Рішення

від 09.10.2024 по справі 911/3437/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3437/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Корж О.І.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еру Трейдінг»

до публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: Готьман Л.В. (довіреність №91/01-4127-Д від 27.12.2023 року);

відповідача: Гавкалюка В.В. адвоката (довіреність №100/22 від 16.07.2024 року),

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Еру Трейдінг» (далі позивач) до публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8 735 728,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов двостороннього договору №20/21-331-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 03.11.2021 року.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року відкрите провадження у справі, підготовче засідання призначене на 20 грудня 2023 року.

12 грудня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі позивач за зустрічним позовом) до товариства з обмеженою відповідальністю «Еру Трейдінг» (далі відповідач за зустрічним позовом) про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 582 590,00 грн., а також відзив на позовну заяву, долучений до матеріалів справи.

15 грудня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, долучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Центренерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Еру Трейдінг» про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 582 590,00 грн. прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 24 січня 2024 року.

04 січня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, долучений до матеріалів справи.

09 січня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення документів до відзиву на зустрічну позовну заяву.

18 січня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, долучена до матеріалів справи, а також клопотання про зупинення провадження в справі.

29 січня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року підготовче засідання відкладене на 21 лютого 2024 року, в зв`язку з перебуванням судді Грабець С.Ю. на лікарняному.

21 лютого 2024 року в підготовчому засіданні оголошена перерва до 10 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року підготовче засідання відкладене на 19 червня 2024 року.

У підготовчому засіданні 19 червня 2024 року оголошена перерва до 07 серпня 2024 року.

06 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача за зустрічним позовом надійшла заява про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

07 серпня 2024 року в підготовчому засіданні представник відповідача за первісним позовом просив залишити без розгляду раніше подане клопотання про зупинення розгляду справи. Клопотання представника відповідача за первісним позовом задоволене судом.

Ухвалою суду від 07.08.2024 року зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Центренерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Еру Трейдінг» про стягнення штрафних санкцій залишений судом без розгляду.

Ухвалою суду від 07.08.2024 року закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 09 жовтня 2024 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.

Представник відповідача в засіданні проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 09 жовтня 2024 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

03 листопада 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Еру Трейдінг» (далі позивач) та публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі відповідач) був укладений двосторонній договір №20/21-331-РДД купівлі-продажу електричної енергії (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, однак стосуються договірних зобов`язань, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п. 1.5. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, відповідач зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а позивач зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку №1, згідно п.п. 23 п. 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 №499.

Сторони в разі необхідності за взаємною згодою можуть погодити зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії, але не більше ніж на 5 % від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії (зниження однакового обсягу у всіх годинах графіку визначеного у додатку 1 у рамках по-добового типу графіку продажу електричної енергії базове навантаження, пікове навантаження, позапікове навантаження) за умови, якщо період відпуску/відбору електричної енергії перевищує 7 календарних днів, але не раніше 2 етапу періоду відпуску/відбору електричної енергії. В цьому випадку відповідач та позивач письмово узгоджують зміни обсягів відпуску/відбору, визначених у додатку 1 не пізніше, ніж за 3 доби до дати зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії. Таке письмове погодження є додатком до цього договору.

У разі виникнення технічної необхідності та/або прийняття регулятором змін в Правила ринку в частині змін умов діяльності відповідача на ринках електричної енергії, відповідач має право в односторонньому порядку, письмово попередивши відповідача не менше ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, зменшити обсяг відпуску/відбору електричної енергії на 50% від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії визначеного у додатку 1.

У разі зменшення оплаченого обсягу відпуску/відбору електричної енергії та за відсутності обґрунтованих претензій до позивача по будь-яким договірним зобов`язанням між сторонами, відповідач зобов`язується повернути суму переплати позивачу протягом 7-ми (семи) банківських днів з дати отримання обґрунтованої письмової вимоги про таке від позивача.

Відповідно до п. 2.4. договору, відповідач та позивач зобов`язуються своєчасно у відповідності до Правил ринку здійснити реєстрацію узгоджених з урахуванням п. 2.1. обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передач, згідно графіку у додатку №1.

Згідно з п. 2.6. договору, не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електричної енергії, відповідач зобов`язується направити позивачу підписані та скріплені печаткою відповідача 2 примірники акту купівлі-продажу електричної енергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передач (далі акти). Позивач не пізніше 2-х робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов`язується направити відповідачу один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що оплата за електричну енергію проводиться позивачем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок відповідача, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку періоду відпуску/відбору електричної енергії у розмірі не меншому, ніж вартість енергії, що відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Згідно з п. 3.3. договору, період відпуску/відбору електричної енергії складається з таких етапів:

1 етап: 1-5 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;

2 етап: 6-10 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;

3 етап: 11-15 число місяця (січень 2022 року) відпуску відбору;

4 етап: 16-20 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;

5 етап: 21-25 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;

6 етап: 26-31 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;

7 етап: 1-5 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;

8 етап: 6-10 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;

9 етап: 11-15 число місяця (лютий 2022 року) відпуску відбору;

10 етап: 16-20 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;

11 етап: 21-25 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;

12 етап: 26-28 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;

13 етап: 1-5 число місяця (березень 2022 року) відпуску/відбору;

14 етап: 6-10 число місяця (березень 2022 року) відпуску/відбору;

15 етап: 11-15 число місяця (березень 2022 року) відпуску/відбору;

16 етап: 16-20 число місяця (березень 2022 року) відпуску/відбору;

17 етап: 21-25 число місяця (березень 2022 року) відпуску/відбору;

18 етап: 26-31 число місяця (березень 2022 року) відпуску/відбору.

Відповідно до п. 3.4. договору, у разі надходження від організатора аукціону ТОВ «Українська енергетична біржа» на розрахунковий рахунок відповідача суми гарантійного внеску, внесеного позивачем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок відповідача зараховується відповідачем як оплата (частина оплати) електричної енергії за останній етап періоду відпуску/відбору згідно цього договору.

Позивач не пізніше 1-го (одного) банківського дня після надходження на розрахунковий рахунок відповідача суми гарантійного внеску, додатково перераховує відповідачу суму у розмірі 20 % від сплаченого гарантійного внеску.

Згідно з п. 5.2. договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, або іншим компетентним органом (п. 5.3. договору).

Пунктом 7.6. договору встановлено, що всі повідомлення, що направляються сторонами одна одній відповідно до цього договору, повинні бути здійснені у письмовій формі, скріплені підписом уповноваженої особи і печаткою відповідної сторони, і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставлені особисто за зазначеними адресами сторін.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представникам сторін, та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 8.1. договору).

Додатком №1 до двостороннього договору №20/21-331-РДД купівлі-продажу електричної енергії від « 03» листопада 2021 року (далі додаток №1 до договору) є графік відпуску/відбору електричної енергії на період з « 01» січня 2022 року по « 31» березня 2022 року.

Згідно з п. 1 додатку №1 до договору, графік відпуску/відбору електричної енергії на період з « 01» січня 2022 року по « 31» березня 2022 року, а саме: Тип: базове навантаження; Обсяг: МВт.*год 10 795; Ціна за 1 МВт.*год (з акцизним податком та без ПДВ), грн.: 3 550,0; Вартість електроенергії (з акцизним податком та без ПДВ), грн.: 38 322 250,00; 20% ПДВ, грн.: 7 664 450,00; Вартість електроенергії (з акцизним податком та з ПДВ), грн.: 45 986 700,00 грн.

Гарантійний внесок складає 3 832 225,00 грн без ПДВ. ПДВ гарантійного внеску складає 766 445,00 грн (п. 2 додатку №1 до договору).

За твердженнями представника позивача, на виконання умов договору, позивач оплатив електричну енергію в загальній сумі 33 483 245,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №23203 від 08.11.2021 року, на суму 766 445,00 грн.; №23919 від 28 грудня 2021 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №23930 від 29 грудня 2021 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №11 від 05 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №67 від 11 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №133 від 17 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №200 від 20 січня 2022 року, на суму 3 067 200,00 грн.; №359 від 01 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №434 від 07 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №479 від 10 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №539 від 15 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №687 від 22 лютого 2022 року, на суму 1 533 600,00 грн.; №713 від 23 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн., копією платіжної інструкції №128 від 26 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.

Крім цього, представник позивача перерахував позивачем відповідачу гарантійного внеску в сумі 3 832 225,00 грн., що підтверджується повідомленням відповідача про отримання гарантійного внеску №24/3573 від 05.11.2021 року.

Відповідач передав позивачу електричну енергію на загальну суму 30 160 800,00 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії за січень 2022 року від 31.01.2022 року, на суму 15 847 200,00 грн., та за лютий 2022 року від 28.02.2022 року, на суму 14 313 600,00 грн., копії яких також долучені до матеріалів справи.

Відбір електричної енергії у березні 2022 року позивач не здійснив через настання форс-мажорних обставин, на підтвердження чого подав копію сертифікату Київської Торгово-промислової палати України №3000-23-2596 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №17/03-4/492 від 31.05.2023 року, долучену до матеріалів справи.

04 березня 2022 року, 11 квітня 2022 року, 17 липня 2023 року та 03 жовтня 2023 року позивач звертався до відповідача з вимогами про оплату електричної енергії в сумі 7 154 670,00 грн., проте відповідач грошові кошти позивачу не повернув, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 7 154 670,00 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням обмежень, визначених відповідною нормою.

Пунктом 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасник ринку електричної енергії (далі учасник ринку) виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач оплатив електричну енергію, на загальну суму 37 315 470,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №23203 від 08.11.2021 року, на суму 766 445,00 грн.; №23919 від 28 грудня 2021 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №23930 від 29 грудня 2021 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №11 від 05 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №67 від 11 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №133 від 17 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №200 від 20 січня 2022 року, на суму 3 067 200,00 грн.; №359 від 01 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №434 від 07 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №479 від 10 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №539 від 15 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.; №687 від 22 лютого 2022 року, на суму 1 533 600,00 грн.; №713 від 23 лютого 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи, а також копією платіжної інструкції №128 від 26 січня 2022 року, на суму 2 556 000,00 грн.

Крім цього, позивач перерахував відповідачу гарантійний внесок у сумі 3 832 225,00 грн., що підтверджується повідомленням відповідача про отримання гарантійного внеску №24/3573 від 05.11.2021 року, копія якого також долучена до матеріалів справи.

Відповідач передав позивачу електричну енергію на загальну суму 30 160 800,00 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії за січень 2022 року від 31.01.2022 року, на суму 15 847 200,00 грн., та за лютий 2022 року від 28.02.2022 року, на суму 14 313 600,00 грн., копії яких також долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

Згідно з ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

11 грудня 2023 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, послався на те, що підстави для оплати грошових коштів позивачу відсутні, оскільки відповідач відпустив в Об`єднану Електромережу України обсяг електроенергії, про який домовились сторони, згідно з умовами договору, а позивач не надав відповідачу коректні дані, чим порушив, на думку представника відповідача, умови додатку № 1 до договору.

Правовідносини сторін регулюються, зокрема, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №307 від 14.03.2018 року (далі Правила).

Скорочення, що застосовуються в цих Правилах, мають такі значення, зокрема: ДД - двосторонні договори; ОСП - оператор системи передачі (п. п. 1.1.4. Правила ринку).

Згідно з п. п 2.2.5. Правил, учасник ринку, який продає електричну енергію, та учасник ринку, який купує електричну енергію, повині подати повідомлення про реєстрацію ДД із зазначенням обсягів електричної енергії, що рівні між собою. Учасники ринку можуть відкликати або змінювати свої зареєстровані ДД до закриття воріт реєстрації ДД.

Відповідно до п. п. 2.2.7. Правил, учасники ринку, які подали повідомлення для реєстрації неоднакових обсягів електричної енергії, отримують від ОСП автоматичне повідомлення на електронній платформі про те, що надані повідомлення про реєстрацію є недійсними із зазначенням причини відхилення. Після повідомлення учасників ринку реєстрація неоднакових обсягів відміняється.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст 77 Господарського процесуального кодексу України).

Так, порядок приймання-передачі електричної енергії встановлений умовами п. 2.6. договору та не ставиться в залежність від реєстрації сторонами узгоджених обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передач. Про приймання-передачу електричної енергії між сторонами підписується акт, а тому, ця обставина не може підтверджуватись роздруківкою знімків екрану з електронної платформи оператора системи передачі Система управління ринком.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначалось вище, пунктом 2.1. договору встановлено, зокрема, що у разі зменшення оплаченого обсягу відпуску/відбору електричної енергії та за відсутності обґрунтованих претензій до позивача по будь-яким договірним зобов`язанням між сторонами, відповідач зобов`язується повернути суму переплати позивачу протягом 7-ми банківських днів з дати отримання обґрунтованої письмової вимоги про таке від позивача.

Всі повідомлення, що направляються сторонами одна одній відповідно до цього договору, повинні бути здійснені у письмовій формі, скріплені підписом уповноваженої особи і печаткою відповідної сторони, і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставлені особисто за зазначеними адресами сторін (п. 7.6. договору).

Частиною ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача лист №1/03-3936 від 17.07.2023 року, в якому вимагав, зокрема, у семиденний строк сплатити на рахунок позивача грошові кошти в сумі 7 154 670,00 грн., згідно з умовами договору №20/21-331-РДД від 03.11.2021 року.

Цей лист був направлений відповідачу поштовим відправленням №0407142527238 від 18.07.2023 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною, копії яких долучені до матеріалів справи, та був отриманий відповідачем 25 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407142527238, копія якого також долучена до матеріалів справи.

Крім цього, 26 лютого 2022 року позивач направив лист №1/28-2602 від 26.02.2022 року, копія якого долучена до матеріалів справи, в якому повідомив відповідача про настання обставин непереборної сили та призупинення виконання зобов`язань, згідно з договором, на період дії цих обставин, з 01 березня 2022 року. Направлення цього листа на електронну пошту відповідачу підтверджується скріншотом з електронної пошти, копія якого долучена до матеріалів справи, та роздруківками знімків екрану з електронної платформи оператора системи передачі Система управління ринком за березень 2022 року, копії яких також долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що, починаючи з 01 березня 2022 року, відповідач припинив відпуск електричної енергії позивачу.

Представник позивача подала суду копію сертифікату Київської Торгово-промислової палати України №3000-23-2596 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №17/03-4/492 від 31.05.2023 року, долучену до матеріалів справи. Цей сертифікат засвідчує настання форс-мажорних обставини (обставин непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, щодо обов`язку (зобов`язання) позивача відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку № 1, відповідно до умов п. 2.1 договору, у термін з 26.02.2022 р., за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №20/21-331-РДД від 19.11.2021 р., укладеним з ПАТ «Центренерго». Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 26 лютого 2022 року; дата закінчення: тривають на 31 травня 2023 року.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з п. 5.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою, або іншим компетентним органом.

Частиною 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Згідно з п. 1.1. Регламенту (нова редакція), засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі Регламент) встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

Відповідно до п. 3.3 Регламенту, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі Сертифікат) документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (п. 6.1 Регламенту).

Пунктом 6.2. Регламенту встановлено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, оскільки позивач оплатив електричну енергію на загальну суму 37 315 470,00 грн., а відповідач передав позивачу електричну енергію в сумі 30 160 800,00 грн., борг відповідача перед позивачем становить 7 154 670,00 грн.

Документів, що підтверджували б повернення грошових коштів позивачу або спростовували б доводи представника позивача, представник відповідача суду не подав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7 154 670,00 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 321 078,07 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 1 259 979,95 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Господарський суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в справі №922/2216/18 від 14.01.2021 року, в справі №910/1389/18 від 05.03.2018 року.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як зазначалося вище, лист позивача №1/03-3936 від 17.07.2023 року був отриманий відповідачем 25 липня 2023 року, тому відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти в сумі 7 154 670,00 грн. не пізніше 01 серпня 2023 року.

Так, три проценти річних, враховуючи період заборгованості з 02 серпня 2023 року до 18 жовтня 2023 року, що складає 78 днів, суму боргу в розмірі 7 154 670,00 грн., становлять 45 868,30 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, враховуючи період заборгованості з 02 серпня 2023 року до 18 жовтня 2023 року, суму боргу в розмірі 7 154 670,00 грн., індекси інфляції: у серпні 2023 року 98,6%; у вересні 2023 року 100,5%, а у жовтні 2023 року 100,8%, складає мінус 8 164,64 грн. (за розрахунком суду), оскільки була дефляція.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, є безпідставною та такою, що задоволенню судом не підлягає.

Оскільки позов задоволений частково, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 59, 124 Конституції України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 96 ч. 1 ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», п. 4 ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 181, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ст. 275 Господарського кодексу України, ст. 251, 253, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, п. 1 ч. 1 ст. 617, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 , ст. 629, ч. 1 ст. 638, ст. 655, 1 ст. 670, ч. 1 ст. 692, ч. ч. 1, 2 ст. 693, ч. ч. 1, 2 ст. 714, ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 165, ст. 129, ч. 3 ст. 232, ч. 1 ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю Еру Трейдінг до публічного акціонерного товариства Центренерго про стягнення заборгованості.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Центренерго (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, ідентифікаційний код 22927045) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Еру Трейдінг (04070, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 58, поверх 10, ідентифікаційний код 40371329) основний борг у сумі 7 154 670,00 грн. (сім мільйонів сто п`ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят грн. 00 коп.); три проценти річних у сумі 45 868,30 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім грн. 30 коп.) та витрати на сплату судового збору в сумі 108 008,07 грн. (сто вісім тисяч вісім грн. 07 коп.).

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 15.11.2024 року.

Суддя С. Грабець