Рішення

від 06.11.2024 по справі 154/3500/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3500/24

2/154/1087/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лутая А.М.

за участю секретаря судового засідання Жолоб К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, в порядку успадкування за законом,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 у вересні 2024 року звернувся до суду з позовом до Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, в порядку успадкування за законом, який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивача батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належне йому майно, а саме на земельну ділянку розміром 0,60 га, яка була надана йому рішенням Березовичівської сільської Ради народних депутатів Володимир-Волинського району № 16/4 від 25 березня 1993 року. На момент смерті батько був зареєстрований та фактично проживав у с. Бегета, Володимир-Волинського району, разом із рідним братом позивача ОСОБА_3 , котрий відповідно до положень ст. ст. 1261, 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька, як спадкоємець першої черги.

ІНФОРМАЦІЯ_2 брат позивача ОСОБА_3 , помер. Після його смерті, відкрилась спадщина за законом на усі його права, обов`язки та майно, яку позивач ОСОБА_1 прийняв, як єдиний спадкоємець, звернувшись в установлений законом шестимісячний строк, із відповідною заявою до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу. Однак, в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену вище земельну ділянку розміром 0,60 га., приватним нотаріусом йому було відмовлено, через відсутність правовстановлюючих документів на це майно й рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх цивільних прав та інтересів.

З метою завершення процедури приватизації зазначеної вище земельної ділянки розміром 0,60га. та розробки технічної документації на землю, 05 липня 2024 року, позивач звернувся із відповідною заявою в орган місцевого самоврядування - Зимнівську сільську раду, однак відповіддю на звернення від 22 липня 2024 року № 1126/04-41/2-24, у наданні такого дозволу йому було відмовлено й рекомендовано оформити свої спадкові права у судовому порядку.

Зважаючи на викладене позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на земельну ділянку площею 0,60 га. для ведення особистого селянського господарства, яка знаходяться на території Зимнівської (колишньої Березовичівської) сільської ради, Володимирського району, Волинської області та згідно з рішенням Березовичівської сільської Ради народних депутатів Володимир-Волинського району № 16/4 від 25 березня 1993 року, була безкоштовно передана ОСОБА_2 у приватну власність.

Ухвалою суду від 20.09.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Павлюк Р.С. у підготовче засідання не з`явилися, просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у підготовче засідання також не з`явився, від сільського голови надійшла заява (відзив), в якій він просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника, не заперечує проти задоволення позову.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України "Про нотаріат", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права.

Згідно ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно доч.1ст.1218,ч.ч.1,2ст.1220ЦК Українивнаслідок смертіособи відкриваєтьсяспадщина,до складуякої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81Земельного кодексуУкраїни громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Пунктом «а» частини третьої статті 152ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкодаємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Частиною 1 ст.1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259цього Кодексу

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст.1261 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ч.1 ст.1262 ЦК України).

Відповідно доч.ч.1,3,5ст.1268ЦК України спадкоємецьза заповітомчи зазаконом маєправо прийнятиспадщину абоне прийнятиїї. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №23, та копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщинаяка складається,зокрема,з правана завершення процедури приватизації земельної ділянки розміром 0,60 га, яка була надана йому згідно рішенням Березовичівської сільської Ради народних депутатів Володимир-Волинського району № 16/4 від 25 березня 1993 року, спадкоємцем якого за законом був син останнього та брат позивача ОСОБА_3 , який не встиг реалізувати за життя свої спадкові права, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , довідками Березовичівської сільської ради №№ 963,964 від 24.10.2007 року, архівним витягом з рішення Березовичівської сільської Ради народних депутатів Володимир-Волинського району від 25.03.1993 №16/4.

Позивач ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.ст.1262,1268 ЦК України, є спадкоємцем за законом другої черги та вважається таким, що прийняв спадщину після смерті брата звернувшись в установлений законом шестимісячний строк, із відповідною заявою до нотаріуса, що підтверджується матеріалами спадкової справи №35/2024 зареєстрованої 05 березня 2024 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали спадкової справи №35/2024 зареєстрованої 05 березня 2024 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , встановлено, що інших спадкоємців, окрім позивача, за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину, немає.

05 вересня 2024 року позивач звернувся до нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата.

Проте, згідно постанови приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаниці А.І. за №409/02-31 від 05.09.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене вище спадкове майно, та запропоновано звернутися до суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі викладеного, суд вважає, що право позивача ОСОБА_1 на успадкуваннявсіх правта обов`язківпомерлого брата ОСОБА_3 підлягає захисту в судовому порядку, оскільки через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, він не може оформити спадкові права в нотаріальному порядку, тож вимоги про визнання за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті брата права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 142, 206, 265 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216-1218,1297 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, в порядку успадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на земельну ділянку площею 0, 60 га. для ведення особистого селянського господарства, яка знаходяться на території Зимнівської (колишньої Березовичівської) сільської ради, Володимирського району, Волинської області та згідно з рішенням Березовичівської сільської Ради народних депутатів Володимир-Волинського району № 16/4 від 25 березня 1993 року, була безкоштовно передана ОСОБА_2 у приватну власність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду виготовлено 14.11.2024.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Зимнівська сільська рада Володимирського району, Волинської області, код ЄДРПОУ: 04334815, юридична адреса: вулиця Миру, 2, село Зимне, Володимирського

району, Волинської області.

Головуючий А.М. Лутай