Ухвала
від 14.11.2024 по справі 17-14-01/1494
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 листопада 2024 року м. Черкаси справа № 17-14-01/1494(925/61/21)

Господарський суд Черкаської області у складі головуючої судді Зарічанської З.В., суддів Гладуна А.І. та Скиби Г.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362",

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго",

про поновлення права, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дію; про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Яременко І.Г., керівник, Бабенко Р.В., адвокат,

від відповідача: участі не брав.

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", з вимогами:

1) поновлення порушеного права приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" на отримання від публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" послуг з розподілу електричної енергії на підставі письмової заяви-приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 згідно з п.2; 4 та абзацу 1 п. 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 №307 з додатками - додатком №9 з дозволеною потужністю 250кВт; умовами, викладеними в пунктах №1, №2, та №6 додатку до договору - гарантійному листі від 05.01.2015 №7; додатку до договору №12 щодо передачі ОСР споживачеві комплекту ключів від кімнати в ТП-617, де знаходяться прибори обліку електроенергії - лист НКРЕКП від 15.04.2020 №4216/20/7-20, підпункт 13 пункту 5.5.1 глави 5.5 розділу 5 ПРРЕЕ (а також пункти №1 та №2 додатку до договору - гарантійного листа від 05.01.2015 №7) та іншими додатками до договору;

2) визнання протиправними дій, вчинених 05.01.2021 ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії ПАТ "Черкасиобленерго", щодо відключення від електромережі та припинення постачання електричної енергії як споживача послуг приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362";

3) визнання протиправним припинення в односторонньому порядку ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії ПАТ "Черкасиобленерго" дії публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 з 01.01.2021, до якого згідно з пунктами 2; 4 та абзацу 1 пункту 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 приєдналось ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362" на умовах договору від 10.01.2007 №307 з додатками - додатком №9 з дозволеною потужністю 250кВт; умовами, викладеними в пунктах №1, №2, та №6 додатку до договору - гарантійному листі від 05.01.2015 №7; додатку до договору №12 щодо передачі ОСР споживачеві комплекту ключів від кімнати в ТП-617, де знаходяться прибори обліку електроенергії - лист НКРЕКП від 15.04.2020 №4216/20/7-20, підпункт 13 пункту 5.5.1 глави 5.5 розділу 5 ПРРЕЕ (а також пункти №1 та №2 додатку до договору - гарантійного листа від 05.01.2015 №7) та зобов`язати ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії відповідно до абзацу 5 пункту 2.1.5 розділу 2 ПРРЕЕ надати ПрАТ "Ватутінському автотранспортному підприємству - 2362" підписаний ОСР примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі, згідно листів позивача від 30.12.2020 №20 та від 11.02.2021 №319 до відповідача - ОСР;

4) Зобов`язати Відокремлений структурний підрозділ "Звенигородські енергетичні мережі" Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" відновити надання послуг ПрАТ "Ватутінське АТП-2362" з розподілу електричної енергії відповідно до умов публічного договору від 29.12.2018 року про надання послуг з розподілу електричної енергії, на умовах договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 року №307 та додатків до нього, з дозволеною потужністю 250 кВт., в тому числі зобов`язати Відокремлений структурний підрозділ "Звенигородські енергетичні мережі" Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" передати ПрАТ "Ватутінське АТП-2362", на умовах запропонованих Відповідачем додатком № 12 Договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 року №307, ключі від кімнати де знаходяться прибори обліку споживання електричної енергії для забезпечення безперешкодного доступу Позивача до приборів обліку і зазначити в додатку №2 "Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача" та додатку № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору споживача від 29.12.2018 р. про надання послуг з розподілу електричної енергії, 106,82 кВт дозволеної потужності, виділеної Позивачеві додатково Підприємством електричних мереж для безперебійного функціонування цільового споживача - робочої столової на 70 місць з джерелом електропостачання з підстанції Юрківської ТЕЦ, ЦРП-1 згідно технічних умов №1-84 від січня 1984 року та проекту побудови окремого об`єкта - блока столової на 70 посадочних місць в м.Ватутіне, вул. Транспортна-2, виготовленого проектно-пошуковим інститутом "Черкасагропроект.".

Ухвалою від 15.09.2023 господарський суд, зокрема, клопотання ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" про призначення технічної експертизи документів задовольнив. Призначив у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) судову технічну експертизу документів, доручивши її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057). Провадження у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) зупинено на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

24.10.2023 від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання.

Ухвалою від 24.11.2023 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2023 про надання додаткових матеріалів, в тому числі про надання дозволу на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах, які будуть необоротно втрачені під час проведення досліджень, що не дозволить проводити їх додаткові та повторні дослідження у зв`язку із незгодою відповідача.

Ухвалою від 11.12.2023 господарський суд погодив експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення судової експертизи понад 90 днів. Зменшив кількість питань, що ставляться на вирішення експертів відповідно до ухвали від 15.09.2023, залишивши одне питання: Чи були надані для дослідження Господарським судом Черкаської області Договір №307 від 11.07.2003 Про постачання електричної енергії та Договір №307 від 11.07.2003 Про технічне забезпечення електропостачання споживача з додатками оригіналами чи копіями таких документів? Надіслав на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Договір №307 від 11.07.2003 Про постачання електричної енергії та Договір №307 від 11.07.2003 Про технічне забезпечення електропостачання споживача з додатками - предмет дослідження. Постановив врахувати, що ухвалою від 24.11.2023, у зв`язку з незгодою відповідача, відмовлено у задоволенні клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2023 про надання дозволу на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах, які будуть необоротно втрачені під час проведення досліджень, що не дозволить проводити їх додаткові та повторні дослідження. Надіслав на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз оригінали достовірно датованих документів з відтисками печаток і підписами керівника автопідприємства, виконаними в період 2003-2007 роки - всього на 11 арк. та документи структурного підрозділу "Звенигородські енергетичні мережі" публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" - всього на 13 арк. без дозволу на їх знищення. Провадження у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) зупинив на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

12.09.2024 від відповідача надійшло клопотання з вимогою звернутись до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з запитом щодо стану проведення експертизи у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) та отримати інформацію щодо того чи розпочато проведення даної експертизи та інформацію щодо орієнтовних термінів закінчення проведення експертизи та направлення висновку до суду.

13.09.2024 господарський суд звернувся до експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з листом, в якому просив повідомити про стан проведення судової технічної експертизи документів у справі № 17-14-01/1494(925/61/21).

04.10.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому зазначено, що для здійснення зобов`язань сторони у справі щодо оплати вартості експертизи на адресу платника (згідно ухвали суду - ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362") 12.02.2024 було надіслано рахунок № 548 від 08.02.2024 на проведення попередньої оплати вартості судової технічної експертизи документів № 24456/23-33/24457/23-33. Станом на 24.09.2024 відомості щодо оплати вартості експертизи відсутні. Згідно з п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, ухвала суду залишається без виконання. Додатки, що надійшли з вхідним листом від 12.12.2023 № 17-14-01/1494(925/61/21)/16084/2023 повертаються до суду.

Ухвалою від 07.10.2024 господарський суд поновив провадження у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), підготовче засідання у справі призначив на 21.10.2024 о 14:30.

Ухвалою від 10.10.2024 господарський суд призначив колегіальний розгляд справи № 17-14-01/1494(925/61/21). Для визначення складу судової колегії передав справу на автоматизований розподіл.

Розпорядженням від 10.10.2024 № 31 керівника апарату Господарського суду Черкаської області призначено повторний автоматичний розподіл справи № 17-14-01/1494(925/61/21).

Згідно з Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.10.2024, визначено склад колегії суддів: Зарічанська З.В. - головуючий суддя, Гладун А.І., Скиба Г.М.

Ухвалою від 10.10.2024 господарський суд справу № 17-14-01/1494(925/61/21) прийняв до колегіального розгляду у складі трьох суддів Господарського суду Черкаської області: головуюча суддя Зарічанська З.В., судді Гладун А.І., Скиба Г.М., врахувавши, що підготовче засідання призначено на 21.10.2024 о 14:30.

21.10.2024 за допомогою системи "Електронний суд" представник позивача - адвокат Бабенко Р.В. подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

21.10.2024 від Приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" надійшов запит (на інформацію) з вимогою повідомити - надати повну та детальну інформацію ПрАТ "Ватутінське АТП-2362" на питання позивача.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 21.10.2024, господарський суд визнав причини першої неявки позивача у судове засідання поважними, задовольнив клопотання позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи та відклав підготовче засідання до 14.11.2024 об 11:00.

Ухвалою від 22.10.2024 суд у складі колегії суддів Запит (на інформацію) Приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" повернув без розгляду.

У судовому засіданні 14.11.2024 представник відповідача участі не брав. Про дату та час судового засідання відповідач належно повідомлений, що підтверджується підписом представника відповідача на розписці про відкладення підготовчого засідання від 21.10.2024.

Присутні у судовому засіданні 14.11.2024 представники позивача оголосили заяву від 12.11.2024 № 41 про відвід судді Зарічанської З.В. у справі № 17-14-01/1494(925/61/21).

В обґрунтування поданої заяви про відвід позивач зазначає таке:

"В провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №17-14-01/1494(925/61/21) за позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» - далі Позивач до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» - далі Відповідач.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.06.2023року у справі №17-14-01/1494(925/196/23) Суд відклав (переніс) підготовче засідання на 10год. 30хв. ІЗлипня 2023року.

Позивач прибув до Суду за годину до початку засідання і зареєстрував в Канцелярії суду до справи №17-14-01/1494(925/196/23): Заяву №31 від 11.07.2023року Про уточнення позовних вимог по справі №17-14- 01/1494(925/196/23); Клопотання №32 від 11.07.2023року Про витребовування у Відповідача оригіналів доказів; Заперечення №35 від 11.07.2023року на Заяву Відповідача №951/25/2023 від 06.07.2023року про надання доказів з повторним проханням застосувати відносно Відповідача заходи процесуального впливу за умисне ненадання витребовуваних Судом оригіналів доказів з повторним клопотанням до Суду про їх витребовування.

По прибуттю представника Відповідача, Позивач вручив йому під розписку три документи, зареєстровані в Канцелярії суду по справі №17- 14-01/1494(925/196/23), а саме листи №31; №32 і №35 від 11.07.2023 року.

Відповідач повідомив Позивача, що йому відомо ще до 11.07.2023 року про те, що Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.07.2023року, справу №17-14-01/1494(925/61/21), повернуту на новий розгляд Верховним Судом до Господарського суду Черкаської області, призначено на 4 серпня 2023 року, на що Позивач відповів що в Єдиних державних реєстрах а також в Реєстрах Судової влади ні 11.07.2023 року ні на вечір 12.07.2023 року, після багаторазової перевірки реєстрів як адвокатом Бабенко Р.В так і Позивачем, Ухвали суду про призначення справи №17-14- 01/1494(925/61/21) до розгляду не було.

Відповідач також повідомив Позивача про те, що ним ще 11.07.2023 року практично майже підготовлено Клопотання до Суду про об`єднання справ №17-14-01/1494(925/61/21) та справи №17-14-01/1494(925/196/23) в одну, але заявивши, що постільки це прерогатива Позивача, і Відповідач став наполегливо пропонувати Позивачеві подати таке Клопотання до Суду у справі №17-14-01/1494(925/196/23), неодноразово наголошуючи на тому,що подати Клопотання необхідно невідкладно, тобто 13.07.2023року.

Звертаю увагу, що суддя Дорошенко М.В. приніс і вручив 13.07.2023 р., перед судовим засіданням, позивачеві роздруковану Ухвалу Суду від 10.07.2023 року по справі №17-14-01/1494(925/61/21), якою розгляд справи призначено на 07.08.2023року, чим грубо порушив вимоги ст. 242 ГПК України та положення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом ДСУ №814 від 20.08.2019 р. Адже, не має права суддя самовільно витягувати ухвали з інших справ (які в нього не в провадженні), роздруковувати та видавати учасникам процесу самостійно без будь-якого дозволу головуючої судді у справі (без дозволу Зарічанської З.В.), та ще й ухвала була в повному тексті без підпису судді Зарічанської З.В. та без відомостей, яким чином і на якій підставі цей примірник ухвали був вилучений із інформаційної системи суду, ким саме з працівників суду та на якій підставі.

Згодом через Інтернет в реєстрі віднайшлась Ухвала суду від 10.07.2023року по справі №17-14-01/1494(925/61/21), де вверху прописано, що Ухвала Суду оприлюднена в реєстрі лише 12.07.2023року. Сам текст в реєстрі став доступним 13.07.2023року.

У Відповідача, як і в Позивача наявний загальний доступ до реєстру, а тому Відповідач міг достроково отримати цю інформацію до 11.07.2023року про наявність Ухвали суду від 10.07.2023року про призначення справи №17- 14-01/1494(925/61/21) до розгляду в серпні 2023року та отримати інструкції про об`єднання справ, лише від працівників Суду при позасудовому контакті, і з цього можна зробити висновок про тісну позасудову співпрацю апарату судді Зарічанської З.В. з Відповідачем, направлену проти інтересів Позивача . Подальші дії це підтвердили.

В судовому засіданні представник позивача оголосив клопотання, викладене у запереченнях ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" від 11.07.2023 № 35 про витребування доказів, що було подано у справі № (17-14-01/1494)925/196/23.

У клопотанні позивач зазначає, що ухвалою господарського суду від 09.06.2023 судом витребувано у відповідача відповідні докази. Проте, усупереч ухвали господарського суду у справі № 17-14-01/1494(925/196/23) від 09.06.2023 відповідач, діючи умисно, на переконання позивача, не виконав ухвалу суду та не надав витребувані судом документи. Зважаючи на викладене, позивач повторно звертається з клопотанням про витребування та просить Суд застосувати відносно відповідача заходи процесуального примусу у формі штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Невиконання відповідачем ухвали Господарського суду Черкаської області у справі 17-14-01/1494(925/196/23) від 09.06.2023 р. є протиправним та незаконним виходячи з наступного:

1). Умисне невиконання Ухвали Суду по справі №925/196/23 від 09.06.2023року щодо вимог надати для дослідження Судом оригіналів додатків до договору №307 від 10.01.2007року та інших документів, обгрунтовується Відповідачем тим, що додатки та інші документи не збережено в зв`язку з закінченням терміну зберігання (3 роки), але при цьому не додає для підтвердження ліквідації Відповідачем саме цих додатків та інших доказів відповідними документами, а саме:

а). Наказу по підприємству Відповідача за відповідний рік про призначення комісії з відбору документів для їх подальшого знищення.

б). Акту комісії за відповідний рік, яким комісія визначила перелік документів по підприємству Відповідача, які не підлягають до подальшого збереження, затверджений керівником.

в). Накладна Відповідача за відповідний рік про відпуск відібраних комісією документів (матеріальних цінностей), які не підлягають до збереження, відповідній організації для подальшої переробки.

г). Рахунок Відповідача за відповідний рік на оплату відповідній організації за отримані цінності.

г). Виписка Банку про отримання Відповідачем коштів від організації, яка прийняла матеріальні цінності.

Підтвердженням того, що Відповідач вводить Суд в оману є той факт, що відсутність оригіналів додатків до договору №307 від 10.01.2007року та інших документів, обгрунтовується Відповідачем тим, що додатки та інші документи не збережено в зв`язку з закінченням терміну зберігання (3 роки), але при цьому Відповідач не пояснює, чому в нього за наведеним принципом про терміни зберігання в наявності є додатки та інші документи від 2003року та за інші роки аж до даного часу, які ОСР додав до свого листа до Суду №951/25/2023 від 06.07.2023року та до своїх інших листів, в той час, як інші додатки в тому числі і від 2018року якоби Відповідачем не зберігаються в зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Така надзвичайно визиваючи-підозріла вибірковість у підходах ОСР до зберігання додатків та іншої документації, ненадання Відповідачем наявних у нього доказів всупереч вимогам багатьох Ухвал Суду у справі №925/61/21, прямо вказує на намагання Відповідача за любих обставин ввести Суд в оману та уникнути відповідальності за вчинені протиправні дії по відношенню до Позивача, які зазначені в Постанові ВС від 30.05.2023року у справі №925/61/21, дослівно:

«29.1. Суди встановили, що у цьому випадку припинення розподілу (постачання) електричної енергії позивачу відбулося з порушенням вимог пункту 11.5.8 КСР та пункту 7.5. ПРРЕЕ.

29.2. При цьому відмова судів щодо задоволення вимог позивача в частині визнання протиправними дій, вчинених 05.01.2021 ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Звенигородської філії ПАТ "Черкасиобленерго" щодо відключення від електромережі та припинення постачання електричної енергії як споживача послуг приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" є передчасною, оскільки встановлення обставин щодо порушення надавачем послуг і зазначення про це у рішенні суду, може бути використане в подальшому споживачем з метою захисту його прав та відновлення якості надання йому послуг.

Відтак, оскільки судами попередніх інстанцій достеменно встановлено і відповідачем не спростовується факт порушення ним передбаченої пунктом 7.5. ПКЕЕ процедури припинення електропостачання, оскільки попередження №1562 від 21.12.2020 про припинення електропостачання було вручене 08.01.2021, тобто вже після відключення електроустановок споживача, яке (відключення) відбулося 04.01.2021, що свідчить про обґрунтованість позовної вимоги про визнання незаконним припинення відповідачем електропостачання позивачу.

31.1.3 урахуванням п. 2, 4 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно було здійснюватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії. Водночас положення ПКЕЕ та ПРРЕЕ не передбачають обов`язку споживача кожен наступний рік подавати нову заяву-приєднання до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергію, а також не передбачають обов`язку, за наявності діючого публічного договору, до якого вже приєднався споживач, для надавача послуг щорічно переукладати договір щодо надання послуг розподілу/перерозподілу електричної енергії.

32. Відтак, враховуючи зміст позовних вимог ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362" та доводів, викладених у позовній заяві на їх підтвердження, суди у цій справі повинні були дослідити обставини щодо зміни умов надання відповідачем послуг окремому споживачу, повинні були встановити підстави для внесення змін до чинного на момент направлення нової редакції публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та дослідити зазначені дії на предмет їх відповідності положенням ПРРЕЕ, ПКЕЕ, а також на предмет відповідності таких дій принципам функціонування електричної енергії, передбачених у пунктах 9, 12, 16 частини другої статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії"».

Посилання відповідача як на підставу ненадання вказаних документів до суду, як те, що такі документи вже надавались в іншій господарській справі - №925/61/21 або просто відсутні є неспроможними, адже суд витребовує документи у конкретній справі - справа яка розглядається - №925/196/23, і наявність таких документів в іншій судовій справі чи безпричинною якоби їх відсутністю у Відповідача не є підставою умисного неподання для дослідження витребовуваних судом документів. До листа ОСР №1524 від 16.07.202Іроку по справі №925/61/21. Відповідач додав кольорові ксерокопії договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №307 від 11.07.2003року на 3 аркушах (для суду), але без додатків. Самі Договори №307 від 11.07.2003року сформовані ОСР та типографією у формі книжки, на одній половині цілісного формату листків роздрукований сам договір, а на іншій половині цього ж цілісного формату листків роздруковані додатки до цих договорів, тобто оригінали договорів існують цілісним комплексом в повному обсязі , а не окремими листками і на даний час оригінал договору з додатками знаходиться у Відповідача, про що свідчить також лист Відповідача до Господарського суду Черкаської області №21/25/2023 від 02.03.2023року по справі №925/196/23 -Відзив на позов, в якому Відповідач завіряє договір №307 від 11.07.2003року про технічне забезпечення електропостачання споживача на 3 арк. з оригіналу з додатками, що знаходиться у ОСР.

У відповідності до пунктів 5.2; 5.6;5.8;5.18 розділу 5 Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996року (дійсної на момент укладення договорів №307 від 11.07.2003р), вищеперераховані Додатки є істотними та обов`язковими під час укладення договорів.

2). В матеріалах справи №925/196/23 знаходиться лист Відповідача №8 від 20.03.2023року, до якого в якості доказу доданий лист Відповідача №3501/10 від 26.05.2020року.

Відповідач умисно відмовився надати для дослідження витребовувані Ухвалою Суду по справі №925/196/23 від 09.06.2023року перелік документів, зсилаючись при цьому частково на якоби їх відсутність, а також на те, що з 01.01.2021року ОСР одноособово припинено дію публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та про відновлення Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.01.202 Іроку у справі №925/61/21 електропостачання Позивачеві на бездоговірних умовах,що взагалі не відповідає дійсності, постільки ні в Ухвалі Суду від 20.01.2021року у справі №925/61/21 ні в абзаці 4 пункту 7.11 відсутнє словосполучення «електропостачання споживача (Позивачу) відновлюється на бездоговірних умовах на період розгляду справи судом».

В Ухвалі Суду від 20.01.202Іроку, як і в п.7.11 зазначено дослівно: «Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання».

Відповідач постійно намагається протиправно ввести Суд в оману.

Відповідно до ч. З ст. 42 ГПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Зважаючи на викладене повторно прошу застосувати відносно відповідача заходи процесуального примусу у формі штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя Зарічанська не дослідивши та не проаналізувавши належним чином викладені в листі №35 Позивача докази про неналежне виконання Відповідачем вимог Суду, не дослідивши і не проаналізувавши причин невиконання Відповідачем низки вимог багатьох попередніх Ухвал Суду з приводу ненадання витребовуваних раніше за Заявами Позивача важливих документів, суддя Зарічанська приймає поспішне необ`єктивне рішення на першому ж судовому засіданні у справі №17-14-01/1494(925/61/21) , замість покарання Відповідача , карає Позивача, щоб знав своє місце, дослівно:

«Підсумовуючи викладене, господарський суд визнає подання позивачем повторного клопотання про витребування доказів зловживання процесуальними правами та залишає без розгляду клопотання, викладене у запереченнях ПрАТ ''Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" від 11.07.2023 № 35 про витребування доказів».

З викладеного випливає, що відповідачем виконано вимоги ухвали господарського суду від 09.06.2023, відтак підстави для повторного розгляду клопотання позивача про витребування доказів відсутні.

Господарський суд визнає подання позивачем повторного клопотання про витребування доказів зловживання процесуальними правами та залишає без розгляду клопотання, викладене у запереченнях ПрАТ ''Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" від 11.07.2023 № 35 про витребування доказів.

Залишаючи Клопотання Позивача №35 від 11.07.2023року в першому ж судовому засіданні за участі Сторін без розгляду, незважаючи на те що Позивач в своєму Клопотанні №35 надав суттєві докази наявності у Відповідача витребовуваних доказів з прийняттям Судом до Відповідача відповідних мір впливу, натомість суддя Зарічанська З,В. не вникаючи детально в суть справи, визнає подання Позивачем повторного Клопотання №35 від 11.07.2023року про витребовування доказів з наданням Позивачем відповідних доказів наявності у Відповідача цих доказів , зловживанням процесуальними правами чим лишила Позивача можливості отримати додаткові докази на користь Позивача.

Така позиція і такі дії судді Зарічанської З.В., прийняті без детального аналізу в тому числі і невиконання вимог усіх попередніх Ухвал Суду в обох справах (№925/61/21 та №925/196/23) з приводу умисного ненадання за Заявами Позивача наявних у Відповідача документів та прийняття в першому ж судовому засіданні в об`єднаній справі №925/61/21 рішення про зловживання процесуальними правами Позивачем та залишення без розгляду клопотання, викладене у запереченнях ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" від 11.07.2023 № 35 про витребування доказів, свідчить про упереджене відношення судді до Позивача, та підготовки рішення на користь Відповідача.

06 вересня 2023року Позивач подає через канцелярію Суду Заяву своїм листом №105 від 06.09.2023року, яким повідомляє Суд про не укладення Сторонами договору №307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії з причин того, що Позивача не влаштували умови, запропоновані Відповідачем в додатку №3 обовязкового при укладенні таких договорів, та повернення Відповідачеві неукладеного договору №307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії на доопрацювання, які Відповідач так і не доопрацював, але в Ухвалі від 06.09.2023року у справі №925/61/21 про цей лист Позивача №105 від 06.09.2023року навіть не згадується, що свідчить про упереджене відношення судді до Позивача, та підготовки рішення на користь Відповідача.

Викликає окрему підозру те, що справа №17-14-01/1494(925/61/21), яка прибула з Верховного Суду згідно поштового обліку 29.06.2023 року, з якихось причин не була відразу розподілена до розгляду. Склалось враження, що справу для розподілу тримали до підходу черги саме потрібного судді, а така обставина, явно дає підстави вважати, що це було зроблено з умислом, тобто справа, яка надійшла ще 29.06.2023 р. поштою, була зареєстрована по вхідній кореспонденції тільки 04.07.2023 р. (згідно з резолюцією керівника суду), а в подальшому тільки 05.07.2023 р. справа подана на авто розподіл - підтверджено документально матеріалами справи.

Акцентую увагу суду, що справа №17-14-01/1494(925/61/21), яка прибула з Верховного Суду згідно поштового обліку 29.06.2023 року, проте була піддана резолюції керівником суду 04.07.2023 р. та в подальшому розподілена на суддю Зарічанську З.В. тільки 05.07.2023 р, ТОБТО ЧЕРЕЗ 7 ДІБ, є обґрунтований сумнів, чому ж так довго справа перебувала без розподілу та визначення судді, і є явно очевидним висновок, що це було здійснено з метою маніпуляції щодо розподілу справ автоматизованою системою.

Враховуючи вищенаведене, існує велика вірогідність, яка обґрунтовується вищевказаним аналізом, змови Відповідача, судді Дорошенко М.В. і судді Зарічанської З.В. з метою прийняття протиправного рішення на користь Відповідача, всупереч наявним в матеріалах справи письмовим доказам, як це вже відбулось 21.11.2022року у справі №17-14-01/1494(925/61/21).

З десяти виключених суддів із списку для участі в розподілі, вісім не мали відношення до справ, які розглядались в Господарському суді Черкаської області за позовами один до одного ПрАТ «Ватутінського АТП-2362» і ВСП «Звенигородські енергетичні мережі», не приймали рішень з цього приводу, які скасовувались згодом в апеляції чи касації.

Оремо, підстави для наявності відводу судді під час розгляду справи суддею Зарічанською З.В., зазначаю наступне:

Позивач листом за №41 від 28.07.2023року, отриманим Господарським судом Черкаської області електронною поштою 28.07.2023року, заявив про відвід судді Зарічанській З.В. у справі №17- 14-01/1494(925/61/21), та заявив клопотання про розгляд даної заяви про відвід за обов`язкової участі позивача - Яременка Івана Гавриловича , а тому, про дату та час розгляду прошу мене належним чином повідомити по тел. (068)816-62-69.

Ухвалою Суду від 10.07.2023року у справі №17-14- 01/1494(925/61/21), судове засідання було призначене на 07.08.2023року, тобто Суд отримав Заяву Позивача №41 від 28.07.2023року за 10 (десять) днів до судового засідання і згідно чинного законодавства, цю Заяву Позивача про відвід Судді повинен був розглядати інший суддя Господарського суду, який не входить до складу суду, що розглядає справу, але порушуючи вимоги чинного законодавств, суддя Зарічанська З.В. 31.07.2023 року розглянула Заяву Позивача про відвід судді Зарічанської З.В. та прийняла Ухвалу від 31.07.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) з цього приводу. Зазначені дії судді Зарічанської З.В. грубо порушують вимоги ч. З ст. 39 Господарського процесуального кодексу України. Визначально слід звернути увагу, що доводи Позивача щодо мотивів відводу не були враховані в повній мірі, адже мотивувальна частина ухвали про відмову в задоволенні відводу не містить відповідей на всі означені позивачем питання та доводи які явно вказували на упередженість судді Зарічанської З.В. та підстави про це стверджувати.

Ще раз перевірити КЛОПОТАННЯ про відвід зі справи особи, яка не має повноважень представника Відповідача (не є адвокатом)- Марченко О.В., разом з цим, слід звернути увагу, що Марченко О.В. не будучи адвокатом не має жодного прав здійснювати представництво у справі №17-14-01/1494(925/61/21) відповідно до положень чинного ГПК України, але і це порушення знехтувано суддею Зарічанською З.В.

Ухвалою Суду від 24.11.2023року 2023року у справі №17-14- 01/1494(925/61/21), Суд відмовився задовільнити Заяву адвоката Позивача про відкладення розгляду справи з поважних причин, отриману заздалегідь Судом 20.11.2023року і розглянув за участю лише Відповідача питання ініційоване саме Позивачем з проведення експертизи документів, лишивши Позивача правової допомоги при вирішенні даного питання, якої Позивач потребував, що є грубим порушенням ст. 59 Конституції України, тобто суддя Зарічанська З.В. не тільки порушила права позивача визначені ч. 1 ст. 16 ГПК України, а й грубо порушила ст. 59 Конституції України.

Ухвалою Суду від 01.12.2023року 2023року у справі №17-14- 01/1494(925/61/21), Суд відмовився задовільнити Заяву адвоката від 29.11.2023 року про відкладення розгляду справи з поважних причин, тобто суддя Зарічанська З.В. в друге вже умисно вчинила порушення права позивача визначені ч. 1 ст. 16 ГПК України, а й грубо порушила ст. 59 Конституції України.

01.12.2023 р. суддя Зарічанська З.В. розпочала розгляд Заяви Позивача №123 від 30.11.2023року Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі №17-14- 01/1494(925/61/21), перша помилка була допущена в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача №107 від 06.09.2023року), у справі №17-14- 01/1494(925/61/21), акцентую увагу, що Позивач прямо вказав на те, що узвала суду 15.09.2023року у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) містить невідповідності, які явно суперечать дослідженим та встановленим обставинам справи, фактично до ухвали суд вніс завідомо недостовірні дані, які внесені судом помилково (а ймовірніше всього умисно), проте в супереч закону, суддя Зарчанська З.В. відмовила у внесенні виправлення, тобто, явно вбачається, що суддя Зарічанська З.В. вносить до офіційного документу - ухвали суду завідомо недостовірні відомості, а коли ж позивач акцентує на цьому увагу та просить виправити допущені неправдиві відомості - суддя Зарічанська З.В. - безпідставно та незаконно відмовляє, при цьому це відбувається у засіданні в якому позивача позбавлено правової допомоги при вирішенні даного питання, якої Позивач потребував.

В Ухвалі Господарського суду Черкаської області від 15.09.2023року справа №17-14-01/1494(925/61/21) зазначено, дослівно:

«У п. 30.1.-30.3 постанови Верховний Суд звертаєувагу на зміст постанови від 22.10.2020 у справі № 925/172/19 (за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" про врегулювання протоколу розбіжностей), яка, з огляду на частину четверту статті 75 ГПК України має преюдиційне значення для цієї справи.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що ПАТ "Черкасиобленерго", звертаючись із касаційною скаргою, звертало увагу на те, що договір про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307 так і не був повернутий відповідачем позивачу, а сторони у своїй господарській діяльності, за взаємною згодою, фактично керувались договором про постачання електричної енергії від 11.07.2003 № 307, про що свідчить листування між сторонами: лист № 1215 від 04.08.2014, лист № 29-п від 22.08.2014 з додатком до нього, лист № 32-п від 17.09.2014 з додатком до нього, лист № 1349 від 28.08.2014, лист № 1572 від 17.09.2014.

Зазначені обставини свідчать про відсутність заперечень відповідача про наявність договірних правовідносин між ним та позивачем.

Разом з тим, у цій справі суди, незважаючи на наявність ухвали про витребування оригіналу договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307, не дослідили умови зазначеного договору та умови, передбачені договором про постачання електричної енергії від 11.07.2003 №307, а також не дослідили на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та не встановили чи відповідають запропоновані постачальником послугу мови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ». - Це дослівна цитата із зазначеної ухвали суду!

Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договорів про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 № 307, оригінали яких надані відповідачем (том 4, а.с. 130-141 ).Це дослівна цитата із зазначеної ухвали суду!

Акцентую увагу, суддя Зарічанська З.В. від свого імені записала все вищевикладене, пославшись на те, що ніби-то про це зазначив Верховний Суд, але ж Верховний Суд про це не зазначав, і це суцільно видумала сама Зарічанська З.В .

Зважаючи на вимогу Верховного Суду, викладені в пункті 30.3 Постанови Верховного Суду у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), мова іде про дослідження Договору №307 від 10.01.2007 року Про постачання електричної енергії, Договору №307 від 11.07.2003 року Про постачання електричної енергії, дослідження на яких умовах надавались послуги щодо розподілу електричної енергії в 2018-2020роках та встановити чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ, дослівно:

30.3. «Разом з тим, у цій справі суди, незважаючи на наявність ухвали про витребування оригіналу договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307, не дослідили умови зазначеного договору та умови, передбачені договором про постачання електричної енергії від 11.07.2003 №307, а також не дослідили на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та не встановиличивідповідаютьзапропонованіпостачальникомпослугумовип оложенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ».Це дослівна цитата із ПОСТАНОВИ Верховного Суду!

В Ухвалі суду від 15.09.2023року, Господарським судом Черкаської області зроблений інший висновок, тобто допущена помилка, а саме: Відсутня вимога Верховного Суду про дослідження Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії , а натомість включений для дослідження Договір Про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003року №307, але в усьому тексті Постанови Верховного Суду від 30.05.2023року у справі №17-14- 01/1494(925/61/21) жодним чином ніде навіть не згадується про Договір Про технічне забезпечення електропостачання споживача , а в Ухвалі від 15.09.2023року Судом вказаний недостовірний та неповний висновок Верховного Суду, дослівно: «Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договорів про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 № 307, оригінали яких надані відповідачем (том 4, а.с. 130-141)».

Допущені помилки (викривлення суддею Зарічанською З.В. інформації та приписування надуманих даних тез, як такі які слідують з тверджень висловлених Верховним Судом, хоча такі тези ВС не висловлював) в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) в подальшому можуть сприйматись як вимоги Верховного Суду з подальшим дотриманням цієї вимоги від імені Верховного Суду, що може привести до прийняття Судом хибного та необґрунтованого рішення, подібного до прийнятого раніше хибного та необґрунтованого рішення по цій справі від 21.11.2021 року (суддя Дорошенко М.В.), яке в Касаційному порядку скасоване Верховним Судом Постановою від 30.05.2023року у справі №17- 14-01/1494(925/61/21) .

Оскільки, подібна помилка вже відбулась в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача №107 від 06.09.2023р), то помилку в Ухвалі Суду від 15.09.2023року можна трактувати як допущену умисно суддею Зарічанською З.В.

На наше переконання, Позивач оплатив Державі Україна кошти (сплатив судовий збір) за справедливий та неупереджений розгляд Позовної заяви, а не за перекручування Судом фактів та лобіювання інтересів Відповідача, в яких, на нашу думку, вбачається надзвичайна взаємна вигода та інтерес як Суду так і Відповідача.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

За очевидності та доведеності того, що текст в Ухвалі Суду від 15.09.2023 року «Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договорів про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 № 307, оригінали яких надані відповідачем (том 4, а.с. 130-141)» не відповідає та суперечить вимозі п.30.3 Постанови Верховного Суду від 30.05.2023року , відмову судді Зарічанської З.В. замінити помилку наступним: «Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договору №307 від 10.01.2007 року Про постачання електричної енергії та умови передбачені Договором Про постачання електричної енергії від 11.07.2003року №307, а також дослідити на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та встановити чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ», явно свідчать про зацікавленість судді Зарічанської З.В. в результатах розгляду справи саме на користь відповідача.

В судовому засіданні 01.12.2023року, після розгляду Заяви №123 від 30.1 1.2023року, суддя Зарічанська заявила, що відмовляє Позивачу в задоволенні Заяви Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21), після чого Позивач заявив про відвід складу Суду та попросив надати час для оформлення письмової заяви про відвід. Судове засідання фіксувалось технічними засобами фіксації.

Суддя Зарічанська З.В. після заяви Позивача про відвід складу суду, направилась до нарадчої кімнати, сформувала ухвалу від 01.12.2023 про відмову у задоволенні заяви позивача про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023 р. Тобто, будучи вже повідомленою про те, що Позивач заявляє судді Зарічанській З.В. відвід, вона виходить до нарадчої кімнати та виносить ухвалу у справі про відмову в задоволенні клопотання позивача.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах «Білуха проти України», пункт 53, «Де Куббер проти Бельгії», пункт 26).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Додатково і на доповнення до цього ставлення судді до справи має важливе, проте не вирішальне значення. Вирішальною є можливість об`єктивного підтвердження таких фактів (наприклад, рішення у справі ЄСПЛ «Ferrantelli and Sanyangelo v. Italy», постанова від 7 серпня 1996 року, збірник 1996-ІП, с. 951-52, параграф 58, та рішення у справі «Wettstein v. Switzerland», № 33958/96, параграф 44).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

У рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сгахі v. Italy» від 7 грудня 2000 року, професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Отже, оскільки вищевказаний аналіз підводить до висновку про наявність підстав вважати, що суддя Зарічанська З.В. однозначно є упередженою та необ`єктивною, вбачаться підстави стверджувати, що вона є зацікавленою в результатах розгляду справи і явно діятиме в в супереч інтересів позивача та в угоду інтересам відповідача - ВСП «Звенигородські енергетичні мережі», що є підставою для відводу судді відповідно до вимоги п. 5 ч. 1ст. 35 ГПК України.

Оскільки, наявні обставини для відводу, вказані у п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України, ст. 36 цього кодексу, доводи позивача про наявність підстав для відводу суддів є підтвердженими належними та допустимими доказами, та такими, що відповідають п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Зважаючи на викладене, позивач заявляє відвід судді Зарічанській З.В. у справі №17-14-01/1494(925/61/21).

З метою обґрунтування позиції позивача щодо заявленого відводу, заявляю клопотання про дослідження судом, під час вирішення питання про відвід судді, Протоколу автоматизованого розподілу судової справи №17-14- 01/1494(925/61/21) між суддями від 05.07.2023року, дослідити технічний запис судового засідання 13.07.2023 року, який піддавався редагуванню вже після судового засідання, а також дослідити документи і причини відмови від їх розгляду в судовому засіданні 13.07.2023року у справі №17-14- 01/1494(925/196/23),подані Позивачем через канцелярію суду 13.07.2023 р. та надати оцінку у співвідношенні із висловлюваннями судді Дорошенка В.М. у судовому засіданні, та технічні записи судових засідань від 15.07.2023 р. та 01.12.2023 р.

Актцентую увагу, що з метою обґрунтування зазначеного відводу, позивач заявляє клопотання про дослідження судом, під час вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відводу судді, документів на які послався позивач та технічні записи судових засідань на які також послався позивач в даній заяві.

Директор ПрАТ «Ватутінське АТП-2362 Яременко І.Г. - (Позивач), 03.04.2024року, на підставі свого листа №12 від 26.03.2024року, був допущений Північним апеляційним господарським судом разом з адвокатом Бабенко Р.В. для ознайомлення з матеріалами справи №17-14-01/1494(925/61/21), зокрема з томом №4 цієї справи перед судовим засіданням апеляційного суду 03.04.2024.

В процесі ознайомлення нами були виявлено, що на сторінці №107 відсутній лист №1524 від 16.07.2021р. з доданими до цього листа за твердженням Відповідача якоби оригіналами Договору №307 від 11.07.2003року Про постачання електричної енергії на дев`яти аркушах та Договору №307 від 11.07.2003року Про технічне забезпечення електропостачання споживача на трьох аркушах, а насправді це були кольорові ксерокопії цих Договорів, надані в якості доказів до Господарського суду Черкаської області Відокремленим структурним підрозділом «Звенигородські енергетичні мережі» - (Відповідач).

Раніше ми неодноразово разом з адвокатом в Господарському суді Черкаської області знайомились з матеріалами справи №17-14- 01/1494(925/61/21) і знімали необхідні копії документів, з першого тому до сьомого тому справи і були нами письмово зафіксовані номери необхідних нам для підготовки різного роду Клопотань, Заяв, Апеляційних та Касаційних скарг, різних Документів, а для зручності ми письмово фіксували короткі назви документів, їх реєстраційні номери на підприємстві та дати їх підготовки, в яких томах справи вони знаходяться та номери сторінок в цих томах де саме ці документи знаходяться.

03.04.2024року на сторінці №107 в томі №4 справи було виявлено середину іншого документа, який починався на сторінці №104, тобто разом з листом №1524 від 16.07.2021 року зникли з четвертого тому ще щонайменше три сторінки документів-доказів: №104, №105 та №106.

Нами сфотографовані документи з четвертого тому справи, починаючи із №104 сторінки.

Оскільки зникнення документів Позивачем та адвокатом виявлено в апеляційному суді перед судовим засіданні апеляційного суду 03.04.2024року у справі №17-14-01/1494(925/61/21), Позивачем та адвокатом були зроблені Заяви про зникнення частини документів з четвертого тому справи та виконану підтасовку документів зі зміною їх нумерації і наголошено що ця подія має суттєве значення при прийнятті сьогодні апеляційним судом свого рішення, але колегія суддів апеляційного суду відмовилась розібратись в причинах можливої пропажі Документів та підтасовці Документів в апеляційному суді. Заяви Позивача та адвоката в судовому засіданні апеляційного суду зафіксовані засобами фіксації судового процесу 03.04.2024року.

Позивач звертався до Черкаського суду з Клопотанням про проведення експертизи в Київському НДІСЕ кольорових ксерокопій обох Договорів №307 від 11.07.2003року з метою встановлення того, що вони не є оригіналами. Для направлення Договорів на експертизу до Київського НДІСЕ, необхідно було зняти та завірити Судом їх копії з цих Договорів і підшити ці копії в четвертий том під тими самими номерами сторінок.

Куди пропав лист №1524 від 16.07.2021року і інші документи з тому №4 і ким виконана підтасовка та заміна документів необхідно розслідувати.

Перед направленням Договорів на експертизу, в судовому засіданні за участі Сторін, були оглянуті ці кольорові ксерокопії обох Договорів доданих Відповідачем до листа №1524 від 16.07.2021року що знаходився на сторінці №107 четвертого тому справи, і Позивач разом з адвокатом після огляду в судовому засіданні заявили, що неозброєним оком видно що в четвертому томі при листі Відповідача №1524 від 16.07.2021року знаходяться кольорові ксерокопії Договорів і вони не є оригіналами. Судове засідання фіксувалось засобами фіксації.

Оскільки зникнення документів Позивачем та адвокатом виявлено в апеляційному суді перед судовим засіданні апеляційного суду 03.04.2024року у справі №17-14-01/1494(925/61/21), Позивач листом за №24 від 04.10.2024року (додається) звернувся з цього приводу до Державної судової адміністрації України, яка направила для розгляду Скаргу Позивача до Північного апеляційного господарського суду - далі ПАГС.

ПАГС своїм листом №04-07/789/24 від 30.10.2024року (додається) повідомив Позивача про те, що при перевірці вказаних матеріалів справи, недоліків щодо її формування виявлено не було, матеріали справи №17-14-01/1494(925/61/21) були прошиті та пронумеровані, із відображенням відповідних документів у внутрішньому опису справи і супровідним листом від 24.05.2024року № 17-14-01/1494(925/61/21)/09.1-04.3/3439/24 справи №17-14-01/1494(925/61/21) було відправлено до Господарського суду Черкаської області.

З цього слідує, оскільки 03.04.2024року на сторінці №107 в томі №4 справи було виявлено середину іншого документа, який починався на сторінці №104, тобто разом з листом №1524 від 16.07.2021року зникли з четвертого тому ще щонайменше три сторінки документів-доказів: №104, №105 та №106, що зникнення і перетасовка документів в томі №4 справи №17-14-01/1494(925/61/21), без зняття і завірення Судом їх копій та підшиття їх у том №4 на місто вилучених, відбулось в апараті судді Зарічанської З.В.

Як слідує з пояснення адвоката Позивача Бабенко Р.В., 12.09.2024року до нього зателефонувала помічник судді Зарічанської З.В. Господарського суду Черкаської області і повідомила про те, що до Суду 12.09.2024року надійшло клопотання Відповідача з вимогою звернутись до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - далі КНДІСЕ з запитом щодо стану проведення експертизи у справі №17-14-01/1494(925/61/21), і що суд телефонував 12.09.2024року в експертну установу і в експертній установі суду повідомлено , що Позивач ще не оплатив експертизу. Адвокат повідомив помічника судді, що з відомої йому інформації з недавньої розмови з Позивачем, до Позивача не надходило будь-яких документів щодо оплати експертизи від КНДІСЕ. Помічник судді надіслала на телефон адвоката копію рахунку від 08.02.2024року наявного у справі з пропозицією оплатити цей рахунок не пізніше 12.09.2024року і лише в такому разі Інститут проведе експертизу.

Адвокат переслав цей рахунок Позивачеві.

В подальшому, бухгалтерія ПрАТ «Ватутінського АТП-2362» висловила недовіру щодо здійснення оплати у вересні 2024року за рахунком датованим 08.02.2024року та отриманого ПрАТ «Ватутінським АТП-2362» не від експертів, а пересланого адвокатом, аргументувавши свою відмову в прийнятті його до оплати тому, що строк від якого виписаний був рахунок перевищує 7 місяців та даний рахунок не надійшов до ПрАТ «Ватутінського АТП-2362» у спосіб визначений правилами діловодства.

Оскільки контакти з експертами в процесі проведення ними експертизи законодавством не передбачене, а тим більше контакт відбувся 12.09.2024року негайно по отриманню від Відповідача клопотання саме 12.09.2024року, то з вищевикладеного слідує, що спілкування помічника судді Зарічанської З.В. з експертами відбулось за розпорядженням судді Зарічанської З.В. з подальшим наполяганням помічника судді про оплату саме не пізніше 12.09.2024року, із чого випливає на нашу думку фінансова заінтересованість Суду в проведенні цієї експертизи в КНДІСЕ, враховуючи безпідставне наполягання Суду якоби від імені Верховного Суду в Ухвалі від 15.09.2023року провести дослідження договору №307 від 11.07.2003року про технічне забезпечення електропостачання споживача, при тому що в усьому тексті Постанови Верховного Суду від 30.05.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) ніде навіть не згадується про цей договір, дослівно з Ухвали: _«Разом з тим, у цій справі суди, незважаючи на наявність ухвали про витребування оригіналу договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307, не дослідили умови зазначеного договору та умови, передбачені договором про постачання електричної енергії від 11.07.2003 №307, а також не дослідили на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та не встановили чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ.

Окрім вищевикладеного, підтверджується фінансова сторона в участі експертів при проведенні експертизи в КНДІСЕ, яка випливає з листа працівника КНДІСЕ від 20.08.2024року. З цього приводу Позивач подав до Суду Клопотання №26 від 05.10.2024року про події в КНДІСЕ.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 грудня 2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) було прийняте рішення та направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - далі КНДІСЕ, Договір №307 від 11.07.2003року Про постачання електричної енергії та Договір №307 від 11.07.2003року Про технічне забезпечення електропостачання споживача для дослідження.

КНДІСЕ повинен був направити замовнику експертизи - ПрАТ «Ватутінському АТП-2362» рахунок за виконання робіт з проведення цієї експертизи, але з невідомих причин рахунок автопідприємством так і не був отриманий.

В Ухвалі Суду від 31.10.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) зазначено вимогу НДІСЕ відповідно п. 1.13 Інструкції, що у разі несплати замовником вартості експертизи протягом 45 календарних з дня направлення рахунку для оплати, матеріали справи повертаються органу, який призначив експертизу із зазначенням причин неможливості її проведення.

З дати прийняття Ухвали Господарського суду Черкаської області від 11 грудня 2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) пройшло десять місяців, КНДІСЕ рахунку автопідприємству не направив і матеріали справи не повернув.

20.09.2024 р. ПрАТ «Ватутінське АТП-2362» отримало лист від ОСОБА_3 , зі змісту листа слідувало, що він став свідком розмови між експертами з якої слідувало, що експертиза призначена до КНДІСЕ матиме результати в супереч інтересів ПрАТ «Ватутінське АТП-2362» і причиною цього є отримання незаконної винагороди та протекції в супереч інтересі ПрАТ «Ватутінського АТ-2362».

По суті можна було б піддати сумніву інформацію викладену у листі отриманому від ОСОБА_3 проте, повідомлене ним узгоджується та підтверджується сукупністю обставин, а саме:

- Експертами КНДІСЕ мало місце порушення вимог наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» від 24 лютого 2020 р. № 667/5 «відповідно до п. 1.13. визначено, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.». Тобто, експертним закладом порушено строки проведення експертизи.

- Експертами КНДІСЕ мало місце порушення вимог наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» від 24 лютого 2020 р. № 667/5 «У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів.» Тобто, проведення експертизи понад 90 днів, це термін 90 днів + 15 днів = 105 днів, а цей час значно перевищений.

- Станом на даний час жодних рахунків на оплату проведення експертизи від КНДІСЕ до ПрАТ «Ватутінське АТП-2362» не надходило, щоправда адвокат Бабенко Р.В. мені повідомив 12.09.2024 р. про необхідність здійснення оплати, але на вимогу пред`явити оригінал повідомлення від 08.02.2024 р. (саме такий рахунок показав адвокат Бабенко Р.В.) від КНДІСЕ, адвокат відповів відмовою, та вказав, що він отримав копію рахунку про необхідність оплати за проведення експертизи від помічника судді через месенджер Viber, що є неприпустимим, оскільки, правила діловодства передбачають направлення повідомлень, листувань повинні відбуватись офіційними засобами зв`язку як то через пошту, а не в приватному спілкуванні між адвокатом та помічником судді. Крім того, рахунок датований 08.02.2024 р. не підлягав оплаті в вересні 2024 р., оскільки, при пред`явленні рахунку до сплати і не оплачений впродовж 45 днів, експерти повинні були повернути матеріали справи і призначену експертизу без виконання у зв`язку з неоплатою, але цього зроблено не було, що явно вказує на зацікавленість експертів КНДІСЕ та упереджене ставлення до призначеної експертизи.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, вбачається наявність підстав для відводу експертів КНДІСЕ та висловлення їм недовіри на підставі вищевикладених і об`єктивно доведених наявних у справі обставин, проте це питання не може розглядати суддя Зарічанська З.В. оскільки, наявні підстави для її відводу.

14.10.2024 р. ПрАТ «Ватутінське АТП-2362» було подано запит на інформацію судді Господарського суду Черкаської області Зарічанській З.В.

21.10.2024 р. до судді Господарського районного суду Черкаської області Зарічанської З.В. надійшов запит від ПрАТ «Ватутінське АТП-2362».

Проте, в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про інформацію» та ст. 5 та ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суддя Зарічанська З.В. якій було адресовано запит на інформацію, ухиляючись від виконання вимог закону в частині надання відповіді на запит в порушення вимог закону визначила процедуру розгляду шляхом визначення через вирішення в судовому порядку та у складі колегії суддів прийшла до висновку про повернення запит без розгляду.

Зазначу, що відповідно до Закону України «Про інформацію» не передбачено такого права розпорядника інформації як «повернення запиту без розгляду».

Акцентую увагу, що повертаючи запит на інформацію без розгляду суддя Зарічанска З.В. абсолютно порушила закон, адже діяла у спосіб не передбачений законом, та діяла чином, що не визначений нормативно-правовими актами чинного законодавства України, тобто, у порушення вимог ст. 19 Конституції України.

З метою захисту порушеного права на доступ до інформації ПрАТ «Ватутінське АТП-2362» звернулось із позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, відповідачем у справі є суддя Зарічанська З.В..

Отже, у Черкаському окружному адміністративному суді перебуває справа №580/11172/24, позивачем у справі є ПрАТ «Ватутінське АТП-2362», а відповідачем є суддя Зарічанська З.В.

За вказаних обставин, оскільки, ПрАТ «Ватутінське АТП-2362» безпосередньо судиться з суддею Зарічанською З.В., остання не може здійснювати розгляд справи стороною у якій є ПрАТ «Ватутінське АТП- 2362»

Є наявний судовий процес в якому опонентом виступає суддя Зарічанська З.В., а тому за наявності конфлікту - судового спору, вона не може бути об`єктивною та неупередженою, а скоріш навпаки - намагатиметься діяти в супереч інтересів ПрАТ «Ватутінське АТП-2362»

Отже, оскільки вищевказаний аналіз підводить до висновку про наявність підстав вважати, що суддя Зарічанська З.В. однозначно є упередженою та необ`єктивною, вбачаться підстави стверджувати, що вона є зацікавленою в результатах розгляду справи і явно діятиме в супереч інтересів позивача та в угоду інтересам відповідача - ВСП «Звенигородські енергетичні мережі», що є підставою для відводу судді відповідно до вимоги п. 5 ч. 1ст. 35 ГПК України.

Оскільки, наявні обставини для відводу, вказані у п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, ст. 36 цього кодексу, доводи позивача про наявність підстав для відводу суддів є підтвердженими належними та допустимими доказами, та такими, що відповідають п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Зважаючи на викладене, позивач заявляє відвід судді Зарічанській З.В. у справі №17-14-01/1494(925/61/21)."

Розглянувши подану заяву колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як уже зазначено судом, у цій справі заяву про відвід судді представники позивача подали безпосередньо у судовому засіданні 14.11.2024.

Отже, заява про відвід судді надійшла до суду в день судового засідання 14.11.2024, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу судді.

За ч. 3-4 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Колегія суддів враховує, що заява позивача про відвід судді мотивована, крім незгоди з процесуальними рішеннями судді, тим, що позивач звернувся з позовною заявою до Черкаського окружного адміністративного суду, де відповідачем є суддя Зарічанська З.В. До заяви про відвід позивач додав копію першої та останньої сторінок позовної заяви, на першій сторінці міститься вхідний штам Черкаського окружного адміністративного суду із зазначенням дати 11.11.2024.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. (ч. 1 ст. 2 ГПК України)

Розглядаючи вказану заяву про відвід судді, господарський суд враховує норми ст. 35 ГПК України, у якій визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. (ч. 1)

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. (ч. 2)

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. (ч. 3)

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. (ч. 4)

З обґрунтування заяви про відвід судді випливає, що позивач не погоджується з процесуальними рішеннями судді Зарічанської З.В. у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), а також позивач покликається на те, що він звернувся із позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, відповідачем у справі є суддя Зарічанська З.В. Отже, у Черкаському окружному адміністративному суді перебуває справа № 580/11172/24, позивачем у справі є ПрАТ "Ватутінське АТП-2362", а відповідачем є суддя Зарічанська З.В.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо аргументів позивача про звернення ним до суду з адміністративним позовом, колегія суддів враховує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Ч. 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). Ст. 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Тобто, у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Водночас, у цій нормі вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У п. 66. Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності та непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права розглядати якусь справу та ухвалювати по ній рішення. З іншого боку, численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.

Отже суддя, вирішуючи питання про відвід чи самовідвід, не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявою (позовом) сторони про недовіру. Відповідно до положень ст. 35, ч. 3 ст. 38, ч. 2 ст. 39 ГПК як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.

Саме по собі звернення позивача із позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, в якому відповідачем у справі є суддя Зарічанська З.В. не може бути доказом упередженості або необ`єктивності судді при розгляді справи № 17-14-01/1494(925/61/21).

Обставини, вказані у ч. 1 ст. 35 ГПК України та ст. 36 цього Кодексу, колегією суддів не встановлені.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого Приватним акціонерним товариством "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" судді Зарічанській З.В. відводу та відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді.

Керуючись ст. 35, 38-39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Ватутінське автотранспортне підприємство-2362" про відвід судді Зарічанської З.В. визнати необґрунтованою та відмовити у її задоволенні.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та не підлягає оскарженню.

Копії ухвали надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".

Повний текст ухвали складено та підписано 14.11.2024.

Головуюча Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

Суддя Андріан ГЛАДУН

Суддя Григорій СКИБА


Суд	Господарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення	14.11.2024
Оприлюднено	18.11.2024
Номер документу	123033127
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна

Кучеренко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 14.11.2024 по справі 17-14-01/1494ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —17-14-01/1494

Ухвала
від 14.11.2024 по справі 17-14-01/1494
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ