Постанова

від 15.11.2024 по справі 922/2270/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2270/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В. , суддя Слободін М.М.,

в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" ( вх. № 2137Х/1),

на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 03.09.2024, суддя Лаврова Л.С.)

у справі №922/2270/24

за позовом Ізюмського комунального виробничого об`єднання водопровідно-каналізаційне підприємства, м. Ізюм, Харківська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", м. Ізюм, Харківська обл.

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Ізюмське комунальне виробниче об`єднання водопровідно-каналізаційне підприємства звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", в якому просило суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" на користь Ізюмського комунального виробничого об`єднання водопровідно-каналізаційне підприємства заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 36 178 грн 02 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 3028 грн 00 коп.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі № 922/2270/24 позов задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на норми права мотивоване висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не надано доказів виконання зобов`язання з оплати рахунку № 660 від 25.02.2022 на суму 2517,76 грн; рахунку № 686 від 25.02.2022 на суму 31159,80 грн, рахунку № 712 від 21.06.2023 на суму 2500,46 грн, а також не спростовано підстав виставлення зазначених рахунків за отримані послуги, вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 36 178,02 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі № 922/2270/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" посилалось на наступне:

- відповідач припинив здійснювати виробничу діяльність після початку військового вторгнення РФ та не відновив її станом на зараз, тому посилання позивача про те, що відповідач споживав послугу (використовував воду) не відповідають дійсності;

- надані позивачем рахунки не підтверджують об`єм фактичного споживання відповідачем води, а тому суд першої інстанції передчасно ухвалив рішення на підставі обставин, які не були доведені позивачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.09.2024 для розгляду справи №922/2270/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Плахов В.О., Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі №922/2270/24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2270/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", (вх. № 2137Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/2270/24 до надходження матеріалів справи.

16.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2270/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі №922/2270/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" ( вх. № 2137Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/2270/24; встановлено учасникам справи строк до 02.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; встановлено розпочати розгляд справи з 03.10.2024 без повідомлення учасників справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01.08.2011 між Ізюмським комунальним виробничим об`єднанням водопровідно-каналізаційного підприємства та Товариством з обмеженою відповідальністю Хлібопекарський комплекс Кулиничівський укладений договір № 152/11 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір), за яким Виробник зобов`язується надавати Споживачу послуги з постачання питної води, та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Виробником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Згідно пункту 1 Додатку 1 до Договору розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показників засобів обліку. Згідно пункту 1 Додатку 1 до Договору розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється до 25-го числа після розрахункового періоду.

Товариством з обмеженою відповідальністю Хлібопекарський комплекс Кулиничівський в результаті реорганізації було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі» (згідно листів № 33 від 10.10.2013 та № 1400 від 18.11.2013).

Позивач вказував, що згідно умов договору № 152/11 від 01.08.2011 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі Позивач належним чином виконував свої зобов`язання та надавав Відповідачеві послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідач в свою чергу теж виконував свої зобов`язання щодо оплати спожитих послуг належним чином до лютого 2022 року, проте з лютого 2022 року послуги централізованого водопостачання та водовідведення Відповідачем не оплачені.

Не сплаченими є рахунки № 660 від 25.02.2022, № 686 від 25.02.2022, №712 від 21.06.2023.

Враховуючи неотримання представником відповідача документів у позивача, позивачем поштовим відправленням на адресу відповідача були направлені рахунки № 660 від 25.02.2022, № 686 від 25.02.2022, 712 від 21.06.2023; Акти здачі прийому виконаних робіт, наданих послуг від 25.02.2022 (вих. № 660), 25.02.2022 (вих. № 686), від 21.06.2023 (вих. № 712); проект акту звірки.

Як зазначає позивач, станом на 01.07.2024 заборгованість вдіповідача становить 36 178 грн. 02 коп.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 01.05.2024 у справі № 922/1470/24 господарським судом Харківської області було видано наказ про стягнення заборгованості з ТОВ "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі".

07.05.2024 ТОВ "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" подано заяву про скасування судового наказу.

09.05.2024 ухвалою господарського суду у справі №922/1470/24 судовий наказ скасовано.

Враховуючи вищенаведене та посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 36 178 грн. 02 коп.

Місцевий господарський суд з доводами позивача погодився та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія з наведеним висновком суду першої інстанції погоджується, зазначаючи наступне.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний оплатити надані послуги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 66 Господарського кодексу України, підприємства та інші суб`єкти господарювання зобов`язані дотримуватися договірних умов, зокрема щодо обсягів та порядку розрахунків.

Також статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, укладеного з надавачем послуг.

Положення статті 13 цього Закону вказують, що виконавець послуг, у разі надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, має право на оплату в повному обсязі, якщо послуги надавалися відповідно до встановлених норм, які є обов`язковими для всіх споживачів.

Отже, позивач як постачальник житлово-комунальних послуг має право на оплату наданих послуг, а відповідач, як споживач, зобов`язаний їх оплатити у визначені договором строки.

Судовою колегією встановлено, що позивач надав суду належні докази щодо обсягу наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема рахунки №660 від 25.02.2022 на суму 2 517,76 грн, № 686 від 25.02.2022 на суму 31 159,80 грн та № 712 від 21.06.2023 на суму 2 500,46 грн.

Зазначені документи свідчать про надання позивачем послуг у вказаний період.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт припинення виробничої діяльності відповідача, його неможливість споживання послуг централізованого водопостачання та водовідведення чи будь-яке звернення до постачальника з відповідним повідомленням.

Відсутність належних доказів підтвердження факту припинення виробничої діяльності відповідача, а також доказів про звернення відповідача до постачальника з проханням припинити подачу води чи нарахування, виключає застосування зазначених положень.

Також відсутні докази фактичного відключення або припинення подачі води до об`єкта відповідача у вказаний період.

З огляду на наведене, аргументи апелянта про недоведеність з боку позивача обсягу наданих послуг, а також про вплив воєнних дій на спроможність виконувати договірні зобов`язання, є безпідставними.

Беручи до уваги позицію Касаційного господарського суду, висловлену у постанові від 01.02.2023 у справі № 910/3527/22, для належного обґрунтування неможливості виконання зобов`язання у зв`язку з воєнними діями відповідач має надати чіткі докази, які підтверджують, що саме бойові дії безпосередньо вплинули на його господарську діяльність або зробили її неможливою.

Відсутність таких доказів свідчить про необґрунтованість заявлених ним підстав звільнення від оплати послуг.

Щодо аргументу апелянта про недоведеність обсягу спожитих послуг, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна надати суду докази на підтвердження обставин, на які вона посилається.

Як встановлено вище, позивач надав рахунки, що містять розрахунки щодо наданих послуг, зокрема рахунок № 660 від 25.02.2022 на суму 2 517,76 грн, рахунок № 686 від 25.02.2022 на суму 31 159,80 грн та рахунок № 712 від 21.06.2023 на суму 2 500,46 грн, які обґрунтовують обсяг фактично наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Апелянт же, зі свого боку, не надав належних доказів, які б підтверджували неправильність зазначених у рахунках обсягів спожитої послуги або їх вартості.

Відповідно до судової практики Касаційного господарського суду (постанова від 17.11.2022 у справі № 924/1274/22), саме на відповідача покладається обов`язок довести недостовірність чи помилковість наданих рахунків, якщо він заперечує обсяги, зазначені у розрахункових документах.

Таким чином, аргументи відповідача щодо недоведення позивачем обсягу наданих послуг є необґрунтованими, оскільки позивачем були надані належні документи, які відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що матеріалами справи доведено факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань в частині надання відповідачу послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної сплати наданих послуг, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 36 178,02 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі № 922/2270/24 є обґрунтованим, законним та підлягає залишенню без змін, оскільки висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи та чинним нормам матеріального та процесуального права права.

У розумінні положень статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" ( вх. № 2137Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/2270/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/2270/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.11.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя М.М. Слободін