Рішення

від 30.10.2024 по справі 915/956/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Справа № 915/956/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль (код ЄДРПОУ 30083966),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВСБ (код ЄДРПОУ 43292910),

про: стягнення заборгованості у розмірі 84423,43 грн, -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Миколаївська теплоелектроцентраль звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01-09/1812 від 07.08.2024 (вх.№9589/24 від 08.08.2024), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВСБ основний борг за теплову енергію в сумі 84423,43 грн, спожиту відповідачем в період з 01.11.2021 по 31.03.2024 включно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії №3551 від 01.11.2021 відповідач своєчасно не розрахувався у повному обсязі за надані послуги з постачання теплової енергії, спожитої в період з 01.11.2021 по 31.03.2024 включно у розмірі 84423,43 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024, - справу №915/956/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

13.08.2024 від позивача до суду надійшла заява про долучення документів №01-09/1864 від 13.08.2024 (вх.№9763/24).

Ухвалою суду від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовлено. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.09.2024.

Ухвалою суду від 30.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.10.2024.

Ухвали суду по даній справі були надіслані судом за адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР (м.Миколаїв, вул.Андрія Шептицького (Променева), буд.19), проте ухвала суду 13.08.2024 повернулись до суду з відміткою АТ Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвалу суду від 30.09.2024, відповідачем отримано, про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення.

Крім того, судом було направлено ухвалу суду від 30.09.2024 на адресу споживання відповідача (м.Миколаїв, вул.Садова, буд.16/5), яка повернулись до суду з відміткою АТ Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою.

Також судом 30.09.2024 у відповідності до ч.4 ст.122 ГПК України було здійснено опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (http://www.reyestr.court.gov.ua/), яким повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду даної справи.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, враховуючі приписи п.3), 5) ч.6 ст.242 ГПК України, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач відзиву по суті позовної заяви до суду не надав, вимоги та доводи позивача не спростував.

Сторони, явку повноважних представників у судове засідання 30.10.2024 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 30.10.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

У відповідності з метою і предметом діяльності (встановлених в статуті товариства) Приватне акціонерне товариство Миколаївська теплоелектроцентраль є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м.Миколаєва, а також є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України Про теплопостачання як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВСБ є орендарем нежитлових приміщень загальною площею 88,7 кв.м за адресою: м.Миколаїв, вул.Садова, 16/5 на підставі Договору №7918 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 16.06.2021, який укладено з Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради, як орендодавцем, що також підтверджується Інформаційною довідкою №387759010 від 22.07.2024.

Відповідно до ст.1 Закону України Про теплопостачання теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч.4, 6 ст.19 Закону України Про теплопостачання).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Приватним акціонерним товариством Миколаївська теплоелектроцентраль як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Позивач зазначає, що згідно п.5 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, між позивачем та відповідачем діє Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №3551 від 01.11.2021(надалі - Договір), який є публічним договором приєднання.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п.1 Договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.ntec.mk.ua (п.2 Договору).

У відповідності до п.4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.08.2019 №936 Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради нежитловим приміщенням по вул.Садова, 16, які належать територіальній громаді м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, надано нову адресу: вул.Садова, 16/5.

Відповідно до п.5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно п.8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5, 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

Відповідно до п.8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022) рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Згідно п.30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця www.ntec.mk.ua.

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п.34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.п.3) п.41 Договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно п.47 Договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

У відповідності до п.51 Договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п.52 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

З метою забезпечення теплом об`єктів на початку опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років після зниження середньодобової температури зовнішнього повітря до +8°С і нижче, на виконання рішень Виконавчого комітету ММР №1106 від 29.10.2021, №626 від 09.11.2022, №1189 від 08.11.2023 були розпочаті опалювальні сезони 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років та підписані наряди від 06.11.2021, 14.11.2022 та 25.11.2023, що свідчить про підключення будинку АДРЕСА_1 до системи опалення.

На виконання рішень Виконавчого комітету ММР №263 від 28.03.2022, №176 від 24.03.2023, №513 від 27.03.2024 були закінчені опалювальні сезони 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років.

Тарифи на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії, з урахуванням внесених змін, а також абонентська плата у відповідні опалювальні періоди встановлювалися рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1265 від 08.12.2021, №124 від 09.02.2022, №566 від 25.10.2022, №1029 від 25.10.2023, №252 від 14.02.2024, наказами Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль №473 від 22.09.2021, №434 від 13.12.2023 та №32 від 18.01.2024.

Вказані обставини не були спростовані відповідачем в ході розгляду даної справи.

За даними позивача, не запереченими відповідачем, у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 включно, останньому було поставлено теплову енергію на загальну суму 84423,43 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем, крім зазначених вище доказів (наряди на підключення, відомості споживання теплової енергії), було надано суду виставлені відповідачу за спірний період:

- акт надання послуг №3551 за період з 01.11.2021 - 31.03.2024 на суму 93929,97 грн (в т.ч. 84423,43 грн - нарахування за надані послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень за адресою: вул.Садова 16/5 за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 та 9506,54 грн - нарахування обсягу теплової енергії витраченої на загально будинкові потреби опалення (нараховуються протягом опалювального сезону) та абонентського обслуговування (нараховується щомісяця протягом року) приміщення за адресою: вул.Будівельнииків 18/11 за період з 01.11.2022 по 31.10.2023)

- рахунок №3551 за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 - 31.03.2024 включно.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем направлялася відповідачу претензія №353-Ю від 30.04.2024, з вимогою оплатити заборгованість в сумі 93929,97 грн наявну нстаном на 30.04.2024. До претензії були додані розрахунки нарахувань в т.ч за надані послуги з постачання теплової енергії, акт надання послуг та рахунок.

В матеріалах справи містяться докази направлення зазначеної вище претензій на адресу відповідача.

Проте вказана претензія залишились без відповіді та виконання.

Ухилення відповідача від проведення оплати за фактично отриману теплову енергію і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за поставлену теплову енергію закон покладає на споживача.

Відповідачем контррозрахунку вартості поставленої позивачем енергії у спірний період суду не надано, позовних вимог не спростовано.

Станом на день розгляду справи суду також не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 84423,43 грн, строк оплати якої настав, як і не заперечено факту наявності вказаної заборгованості.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 84423,43 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Індивідуальним договором №3551 від 01.11.2021, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, тобто обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у сумі 3028,0 грн.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВСБ на користь Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль 84423,43 грн основного боргу за теплову енергію та 3028,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 11.11.2024 року.

Суддя М.В.Мавродієва