Рішення

від 05.11.2024 по справі 904/3121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3121/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" (Львівська обл., Львівський р-н, с. Старий Яричів)

до Приватного підприємства "Апрель Груп" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Апрель Груп" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2821969,79грн, з якої: 2776472,11грн заборгованості з оплати поставленого товару, 45497,86грн пені. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №68/23 від 01.06.2023 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути заборгованість в загальному розмірі 1045497,86грн, з якої: 1000000,00грн заборгованості з оплати поставленого товару, 45497,86грн пені.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" до Приватного підприємства "Апрель Груп" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1045497,86грн, з якої: 1000000,00грн заборгованості з оплати поставленого товару, 45497,86грн пені задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Апрель Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт 1000000,00грн - основного боргу, 39661,89грн - пені та 12475,95грн - витрат по сплаті судового збору..

Під час ухвалення рішення витрати позивача на професійну правничу допомогу судом не розподілялися з огляду на заяву представника позивача про надання доказів понесення таких витрат в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

28.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3121/24, в якій він просить стягнути з Приватного підприємства "Апрель Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 32000,00грн.

На підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до заяви додані (в копіях): договір про надання правової допомоги №01/07 від 15.07.2024, додаток №1 до договору про надання правової допомоги №01/07 від 15.07.2024, акт надання послуг від 25.10.2024, видатковий касовий ордер від 25.10.2024 на підтвердження зарахування коштів за договором про надання правової допомоги, довіреність від 08.08.2024 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 прийнято зазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2024.

В судове засідання 05.11.2024 сторони не забезпечили явку своїх представників, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідач свої заперечення проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За викладених обставин, суд розглядає заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

15.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" (далі , клієнт, позивач) та адвокатом Бойчуком Тарасом Васильовичем (далі адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №01/07 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу (адвокатські послуги) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Пунктом 3.1 договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в розділі 1 договору клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі визначеною та прописаною в додатках до цього договору та/або актами виконаних робіт.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. Акт складається у двох примірниках, по одному примірнику акту зберігається у клієнта та адвоката (пункт 3.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №1 сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в підготовці, складанні та поданні господарського позову (про стягнення заборгованості в розмірі 2821969,79грн, яка виникла у Приватного підприємства «Апрель груп» у розмірі 20000,00грн.

Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, яка полягає в участі в 1 (одному) судовому засіданні у розмірі 4000,00грн (пункт 2 додаткової угоди №1).

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано копії договір про надання правової допомоги №01/07 від 15.07.2024, додаток №1 до договору про надання правової допомоги №01/07 від 15.07.2024, акт надання послуг від 25.10.2024, видатковий касовий ордер від 25.10.2024 на підтвердження зарахування коштів за договором про надання правової допомоги, довіреність від 08.08.2024 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 89-95 том 1).

Із акту надання послуг (правової допомоги) від 25.10.2024 вбачається, що виконавцем було надано послуги позивачу, пов`язані з розглядом справи №904/3121/24 у сумі 32000,00грн.

Позивач заявляє до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які подані заявником, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" з наступних підстав.

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими позивачем доказами, а саме актом наданих послуг від 25.10.2024 до договору підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги, що визначена у фіксованому розмірі - 32000,00грн.

Оцінюючи цей розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд доходить висновку про його співмірність зі складністю справи.

Аналізуючи положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд також приймає до уваги, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі

№ 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат професійної правничої допомоги з урахуванням критеріїв при їх розподілі, передбачених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також розумність таких витрат позивача в сумі 32000,00грн, у тому числі й до ціни позову.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 31821,38грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Апрель Груп" (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Миру, буд. 87, кв. 54, ідентифікаційний код 37619840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" (80463, Львівська обл., Львівський р-н, с. Старий Яричів, вул. Галицька, буд. 143, ідентифікаційний код 42059638) 31821,38грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лембергміт" відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 15.11.2024.

Суддя В.О. Татарчук