Ухвала

від 11.11.2024 по справі 910/13290/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

11.11.2024Справа № 910/13290/24Суддя Ярмак О.М., розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект";

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція»;

про стягнення 1 348 207,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 1 348 207, 16 грн., з яких: 1 254 000,00 грн. - основний борг, 71 696, 83 грн. - інфляційне збільшення боргу та 22 510, 33 грн. - 3% річних, за Договором про надання послуг № 4323198/19-124-01-23-20128 від 15.05.2023.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Заявником не дотримані вимоги п. 2 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: в частині долучення до позовної заяви документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Одночасно, разом з позовною заявою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що позивач на даний час працює в режимі кризової ситуації в сфері енергетики, яка склалась з причин збройної агресії рф та тривалої простроченої заборгованості за виконані роботи контрагентами, відтак заявник не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, у зв`язку з чим просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Разом з тим, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.

Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення клопотання Акціонерне товариство "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне матеріальне становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Тому, вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана заявником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позовну заяву майнового характеру - ставка складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до положень, встановлених у статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум з 01.01.2024 для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Позивачем заявлена 1 (одна) позовна вимога майнового характеру, а саме стягнення 1 348 207, 16 грн.

Виходячи із вказаного, за подання до господарського суду даної позовної заяви має бути сплачений судовий збір у розмірі 20 223, 11 грн.

Приймаючи до уваги викладене вище, заявник має можливість усунути недоліки шляхом подання заяви про усунення недоліків, до якої додати належним чином завірений доказ оплати судового збору у сумі 20 223, 11 грн.

Керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволені клопотання Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати належним чином завірений доказ сплати судового збору у сумі 20 223, 11 грн.

- надання доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

4. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви: 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.М.Ярмак