Ухвала

від 13.11.2024 по справі 911/2780/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2780/24

За заявою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 911/2780/24 за позовом Публічного Акціонерного товариства «Укрнафта»

до Громадської організації «Хокейний клуб «Тризуб»

про стягнення 2 500 000,00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного Акціонерного товариства «Укрнафта» до Громадської організації «Хокейний клуб «Тризуб» про стягнення 2 500 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2024 відкрито провадження у справі № 911/2780/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2024.

До Господарського суду Київської області 31.10.2024 позивачем - Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» подано заяву про забезпечення позову у справі № 911/2780/24, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Громадській організації «Хокейний клуб «Тризуб» в сукупності в межах ціни позову в сумі 2500000,00 грн.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що ним у цій справі заявлено позов до відповідача про стягнення грошових коштів у сумі 2 500 000,00 грн.

Позовна заява ґрунтується на тому, що у зв`язку із розірванням договору про надання спонсорської підтримки №24/2343-ін від 17.06.2024, укладеного між ПАТ «Укрнафта» та ГО «ХК «Тризуб», останнє не виконує зобов`язання щодо повернення ПАТ «Укрнафта» коштів в сумі 2 500 000,00 грн.

Позивач стверджує, що дії відповідача свідчать про його недобросовісність, а отже відповідач може вжити заходи щодо навмисного витрачання або «виведення» коштів позивача, що знаходяться у відповідача та незаконно ним використовуються у власній діяльності.

За твердження позивача, відсутність дій з боку відповідача щодо сплати заборгованості до відкриття провадження у справі, свідчить про наявність ризиків зникнення грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, що у сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.

Зважаючи на вищенаведене, на думку заявника, своєчасне невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Зокрема, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз. 2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у п. 2 Постанови № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та реальність загрози утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Як визначено ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 року у справі № 910/361/18.

Дослідивши викладені в заяві про забезпечення позову обставини та додані заявником до заяви докази, суд, з урахуванням вищевказаних приписів законодавства, зазначає про відсутність документально підтверджених фактів вчинення відповідачем дій, які містять ознаки наміру ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому відсутні підстави стверджувати про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Також, в силу вимог положень процесуального закону, що стосується забезпечення позову, заявник має надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення в період пред`явлення позову до суду. Проте, у поданій заяві заявник посилається лише на потенційну можливість виникнення наведених у заяві обставин. Зокрема, не викладено обставин та не надано доказів, які вказують на реальні наміри відповідача вчиняти відповідні дії, які можуть створити загрозу утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду.

Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.

При цьому, саме лише посилання позивача в поданій ним заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Оцінивши доводи заявника та надані ним докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 31.10.2024 про забезпечення позову у справі № 911/2780/24.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, заява Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 31.10.2024 про забезпечення позову у справі № 911/2780/24 задоволенню не підлягає як не обґрунтована та не доведена.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 31.10.2024 про забезпечення позову у справі № 911/2780/24.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.П. Карпечкін