ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
15 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/1983/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін,
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Селіхова Юрія Дмитровича про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 28571 від 13.11.2024) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Селіхова Юрія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ); до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (63601, Харківська обл., Куп`янський р-н, смт. Шевченкове, вул. Лермонтова, 2); про визнання поновленним договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Фізична особа-підприємець Селіхов Юрій Дмитрович, смт. Шевченкове, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, смт. Шевченкове, в якому просить суд визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 22.04.2002, в редакції, запропонованій позивачем. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/1983/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26 червня 2024 року о 14:00 год.
На даний час у справі № 922/1983/24 триває підготовче провадження.
13.11.2024 позивачем надано до господарського суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 28571), в якій заявник просить суд:
1. Забезпечити позов Фізичної особи-підприємця Селіхова Юрія Дмитровича до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки водного фонду, шляхом зобов`язання Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області виступити замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта на земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 6325785500:01:002:0361 загальною площею 58,56 га, в тому числі: під водою 57,56 га, гідротехнічні споруди 0,60 га, прибережна смуга 0,40 га, на території Шевченківської селищної (колишньої Новомиколаївської сільської) ради Куп`янського (колишнього Шевченківського) району Харківської області.
2. Зупинити провадження у справі 922/1983/24 до виготовлення паспорту водного об`єкта на земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 6325785500:01:002:0361 загальною площею 58,56 га на території Шевченківської селищної (колишньої Новомиколаївської сільської) ради Куп`янського (колишнього Шевченківського) району Харківської області.
В обгрунтування даної заяви позивач вказує на те, що відповідач заперечує у задоволенні позову у даній справі фактично лише з підстав відсутності паспорту водного об`єкту, яким визначається площа водного дзеркала, що слугує підставою для обчислення плати за оренду водойми. Натомість, самостійно замовити розроблення паспорту водного об`єкту позивач не може, оскільки чинним законодавством чітко визначено замовника такого паспорту, а саме власника земельної ділянки, а не орендаря. Заявник вказує, що Рішенням Двадцятої сесії восьмого скликання Шевченківської селищної ради від 27.01.2022 № 160/20-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для рибогосподарських потреб та внесення змін до договору оренди земельної ділянки» зобов`язано фізичну особу підприємця Селіхова Юрія Дмитровича у шестимісячний термін з дня прийняття рішення сесії Шевченківської селищної ради привести у відповідність до діючого законодавства технічний паспорт водного об`єкту. Натомість, паспорт на водний об`єкт виготовлено не було, оскільки з 24.02.2022 по 10.09.2022 Шевченківська селищна рада Куп`янського району Харківської області була окупована внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації. Закінчити підготовку всіх необхідних документів до закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду від 22.04.2002, а саме до 22.04.2022 заявник не міг по незалежним від нього обставинам, оскільки згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який в подальшому було продовжено до 11 листопада 2024 року. Таким чином, ані укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 22.04.2022, ані розробити паспорт водного об`єкта сторони за договором не встигли по незалежним від них причинам. Відповідно до п.3 Порядку розроблення паспорту водного об`єкта, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 18.03.2013 № 99 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за № 775/23307 (зі змінами), замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою). Отже, заявник вважає за доцільне забезпечити позов шляхом зобов`язання Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області виступити замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта згідно з договором оренди земельної ділянки водного фонду від 22.04.2002, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі земельних ресурсів 22.04.2002 за № 1, на земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 6325785500:01:002:0361 загальною площею 58,56 га, в тому числі: під водою 57,56 га, гідротехнічні споруди 0,60 га, прибережна смуга 0,40 га, на території Шевченківської селищної (колишньої Новомиколаївської сільської) ради Куп`янського (колишнього Шевченківського) району Харківської області.
Надаючи правову кваліфікацію наданій до суду заяві позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) та є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи не тільки під час виконання рішення суду, а й для можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суть забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
Суд зазначає, що правові висновки щодо застосування ст. 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 910/1686/24, від 26.08.2024 у справі № 922/1454/24 тощо.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Як було зазначено вище, обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
З аналізу матеріалів заяви вбачається, що в обгрунтування даної заяви позивач вказує на те, що відповідач заперечує у задоволенні позову у даній справі фактично лише з підстав відсутності паспорту водного об`єкту, яким визначається площа водного дзеркала, що слугує підставою для обчислення плати за оренду водойми. Отже, заявник вважає за доцільне забезпечити позов шляхом зобов`язання Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області виступити замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта згідно з договором оренди земельної ділянки водного фонду від 22.04.2002, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі земельних ресурсів 22.04.2002 за № 1, на земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 6325785500:01:002:0361 загальною площею 58,56 га, в тому числі: під водою 57,56 га, гідротехнічні споруди 0,60 га, прибережна смуга 0,40 га, на території Шевченківської селищної (колишньої Новомиколаївської сільської) ради Куп`янського (колишнього Шевченківського) району Харківської області.
Суд зазначає, що обраний заявником захід забезпечення позову не міститься в переліку підстав щодо забезпечення позову, визначених ст. 137 ГПК України. Такий спосіб також не визначений, як інший захід у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Водночас, суд зазначає, що такий спосіб захисту, визначений позивачем - ФОП Селіховим Ю.Д., фактично є підставою заявлених позовних вимог у даній справі, а його вжиття є фактичним вирішенням спору по суті, що суперечить процесуальним нормам.
Також суд наголошує, що є важливим, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).
Ч. 2, 3ст. 13 ГПК Україниунормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4ст. 13 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог ст.136,137 ГПК України, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення поданої ФОП Селіховим Ю.Д. заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 76, 77, 86, 136-140, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Селіхова Юрія Дмитровича, смт. Шевченкове, про забезпечення позову (вх. № 28571 від 13.11.2024) - відмовити.
Згідно з приписами ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали, відповідно до ст. 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 15.11.2024.
СуддяР.М. Аюповасправа № 922/1983/24
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123033026 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні