Ухвала

від 15.11.2024 по справі 921/640/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/640/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О. розглянув матеріали справи

розглянувши матеріали: Заяви № 133/04 номера від 13.11.2024 (вх. №8712 від 13.11.2024) Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя»

про: забезпечення позову

по справі №921/620/24

за позовом: Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя», 46003,, м. Тернопіль, вул. Білецька, 11, ЄДРПОУ 02220059

до відповідача: ПП «Інтерєр М», 46008, м.Тернопіль, вул. Подільська,42, ЄДРПОУ 30497831

про: стягнення 61821,28грн.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ.

13.11.2023 від Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» надійшла Заява № 133/4 від 13.11.2024 (вх. №8712 від 13.11.2024) про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити директору ПП «Інтер`єр М» - Іванюку Михайлу Федоровича відчуження належного йому майна, а саме нежитлового приміщення за адресою, м. Тернопіль, вул.. Подільска, 42, на 2-му поверсі, загальною площею 39,1 м2 : приміщення 3-2 площею 19,2 м2, приміщення 3-3 площею 7,7 м2 , приміщення 3-4 площею 12,2 м2 до вирішення справи про стягнення боргу за невиконання умов договору оренди у розмірі 61821,28 грн, з ПП ««Інтер`єр М».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2024 у справі № 921/620/24 Заяву № 133/04 від 13.11.2024 (вх. №8712 від 13.11.2024) Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» передано для розгляду судді Хома С.О.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву № 133/04 від 13.11.2024 (вх. №8712 від 13.11.2024) Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» про забезпечення позову, суд встановив наступне.

У статтях 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України вказано, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст. 139 ГПК України Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із п.3 ч.1 ст.139 ГПК України позивач повинен зазначити обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує, зокрема, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.10.2021 по справі № 910/7029/21, згідно з яким у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За приписами частини 1статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Проте, заявником не долучено жодних доказів до заяви про забезпечення позову (доказів на підтвердження намірів відповідача відчужити майно, тощо).

Крім того, заявник у поданій заяві просить забезпечити позов шляхом заборони директору ПП «Інтер`єр М» - Іванюку Михайлу Федоровича відчуження належного йому майна, проте відповідачем у даній справі заявником зазначено ПП «Інтер`єр М», а відповідно до пп. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Також заявником у вступній частині заяві зазначено не повне найменування відповідача, а саме ПП «Інтер`єр М».

Частиною 5 статті 139 ГПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється в сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 7 Закону України Про державний бюджет на 2023 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову становить 1514,00 грн.

Водночас, до Заяви № 133/04 від 13.11.2024 (вх. №8712 від 13.11.2024) Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» про забезпечення позову не додано доказів про сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Також заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Так, згідно пп.6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

За приписами ч.7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.139 ГПК України в частині її змісту, оскільки не містить доказів на обґрунтування необхідності забезпечення позову, доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 133/04 від 13.11.2024 (вх. №8712 від 13.11.2024) Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» про забезпечення позову на 4 аркушах повернути - Комунальному підприємству «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя», 46003,, м. Тернопіль, вул. Білецька, 11, ЄДРПОУ 02220059).

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

3.Ухвала може бути оскаржена у строк і порядок, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано: 15 листопада 2024 року.

Суддя С.О. Хома