Постанова

від 06.11.2024 по справі 916/2737/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2737/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивачки - ОСОБА_1 (особисто), Рибака А.В.,

відповідача - не з`явились,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 (головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.)

та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 (головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Ярош А.І.)

у справі №916/2737/22

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Весна-Новоселів 53",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради,

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Весна-Новоселів 53" (далі також - ОСББ "Весна-Новоселів 53"), в якому просила:

- визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", оформлене протоколом від 02.07.2017;

- визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", оформлене протоколом від 01.04.2018.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані (1) встановленням статутом відповідача та Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон про ОСББ) порядку скликання та проведення загальних зборів, а також порядку визначення та підрахунку голосів співвласників; (2) порушенням відповідачем вимог статуту ОСББ "Весна-Новоселів 53" та Закону про ОСББ під час проведення оспорюваних загальних зборів; (3) неповідомленням позивачки як співвласниці про проведення загальних зборів, що порушило її права на участь у діяльності відповідача; (4) порушенням вимог щодо форми протоколу зборів, які містяться у наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 №203 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку".

1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що (1) позивачці було направлено відповідні повідомлення шляхом поштового листування, які повернулись з відміткою "за закінченням терміну зберігання"; (2) відповідно до частини сьомої статті 6 Закону про ОСББ кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; (3) в акті приймання-передачі житлового комплексу від 01.10.2016 загальну площу будинку визначено в розмірі 7 895,15 кв.м, а загальну площу квартир - 5 767кв.м; (4) до загальної площі квартир та нежитлових приміщень необхідно включати лише ті об`єкти, право власності на які зареєстровано у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку з чим правильним є зазначення в протоколі загальної площі всіх квартир 5 767кв.м та використання саме такої площі як загальної для розрахунку кількості голосів кожного з співвласників пропорційно їх частці у власності; (5) пунктом 5.4 статуту передбачено правило щодо наявності одного голосу у кожного співвласника незалежно від площі та кількості квартир, та зазначає про відсутність необхідної кількості голосів для прийняття рішень під час оскаржуваних загальних зборів.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.13.09.2015 відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

2.2.Рішенням зазначених установчих зборів, оформленим протоколом від 13.09.2015 №1, вирішено:

-обрати головою зборів - ОСОБА_2 , а секретарем зборів - ОСОБА_3 ;

-створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та затвердити його назву - ОСББ "Весна-Новоселів 53";

-затвердити статут ОСББ "Весна-Новоселів 53" у запропонованій редакції;

-обрати головою правління - ОСОБА_1 ;

-обрати правління в запропонованому складі ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 );

-обрати ревізійну комісію в запропонованому складі ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 );

-уповноважити ОСОБА_1 підписати статут об`єднання, а також підписати та подати документи, необхідні для державної реєстрації об`єднання.

2.3.08.10.2015 проведено державну реєстрацію ОСББ "Весна-Новоселів 53", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15561020000056255.

2.4.02.07.2017 проведено загальні збори ОСББ "Весна-Новоселів 53".

2.5.Відповідно до відомостей, зазначених у протоколі загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 02.07.2017:

"Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 176 осіб.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 5 767,0 кв.м.

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 55 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1 593,8 кв.м.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 64 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 1 794,14 кв.м (заповнюється в разі проведення письмового опитування)."

2.6.У протоколі загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 02.07.2017 вказано, що до порядку денного були включені наступні питання:

1.Про обрання голови та секретаря зборів.

2.Коротка інформація щодо фінансової та господарчої діяльності ОСББ "Весна-Новоселів 53".

3.Прийняття статуту ОСББ "Весна-Новоселів 53", що відповідає діючому законодавству.

4.Внесення змін до складу правління ОСББ "Весна-Новоселів 53".

5.Питання, щодо необхідності уповноважити голову правління ОСББ "Весна-Новоселів 53" ОСОБА_27 звернутися до КП "Теплопостачання міста Одеси" з питанням, щодо нарахування оплати за теплопостачання власників квартир з розширеною площею.

6.Різне.

2.7.З розділу ІІІ протоколу загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 02.07.2017 "Розгляд питань порядку денного зборів" вбачається наступне:

По питанню першому порядку денного було прийнято наступне рішення:

"Обрано ОСОБА_20 власника кв. АДРЕСА_2 головою зборів, та ОСОБА_22 власника квартири АДРЕСА_3 секретарем зборів".

"За" проголосували 55 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 593,8 кв.м

"Проти" проголосували 0 співвласників.

"Утрималися" 0 співвласників.

По питанню третьому порядку денного було прийнято наступне рішення:

"Прийнято запропонований на загальних зборах проект статуту ОСББ "Весна-Новоселів 53".

"За" проголосували 114 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3308,68 кв.м.

"Проти" проголосували 0 співвласників.

"Утрималися" 5 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 79,26 кв.м.

По питанню четвертому порядку денного було прийнято наступне рішення:

"Обрано до складу правління ОСББ "Весна-Новоселів 53" ОСОБА_23 ".

"За" проголосували 115 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3264,54 кв.м.

"Проти" проголосували 0 співвласників.

"Утрималися" 4 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 123,4 кв.м.

По питанню п`ятому порядку денного було прийнято наступне рішення:

"Уповноважено голову правління ОСББ "Весна-Новоселів 53" ОСОБА_27 звернутися до КП "Теплопостачання міста Одеси" з питанням щодо нарахування оплати за теплопостачання власників квартир з розширеною площею."

"За" проголосував 101 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2984,93 кв.м.

"Проти" проголосував 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 23,6 кв.м.

"Утрималися" 14 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 319,21 кв.м.

2.8.До протоколу загальних зборів були додані листки опитування.

2.9.01.04.2018 проведено загальні збори ОСББ "Весна-Новоселів 53".

2.10.Відповідно до відомостей, зазначених у протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 01.04.2018:

"Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 172 особи.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 5 767,0 кв.м.

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 44 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1 249,64 кв.м.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 57 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 1 907,29 кв.м (заповнюється в разі проведення письмового опитування)."

2.11.У протоколі загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 01.04.2018 вказано, що до порядку денного були включені наступні питання:

1.Обрання голови та секретаря зборів.

2.Затвердження кошторису теплопункту.

3.Дозволити правлінню корегувати розмір внесків власників пропорційно змінам розміру мінімальної заробітної плати.

4.Обрання голови правління ОСББ "Весна-Новоселів 53".

По питанню першому порядку денного було прийнято наступне рішення:

"Обрано ОСОБА_24 власника кв. АДРЕСА_4 головою зборів, та ОСОБА_22 власника квартири АДРЕСА_3 секретарем зборів"

"За" проголосували 55 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 593,8 кв.м

"Проти" проголосували 0 співвласників.

"Утрималися" 0 співвласників.

По питанню другому порядку денного було прийнято наступне рішення:

"Затверджено комерційну пропозицію на монтаж теплопункта від ОСОБА_25 в розмірі 128 618,90 грн.

"За" проголосували 98 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3 026,89 кв.м

"Проти" проголосував 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 61,4 кв.м.

"Утрималися" 2 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 70,14 кв.м.

Питанням третім порядку вирішувалось надання дозволу правлінню корегувати розмір внесків власників пропорційно змінам розміру мінімальної заробітної плати.

Рішення по даному питанню прийнято не було

"За" проголосували 93 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3 004,44 кв.м.

"Проти" проголосував 6 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 153,9 кв.м.

"Утрималися" 0 співвласників.

По питанню четвертому порядку денного було прийнято наступне рішення:

"Обрано Головою правління ОСББ "Весна-Новоселів 53" власника кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_26 ".

"За" проголосував 98 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2986,58 кв.м.

"Проти" проголосував 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 31,55 кв.м.

"Утрималися" 2 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 61,4 кв.м.

2.12.До протоколу загальних зборів додані листки опитування.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Одеської області рішенням від 20.03.2024 позов ОСОБА_1 задовольнив; визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", оформлене протоколом від 02.07.2017 загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53"; визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", оформлене протоколом від 01.04.2018 загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53"; стягнув з ОСББ "Весна-Новоселів 53"в дохід бюджету судовий збір у розмірі 6 202,50 грн.

3.2.Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що (1) недоведеним є факт належного повідомлення позивачки про дату та місце проведення загальних зборів, а також про запропонований порядок денний на цих зборах у встановленому статутом або Законом про ОСББ порядку; (2) статутом відповідача передбачено інший порядок підрахунку голосів, аніж загальне правило, встановлене статтею 10 Закону про ОСББ, редакція якої надає перевагу саме статутному порядку визначення кількості голосів; (3) з оскаржуваних протоколів вбачається відсутність кворуму у місці проведення зборів (менше ніж передбачено пунктом 5.3 статуту для правомочності зборів) та наявність підстав для застосування пункту 5.7 статуту стосовно проведення письмового опитування решти співвласників; (4) з урахуванням вимог пункту 5.7 статуту визначеної кількості голосів недостатньо для того, щоб вважати рішення прийнятими; (5) наведені обставини є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, оформлених протоколом загальних зборів від 02.07.2017 та 01.04.2018.

3.3.Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13.08.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 у справі №916/2737/22 скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково; визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", оформлене протоколом від 01.04.2018, загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" в частині прийняття рішення про затвердження комерційної пропозиції на монтаж теплопункту (питання 2 порядку денного) та про обрання головою правління ОСББ "Весна-Новоселів 53" власника квартира 46 ОСОБА_28 (питання 4 порядку денного); в задоволенні позову в іншій частині відмовив. Стягнув з ОСББ "Весна-Новоселів 53" в дохід бюджету судовий збір у розмірі 2 481 грн.

3.4.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційні суд виходив з того, що (1) ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час, місце проведення, порядок денний загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", призначених як на 02.07.2017, так й на 01.04.2018; (2) при підрахунку голосів загальних зборів відповідача, проведених 02.07.2017, потрібно виходити з того, що кожний співвласник має один голос; (3) статут в редакції 13.09.2015 прямо суперечить положенням Закону про ОСББ в частині необхідної кількості голосів для прийняття рішення загальними зборами ОСББ, а тому в цій частині необхідно враховувати саме положення вказаного Закону; (4) з огляду на питання порядку денного загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 02.07.2017 всі рішення на цих зборах можуть бути прийняті, якщо за них проголосувало більше половини загальної кількості співвласників; (5) оскільки рішення по питанням на цих зборах було прийнято більшістю від загальної кількості учасників ОСББ "Весна-Новоселів 53", відсутні підстави для визнання недійсним такого рішення загальних зборів від 02.07.2017; (6) з огляду на відсутність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 02.07.2017, до спірних правовідносин під час проведення загальних зборів 01.04.2018 необхідно застосовувати статут ОСББ "Весна-Новоселів 53" в редакції від 02.07.2017; (7) під час проведення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 01.04.2018 кожен співвласник має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку; (8) в протоколі загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 01.04.2018 вказано, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 5 767,0 кв.м, водночас за розрахунком суду загальна площа квартир та нежитлових приміщень становить 6 038,4 кв.м, а тому цю загальну площу потрібно використовувати при визначенні необхідної кількості голосів для прийняття рішень загальними зборами ОСББ; (9) оскільки питанням першим порядку денного загального зборів обирались голова та секретар загальних зборів, а рішення по питанню третьому порядку денного взагалі не було прийнято, про що зазначено в протоколі, суд вважав за потрібне оцінити законність прийняття рішень по другому та четвертому питанню порядку денного загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 01.04.2018; (10) кількості голосів по питаннях другому та четвертому порядку денного загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 01.04.2018 недостатньо для того, щоб таке рішення було прийнято. Ці питання безпосередньо впливають на права та обов`язки позивачки; (11) невірне визначення кількості отриманих "за" голосів, фактичне отримання їх у кількості меншій, аніж необхідно для прийняття рішення, на думку колегії судів, є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, оформлених протоколом загальних зборів від 01.04.2018.

3.5.Південно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 04.09.2024 у справі №916/2737/22 заяву "Весна-Новоселів 53" про ухвалення додаткового рішення суду задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ "ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53" витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 7 500 грн. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСББ ""Весна-Новоселів 53" витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 6 977,81 грн. В іншій частині у задоволенні заяви відмовив.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 залишити в силі.

4.2.Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі згідно з новою редакцією касаційної скарги скаржниця вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про:

- неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 01.10.2020 у справі №916/2556/19, щодо застосування статті 6 Закону про ОСББ";

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 10 Закону про ОСББ.

4.3.Доводи скаржниці зводяться до того, що:

(1) недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 Закону про ОСББ, є порушенням їх прав на управління об`єднанням;

(2) ні ОСОБА_1 , ні деякі інші учасники ОСББ не були належним чином повідомленні про проведення загальних зборів, в оскаржуваних протоколах ОСББ не зазначені та взагалі не враховані власники нежилих приміщень, підрахунок голосів здійснювався лише виходячи з загальної кількості квартир, в яку не були включені нежитлові приміщення;

(3) апеляційний суд дійшов висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів ОСББ на підставі недостовірних та недопустимих доказів. Оглянувши конверти та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, апеляційний суд проігнорував доводи позивачки, що рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення не містять жодних відміток про вручення або неможливість вручення поштового відправлення, відповідні графи пусті та не заповненні;

(4) незважаючи на те, що статутом ОСББ передбачено інший порядок підрахунку голосів, аніж загальне правило, встановлене статтею 10 Закону про ОСББ, підрахунок голосів учасників відбувався за загальним привалом встановленим вказаною статтею. Так само і враховувалась загальна кількість голосів, виходячи з загальної площі квартир всього будинку, проте без врахування площі нежитлових приміщень, що перебувала у власності інших осіб;

(5) голосування на оскаржуваних загальних зборах відбувалося квадратними метрами, а не по принципу, що кожен співвласник об`єднання при голосуванні має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, які перебувають в його власності;

(6) зробивши самостійно підрахунок голосів учасників загальних зборів ОСББ у спосіб, який повинний був здійснюватися відповідно до статуту ОСББ замість того, який був здійснений по факту, апеляційний суд вийшов за межі повноважень та фактично підмінив собою органи ОСББ, зокрема зальні збори ОСББ, а також голову та секретаря загальних зборів ОСББ, які повинні здійснювати підрахунок голосів;

(7) таке застосування апеляційним судом положень статті 10 Закону про ОСББ потребує висновків та роз`яснень, зокрема в контексті можливості суду самостійно здійснювати перерахунок голосів учасників загальних зборів ОСББ якщо під час судового розгляду він дійде висновку, що підрахунок голосів на оскаржуваних загальних зборах відбувався не за правилами та/або порядком, установленим статутом, а також в контексті того, чи вважаються такі дії суду виходом за межі своїх повноважень та перебиранням на себе функцій інших органів ОСББ.

4.4. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви ОСББ "Весна-Новоселів 53" про ухвалення додаткового рішення суду.

4.5.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду, скаржниця посилається на те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).

4.6.Доводи скаржниці зводяться до того, що:

(1) відповідач до закінчення судових дебатів не заявив про надання доказів, понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі, хоча позивачка вказувала на це у власних заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення, проте, суд проігнорував ці доводи, у зв`язку з чим при ухваленні додаткового рішення допустив порушення частини восьмої статті 129 та частини першої статті 221 ГПК;

(2) відповідач не надав жодних достовірних доказів понесення судових витрат, а подав лише копію договору про надання правничої допомоги та акт приймання передачі-послуг, якими не визначено реальні строки оплати гонорару адвокату;

(3) відповідач не надав документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження);

(4) позивачку було відновлено на посаді голови ОСББ, тобто лише вона, як законний та повноважний голова, наділена правом на підписання (укладення) договорів від імені ОСББ, в тому числі про надання правової допомоги, проте, позивачка цей договір не підписувала та не приймала участі в засіданні правління, на якому приймалось рішення про його укладення;

(5) за таких обставин витрати відповідача на професійну правничу допомогу документально не підтверджені та не доведені.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо касаційної скарги на постанову апеляційного суду за результатом перегляду рішення суду першої інстанції по суті спору

5.1.Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

5.2.Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом про ОСББ.

5.3.01.07.2015 набрав чинності Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", яким також внесено зміни до Закону про ОСББ.

5.4.Частиною першою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

5.5.Статтею 1 Закону про ОСББ (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів 01.07.2017 та 02.04.2018) встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

5.6.Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (частина перша статті 10 Закону про ОСББ).

5.7.Відповідно до частин другої, восьмої статті 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

(1) Щодо доводів скаржниці стосовно її неповідомлення про проведення загальних зборів 02.07.2027 та 01.04.2018 у контексті визначеної нею в цій частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК

5.8.Як зазначалось, заявляючи вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", оформлених протоколами від 02.07.2017 та від 01.04.2018, позивачка стверджує про її неповідомлення про проведення цих оскаржуваних загальних зборів, що порушує її права на управління об`єднанням.

5.9.Згідно з частиною третьою статті 10 Закону про ОСББ загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

5.10.Порядок скликання та проведення установчих зборів об`єднання встановлений у статті 6 Закону про ОСББ.

5.11.Верховний Суд зазначає про те, що норма, закріплена у частині третій статті 10 Закону про ОСББ, за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону. Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону про ОСББ, що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.

5.12.Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону про ОСББ повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

5.13.Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

5.14.Пунктом 5.2 статуту ОСББ "Весна-Новоселів 53" в редакції 13.09.2015 передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом на адресу належної йому квартири або нежитлового приміщення в будинку об`єднання) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, ким скликаються загальні збори, проект порядку денного, дата, час та місце їх проведення. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих їх учасників.

5.15.Як встановив апеляційний суд, на підтвердження направлення на адресу позивачки повідомлень про проведення 02.07.2017 та 01.04.2018 загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" в матеріалах справи наявні копії конвертів та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, з яких вбачається, що 16.06.2017 та 17.03.2018 відповідно ОСББ "Весна-Новоселів 53" направляло на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ) поштові відправлення №6507402132689 та №6507402464355 відповідно, однак ці відправлення повернулись без вручення. Причиною повернення відповідних поштових відправлень було закінчення терміну зберігання.

5.16.08.08.2024 у судовому засіданні для огляду були надані оригінали конвертів поштового відправлення №6507402132689 та №6507402464355.

5.17.Апеляційний суд оглянув поштові відправлення №6507402132689 та №6507402464355, зокрема і зміст таких відправлень, та встановив, що на адресу ОСОБА_1 щоразу було направлено мандат учасника загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", а також проєкт нової редакції статуту - в першому випадку та кошторис улаштування теплопункту - в другому випадку.

5.18.Крім цього суд апеляційної інстанції встановив, що з мандатів учасника зборів вбачається, що вони видані ОСОБА_1 для участі у загальних зборах ОСББ "Весна-Новоселів 53", які відбудуться 02.07.2017 об 11:00 та 01.04.2018 об 11:00 відповідно за адресою АДРЕСА_1 , біля під`їзду №5. У мандатах наведено порядок денний зборів та зазначено, що вони скликаються правлінням ОСББ "Весна-Новоселів 53".

5.19.З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час, місце проведення, порядок денний загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53", призначених як на 02.07.2017, так й на 01.04.2018.

5.20.У контексті цих висновків апеляційного суду Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 07.02.2024 у справі №904/853/23.

5.21.Як зазначалось, не погоджуючись з висновками апеляційного суду щодо належного повідомлення позивачки про проведення оскаржуваних загальних зборів, скаржниця стверджує про неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, та в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 01.10.2020 у справі №916/2556/19, стосовно застосування статті 6 Закону про ОСББ, зокрема в контексті того, що недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", є порушенням їх прав на управління об`єднанням

5.22.Проаналізувавши вказані судові рішення, Суд встановив, що оскаржувана постанова апеляційного суду не суперечить висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржниця, так як наведені скаржницею в цій частині посилання зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлених ними обставин справи та переоцінки доказів.

5.23.Так, доводи скаржниці, зокрема, стосовно того, що (1) висновки апеляційного суду про належне повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів ОСББ ґрунтуються на недостовірних та недопустимих доказах; (2) оглянувши конверти та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, суд апеляційної інстанції проігнорував доводи позивачки, що рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення не містять жодних відміток про вручення або неможливість вручення поштового відправлення, відповідні графи пусті та не заповненні не охоплюються визначеною скаржницею в цій частині підставою оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК), а також не обґрунтовані належним чином іншими підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктами 2-4 частини другої статті 287 ГПК, а отже, знаходяться поза межами поставлених перед Верховним Судом питань у межах цієї справи, а тому не приймаються Судом до уваги.

(2) Щодо доводів скаржниці стосовно підрахунку голосів (їх перерахунку апеляційним судом) у контексті визначеної нею в цій частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК

5.24.Як зазначалось, ще однією підставою касаційного оскарження скаржниця визначила пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 10 Закону про ОСББ.

5.25.Доводи скаржниці в цій частині зводяться до того, що незважаючи на те, що статутом ОСББ передбачено інший порядок підрахунку голосів, аніж загальне правило, встановлене статтею 10 Закону про ОСББ, підрахунок голосів учасників відбувався за загальним привалом, встановленим вказаною статтею. Так само і враховувалась загальна кількість голосів, виходячи з загальної площі квартир всього будинку, проте без врахування площі нежитлових приміщень, що перебувала у власності інших осіб. Голосування відбувалося квадратними метрами, а не по принципу, що кожен співвласник об`єднання при голосуванні має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, які перебувають в його власності.

5.26.Скаржниця вважає, що зробивши самостійно підрахунок голосів учасників загальних зборів ОСББ у спосіб, який повинен був здійснюватися відповідно до статуту ОСББ замість того, який був здійснений по факту, апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень та фактично підмінив собою органи ОСББ, зокрема зальні збори ОСББ, а також голову та секретаря загальних зборів ОСББ, які повинні здійснювати підрахунок голосів.

5.27.На переконання скаржниці, таке застосування апеляційним судом положень статті 10 Закону про ОСББ потребує висновків та роз`яснень, зокрема в контексті можливості суду самостійно здійснювати перерахунок голосів учасників загальних зборів ОСББ, якщо під час судового розгляду він дійде висновку, що підрахунок голосів на оскаржуваних загальних зборах відбувався не за правилами та/або порядком, установленим статутом, а також в контексті того, чи вважаються такі дії суду виходом за межі своїх повноважень та перебиранням на себе функцій органів ОСББ.

5.28.У контексті наведених скаржницею доводів Суд зазначає таке.

5.29.Відповідно до статті 10 Закону про ОСББ кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

5.30.Згідно з пунктом 5.4 статуту ОСББ "Весна-Новоселів 53" в редакції 13.09.2015 (чинній на дату проведення загальних зборів 02.07.2017) кожен співвласник об`єднання при голосуванні має один голос незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, які перебувають в його власності.

5.31.Оскільки статут відповідача передбачає інший порядок підрахунку голосів, аніж загальне правило, встановлене статтею 10 Закону про ОСББ, яка, в свою чергу, надає перевагу статутному порядку визначення кількості голосів, при підрахунку голосів загальних зборів відповідача, проведених 02.07.2017, потрібно виходити з того, що кожний співвласник має один голос.

5.32.У статті 10 Закону про ОСББ також встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

5.33.Пунктом 5.3 статуту в редакції 13.09.2015 визначено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутні особисто чи представлені через уповноважених осіб більше половини співвласників об`єднання.

5.34.Відповідно до пункту 5.5 статуту в редакції 13.09.2015 рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менше двох третин голосів від загальної кількості голосів співвласників об`єднання, які присутні (представлені) на загальних зборах. Кваліфікованою більшістю не менше як у три четверті голосів співвласників об`єднання, які присутні (представлені) на загальних зборах приймаються рішення щодо: форми управління житловим комплексом; внесення змін до цього статуту; відчуження майна об`єднання на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна об`єднання; ліквідації об`єднання.

5.35.Згідно з пунктом 5.6 статуту в редакції 13.09.2015 у разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів правління призначає нову дату, місце і час проведення загальних зборів, приймає рішення щодо проведення письмового опитування співвласників об`єднання. Новопризначені загальні збори можуть бути скликані не раніше як через 14 діб з дня зборів, що не відбулися.

5.36.Пунктом 5.7 статуту в редакції 13.09.2015 встановлено, що в разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів за рішенням правління може бути проведене письмове опитування співвласників об`єднання, результати якого мають силу рішень загальних зборів співвласників об`єднання.

5.37.Наведене свідчить, що статут відповідача в редакції 13.09.2015 в частині необхідної кількості голосів для прийняття рішення загальними зборами ОСББ прямо суперечить положенням Закону про ОСББ.

5.38.Водночас, оскільки 01.07.2015 набрав чинності Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пункт 3 статті 13 якого визначає, що статути об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, статут ОСББ "Весна-Новоселів 53" в редакції 13.09.2015 діяв в частині, що не суперечить Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону про ОСББ, а в пунктах, що суперечать цим законам, необхідно застосовувати саме положення законодавства.

5.39.З огляду на наведене та враховуючи, що у цьому випадку в частині визначення кількості голосів необхідних для прийняття рішення потрібно враховувати саме положення Закону про ОСББ, апеляційний суд виснував, що рішення загальних зборів ОСББ вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників; рішення загальних зборів про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

5.40.Відтак, з огляду на питання порядку денного загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" від 02.07.2017, апеляційний суд вважав, що всі рішення на цих зборах будуть вважатись прийнятими, якщо за них проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

5.41.Відповідні висновки апеляційного суду, як і здійснений в цій частині апеляційним судом підрахунок голосів, скаржниця за текстом касаційної скарги належним чином з посиланням на відповідні норми та/або судову практику не спростовує, а зазначає, зокрема, про неврахування апеляційним судом того, що з самого початку проведення оскаржуваних загальних зборів голосування проводилося виходячи з кількості квадратних метрів у власності кожного члена ОСББ, що за логікою апеляційного суду не відповідає статуту та, відповідно, ці збори не можуть вважатися дійсними, оскільки їх організація та проведення з самого початку суперечать приписам статуту ОСББ.

5.42.Вказані доводи скаржниці Суд відхиляє, так як апеляційний суд цілком чітко, а головне законно та обґрунтовано зазначив, що при підрахунку голосів загальних зборів відповідача, проведених 02.07.2017, потрібно виходити з того, що кожний співвласник має один голос, оскільки статут відповідача передбачає інший порядок підрахунку голосів, аніж загальне правило, встановлене чинною на той час редакцією статті 10 Закону про ОСББ, яка надає перевагу саме статутному порядку визначення кількості голосів.

5.43.Про невідповідність статуту відповідача та необхідність застосування саме приписів Закону про ОСББ при підрахунку голосів загальних зборів відповідача, проведених 02.07.2017, апеляційний суд зазначив у контексті необхідної кількості голосів для прийняття рішення загальними зборами ОСББ (більше половини загальної кількості співвласників), про що зазначалось раніше у цій постанові, а не в контексті кількості голосів, які належать кожному співвласнику.

5.44.При цьому Верховний Суд зазначає, що підрахунок апеляційним судом голосів учасників загальних зборів ОСББ "Весна-Новоселів 53" у спосіб, який в частині кількості голосів, які належать кожному співвласнику на загальних зборах, відповідає положенням статуту ОСББ, а в частині необхідної кількості голосів для прийняття рішення - нормам статті 10 Закону про ОСББ, було здійснено у межах вимог та доводів позивачки (скаржниці), яка, заявляючи вимоги про визнання недійними рішень загальних зборів, стверджувала про порушення під час визначення та підрахунку голосів співвласників. Тобто, саме з метою з`ясування наявності/відсутності відповідних порушень апеляційний суд мав (1) встановити на підставі чого саме - статуту чи/та Закону про ОСББ потрібно було визначати як кількість голосів, які належать кожному співвласнику, так і необхідну кількість голосів для прийняття рішення загальних зборів, а також (2) перевірити їх підрахунок, зокрема, шляхом здійснення перерахунку, щоб встановити дійсні обставини справи щодо прийняття відповідного рішення загальних зборів за наявності / відсутності необхідної кількості голосів.

5.45.Теж саме стосується й здійснення апеляційним судом розрахунку загальної площі квартир та нежитлових приміщень у будинку та, відповідно, з урахуванням визначеної площі підрахунку голосів загальних зборів відповідача, проведених 01.04.2018, виходячи з визначених положеннями статуту "Весна-Новоселів 53" в редакції від 02.07.2017 кількості голосів, які належать кожному співвласнику (кожний співвласник має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку) та необхідної кількості голосів для прийняття рішення (більшістю голосів співвласників). Відповідний розрахунок загальної площі квартир та нежитлових приміщень, яку необхідно використовувати при визначенні необхідної кількості голосів для прийняття рішень загальними зборами ОСББ, та підрахунок голосів загальних зборів відповідача, проведених 01.04.2018, апеляційний суд провів у межах вимог та доводів позивачки (скаржниці), яка, заявляючи вимоги про визнання недійними цих рішень загальних зборів, стверджувала про невірне встановлення відповідачем загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку під час визначення та підрахунку голосів співвласників.

5.46.Відповідні дії суду апеляційної інстанції щодо здійснення самостійного підрахунку голосів учасників загальних зборів ОСББ з урахуванням (1) положень статуту відповідача в редакції 13.09.2015 (чинній на дату проведення загальних зборів 02.07.2017) у частині кількості голосів, які належать кожному співвласнику, та норм статті 10 Закону про ОСББ у частині необхідної кількості голосів для прийняття рішення загальними зборами ОСББ 02.07.20217, а також (2) визначеної судом загальної площі квартир та нежитлових приміщень, яку необхідно використовувати при визначенні необхідної кількості голосів для прийняття рішень загальними зборами ОСББ 01.04.2018, жодним чином не свідчать про вихід апеляційного суду за межі своїх повноважень та підміну собою органів ОСББ, зокрема зальних зборів ОСББ, а також голови та секретаря загальних зборів ОСББ, які повинні здійснювати підрахунок голосів, про що стверджує скаржниця.

5.47.При цьому Суд враховує, що здійснені апеляційним судом підрахунки голосів учасників загальних зборів ОСББ як 02.07.2017, так й 01.04.2018 скаржниця за текстом касаційної скарги не заперечує та не спростовує, зокрема скаржниця не визначила як підставу касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287 ГПК, що кореспондується з пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК, та не вказує, що в частині здійсненого підрахунку голосів суд апеляційної інстанції не дослідив чи неналежним чином дослідив зібрані у справі докази.

Щодо касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

5.48.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

5.49.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

5.50.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

5.51.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК).

5.52.Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

5.53.Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.54.Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 ГПК).

5.55.Відповідно до пунктів б), в) частини четвертої статті 282 ГПК в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суду першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суду апеляційної інстанції.

5.56.Водночас норми частини першою статті 221 ГПК передбачають, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша). Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

5.57.Відповідно до частин другої та третьої статті 221 ГПК для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

5.58.Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина третя статті 244 ГПК України).

5.59.Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

(1) право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, на неврахування висновків в якій вказує скаржниця);

(2) процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

(3) заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

(4) потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).

5.60.Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі ОСББ "Весна-Новоселів 53" зазначило попередній розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу в розмірі 50 000 грн.

5.61.У прохальній частині апеляційної скарги апелянт (відповідач) просив стягнути з позивача на користь відповідача усі судові витрати, а також зазначив, що документальне підтвердження судових витрат позивача буде надане не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду (частина восьма статті 129 ГПК).

5.62.Оскільки процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, а лише визначає, що вона повинна бути зроблена до закінчення судових дебатів, Суд вважає, що зазначення апелянтом у прохальній частині апеляційної скарги про подання таких доказів не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду з посиланням на частину восьму статті 129 ГПК необхідно розцінювати як заявлення такої заяви до закінчення судових дебатів, тобто про виконання відповідачем відповідних вимог процесуального закону.

5.63.Отже, за обставин неподання відповідачем відповідних доказів на підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів, проте за умови здійснення ним відповідної заяви про їх подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду до закінчення судових дебатів, суд апеляційної інстанції цілком законно та обґрунтовано вважав за можливе врахувати надані відповідачем докази на підтвердження розміру судових витрат до поданої протягом п`яти днів (з урахуванням вихідних) заяви про ухвалення додаткового рішення суду.

5.64.Як встановив апеляційний суд, апелянт надав наступні докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу:

(1) договір про надання правової допомоги від 10.04.2024, укладений між ОСББ "Весна-Новоселів 53" (клієнт) та Адвокатським бюро "Бороган" (адвокатське бюро).

Згідно з пунктом 2.1 договору адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надати Клієнту наступної правової допомоги представництві інтересів Клієнта по справі №916/2737/22 за апеляційною скаргою скарзі ОСББ "Весна-Новоселів 53" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2024.

Відповідно до пункту 4.1 договору за надання правової допомоги, яка є предметом договору, згідно з пунктом 2.1 цього договору, адвокатському бюро клієнт сплачує винагороду в розмірі 50 000 грн;

(2) акт приймання-передачі виконаної роботи від 16.08.2024 до договору про надання правничої допомоги від 10.04.2024.

Згідно з актом, відповідно до вимог пунктів 2.1, 4.1 договору про надання правової допомоги від 10.04.2024, адвокатське бюро виконало, а клієнт прийняв наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, підготовка апеляційної скарги, участь у судових засіданнях.

Всього за виконану роботу клієнт протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову згідно з пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги від 10.04.2024 на рахунок клієнта, зобов`язується сплатити адвокатському бюро винагороду в розмірі 50 000 грн. У клієнта претензій до якості виконаних робіт немає;

(3) ордер на надання правничої (правової) допомоги від 16.04.2024 серія ВН №1355363.

5.65.Заперечуючи проти стягнення заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, позивачка як в суді апеляційної інстанції, так й в суді касаційної інстанції акцентує увагу, зокрема, на тому, що її було відновлено на посаді голови ОСББ, відповідно лише вона є законим та повноважним головою правління ОСББ "Весна-Новоселів 53", проте позивачка не підписувала договір про надання правничої допомоги від 10.04.2024, у зв`язку з чим вважає, що витрати відповідача на правничу допомогу документально непідтверджені та недоведені.

5.66.Відхиляючи ці доводи, апеляційний суд, з урахуванням норм статті 204 ЦК, правильно зазначив, що ОСОБА_1 не надала жодних доказів того, що договір про надання правничої допомоги від 10.04.2024 було визнано недійсним чи його недійсність прямо встановлена законом.

5.67.У контексті цих доводів скаржниці Суд також вважає за необхідне зауважити, що будучи ініціаторкою спору з ОСББ "Весна-Новоселів 53" у цій справі №916/2737/22, скаржниця по суті намагається оскаржити право ОСББ на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, яке гарантовано кожному статтею 59 Конституції України, не доводячи при цьому можливість обмеження ОСББ у праві на професійну правничу допомогу.

5.68.Водночас Суд враховує, що жодна зі сторін цього правочину не заперечує ні повноваження уповноважених представників на його підписання, ні факт укладення відповідного правочину, ні умови, щодо яких сторони досягли згоди, укладаючи цей договір.

5.69.Отже, наданий представником відповідача на підтвердження витрат на правничу допомогу договір про надання правничої допомоги від 10.04.2024, як й акт приймання-передачі виконаної роботи від 16.08.2024, підписання якого уповноваженим представником позивачка також заперечувала в суді апеляційної інстанції, є належним доказом в розумінні норм чинного ГПК, відповідно можуть бути підставою для відшкодування цих витрат за рахунок іншої сторони - в цьому випадку позивачки.

5.70.При цьому Суд вважає правомірним відхилення апеляційним судом доводів скаржниці, які також продубльовано в касаційній скарзі, про ненадання відповідачем доказів фактичної оплати наданої правничої допомоги, так як витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

5.71.У контексті цих доводів скаржниці Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

5.72.При цьому Верховний Суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

5.73.Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

5.74.Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

5.75.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 126 ГПК).

5.76.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

5.77.Водночас, за нормами частини шостої статті 126 ГПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

5.78.У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

5.79.Як встановив апеляційний суд, подавши заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, позивачка вказувала на те, що заявлена відповідачем сума судових витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн неспівмірна зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

5.80.З огляду на наведене, врахувавши заперечення позивачки та невеликий об`єм наданих послуг, обізнаність представника з матеріалами справи, предмет спору, значення справи для сторін, а також те, що позивачка є особою з інвалідністю, апеляційний суд вважав, що достатнім, обґрунтованим та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 10 000 грн, з яких з позиваки підлягає стягненню 7 500 грн, що є пропорційним до відмови у задоволенні позову.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані постанова та додаткова постанова апеляційного суду прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

7.2.При цьому, оскільки скаржниця звільнена від сплати судового збору за перегляд постанови апеляційного суду по суті спору, а судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову постанову не сплачується, відповідно не підлягає розподілу.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Постанову від 13.08.2024 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі №916/2737/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді І.Д. Кондратова

О.А. Кролевець