Рішення

від 04.11.2024 по справі 916/4826/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4826/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Котовська Т.О. на підставі ордеру;

Від відповідача: Гудков С.О. на підставі довіреності;

Від третьої особи: Щербаков О.О. в порядку самопредставництва;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Світовий контейнерний сервіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеської обласної державної (військової) адміністрації, про зобов`язання повернути майно або відшкодувати вартість майна,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту АТ «Українська залізниця») звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Світовий контейнерний сервіс» (далі по тексту ТОВ «СКС») про зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуте майно, а саме: 125,798 тон брухту рейкового, вид 510, вартістю 996 320,16 грн. з ПДВ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ «Українська залізниця» наголошено, що у зв`язку з військовою агресією РФ позивачем у березні 2022 року було передано ТОВ «СКС» брухт рейковий за відсутності рішення військового командування про відчуження майна. Посилаючись на ненадання ТОВ «СКС» рішення органу військового командування про відчуження майна, АТ «Українська залізниця» вважає, що майно було передано відповідачу за відсутності правової підстави.

АТ «Українська залізниця» стверджує, що у відповідь на його звернення військовим командуванням було повідомлено про відсутність підстав для прийняття рішення про відчуження майна у зв`язку з передачею такого майна юридичним особам приватного права. Наведене, за переконанням позивача, свідчить про наявність підстав для задоволення пред`явленого до ТОВ «СКС» позову.

Ухвалою суду від 21.11.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

15.01.2024 до суду від ТОВ «СКС» надійшов відзив на позовну заяву, по тексту якого відповідач заперечує обставини підписання наданих позивачем актів директором товариства. Відповідач наголошує, що ТОВ «СКС» не виступає особою, яка згідно з чинним законодавством може вилучати майно на користь держави в період воєнного стану. При цьому, відповідачем було повідомлено, що з початком повномасштабної збройної агресії РФ відповідач та ряд інших товариств разом із волонтерами на добровільній та безоплатній основі були залучені до виготовлення протитанкових їжаків з залізничних рейок для забезпечення захисту та оборони Одеської області та м. Одеси.

ТОВ «СКС» вказує, що металобрухт був переданий позивачем добровільно, а, отже, доводи позивача про відчуження майна не відповідають дійсності. Виготовлені протитанкові їжаки згідно тверджень ТОВ «СКС» розміщувались на території Одеської та надалі Миколаївської областей відповідним військовим командуванням, а, отже, відповідач не виступає набувачем спірного майна.

26.01.2024 до суду від АТ «Українська залізниця» надійшла відповідь на відзив, по тексту якої позивач звертає увагу, що обставини виготовлення їжаків з металобрухту відповідачем визнається. Наведене, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження передачі вже виготовлених протитанкових їжаків військовому командуванню, свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Ухвалою від 02.02.2024 судом було призначено по даній справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої покладено питання про виконання підпису від імені ОСОБА_1 (керівника ТОВ «СКС») у оригіналах актів особисто ОСОБА_1 чи іншою особою, провадження у справі зупинено.

02.07.2024 до суду від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов електронний висновок експерта.

Ухвалою від 12.07.2024 провадження у даній справі було поновлено.

04.09.2024 до суду від АТ «Українська залізниця» надійшли письмові пояснення, згідно яких позивач вказує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повернення силами позивача саме того брухту рейкового, який передавався відповідачу.

Ухвалою від 04.09.2024 судом було залучено до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеську обласну державну (військову) адміністрацію.

Одеська обласна державна (військова) адміністрація в процесі розгляду даної справи не надала письмових пояснень щодо заявленого позивачем позову. При цьому, представником третьої особи у судових засіданнях було повідомлено про відсутність інформації про складання будь-яких документів у зв`язку з передачею металобрухту. Крім того, представник третьої особи вважає звернення до суду з даним позовом передчасним, оскільки триває воєнний стан.

11.09.2024 до суду від АТ «Українська залізниця» надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме: 125,798 тонн брухту рейкового, або відшкодувати вартість такого майна у розмірі 996320,16 грн у випадку неможливості повернення такого майна. Вказана заява була подана з дотриманням вимог ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим, судом було прийнято її до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

31.07.2019 комісією АТ «Укрзалізниця» з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів були прийняті рішення, оформлені протоколом №Ц-3/61-19, про затвердження цін на металобрухт, а також про можливість відчуження майна (реалізації металобрухту) за цінами, визначеними за результатами незалежної оцінки, яку має затвердити наглядова рада АТ «Укрзалізниця».

У березні 2022 року АТ «Українська залізниця» передало ТОВ «СКС» 125,798 тон брухту рейкового, на підтвердження чого суду було надано акти про примусове відчуження або вилучення майна №1 від 05.03.2022, №2 від 05.03.2022, №3 від 06.03.2022, №4 від 07.03.2022, №5 від 07.03.2022, №6 від 08.03.2022, а також акт довільної форми від 11.03.2022.

25.07.2022 ТОВ «СКС» разом з іншими товариствами звернулись зі спільною заявою до начальника Одеської обласної військової адміністрації, по тексту якої заявники повідомляли про виготовлення їжаків із залізничних рейок, наданих АТ «Українська залізниця». Заявники вказували, що доставкою рейок та вже готових протитанкових їжаків на блокпости здійснювали транспортні компанії, пізніше протитанкові їжаки були переміщені за розпорядженням військових, за попередніми даними в Миколаївському напрямку. Посилаючись на викладені обставини заявники просили прийняти на баланс відповідних підрозділів їжаки, оформивши з АТ «Українська залізниця» акти вилучення майна.

13.09.2022 АТ «Українська залізниця» звернулось до ТОВ «СКС» з листом, відповідно до якого позивач просив повернути брухт рейковий у кількості 101,860 тонн у зв`язку з вилученням майна за відсутності рішення військового командування.

31.10.2022 структурний підрозділ АТ «Українська залізниця» звернувся до ТОВ «СКС» з листом №04/1359, відповідно до якого просив повернути брухт, переданий на підставі акта довільної форми, або відшкодувати його вартість.

05.12.2022 АТ «Українська залізниця» звернулась до Оперативного командування «Південь» з листом №НЗІ-509/141, відповідно до якого позивачем було повідомлено, що у зв`язку з військовою агресією РФ та загрозою висадки морського десанту низкою регіональних підприємств та волонтерів було організовано виготовлення протитанкових їжаків із залізничних рейок. Так, у березні 2022 року АТ «Українська залізниця» для потреб територіальної оборони області було передано брухт рейковий, зокрема, ТОВ СКС. З огляду на викладене, позивач просив ухвалити рішення про вилучення брухту рейкового для виготовлення протитанкових їжаків у березні 2022 року.

Листом №2393/17/1963 від 12.12.2022 Військова частина НОМЕР_1 у відповідь на лист позивача №НЗІ-509/141 від 05.12.2022 повідомила, що акти про передачу майна не містять відомостей про отримувачів протитанкових їжаків із залізничних рейок. При цьому, позивачу було рекомендовано звернутись до органів, у підпорядкуванні яких перебувають підрозділи територіальної оборони області, для прийняття рішення про вилучення майна.

25.01.2023 АТ «Українська залізниця» звернулась до голови Миколаївської обласної військової адміністрації з листом №НГ-202/8, відповідно до якого позивач просив провести інвентаризацію протитанкових їжаків в Миколаївській області, повідомити АТ «Укрзалізниця» їх наявну кількість та організувати в найкоротший термін або повернення протитанкових їжаків до виробничих підрозділів позивача або прийняти їх на власний баланс у встановленому чинним законодавством порядком. У цьому листі АТ «Українська залізниця» посилалась на обставини, які раніше повідомляла у листі №НЗІ-509/141 від 05.12.2022, адресованому Оперативному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Листом №15 від 09.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано АТ «Українська залізниця» дозвіл на збір їжаків у м. Одеса.

28.03.2023 комісією АТ «Укрзалізниця» з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів було прийнято рішення, оформлене протоколом №Ц-6-84/40-23, про визначення рівня цін на брухт чорних та кольорових металів для використання регіональними філіями та філіями АТ «Укрзалізниця» при здійсненні оприбуткування та обліку.

29.06.2023 АТ «Українська залізниця» повторно звернулась ТОВ «СКС» з вимогою про повернення брухту рейковий у кількості 101,860 тонн.

04.09.2023 представник АТ «Українська залізниця» зверталась до відповідача з адвокатськими запити, у яких просила повідомити про стан розгляду листів, надати інформацію про наявність/відсутність металобрухту, а також адреси передачі майна.

28.12.2023 представниками Одеської дистанції колії ст. Одеса-Застава-1 околодок №1, місце зберігання ст. Одеса-Застава-1 було складено акт обстеження наявності їжаків, які були виготовлені ТОВ «СКС» з рейок, переданих на підставі акту від 28.02.2022.

27.06.2024 судовим експертом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Вітою Сакалюк на виконання ухвали від 02.02.2024 було складено висновок судової-почеркознавчої експертизи №24-1086, відповідно до якого: підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу документах актах про примусове відчуження або вилучення майна №5 від 07.03.2022, №4 від 07.03.2022, №3 від 06.03.2022, №2 від 05.03.2022, №1 від 05.03.2022, №6 від 08.03.2022 виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1 у наданому на експертизу акті від 11.03.2022 виконаний самим ОСОБА_1 .

Листом №1035 від 14.08.2024 Коблівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «СКС» надала документи про отримання від АТ «Українська залізниця» на безоплатній основі матеріальні цінності (протитанкові їжаки).

Листом від 28.08.2024 АТ «Українська залізниця» у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «СКС» повідомила, що відповідно до інформації, наданою виробничими підрозділами служби колії регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за дозволом ІНФОРМАЦІЯ_2 було повернуто 397 протитанкових їжаків, а також 102,76 тонн металобрухту.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявлених АТ «Українська залізниця» позовних вимог до ТОВ «СКС» є вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме: 125,798 тонн брухту рейкового, або відшкодувати вартість такого майна у розмірі 996320,16 грн у випадку неможливості повернення майна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ «Українська залізниця» посилається на передачу відповідачу 125,798 тон брухту рейкового, на підтвердження чого суду було надано акти про примусове відчуження або вилучення майна №1 від 05.03.2022, №2 від 05.03.2022, №3 від 06.03.2022, №4 від 07.03.2022, №5 від 07.03.2022, №6 від 08.03.2022, а також акт довільної форми від 11.03.2022.

Відсутність рішення органу військового командування про відчуження майна, за переконанням АТ «Українська залізниця», свідчить про передачу відповідачу майна за відсутності правової підстави.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК України врегульовано, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Господарський суд зазначає, що АТ «Українська залізниця» на підтвердження передачі відповідачу 125,798 тон брухту рейкового було надано суду акти про примусове відчуження або вилучення майна №1 від 05.03.2022, №2 від 05.03.2022, №3 від 06.03.2022, №4 від 07.03.2022, №5 від 07.03.2022, №6 від 08.03.2022, а також акт довільної форми від 11.03.2022.

Проте, згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №24-1086 від 27.06.2024 підписи від імені ОСОБА_1 , тобто керівника ТОВ «СКС», у актах про примусове відчуження або вилучення майна №5 від 07.03.2022, №4 від 07.03.2022, №3 від 06.03.2022, №2 від 05.03.2022, №1 від 05.03.2022, №6 від 08.03.2022 виконані не самим Лужанським С.Ю., а іншою особою.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Господарський суд зазначає, що крім актів про примусове відчуження або вилучення майна, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які можуть підтвердити факт передачі позивачем відповідачу брухту рейкового кількістю 101,8591 тонн.

Під час розгляду судом даної справи ТОВ «СКС» в цілому не заперечувало проти отримання брухту для виготовлення протитанкових їжаків. Разом з тим, відповідач вказував, що такі їжаки були в подальшому передані для оборони міста. При цьому, відповідач стверджував, що будь-яке майно від позивача для власних потреб він не отримував.

З викладених обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, на підставі яких суд може встановити обставину передачі АТ «Українська залізниця» відповідачу брухту рейкового кількістю 101,8591 тонн, приймаючи до уваги висновок судової-почеркознавчої експертизи №24-1086 від 27.06.2024, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог про зобов`язання ТОВ «СКС» повернути безпідставно набуте майно, а саме: 101,8591 тонн брухту рейкового або відшкодувати вартість такого майна.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заявлених АТ «Українська залізниця» позовних вимог про зобов`язання ТОВ «СКС» повернути безпідставно набуте майно, а саме: 23,9389 тонн брухту рейкового або відшкодувати вартість такого майна, факт передачі якого підтверджується актом від 11.03.2022, господарський суд виходить з наступного.

Справедливість, добросовісність та розумність віднесені до загальних засад цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України).

Верховним Судом у постанові від 24.10.2019 по справі № 904/3315/18 наголошено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить в основі доктрини contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Згаданий принцип римського права «venire contra factum proprium» є вираженням «equitable estoppel» - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на «principles of fraud» та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 28.01.2020 по справі №910/15489/18 також було наголошено про необхідність надання оцінки поведінці сторін з урахуванням принципу добросовісності, з якого походить доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), під час вирішення питання наявності правових підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання договору підряду.

Поведінка АТ «Українська залізниця», яке у листах №НЗІ-509/141 від 05.12.2022, №НГ-202/8 від 25.01.2023 підтверджувало обставину передачі брухту рейкового для виробництва протитанкових їжаків, участь у цьому процесі низки регіональних підприємств, волонтерів та ТОВ «СКС, та фактичну передачу таких їжаків для потреб територіальної оборони, та просило ухвалити рішення про вилучення майна, не відповідає поведінці АТ «Українська залізниця», яке одночасно стверджує про передачу майна на користь ТОВ «СКС».

Господарський суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів та пояснень АТ «Українська залізниця», ТОВ «СКС» можна встановити, що позивач дійсно передавав металобрухт для виготовлення їжаків, які в подальшому були передані саме для потреб територіальної оборони. Проте, у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених документів про вилучення майна для потреб Збройних Сил в умовах воєнного стану АТ «Українська залізниця» вирішило пред`явити даний позов до ТОВ «СКС», що вочевидь не відповідає принципу справедливості.

Рішення про передачу майна було прийнято АТ «Українська залізниця» у добровільному порядку, а, отже, позивач не може посилатись на відсутність рішень наглядової чи іншої ради про передачу такого майна та покладати відповідальність за відсутність таких рішень на сторонніх осіб.

Передача структурними підрозділами АТ «Українська залізниця» металобрухту для виготовлення їжаків на користь ТОВ «СКС» за відсутності рішень, прийняття яких згідно з внутрішніми правилами АТ «Українська залізниця» передує відчуженню майна, не може бути підставою для задоволення заявленого у межах даної справи позову.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2024 по справі №127/12240/22 дійшов висновку, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи очевидну обізнаність АТ «Українська залізниця» з відсутністю зобов`язання, яке передбачає передачу ТОВ «СКС» металобрухту, приймаючи до уваги факт передачі позивачем на користь відповідача майна згідно з актом від 11.03.2022 у добровільному порядку, відсутність доказів викрадення майна у позивача, а також враховуючи висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 17.04.2024 по справі №127/12240/22, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених АТ «Українська залізниця» позовних вимог про зобов`язання ТОВ «СКС» повернути безпідставно набуте майно, а саме: 23,9389 тонн брухту рейкового або відшкодувати вартість такого майна.

Таким чином, підстави для оцінки можливості задоволення судом однієї з альтернативних позовних вимог відсутні.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку щодо правомірності та законності відмови у задоволенні заявленого акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Світовий контейнерний сервіс» про зобов`язати повернути безпідставно набуте майно або відшкодувати його вартість.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна