Рішення

від 13.02.2024 по справі 911/2743/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2743/23

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дадвані М.Т., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу № 911/2743/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Йе Енергія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті

про стягнення 933931, 05 грн.

за участю представників

від позивача: Єфременко В.М., довіреність №300/23 від 11.10.2023

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю Йе Енергія звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 31.08.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті про стягнення 933931, 05 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.10.2023 о 13:45.

Ухвалою суду від 17.10.2023 відкладено підготовче засідання на 16.11.2023 о 16:00.

Ухвалою суду від 16.11.2023 відкладено підготовче засідання на 14.12.2023 о 16:30.

Ухвалою суду від 14.12.2023 відкладено розгляд справи на 28.12.2023 о 16:40.

Ухвалою суду від 14.12.2023 постановлено викласти перший та другий пункти резолютивної частини ухвали від 16.11.2023 в наступній редакції -" Закрити підготовче провадження у справі № 911/2743/23. Призначити справу до судового розгляду по суті на 14.12.2023 о 16:30. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал судових засідань № 5)." .

Ухвалою суду від 28.12.2023 відкладено розгляд справи на 23.01.2024 о 14:45.

У зв`язку з оголошенням на території міста Києва повітряної тривоги, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, судове засідання у даній справі призначене на 23.01.2024 о 14:45 не відбулось.

Ухвалою суду від 25.01.2024 призначено розгляд справи на 13.02.2024 о 10:45.

В судове засідання 13.02.2024 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 13.02.2024 не з`явився.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті є: 08325, Київська обл., Бориспільський р-н, село Щасливе, вул. Бориспільська, буд. 1А, у зв`язку з чим ухвали суду у справі №911/2743/23 від 11.09.2023, 17.10.2023, 16.11.2023, 14.12.2023, 14.12.2023, 28.12.2023, 25.01.2024 були направлені поштою на вказану вище адресу відповідача.

Однак, до суду повернулись поштові відправлення адресовані відповідачу, разом з копіями ухвал суду у справі №911/2743/23 від 11.09.2023, 17.10.2023, 14.12.2023, 14.12.2023, 28.12.2023, які відповідно до довідок про причини повернення/досилання ПАТ Укрпошта були повернуті через відсутність адресата за вказаною адресою.

Також, відповідно до трекінгу №0600083208748 статусу відстеження поштового відправлення з копією ухвали суду від 25.01.2024, що адресоване відповідачу, поштове відправлення було повернуто через відсутність адресата за вказаною адресою.

Пунктами 4, 5 частини 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку, що відповідача було повідомлено про розгляд справи №911/2743/23, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Однак, представник відповідача правом на подання відзиву на позовну заяву за весь час розгляду справи не скористався. При цьому, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 13.02.2024 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію представника позивача, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті (далі відповідач, Споживач) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Йе Енергія (далі позивач, Постачальник), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за умовами Договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-373-20 від 24.02.2020.

Так, 25.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг», яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія», та Товариством з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті, які надалі разом іменовані Сторони, було укладено Договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-373-20 від 24.02.2020 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ (далі газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.3. Договору).

Згідно з п. 1.4. Договору передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку Споживача вказаний в Додатку 2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підвищений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +/- 10% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 2.5.2. Договору).

Відповідно до п. 2.5.3. Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання передачі природного газу.

Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається (п. 3.1. Договору).

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.1. Договору).

Пунктом 6.2.3. Договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ РГК Трейдінг в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору він вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу.

До Договору сторонами також підписано Додаток 1: «Планові обсяги постачання газу по місяцях» та Додаток 2: «Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку Споживача».

Разом з цим, між сторонами, зокрема, у зв`язку зі зміною ціни на природний газ, укладено ряд додаткових угод до Договору: №1 від 03.03.2020, №2 від 30.04.2020, №3 від 28.05.2020, №4 від 25.08.2020, №5 від 25.09.2020, №6 від 02.10.2020, №7 від 22.10.2020, №8 від 26.11.2020, №9 від 04.12.2020, №10 від 30.12.2020, №11 від 25.01.2021, №12 від 26.02.2021, №13 від 24.03.2021, №14 від 29.04.2021, №15 від 31.05.2021, №16 від 30.06.2021, №17 від 27.07.2021, №18 від 31.08.2021, №19 від 30.09.2021 та №20 від 29.10.2021.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу, а останній прийняв у власність природний газ на загальну суму 1 765 428, 57 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80003999 від 31.03.2020 на суму 87524, 39 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80005161 від 30.04.2020 на суму 27114, 35 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80006723 від 31.05.2020 на суму 23535, 72 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80008036 від 30.06.2020 на суму 25848, 22 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80009320 від 31.07.2020 на суму 30726, 84 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80010746 від 31.08.2020 на суму 40684, 25 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80012063 від 30.09.2020 на суму 52878, 74 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80013744 від 31.10.2020 на суму 72318, 04 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80016210 від 30.11.2020 на суму 87554, 14 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК80018692 від 31.12.2020 на суму 172188, 62 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81001039 від 31.01.2021 на суму 156747, 02 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81002489 від 28.02.2021 на суму 173713, 33 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81005444 від 31.03.2021 на суму 162679, 85 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81006763 від 30.04.2021 на суму 89300, 54 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81009185 від 31.05.2021 на суму 143615, 88 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81010798 від 30.06.2021 на суму 134228, 77 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81012532 від 31.07.2021 на суму 141272, 58 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81014518 від 31.08.2021 на суму 67883, 63 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81016312 від 30.08.2021 на суму 42453, 01 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81018172 від 31.10.2021 на суму 33134, 00 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №РГК81020175 від 30.11.2021 на суму 26, 65 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до оборотно-сальдової відомості відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений природний газ у розмірі 1 734 814, 91 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати поставленого природного газу на суму 30 613, 66 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Судом надана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір на постачання продукту, яким виступає природний газ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу, а останній прийняв у власність природний газ на загальну суму 1 765 428, 57 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем

Докази у справі свідчать що відповідачем були здійснені часткові оплати боргу за Договором на загальну суму 1734814, 91 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

Втім, відповідач обов`язок з проведення оплати вартості поставленого природного газу в повному обсязі у строк, встановлений умовами п. 4.2. Договору не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 30 613, 66 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором також свідчить відсутність з боку відповідача в матеріалах справи письмових претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Враховуючи вищевказане та часткову сплату відповідачем заборгованості за спожитий газ, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Йе Енергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті про стягнення заборгованості в сумі 30 613, 66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням оплати за поставлений природний газ позивачем нарахована пеня у сумі 2909, 84 грн. за період з 31.03.2020 по 12.06.2022, три проценти річних у сумі 1 361, 19 грн. за період з 31.10.2021 по 05.05.2023 та інфляційні втрати у сумі 9 490, 02 грн. за період з листопада 2021 року по березень 2023 року.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 2909, 84 грн. пені, 1 361, 19 грн. трьох процентів річних та 9490, 02 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач, на підставі п. 6.2.3 Договору, просить суд стягнути з відповідача штраф за недовикористаний обсяг газу у розмірі 889 556, 34 грн.

Пунктом 6.2.3. Договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст.549 ЦК України).

Проаналізувавши зміст вказаного пункту Договору, суд дійшов висновку, що визначена сторонами відповідальність не відноситься до штрафу.

Погоджена сторонами у Договорі санкція у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу, за своєю правовою природою відноситься до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (Далі - Правил постачання природного газу).

Згідно з підпунктами 1, 2 п. 1 розділу VII Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vn - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивач, заявляючи до стягнення санкції за п. 6.2.3 Договору, яка за своєю суттю є збитками, жодним чином не обґрунтував підстав заявлення такої вимоги, не надав суду доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків.

За таких обставин, позивачем всупереч приписів ст. 74 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача на підставі п. 6.2.3 Договору штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 889 556, 34 грн., що за своєю суттю є збитками, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими та не підтвердженими доказами, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Подібний висновок при вирішенні спору щодо стягнення передбачених Правилами постачання природного газу і договором збитків викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-373-20 від 24.02.2020 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого газу. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи доказів повної та своєчасної оплати спожитого газу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2024, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Йе Енергія до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Ліберті (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, село Щасливе, вул. Бориспільська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 40808015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Йе Енергія (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, 18 поверх, приміщення 33, код ЄДРПОУ 38863790) заборгованість у розмірі 30613 (тридцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 66 коп., пеню у розмірі 2909 (дві тисячі дев`ятсот дев`ять) грн. 84 коп., три проценти річних у розмірі 1361 (одну тисячу триста шістдесят одну) грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 9490 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 02 коп. та судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 62 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 15.11.2024.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.