Ухвала

від 14.11.2024 по справі 916/3993/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" листопада 2024 р. Справа № 916/3993/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щоглова 18А" (код ЄДРПОУ 45301303, 65030, м. Одеса, вул. Щоглова, буд. 18А)

до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" (код ЄДРПОУ 35303304, 65088, м. Одеса, вул. Шишкіна, буд. 60А)

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення

за участю представників сторін:

від позивача: Лариса Єфімова

від відповідача: Олеся Лупуленко

в с т а н о в и в:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щоглова 18А" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення.

Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щоглова 18А" про витребування доказів.

16.10.2024 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

23.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.10.2024 поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Щоглова 18А" строк на подання клопотання про витребування доказів; у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено; відзив Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" залишено без руху; відкладено підготовче засідання на 06.11.2024.

29.10.2024 до суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків відзиву та клопотання про поновлення строку на його подання.

01.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

У судовому засіданні 06.11.2024 господарським судом поновлено строк на подання відзиву та прийнято його до розгляду; оголошено перерву до 14.11.2024.

08.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

У судове засідання 14.11.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову від 01.11.2024.

Розглянувши означене клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.

Приписами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено коло прав учасників справи, відповідно до якої учасники мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Таким чином, суд вважає за можливе застосовувати положення ст.226 ГПК України щодо підстав залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Приймаючи до уваги, що залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову від 01.11.2024 не призведе до порушення прав заявника або інших осіб, виходячи з принципу диспозитивності, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та залишити без розгляду заяву про зміну предмета позову.

Що стосується заяви позивача про зміну предмета позову від 08.11.2024, суд зазначає наступне.

За приписами статті 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20 зазначив, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати, чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову, яка полягає у вилученні вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів, суд приходить до висновку, що заява ОСББ "Щоглова 18А" підлягає задоволенню, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

В межах провадження у даній справі судом були вчинені дії, передбачені ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в ході чого підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст.183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

За приписами ч. 3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так ухвалою від 23.09.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлений ч.3 ст.177 ГПК України строк підготовчого провадження спливає, у зв`язку з чим, з метою дотримання положень ч.1 ст.195 ГПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 177, 181, 182, 183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щоглова 18А" про зміну предмета позову від 01.11.2024 залишити без розгляду.

2. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щоглова 18А" про зміну предмета позову від 08.11.2024 прийняти до розгляду.

3. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням наступних вимог: "Зобов`язати КП ЖКС "Вузівський" передати за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Щоглова 18А" примірник технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок по вул.Щоглова, 18А у м.Одесі".

4. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

5. Закрити підготовче провадження у справі №916/3993/23.

6. Призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні на "28" листопада 2024 р. о 14:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 11 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.

7. Звернути увагу учасників провадження, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

8. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 14.11.2024. В частині залишення заяви без розгляду ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України. В решті ухвала оскарженню не підлягає.