Рішення

від 15.11.2024 по справі 922/3095/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3095/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., смт. Козин, вул. Рудиківська, 49) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (63460, Харківська обл., с. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2) до Комунального підприємства "Комунальник" (63460, Харківська обл., с. Слобожанське, вул. Дружби, 7) про стягнення 28174,86 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Комунальник", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за комунальні послуги з урахуванням пені, інфляційних та 3 % річних відповідно до вищезазначеного розрахунку ціни позову в загальному розмірі 28174,86 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 16.09.2024 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 16.09.2024 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, а також правова позиція відповідача з приводу позовних вимог, яку викладено у відзиві, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції відповідно до Статуту та Положення про Зміївську ТЕС здійснює свою господарську діяльність, одним з видів якої є надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води (водопостачання) та водовідведення.

Відповідно до п.1.2 та п.1.3 «Порядку визначення виконавця житлово- комунальних послуг» затвердженому наказом Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 N60 зазначено, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Матеріалами справи установлено, що 11.11.2019 року між Комунальним підприємством «Комунальник» (споживач) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (виконавець) було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором:

ДК 021:2015-90430000-0 Послуги з відведення стічних вод;

ДК 021:2015-65110000-7 Розподіл води;

ДК 021:2015-09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (централізоване опалення);

ДК 021:2015-09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (Гаряча води).

Так, з матеріалів справи убачається, що у період з лютого 2023 року по березень 2023 року включно позивачем надавалися послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення Комунальному підприємству «Комунальник» (споживач) на підставі зазначеного вище Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019.

Відповідно до п.9 Договору зазначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Оплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Згідно з п.п.1 п.17 Договору зазначено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що, відповідачем було порушено взяті на себе зобов`язання за Договором, в зв`язку з чим станом на 31.03.2023 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 25568,74 грн., про що свідчать підписані сторонами відповідні акти здачі-прийому послуг, проте вказана заборгованість у розмірі 25568,74 грн. залишилися відповідачем несплаченими.

Такі обставини стали підставою для звернення до господарського суду с зазначеним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07,2005 (надалі - Правила) зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п.20 Правил зазначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п.21 Правил зазначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

- з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

- з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Отже, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019 не виконав.

Доказів зворотного відповідачем до матеріалів справи не надано.

При цьому, відповідно до п.9 Договору зазначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Оплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Тоді, як згідно з п.п.1 п.17 Договору зазначено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

У відповідності до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також, відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, викладені позивачем обставини з боку відповідача не спростовано, доказів належної та своєчасної оплати заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019 у розмірі 25568,74 грн. не надано.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019 у розмірі 25568,74 грн., як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Також, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 3,48 грн.

З огляду те, що відповідач у встановлений Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019 строк свого обов`язку зі своєчасної та повної сплати наданих послуг з постачання теплової енергії не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (у періоди, які вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Так, відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Положеннями пункту 20 Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019 передбачена відповідальність споживача за порушення свого обов`язку зі своєчасної та повної сплати наданих послуг, а саме, споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором, зокрема за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.

Здійснений позивачем розрахунок пені здійснено останнім у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, та з наступного дня від дня прострочення основного зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 3,48 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та виходячи з умов Договору, а також п. 20 Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019, приписів ст. 231 ГК України, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Індивідуального договору, є арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3,48 грн. пені є обґрунтованими, тому належать до задоволення.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1044,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1557,67 грн.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1044,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1557,67 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник" (63460, Харківська обл., с. Слобожанське, вул. Дружби, 7, код ЄДРПОУ 32572536) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., смт. Козин, вул. Рудиківська, 49) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (63460, Харківська обл., с. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) - 25568,74 грн. заборгованості за період з лютого 2023 р. по березень 2023 р. (включно) за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №15/394-219 від 11.11.2019; 3,48 грн. пені; 1044,97 грн. 3 % річних; 1557,67 грн. інфляційних втрат та 3028,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" листопада 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв