статтею 391 Цивільного кодексу України.

Листом №924/328/24/5594/24 від 20 серпня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

27 серпня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/328/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2024 року у справі №924/328/24 залишено без руху апеляційну скаргу Фермерського господарства "Земля Родини" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24. Запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору в сумі 4542 грн., надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

09 вересня 2024 року від скаржника через "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №4 від 09 вересня 2024 року про сплату 4542 грн. судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2024 року у справі №924/328/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Земля Родини" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "06" листопада 2024 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

17 вересня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства "Земля Родини" - адвоката Войтович Михайла Степановича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2024 року у справі №924/328/24 задоволено заяву представника Фермерського господарства "Земля Родини" адвоката Войтович Михайла Степановича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №924/328/24.

01 жовтня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - Кордас Жанни Анатоліївни надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2024 року у справі №924/328/24 задоволено заяву представника Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - Кордас Жанни Анатоліївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №924/328/24.

25 жовтня 2024 року від Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, натомість рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. При цьому, зазначає, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Скаржником визнається існуюча заборгованість, однак не надано доказів повернення предмету лізингу позивачу, як власнику, або доказів відмови позивача прийняти предмет лізингу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 листопада 2024 року у справі №924/328/24 оголошено перерву в судовому засіданні до 13 листопада 2024 року об 12:00.

11 листопада 2024 року через "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові письмові пояснення на апеляційну скаргу. Позивач посилаючись на постанову Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі №904/1228/18 стверджує, що відмова сторони від договору лізингу в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком сторони, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення сторони до суду з вимогою про розірвання договору в судовому порядку.

В судових засіданнях 06 листопада 2024 року та 13 листопада 2024 року, які проводилися в режимі відеоконференції, представники відповідача 1 та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів вважає безпідставні твердження апелянта, висловлені в судовому засіданні 13 листопада 2024 року, про необхідність залишення без розгляду поданих позивачем відзиву та додаткових письмових пояснень через пропуск строків на їх подання, з огляду на те, що апеляційним судом не встановлювалися відповідні строки, а позивачу лише пропонувалося подати відзив/письмові пояснення.

Представники відповідача 2 та відповідача 3 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Апеляційний господарський суд зазначає, що з огляду на вимоги апеляційної скарги та, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, рішення переглядається в частині задоволених вимог про розірвання договору та вилучення предмету лізину.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 травня 2021 року між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Фермерським господарством "Земля Родини" було укладено Договір фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 (далі - Договір), згідно якого позивач передав відповідачу 1 у користування згідно акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки №1 від 08 червня 2021 року комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-1624-1 в комплекті з ЗІП, в т.ч.: КЗК-16-1-0100000 молотарка самохідна в комплекті з ЗІП, ЖЗК-9-2 жатка для зернових культур без транспортного візка в комплекті з ЗІП, КЗК 1590000-07 транспортний візок до жатки зернових культур ЖЗК-9-2 зав. №0066 в кількості 1 од. (далі - Предмет лізингу) строком на 54 (п`ятдесят чотири) місяці, а останній зобов`язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах Договору.

Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що Лізингодавець, як власник предмету лізингу, має право вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо Лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів, та в інших випадках, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 3.4.3 Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.4.14 Договору погоджено, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставину в тому числі форс-мажору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору з моменту підписання Акта Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 (одного) відсотка (без ПДВ) від вартості Предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується Одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу та комісії за супроводження Договору згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до Договору;

- комісію за супроводження Договору в розмірі 14 (чотирнадцяти) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткуванням податком на додану вартість.

Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

У відповідності до пункту 4.3 Договору, лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця у такі терміни та в такому порядку:

- у частині комісії за супроводження договору - щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі щомісячно;

- у частині відшкодування вартості Предмета лізингу - у жовтні, листопаді та грудні кожного календарного року. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу сплачується в жовтні 2021 року числом дати підписання Акта.

Згідно пункту 4.4 Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до Договору (далі - Додаток № 2 до Договору).

Предмет лізингу протягом всього строку дії цього Договору є власністю Лізингодавця (пункт 5.2).

Відповідно до пункту 8.1 Договору, за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене пунктом 8.4 Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

За порушення умов Договору відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Для розрахунку штрафу сума невідшкодованої вартості Предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю Предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу.

Під первинною вартістю Предмета лізингу розуміється вартість техніки переданої в лізинг, яка зазначається у Додатках №1-2 до Договору, та становить (включаючи ПДВ) 6 300 000,00 грн.

Попередній лізинговий платіж - це платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу, який згідно пункту 4.1 Договору сплачується протягом 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором, розмір якого становить 5 (п`ять) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), сума якого зазначена в Додатку № 2 до Договору та становить (включаючи ПДВ) 315 000,00 грн.

Згідно пункту 8.3 Договору на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого пунктом 8.1 Договору.

Пунктом 8.9 Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі.

У пункту 9.1 договору лізингу зазначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором, якщо інше не визначено цим договором.

Відповідно до пункту 10.3 Договору строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.

Пунктом 10.9 Договору встановлено, що спори, які можуть виникнути при виконанні Договору, вирішуються в судовому порядку.

08 червня 2021 року між сторонами підписаний Акт приймання-передачі техніки.

Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток №2 до Договору) відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі:

- №1-3 в сумі 90 825,00 грн. (кожен) не пізніше 08 липня 2021 року, 08 серпня 2021 року, 08 вересня 2021 року відповідно;

- №4 в сумі 468 825.00 грн. не пізніше 08 жовтня 2021 року;

- №5 в сумі 464 170,00 грн. не пізніше 08 листопада 2021 року;

- №6 в сумі 459 515,00 грн. не пізніше 08 грудня 2022 року;

- №7-15 в сумі 55 860,00 грн. (кожен) не пізніше 08 січня 2022 року, 08 лютого 2022 року, 08 березня 2022 року, 08 квітня 2022 року, 08 травня 2022 року, 08 червня 2022 року, 08 липня 2022 року, 08 серпня 2022 року, 08 вересня 2022 року відповідно;

- № 16 в сумі 454 860,00 грн. не пізніше 08 жовтня 2022 року;

- №17 в сумі 450 205,00 грн. не пізніше 08 листопада 2022 року;

- №18 в сумі 445 550,00 грн. не пізніше 08 грудня 2022 року;

- №19-27 в сумі 41895,00 грн. (кожен) не пізніше 08 січня 2023 року, 08 лютого 2023 року, 08 березня 2023 року, 08 квітня 2023 року, 08 травня 2023 року, 08 червня 2023 року, 08 липня 2023 року, 08 серпня 2023 року, 08 вересня 2023 року відповідно;

- №28 в сумі 440 895,00 грн. не пізніше 08 жовтня 2023 року;

- №29 в сумі 436 240,00 грн. не пізніше 08 листопада 2023 року;

- №30 в сумі 431 585,00 грн. не пізніше 08 грудня 2023 року;

- №31 в сумі 27 930,00 грн. не пізніше 08 січня 2024 року;

- №32 в сумі 27 930,00 грн. не пізніше 08 лютого 2024 року;

- №33 в сумі 27 930,00 грн. не пізніше 08 березня 2024 року;

Як стверджує Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", відповідач 1 свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів у строки та розміри визначені умовами договору виконав неналежним чином, чим порушив істотні умови Договору в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року у справі №924/1214/23, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 травня 2024 року, частково задоволено позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Фермерського господарства "Земля Родини", Приватного підприємства "МД-АГРО", ОСОБА_1 про стягнення солідарно 3766107,20 грн.

Присуджено до стягнення з Фермерського господарства "Земля Родини" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 2322045,82 грн заборгованості, 406852,37 грн пені, 145028,94 грн інфляційних втрат, 479342,71 грн 25% річних, 2992,50 грн штрафу (заборгованість станом на 11 грудня 2023 року).

Відповідач 1 продовжив порушувати умови договору, внаслідок чого станом на 18 березня 2024 року утворилась заборгованість в частині лізингових платежів №31-33 в розмірі 83790,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою позивача про суму заборгованості.

В матеріалах справи містяться вимоги №14/120 від 09 лютого 2024 року та №14/285 від 22 березня 2024 року, у яких позивач вимагав у ФГ "Земля Родини" сплатити заборгованість та повідомляв, що в разі невиконання вимоги у зазначений строк, позивач буде вимушений вчинити дії щодо повернення предмета лізингу та стягнення заборгованості шляхом звернення до суду.

З метою забезпечення виконання взятих на себе відповідачем 1 зобов`язань за договором фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/252 від 18 травня 2021 року позивачем укладено договори поруки від 14 грудня 2022 року №17 з Приватним підприємством "МД АГРО" та від 04 червня 2021 року №253 з ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення 268 487,16 грн., з яких: 83 790,00 грн. - сума основного боргу; 2 648,77 грн. - пеня; 279,30 грн. - інфляційні збитки; 2 219,09 грн. - 25% річних; 179 550,00грн. штраф.

Крім того, у зв`язку з тим, що прострочення відповідача-1 зі сплати лізингових платежів становить більше 30 днів, позивач заявив вимоги про розірвання договору фінансового лізингу від 18 травня 2021 року №№22-21-97 ств-фл/252; вилучення предмета лізингу.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24 позов задоволено у повному обсязі.

Як вже зазначалося, дане рішення переглядається в частині задоволених вимог про розірвання договору та вилучення предмету лізину.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегією суддів встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також Закону України "Про фінансовий лізинг". Одночасно, відповідно до статті 2 вказаного нормативно-правового акту відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг (статті 806-809 ), найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця майна, за умовами сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізингодавець передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (стаття 806 Цивільного кодексу України).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Частиною 4 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:

1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;

2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

Пунктом 9.3 договору встановлено право Лізингодавця повністю або частково відмовитися від Договору (достроково припинити його дію) з наступних підстав: за несплату (повністю чи частково) лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу; встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості; за не укладення лізингоодержувачем відповідних правочинів або невиконання інших зобов`язань, передбачених договором (в тому числі невиконання лізингоодержувачем у встановлений цим договором строк умов договору щодо забезпечення своїх зобов`язань або нездійснення попередньої оплати у встановлений строк, нездійснення страхування предмету лізингу та страхових ризиків, пов`язаних з експлуатацією предмета лізингу).

Пунктом 9.4 договору встановлено, що у випадку дострокового припинення дії Договору (відмови від договору) відповідно до пункту 9.3 дія цього Договору вважається достроково припиненою за угодою сторін з 10 (десятого) дня дати відправлення цінного листа з повідомленням про відмову від Договору (про дострокове припинення дії Договору) на адресу лізингоодержувача зазначену у Договорі, з урахуванням пункту 10.2 Договору.

Пунктом 9.6 договору встановлено, що в інших випадках дострокове розірвання, припинення дії цього Договору допускається за взаємною згодою сторін.

Крім того, відповідно до пункту 3.1.6 позивач має право відмовитись від цього договору (достроково припинити його дію) та вимагати повернення простроченої заборгованості і предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення становить більше 30 календарних днів та з інших підстав, передбачених цим договором.

Аналогічні положення передбачені пунктом 3.4.4 Договору та кореспондуються із пунктами 1, 2 частини 4 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Апелянт, посилаючись на пункти 9.3, 9.4 та 9.6 Договору стверджує про те, що звернення позивача з позовною вимогою про розірвання договору, протирічить умовам самого договору фінансового лізингу.

Однак, з системного аналізу зазначених апелянтом пунктів договору вбачається, що вони стосуються досудового способу розірвання договору, що не позбавляє Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" права звернутися з позовом до суду про розірвання договору керуючись статтею 651 Цивільного кодексу України.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі №904/1228/18.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Отже, розірвання договору виступає одним із видів відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення.

Частиною 6 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що у разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Як вбачається колегією суддів з рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року у справі №924/1214/23, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 травня 2024 року, станом на 11 грудня 2023 року заборгованість Фермерського господарства "Земля Родини" становила 2322045,82 грн.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Станом на 18 березня 2024 року за відповідачем утворилась заборгованість в частині лізингових платежів №31-33 в розмірі 83790,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою позивача про суму заборгованості.

Оскаржуваним рішенням у справі №924/328/24 дана заборгованість була присуджена до стягнення. ФГ "Земля родини" в апеляційній скарзі визнає такі вимоги, рішення в цій частині не оскаржується.

З обставин справи вбачається, що позивач діє добросовісно, надаючи можливість як відповідачу 1 так і його поручителям виконати вимоги договору фінансового лізингу щодо сплати заборгованості; відповідач 1 отримавши предмет лізингу (підписавши акт приймання-передачі без будь-яких зауважень) тривалий час не сплачує лізингові платежі, у межах справи №924/1214/23 посилався на невідповідність року виробництва комбайна попереднім домовленостям, зауваження щодо якості с/г техніки виникли в межах справи №924/1214/23, відповідачем 1 вчиняються дії для оскарження договору фінансового лізингу; лізинговою компанією не вживалися заходи щодо досудового (спрощеного/швидкого) припинення дії договору та повернення предмету лізингу. ФГ "Земля Родини" не проявляє готовність усунути порушення, неможливість усунення порушень є суб`єктивною.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивач довів обставини, що дають підстави для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, а саме істотність порушення відповідачем 1 умов договору; завдання позивачеві шкоди, внаслідок якої позивач позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позов про розірвання договору правомірно задоволено.

Щодо вимоги про вилучення предмету фінансового лізингу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.1.2 Договору, лізингодавець має право вимагати повернення Предмета лізингу, якщо Лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів, та в інших випадках, визнчних цим договором.

Відповідно до пункту 9.11 Договору, Лізингодавець в разі порушення або неналежного виконання Лізингодержувачем умов Договору застосовує наступні оперативно-господарські санкції: Лізингодавець має право безперешкодного доступу до Предмета лізингу задля його повернення незалежно від місцезнаходження та самостійно або із залученням третіх осіб-здійснює повернення (вилучення) Предмету лізингу - за рахунок Лізингоодержувача.

У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 20 Закону України "Про фінансовий лізинг", Лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу.

Пунктом 7 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу, лізингоотримувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Пунктом 4.7 Договору встановлено, що у разі вилучення Предмета лізингу у термін між двома черговими лізинговими платежами останній лізинговий платіж визначається у розмірі відповідно до Графіка сплати лізингових платежів пропорційно строку фактичного користування Предметом лізингу. Комісія за організацію лізингової операції за будь-яких умов підлягає сплаті у повному обсязі.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, задоволення вимоги про розірвання договору фінансового лізингу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення похідної вимога про вилучення предмету лізингу.

Апелянт вважає, що для задоволення позовної вимоги про вилучення предмету лізингу позивач повинен був направити окрему вимогу для ФГ "Земля Родини", однак такі доводи є безпідставними та не відповідають принципу процесуальної економії, оскільки орієнтують позивача на те, що йому належить ініціювати окреме провадження для розгляду його вимоги, яка ґрунтуватиметься на обставинах, уже встановлених у даній справі.

Колегією суддів враховано висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №904/5726/19, та встановлено, що для вирішення питання щодо стягнення заборгованості та повернення предмету лізингу слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.

Структура лізингових платежів за договором фінансового лізингу №22-21-97 ств-фл/2852 від 18 травня 2021 року визначена розділом 4 Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору з моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 (одного) відсотка (без ПДВ) від вартості Предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується Одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу та комісії за супроводження Договору згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до Договору;

- комісію за супроводження Договору в розмірі 14 (чотирнадцяти) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткуванням податком на додану вартість.

Однак, пунктом 9.8 Договору передбачено, що при достроковому припиненні дії, відмови від цього Договору з вини Лізингоодержувача сплачені лізингові платежі, в тому числі і попередній, не повертаються та включаються до доходів Лізингодавця. Тобто, місцевим судом правомірно було задоволено вимогу про вилучення предмету фінансового лізингу.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не беруться судом апеляційної інстанції до уваги.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Земля Родини" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року у справі №924/328/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/328/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "14" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.