Рішення

від 15.11.2024 по справі 911/1277/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2024 р. Справа № 911/1277/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ківонь Україна, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Заруддя-Агро, с. Мусійки, Вишгородський район (раніше Іванківський район), Київська область

про стягнення 382 953, 44 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ Ківонь Україна звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Заруддя-Агро про стягнення 378 163, 33 грн основної заборгованості, 4 790, 11 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за поставлений товар згідно з договором поставки № 061221-150 від 06.12.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/1277/24 за позовом ТОВ Ківонь Україна до ТОВ Заруддя-Агро про стягнення 382 953, 44 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. 24.06.2024 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 19.06.2024 р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якій він просить суд стягнути з відповідача 32 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2021 р. між позивачем (надалі Постачальник) та відповідачем (надалі Покупець) було укладено договір поставки № 061221-150, згідно з умов п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві сільськогосподарську техніку (в подальшому Товар) найменування, асортимент, кількість і ціна, якого визначаються в Специфікаціях до даного Договору, які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах нижченаведених в даному Договорі (надалі Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору місцем поставки Товару за даним договором є: Київська обл., Іванківський р-н, с. Мусійки.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що найменування, асортимент, кількість і ціна Товару та строки поставки вказуються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що валютою цього Договору, ціни та валютою розрахунків є національна валюта України. Ціна Товару, що постачається за цим Договором, є вільною, договірною, вказана в Додатку № 1 до даного Договору (Специфікації), та становить 570 312, 46 грн. в т.ч. ПДВ 95 052,08 грн. Оскільки товар є імпортованим, Сторони погодили, на підставі ст. 524 ЦК України визначати еквівалент загальної вартості Товару в іноземній валюті - Євро, таким чином, ціна товару в еквіваленті становить 18 500, 00 євро в т.ч. ПДВ 3 083, 33 євро. При виконанні грошових зобов`язань (здійсненні платежів) за цим договором. Сторони погоджуються, що ціна товару в національній валюті України вказана у даному пункті та у відповідних пунктах Додатку № 1 (Специфікації) є змінною (плаваючою) в залежності від Коефіцієнту, який визначається відповідно до п. 2.4 цього Договору. Така зміна ціни не потребує додаткового узгодження між Сторонами умов договору та не є односторонньою зміною зобов`язань. Покупець самостійно, в порядку встановленому п. 2.4 даного договору, визначає Коефіцієнт та проводить коригування платежу в національній валюті України на день оплати товару шляхом множення еквівалента узгодженої сторонами ціни товару в євро, який не сплачений на Коефіцієнт на дату платежу. Ціна товару може бути сплачена частинами, якщо про це зазначено в Додатку № 1 до даного Договору (Специфікації). Сторони заздалегідь погоджуються про застосування двох видів забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, а саме - пенею, відповідно до п. 6.1 даного договору та завдатком. Для цілей даного договору, під завдатком сторони розуміють грошову суму, що сплачується покупцем постачальнику у рахунок належних з нього платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Завдаток не повертається покупцеві у разі несплати останнім повної суми зобов`язання у строк визначений в Додатку № 1 до даного Договору (Специфікації). Сторони погоджуються, що якщо у Додатку № 1 до даного Договору (Специфікації) визначається певний платіж, як завдаток, то незалежно від призначення платежу в платіжному документі, даний платіж сторонами розцінюється саме, як завдаток. Порядок встановлення ціни товару вказаний у даному пункті та пункті 2.4 цього договору є визначальним у розрахунках покупця з постачальником та позбавляє прав покупця на апелювання до несправедливості встановлення ціни товару. Покупцю відомі ризики курсових коливань та наслідки впливу останніх на ціну товару. Покупець зобов`язується при проведенні розрахунків не застосовувати ціну товару (в гривні) вказану в акті прийому-передачі та видатковій накладній, якщо строк оплати товару відрізняється від дати (факту) складання акту прийому-передачі товару та видаткової накладної. Покупець згоден, що ціна товару в гривні остаточно формується в порядку вказаного даним пунктом та п. 2.4 цього Договору на дату оплати товару.

Відповідно до п. 2.4. Договору під коефіцієнтом для цілей цього Договору розуміється офіційний курс національної валюти до євро (гривень за 1 євро) за посиланням інтернет- сторінки http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily, що склався на день фактичного виконання грошового зобов`язання Стороною.

Згідно з п. 3.1. Договору Покупець здійснює оплату за Товар на умовах визначених в п. 2.3. та 2.4 даного Договору та відповідно до укладених Додатків до цього договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Положеннями п. 3.2. Договору визначено, що оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 3.3. Договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі та видаткової накладної відповідно до п.4.2 цього Договору, але не раніше повної оплати вартості Товару. Сторони погодили можливість передачі Товару на відповідальне зберігання Покупцеві, згідно з окремим відповідним договором,до моменту повної оплати вартості товару. Покупець зобов?язується повернути товар Постачальнику у разі не оплати або оплати із простроченням строків при отриманні відповідного повідомлення від Постачальника про повернення товару. За відсутності такого повідомлення, у Покупця залишається перед Постачальником грошове зобов`язання.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Покупець здійснює одержання поставленого Товару згідно строків зазначених в Додатку № 1 (Специфікація) до даного Договору поставки.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що факт передачі Постачальником Товару Покупцеві згідно п. п. 2.1. цього Договору Сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього Акту приймання-передачі у яких зазначають найменування, комплектність, асортимент, кількість і ціна Товару, що передається Покупцю та видаткової накладної.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Відповідно до п. 7.2. Договору строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору, та закінчується 30 березня 2022 року, а в частині виконання Сторонами зобов`язань за Договором, не раніше ніж до повного їх виконання.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору поставки № 061221-150 від 06.12.2021 р. Специфікація № 1 від 06.12.2021 р., згідно зі змісту якого вбачається: назва товару Глибокорозпушувач SSDR 9/400 з подвійним шпоровим катком з гідравлічним регулюванням в кількості 1 шт., вартість якого становить 570 312, 46 грн (еквівалент євро на дату укладання договору 18 500, 00 грн), умови оплати: 1.1. 20 % еквіваленту в Євро від загальної вартості Товару, що постачається за цим Договором 3 700, 00 Євро (Три тисячі сімсот Євро 00 Євроцентів) в перерахунку на гривні в порядку встановленому п. 2.3, 2.4 та 2.5 Договору має бути сплачено Покупцем до 09.12.2021 року. Даний платіж у розмірі 20% еквіваленту в Євро загальної вартості Товару, що постачається за цим Договором є Завдатком. 1.2. 20% еквіваленту в Євро від загальної вартості Товару, що постачається за цим Договором 3 700,00 Євро (Три тисячі сімсот Євро 00 Євроцентів) в перерахунку на гривні в порядку встановленому п. 2.3, 2.4 та 2.5 Договору має бути сплачено Покупцем до 30.12.2021 року. Даний платіж у розмірі 20% еквіваленту в Євро загальної вартості Товару, що постачається за цим Договором є Завдатком. 1.3. 60 % еквіваленту в Євро від загальної вартості Товару, що постачається за цим Договором 11 100, 00 Євро (Одинадцять тисяч сто Євро 00 Євроцентів) в перерахунку на гривні в порядку встановленому п. 2.3. 2.4 та 2.5 Договору має бути сплачено Покупцем до 30.01.2022 року. Умови поставки: згідно Договору. Строк поставки: до 30.01.2022 року за умови виконання п. 1. Специфікації № 1 до Договору поставки № 061221-150 від 06 грудня 2021 року, у повному обсязі.

16.02.2022 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору поставки № 061221-150 від 06.12.2021, згідно із п. 1 якої Сторони дійшли згоди викласти пункт 2.1. Договору наступним чином: 2.1. Місцем поставки Товару за даним договором є: м. Київ вул. Здолбунівська 7 Г.

25.07.2023 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до договору поставки № 061221-150 від 06.12.2021, згідно із п.п. 1., 2. якої сторони дійшли згоди внести зміни та викласти наступним чином: п.п. 7.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується 29.03.2024, а в частині виконання Сторонами зобов`язань за Договором, а не раніше ніж до повного їх виконання (надалі Додаткова угода 2).

2. Умови оплати у Специфікації № 1 від 06 грудня 2021 р.: 1.3. 60 % еквіваленту в Євро від загальної вартості Товару, що постачається за цим Договором 11 100, 00 Євро (Одинадцять тисяч сто Євро 00 Євроцентів) в перерахунку на гривні в порядку встановленому п. 2.3. 2.4 та 2.5 Договору має бути сплачено Покупцем до 15.12.2023 року (включно).

16.02.2022 р. було здійснено поставку і передано у власність відповідача товар, - Глибокорозпушувач SSDR 9/400 з подвійним шпоровим катком з гідравлічним регулюванням Серійний номер: 2111220, в кількості 1 шт. на загальну суму 587 363, 70 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 16.02.2022 р., видатковою накладною № 145 від 16.02.2022 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та станом на час розгляду справи відповідачем було виконано свій обов`язок по оплаті за поставлений товар шляхом перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 327 881, 90 грн, що є еквівалентом 8 829, 30 євро та підтверджується платіжною інструкцією № 1404 від 09.12.2021 р., платіжною інструкцією № 1544 від 02.02.2022 р., випискою з рахунку від 29.04.2024 р., кредитовими повідомленнями від 29.04.2024 р., іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

У квітні 2024 р. позивач звернувся до відповідача з претензією Вих. № 29/04 від 29.04.2024 р. щодо сплати заборгованості, у якій він просив останнього сплатити впродовж 7 днів з моменту отримання цієї претензії заборгованість у розмірі 374 723, 44 грн, що є еквівалентом 8 829, 30 Євро станом на 29.04.2024 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов`язок щодо оплати за поставлений товар у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 378 163, 33 грн, що станом на 15.04.2024 р. становило гривневий еквівалент 8 829, 30 євро та підтверджується договором поставки № 061221-150 від 06.12.2021 р., актом приймання-передачі товару від 16.02.2022 р., видатковою накладною № 145 від 16.02.2022 р., платіжною інструкцією № 1404 від 09.12.2021 р., платіжною інструкцією № 1544 від 02.02.2022 р., випискою з рахунку від 29.04.2024 р., кредитовими повідомленнями від 29.04.2024 р., іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи у повному обсязі свій обов`язок по оплаті за поставлений товар згідно з договором поставки № 061221-150 від 06.12.2021 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 378 163, 33 грн за договором поставки № 061221-150 від 06.12.2021 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача 3 % від суми основної заборгованості за договором за періоди прострочення відповідачем виконання ним його обов`язку у повному обсязі по оплаті за поставлений товар з 16.12.2023 р. по 15.05.2024 р. всього на загальну суму 4 790, 11 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 4 790, 11 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 32 500, 00 грн.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 32 500, 00 грн під час розгляду справи № 911/1277/24, до суду позивачем надано договір № 05/05 від 05.05.2023 р. про надання правової допомоги (надалі Договір), укладений між Адвокатським бюро Лев (надалі Виконавець) та ТОВ Ківонь Україна (надалі Замовник), додаток № 1 від 05.05.2023 р. до договору № 05/05 від 05.05.2023 р. про надання правової допомоги (надалі Додаток), додаткову угоду б/н від 29.04.2024 р. до договору № 05/05 від 05.05.2023 р. про надання правової допомоги (надалі Додаткова угода), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1444359 від 16.05.2024 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4044 від 29.06.2010 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором Виконавець приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити її вартість на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору винагорода за надання Виконавцем правої допомоги Замовнику здійснюється у формі гонорару. Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги, що передбачена в п. 1.2. цього Договору, визначається в додатку № 1 та/або в додаткових угодах до цього Договору та/або в Актах здачі-прийняття правової допомоги, що є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що даний договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 р., а в частині зобов`язань до повного їх виконання.

Положеннями п.п. 1-2 Додатку передбачено, що Сторони погодили, що вартість гонорару за надання правової допомоги, що передбачено в п. 1.2. Договору та/або додаткових угодах становить 1300 грн за 1 годину роботи адвокат.

2. Загальна вартість гонорару, кількість годин роботи та обсяг надання правових послуг може зазначатися в додаткових угодах до договору та/або в Акті здачі-прийняття правової допомоги, який погоджуються Сторонами.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди у відповідності до умов Договору Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику правову допомогу щодо стягнення заборгованості (коштів) з Боржника Замовника ТОВ Заруддя-Агро в позасудовому та/або в судовому порядку, та в обсязі визначеному в п. 1.2. Договору та цією додатковою угодою.

Згідно з п. 2. Додаткової угоди сторони погодили, що загальна вартість правової допомоги, що передбачена в п. 1 цієї Додаткової угоди становить 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) грн, що є 25 год. надання правових послуг.

Пунктом 3. Додаткової угоди передбачено, що Сторони погодили наступний обсяг та час надання правової допомоги:

а) усні консультації щодо стягнення заборгованості з Боржника Замовника в позасудовому та судовому порядку - 2 год.; б) правовий аналіз документів наданих Замовником щодо правовідносин, що виникли між Замовником та Боржником Замовника на підставі договору поставки від 06.12.21р. - 2 год.; в) досудове врегулювання спору, шляхом складання та надсилання Боржнику Замовника претензії про сплату суми заборгованості - 3 год.; г) складання позовної заяви та всіх необхідних документів щодо стягнення з Боржника Замовника на користь Замовника заборгованості за договорами поставки від 06.12.2021р. - 16 год.; д) складання інших заяв, клопотань, відповідей на відзив, пояснень тощо, що необхідні будуть для захисту прав та інтересів Замовника - 1 год.; е) участь Виконавця в суді у розгляді судових справ - 1 год. Зазначений обсяг та час надання правової допомоги може бути змінено за погодженням сторін.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторонни, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 р. у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 р. у справі № 922/1964/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 р. у справі № 910/16322/18.

Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 30.01.2023 р. у справі № 910/7032/17).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд в додатковій постанові від 18.01.2024 р. у справі № 927/885/17 (927/485/19) вважав за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи № 911/1277/24 за позовом ТОВ Ківонь Україна до ТОВ Заруддя-Агро про стягнення 382 953, 44 грн здійснювався судом за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), відповідачем та позивачем у процесі розгляду справи не було подано заяв по суті спору, зокрема відзиву та відповіді на відзив відповідно, а отже Адвокатським бюром Лев не було надано позивачу послуги, визначені підпунктами д), е) п. 3 Додаткової угоди, а саме послуги з складання інших заяв, клопотань, відповідей на відзив, пояснень тощо, що необхідні будуть для захисту прав та інтересів Замовника - 1 год.; участь Виконавця в суді у розгляді судових справ - 1 год.

Крім того, суд вважає за потрібне вказати, що послуги, наданні Адвокатським бюром Лев позивачу із досудового врегулювання спору, шляхом складання та надсилання Боржнику Замовника претензії про сплату суми заборгованості не є витратами пов`язаними з розглядом справи в розумінні положень ст. 123 Господарського процесуального кодексу України оскільки були наданні до моменту звернення ТОВ Ківонь Україна в Господарський суд Київської області та відкриття судом провадження у справі № 911/1277/24, а отже не можуть бути покладенні на відповідача.

Отже, враховуючи вищенаведене, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду справи, суд вважає, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 32 500, 00 грн не відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та є неспіврозмірними із обсягом наданих адвокатом послуг.

Таким чином, оцінивши доводи позивача щодо заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32 500, 00 грн не відповідають вимогам щодо реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості, а отже підлягають частковому задоволенню в розмірі 26 000, 00 грн.

Отже, судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 26 000, 00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Заруддя-Агро (07211, вул. Центральна, буд. 145, с. Мусійки, Вишгородський район (раніше Іванківський район), Київська область; ідентифікаційний код 38286596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ківонь Україна (02081, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус 3, м. Київ; ідентифікаційний код 38314544) 378 163 (триста сімдесят вісім тисяч сто шістдесят три) грн 33 (тридцять три) коп. основної заборгованості, 4 790 (чотири тисячі сімсот дев`яносто) грн 11 (одинадцять) коп. 3 % річних та судові витрати 5 744 (п`ять тисяч сімсот сорок чотири) грн 30 (тридцять) коп. судового збору, 26 000 (двадцять шість тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца