Рішення

від 13.11.2024 по справі 903/685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Черкаси Справа № 903/685/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Костянтина ДОВГАНЯ, розглянувши в порядку письмового провадження справу №903/685/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікус Інвест" до Селянського (фермерського) господарства "Оріон" про стягнення 160 600,00 грн,

УСТАНОВИВ:

21 серпня 2024 року до Господарського суду Черкаської області з Господарського суду Волинської області за територіальною підсудністю надійшли матеріали по справі №903/685/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікус Інвест" до Селянського (фермерського) господарства "Оріон" про стягнення 160 600,00 грн заборгованості по договору поставки №52 від 26.04.2024 за отримані нафтопродукти.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою від 22.08.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі, визнав її малозначною і вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вищевказана ухвала суду надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Суд, оцінивши наявні докази у справі, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2024 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) був укладений договір поставки №52 (далі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти (далі - Товар), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити їх вартість.

Згідно п.4.1 Договору відвантаження товару здійснюються на підставі заявки покупця, в якій зазначається вид нафтопродукту, його кількість та умови відвантаження.

За умовами п.4.2 цього Договору асортимент, кількість (об`єм) товару, ціна, умови оплати, терміни і умови його поставки та моменту відвантаження узгоджуються сторонами в заявках, накладних, виставлених рахунках та інших бухгалтерських документах, що застосовуються при товарообороті або шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємною частиною цього договору, у разі необхідності.

Так, 27.04.2024 відповідач направив позивачу заявки № 1 та №2 на поставку палива дизельного ЄВРО 5 ULSD10РРМ в кількості 5000 літрів на загальну суму з ПДВ 221500,00 грн.

Факт належного виконання позивачем умов вищевказаного Договору підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств:

- № АА-244 від 27.04.24 на суму 88600,00 грн;

- № АА-245 від 27.04.24 на суму 132900,00 грн.

Розділом 5 Договору сторони визначили ціну і порядок розрахунків.

П. 5.1 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунка до початку відвантаження товару (на умовах попередньої оплати).

Після отримання товару відповідач здійснив частково його оплату, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, з яких вбачається, коли відбувався розрахунок за придбаний відповідачем товар по вищевказаному Договору.

Судом встановлено, що відповідач здійснював оплату згідно платіжних інструкцій:

- № @2PL767091 від 06.05.2024 на суму 5 000 грн,

- № @2PL035840 від 09.05.2024 на суму 9 900 грн,

- № @2PL033258 від 09.05.2024 на суму 18 000 грн,

- № @2PL361196 від 14.05.2024 на суму 15 000 грн,

- № @2PL453609 від 15.05.2024 на суму 13 000 грн.

Загальний розмір перерахованих відповідачем на користь позивача грошових коштів становить 60 900,00 грн, борг відповідача за поставлений товар по Договору становив 160 600,00 грн.

30.05.2024 позивач направив на адресу відповідача Претензію від 20.05.2024 за № 133 з вимогою сплатити кошти за поставлений товар в розмірі 160 600 грн, яка була залишена відповідачем без відповідного реагування.

Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача складала 160 600 грн.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Ст.ст. 173, 174, 193 ГК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст.ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України містять такі положення:

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 662 ЦК України Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Факт належного виконання позивачем умов вказаного вище Договору підтверджено наявними у справі доказами, відповідачем не оспорюється.

Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином, та поставив відповідачу товар, за який відповідач здійснив частковий розрахунок.

Відповідач прийняв товар без будь-яких зауважень чи претензій щодо його якості.

Доказів на спростування доводів позивача та належного виконання умов вищевказаного Договору, відповідач до суду не подав.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 160 600,00 грн заборгованості за отримані нафтопродукти по договору поставки від 26.04.2024 №52.

Також, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Оріон" (код ЄДРПОУ: 31476302; с.Станіславчик, Шполянський район, Черкаська область, 20611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікус Інвест" (код ЄДРПОУ: 40881624; вул.Леваневського,56-А, м.Умань, Черкаська область, 20302) - 160 600 грн (сто шістдесят тисяч шістсот грн) боргу та 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 13.11.2024.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ