Рішення

від 11.11.2024 по справі 903/623/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2024 року Справа № 903/623/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ПОСТАЧАЛЬНИК

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Інфо Плюс

про стягнення 448 470 грн.

Представники сторін:

від позивача: Бистров Михайло Ігорович (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: Гламазда Микола Петрович

Встановив: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ТК ПОСТАЧАЛЬНИК звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Інфо Плюс та просить суд стягнути 448 470 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач доводить, що поніс збитки у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку належного складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій за договорами №458 від 30.11.2023 та №457 від 30.11.2023 та не реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2024.

Ухвалою суду від 12.07.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ПОСТАЧАЛЬНИК , від 09.07.2024 за вх. №01-75/4700/24 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon у справі №903/623/24 задоволено.

Ухвалою суду від 19.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 02.10.2024, відкласти підготовче засідання на 23.09.2024.

Ухвалою суду 21.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2024.

Ухвалою суду від 21.10.2024 відкладено судове засідання на 11.11.2024.

Представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:

- заяву про вступ у справу як представника за вх.№ 01-75/4794/24 від 12.07.2024;

- відзив на позовну заяву за вх.№ 01-75/5068/24 від 25.07.2024;

- клопотання про долучення доказів за вх.№ 01-75/5625/24 від 19.08.2024;

- заяву за вх.№ 01-74/1182/24 від 19.08.2024:

- клопотання про долучення доказів за вх.№ 01-75/6874/24 від 16.10.2024 до якого долучив постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №140/34946/23 щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК ПОСТАЧАЛЬНИК» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» (продавець) укладено договори купівлі-продажу транспортного засобу №457 від 30.11.2023р. та № 458 від 30.11.2023р. (а.с. 23-24, 26-27).

Пунктом 1.1. Розділу 1 Предмет Договору №457 було визначено, що за цим Договором Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність «транспортний засіб марки MAN TGX 18.480, 2016 року випуску, колір білий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 ….». Договором №458 було визначено «транспортний засіб марки MAN TGX 18.480, 2016 року випуску, колір білий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 …» та зобов`язується сплатити за нього визначену цим Договором грошову суму на нижче викладених умовах.

Згідно пункту 2.1 Розділу 2 Ціна Договору та порядок проведення розрахунків Договору №457 було визначено, що за домовленістю сторін продаж транспортного засобу між ними вчиняється за: сума без ПДВ - 1 119 690,00 грн., ПДВ 223 938,00 грн., сума з ПДВ 1 343 628,00 грн.; за Договором №458: сума без ПДВ - 1 122 660,00 грн., ПДВ 224 532,00 грн., сума з ПДВ - 1 347 192,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, покупець 01.12.2023 сплатив продавцю грошові кошти у розмірі 1 347 192,00 грн. з ПДВ за Договором №458, що підтверджується платіжною інструкцією №728 (а.с. 34).

Крім того, 05.12.2023 покупець сплатив продавцю грошові кошти у розмірі 1 343 628,00 грн. з ПДВ за Договором №458, що підтверджується платіжної інструкцією №731 (а.с. 35).

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК ПОСТАЧАЛЬНИК» кошти за купівлю транспортних засобів за умовами вищезгаданих договорів були оплачені в повному обсязі.

На виконання умов договору 01.12.2023 між покупцем та продавцем підписано Акт приймання-передачі №458 від 01.12.2023 року, відповідно до якого покупець отримав від продавця: MAN TGX 18.480, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 1 шт., загальною вартістю - 1 347 192,00 грн. з ПДВ (а.с. 25).

04.12.2023 між покупцем та продавцем підписано Акт приймання-передачі №457 від 04.12.2023 року, відповідно до якого покупець отримав від продавця: MAN TGX 18.480, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 1 шт., загальною вартістю - 1 343 628,00 грн. з ПДВ (а.с. 28).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/ послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

В подальшому відповідачем було складено наступні податкові накладні (а.с. 40, 44):

- №1 від 01.12.2023 (подано на реєстрацію 19.12.2023) на загальну суму 1 347 192,00 грн., з яких сума ПДВ 224 532,00 грн.;

- №3 від 05.12.2023 (подано на реєстрацію 19.12.2023) на загальну суму 1 343 628,00 грн., з яких сума ПДВ 223 938,00 грн.;

Відповідно до даних особистого кабінету платника податків станом на 24.06.2024 податкова накладна №1 від 01.12.2023 та №3 від 05.12.2023 знаходяться в статусі «реєстрацію зупинено». При цьому, позивач зазначає, що на момент складання позовної заяви, зазначені податкові накладні знаходились в такому ж статусі (а.с. 33).

Дані обставини додатково підтверджуються витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №34334 на запит від 26.04.2024 №34334 де зазначено, що податкова накладна - №1 від 01.12.2023 та №3 від 05.12.2023 року не зареєстровані (а.с. 36-37).

Позивач зазначає, що в порушення вимог Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.12.2023 (подано на реєстрацію 19.12.2023) на загальну суму 1 347 192,00 грн., з яких сума ПДВ 224 532,00 грн.; №3 від 05.12.2023 (подано на реєстрацію 19.12.2023) на загальну суму 1 343 628,00 грн., з яких сума ПДВ 223 938,00 грн.

02.02.2024 позивач засобами поштового зв`язку (накладна №0207202761686) направив відповідачу претензію №1 від 01.02.2024 року вих.№1 від 01.02.2022 року про відшкодування збитків, у якій зазначивв, що вбачає прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно зменшення податкового зобов`язання на суму 448 470,00 грн., яка фактично є збитками позивача. У зазначеній претензії останній вимагав від відповідача в строк протягом 7 календарних днів з дня одержання цієї претензії перерахувати на його рахунок суму збитків у розмірі 448 470,00 грн. (а.с. 29-32).

Зазначена претензія залишена відповідачем без належного реагування.

Отже, позивач доводить, що поніс збитки у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку належного складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій за договорами №458 від 30.11.2023 та №457 від 30.11.2023 та не реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача 448 470 грн. завданих підприємству збитків.

Відповідач не погоджуючись із доводами позивача, що викладені у позовній заяві, подав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що передбачений податковим законодавством обов`язок продавця подати на реєстрації податкову накладну відповідачем був виконаний повністю. Водночас, доводить, що останнім від податкового органу отримано квитанцію № 9345534770 про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 та квитанцію № 9345535386 про зупинення реєстрації податкової накладної № 3. Підставами для зупинки реєстрації податкової накладної податковим органом зазначено : «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку».

При цьому, у позовній заяві позивачем не обґрунтовано належними, достовірними і допустимими доказами наявність збитків за порушення його цивільного права.

З метою виключення із переліку ризикових платників податку ТОВ «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» до податкового органу 08.11.2023 року було подано Повідомлення № 1 з доданими документами.

За результатами розгляду зазначеного повідомлення уповноваженим органом винесено нове Рішення № 58240 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно якого підприємство відповідача залишено в статусі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В подальшому, відповідач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від № 58240 від 17.11.2023 р. щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року по справі № 140/34946/23 вищезазначені позовні вимоги було задоволено в повному розмірі.

ГУ ДПС у Волинській області на вказане рішення суду було подано апеляційну скаргу.

16.10.2024 представник відповідача подав клопотання за вх.№01-75/6874/24 до якої долучив Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 р., яким рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 р. по справі № 140/34946/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу україни у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абз.14 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому з огляду на положення ст.201 Податкового кодексу України, саме на постачальника за договором покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Отже, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Стаття 201 ПК України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість позивач подав заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши, що відповідачем не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Інші юридичні можливості та підстави у позивача віднести вказану суму сплаченого ним ПДВ до складу податкового кредиту, окрім як шляхом реєстрації відповідачем податкової накладної в ЄРПН - відсутні.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 225 Господарського кодексу України).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Отже, підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020р. у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018р. у справі №917/877/17).

Суд встановив, що відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 448 470 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019р. у справі №908/1568/18).

Отже, на переконання суду має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Водночас, відповідач заперечує факт нанесення позивачу збитків у зв`язку з невиконанням обов`язку належного складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій за договорами №458 від 30.11.2023 та №457 від 30.11.2023 та не реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач доводить, що не зареєстрував належним чином податкові накладні у зв`язку з рішенням податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно якого підприємство перебуває в статусі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Між тим, зазначає, що звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від № 58240 від 17.11.2023 р. щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Як вже зазначив суд, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року по справі № 140/34946/23 вищезазначені позовні вимоги було задоволено в повному розмірі.

В позовній заяві відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу.

У заяві відповідача за вх.№01-74/1182/24 від 19.08.2024, що міститься у матеріалах даної господарської справи, відповідач просив суд продовжити строк підготовчого провадження у зв`язку з тим, що Восьмим апеляційним адміністративним судом здійснюється розгляд зазначеної апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській області.

Ухвалою суду Господарського суду Волинської області від 19.08.2024 з огляду на подане відповідачем клопотання та з метою об`єктивного та всебічного розгляду справи продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

В подальшому, у процесі розгляду справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 р. рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 р. по справі № 140/34946/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Волинській області без задоволення про що відповідач надав відповідні докази.

Суд врахував вищезазначену постанову апеляційного адміністративного суду та ухвалою від 21.10.2024 відклав судове засідання за клопотанням відповідача, огляду на те, що останній має намір звернутись до уповноваженого податкового органу з метою реєстрації податкових накладних, у зв`язку з судовим рішенням про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Інфо Плюс» з переліку ризикових платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, суд неодноразово надавав процесуальну можливість відповідачу реалізувати встановлений ст.201 ПК України обов`язок щодо належної реєстрації податкових накладних.

Між тим, станом на дату розгляду справи по суті та у судовому засіданні представник відповідача не надав доказів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Крім того, на думку суду, відповідач мав дійсну можливість, однак не реалізував право на звернення до ГУ ДПС у Волинській області із судовим рішенням про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Інфо Плюс» з переліку ризикових платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що зумовило зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 01.12.2023 та №3 від 05.12.2023.

За наведених обставин, доводи відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву судом відхилено.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному об`ємі.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Інфо Плюс» (43020, Волинська область, м. Луцьк, Луцький район, вулиця Рівненська, буд.76-К, код ЄДРПОУ 44980013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Постачальник (08129, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26, код ЄДРПОУ 44243487) збитки у розмірі 448 470 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Інфо Плюс» (43020, Волинська область, м. Луцьк, Луцький район, вулиця Рівненська, буд.76-К, код ЄДРПОУ 44980013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Постачальник (08129, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26, код ЄДРПОУ 44243487) 6 727, 05 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 14.11.2024

СуддяВ. М. Дем`як