Рішення

від 13.11.2024 по справі 916/3115/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3115/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1)

до відповідача: Громадської організації "Національно-культурне об`єднання "Афганська община" (65049, Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 49/1, кв. 48)

про стягнення 12 459,28 грн

ВСТАНОВИВ

1. Зміст позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

12.07.2024 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Національно-культурне об`єднання "Афганська община", в якій просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 12 459,28 грн, а також судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за вх.№3183/24 від 12.07.2024 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів направлення відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу, зазначення вірного місцезнаходження відповідача та вказання вірної ціни позову.

Ухвала суду від 17.07.2024 була надіслана позивачу до його електронного кабінету та доставлена 19.07.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

24.07.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3115/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 29.07.2024 була надіслана позивачу до електронного кабінету 30.07.2024 о 21:10, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа, а також надіслана на юридичну адресу відповідача, втім, поштове повідомлення повернулося до суду неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить наявна в матеріалах справи поштова довідка.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду ухвали від 29.07.2024 з відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.52-53), суд зазначає про виконання обов`язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).

Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1 Доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Громадській організації "Національно-культурне об`єднання "Афганська община" (Орендар) згідно з договором оренди від 01.11.2014 №22-к/14, укладеним з Відділом освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради (Орендатор), надано у строкове платне погодинне користування об`єкт комунальної власності - нежитлове приміщення, що розташоване на першому поверсі Одеського навчально-виховного комплексі №84, загальною площею 274,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Глушка, 1/6.

Відповідно до п. 1.3 договору, термін дії договору оренди визначено до 19.10.2015.

У подальшому додатковими договорами сторонами було неодноразово продовжено термін дії договору оренди та внесено зміни до договору у частині встановлення розміру орендної плати

Додатковим договором від 23.12.2019 № 7 продовжено термін дії договору з 01.12.2020 по 31.12.2020 та на підставі рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5520-VII, Орендарю встановлено пільгову орендну плату, яка з 01.01.2020 по 31.12.2020 становить 1,00 грн в рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість індексу інфляції), а з 01.01.2021 у розмірі 1 491,20 грн в місяць (без урахування податку на додану вартість індексу інфляції), що розрахована на 01.12.2019 та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Позивач також зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 по справі №916/5159/23 позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено частково, виселено Громадську організацію Національно-культурне об`єднання "Афганська община" з нежитлового приміщення на користь Департаменту та стягнуто з ГО Національно-культурне об`єднання "Афганська община" на користь Департаменту неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 127 553,73 грн за період з 01.01.2021 по 30.11.2023.

08.02.2024 ГО Національно-культурне об`єднання "Афганська община" повернуло, а Департамент комунальної власності Одеської міської ради прийняв нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване на першому поверсі Одеського навчально-виховного комплексі №84, загальною площею 274,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Глушка, 1/6 за актом прийому-передачі, що підписаний сторонами.

Виходячи з вищенаведеного, у зв`язку з невчасним виконанням орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі, позивач просить суд стягнути з останнього неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що у період з 01.12.2023 до 08.02.2024 становить 12 459,28 грн.

При цьому, позивач зауважує, що у наданому Департаментом розрахунку неустойки від 28.03.2024 неустойка станом на 30.11.2023 згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 по справі № 916/5159/23 сплачена у добровільному порядку 14.02.2024.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

1.11.2014 між Громадською організацією "Національно-культурне об`єднання "Афганська община" (Орендар) та Відділом освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради (Орендодавець) було укладено договір оренди №22-к/14 (а.с.11-12), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне погодинне користування приміщення в Одеському НВК № 84 площею 274,3 кв. м - 29 годин на місяць, розташоване за адресою: м. Одеса пр. Академіка Глушка 1/6.

Згідно з п. 1.2 договору термін дії договору оренди з 01.11.2014 до 19.10.2015.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, наведеному в додатку № 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди 826,37 грн (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендна плата вноситься щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Додатком №1 до договору є розрахунок орендної плати та відшкодування комунальних послуг (а.с.14).

01.11.2014 сторонами підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення (а.с.13).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.11.2016 зареєстровано право комунальної власності на нежитлові будівлі навчально-виховного комплексу №84 загальною площею 11496,9 кв. м за адресою м. Одеса пр. Академіка Глушка 1/6 (а.с.10).

Додатковим договором № 1 від 16.12.2016 внесено зміни до договору оренди від 01.11.2014 № 22-к/14, а саме: змінено назву орендодавця на Комунальну установу Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси; збільшено площу орендованого приміщення до 283,1 кв м; строк оренди встановлено до 19.10.2017; орендну плату встановлено відповідно до розрахунку, наведеному в додатку № 1, в розмірі 1486,29 грн, в т.ч. 216,49 грн плата за використання земельної ділянки (без урахування ПДВ та індексу інфляції) (а.с.15).

Додатковим договором № 2 від 14.11.2017 внесено зміни до договору оренди від 01.11.2014 № 22-к/14, а саме: збільшено площу орендованого приміщення до 305 кв м; строк оренди встановлено до 19.10.2018; орендну плату встановлено відповідно до розрахунку, наведеному в додатку № 2, в розмірі 1567,44 грн, в т.ч. 156,83 грн плата за використання земельної ділянки (без урахування ПДВ та індексу інфляції) (а.с.16).

Додатковим договором № 3 від 26.02.2018 внесено зміни до договору оренди від 01.11.2014 № 22-к/14, а саме: змінено назву орендодавця на Одеський навчально-виховний комплекс № 84 Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов- загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (а.с.17).

Додатковим договором № 4 від 23.03.2018 внесено зміни до договору оренди від 01.11.2014 № 22-к/14, а саме: змінено назву орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради; узгоджено, що з 01.01.2018 орендар сплачує орендну плату на поточний рахунок департаменту до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності (а.с.18).

Додатковим договором № 5 від 29.06.2018 внесено зміни до договору оренди від 01.11.2014 № 22-к/14, а саме: орендна плата встановлена з 01.06.2018 по 31.08.2018 в розмірі 46,85 грн (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою за місяць. З 01.09.2018 в розмірі 1358,62 грн, що розрахована станом на 01.06.2018 та є базовою ставкою орендної плати (а.с.19).

Додатковим договором № 6 від 19.02.2019 внесено зміни до договору оренди від 01.11.2014 № 22-к/14, а саме: орендна плата встановлена з 01.01.2019 по 31.12.2019 в розмірі 1грн на рік за все приміщення (без урахування ПДВ та індексу інфляції), з 01.01.2020 в розмірі 1444,48 грн, що розрахована станом на 01.02.2019 та є базовою ставкою орендної плати. Строк оренди продовжено до 31.12.2019 (а.с.20).

Додатковим договором № 7 від 23.12.2019 внесено зміни до договору оренди від 01.11.2014 № 22-к/14, а саме: орендна плата встановлена з 01.01.2020 по 31.12.2020 в розмірі 1 грн на рік (без урахування ПДВ та індексу інфляції). З 01.01.2021 в розмірі 1491,20 грн, що розрахована станом на 01.12.2019 (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць, строк оренди продовжено до 31.12.2020 (а.с.21).

Позивачем також надано суду розрахунок неустойки (а.с.22), згідно з яким за період з 1.12.2023 до 8.02.2024 неустойка становить 12 459,28 грн.

Матеріали справи містять рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/5159/23 від 25.01.2024, згідно з яким позовні вимоги задоволено частково, виселено Громадську організацію Національно-культурне об`єднання Афганська община з нежитлового приміщення першого поверху Одеського навчально-виховного комплексу № 84, загальною площею 305 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса вул. Академіка Глушка 1/6, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто з Громадської організації Національно-культурне об`єднання Афганська община на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 127 553,73 грн та 4 920,67 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено (а.с.23-27).

При цьому, судом встановлено, що договір №22-к/14 від 01.11.2014 припинився 31.12.2020 у зв`язку зі спливом строку, на який він був укладений (з урахуванням минулих пролонгацій). Проте відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення строку договору. Доказів виконання вказаного обов`язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради) дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря (Громадської організації Національно-культурне об`єднання Афганська община) після закінчення строку договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна по 30.11.2023.

8.02.2024 сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №22-к/14 від 01.11.2014 (а.с.28).

5. Позиція суду.

5.1. Щодо правомірності нарахування неустойки.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності, як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 924/746/22, від 19.10.2021 у справі № 922/4268/20.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було зазначено судом, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору встановлений в рішенні Господарського суду Одеської області по справі №916/5159/23 від 25.01.2024, яким позовні вимоги задоволено частково, виселено Громадську організацію Національно-культурне об`єднання Афганська община з нежитлового приміщення першого поверху Одеського навчально-виховного комплексу № 84, загальною площею 305 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса вул. Академіка Глушка 1/6, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто з Громадської організації Національно-культурне об`єднання Афганська община на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 127 553,73 грн та 4 920,67 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено (а.с.23-27).

Враховуючи наведене та те, що сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №22-к/14 від 1.11.2014 лише 8.02.2024 (а.с.28), суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення неустойки за період з 1.12.2023 по 8.02.2024 в порядку ст.785 ЦК України.

Згідно з поданим позивачем до суду розрахунком неустойки у цій справі, позивачем заявлено до стягнення неустойку у сумі 12 459,28 грн у період з 1.12.2023 до 8.02.2024 (а.с.22).

Водночас, позивачем не було враховано висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19, відповідно до яких при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною 2 статті 785 ЦК за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Такі висновки Верховного Суду ґрунтуються на тому, що застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об`єктів оподаткування ПДВ. Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо). Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 785 ЦК, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 ЦК, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

За таких обставин, виключенню підлягає сума ПДВ, нарахована на орендну ставку. Отже, за підрахунком суду розмір неустойки за означений період становить 10 382,82 грн.

5.2. Щодо обставин, які підлягають врахуванню при визначенні розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Суд зазначає, що при здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку, передбаченому частиною другою статті 785 ЦК України, обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/3315/18.

Водночас, згідно з частинами першою, другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 цього Кодексу. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку, передбаченому частиною другою статті 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди або його розірвання належать обставини, пов`язані з невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Як було встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області по справі №916/5159/23 від 25.01.2024 було стягнуто з Громадської організації Національно-культурне об`єднання Афганська община на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 127 553,73 грн за період з 01.01.2021 по 30.11.2023.

При цьому, як було зазначено позивачем у наданому Департаментом розрахунку неустойки від 28.03.2024, неустойка станом на 30.11.2023 згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 по справі №916/5159/23 сплачена у добровільному порядку 14.02.2024, тобто ще до набрання рішенням законної сили, а приміщення добровільно повернуто 8.02.2024.

Крім того, судом у межах справи №916/5159/23 також було встановлено, що відповідно до акту обстеження позивача від 13.10.2023 орендоване нежитлове приміщення площею 305 кв. м. за договором № 22-к/14 від 01.11.2014 з профілем використання: проведення занять з вивчення культури та традицій афганського народу, за адресою: м. Одеса просп. Академіка Глушка 1/6, ліцей № 84, не використовується відповідачем.

Суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у Постанові від 16.08.2024 по справі №910/14706/22 відступив від висновку колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 29.03.2018 у справі №914/730/17, від 30.10.2019 у справі №924/80/19, та сформував правову позицію про те, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі.

Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Так, за ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи можливість зменшення суми неустойки, суд враховує статус відповідача громадської організації, діяльністю якої було проведення занять з вивчення культури та традицій афганського народу, враховує вищенаведені обставини щодо стягнення неустойки з громадської організації за попередній період у межах іншої справи та добровільне виконання відповідачем рішення суду, а також те, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної неустойки є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру неустойки до 5 000 грн.

Приймаючи до уваги зменшення розміру неустойки судом з власної ініціативи, суд вважає за необхідне покладення на відповідача обов`язку відшкодування усієї суми судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Національно-культурне об`єднання "Афганська община" (65049, Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 49/1, кв. 48, код ЄДРПОУ 26110039) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 5 000 /п`ять тисяч/ грн, судовий збір у сумі 3 028 /три тисячі двадцять вісім/ грн.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська