Рішення

від 12.11.2024 по справі 557/885/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/282/2024

Справа 557/885/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,

номер справи 557/885/24,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України 45451,79 грн заборгованості із заробітної плати за червень, липень та серпень 2023 року, 1147,9 грн грошової компенсації через втрату доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, 54633,74 грн грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки (81 календарний день), 2185,34 грн грошової компенсації через втрату доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку, та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що з 16 березня 2016 року працював на посаді в.о. директора у Державному підприємстві «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України. 03 серпня 2023 року позивача було звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, однак в день звільнення підприємством не проведено виплату всіх сум належних йому до сплати, зокрема заробітної плати та грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки, у зв`язку із чим останній звернувся до суду.

Представник відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України в.о. директора Працювитий Б.Р. подав до суду відзив на позов, в якому позов визнав частково у сумі фактичної заборгованості по заробітній платі, що складає 104059,49 грн. Представник звернув у відзиві увагу на те, що підприємство має труднощі із вчасною виплатою заробітної плати, що пов`язує з умовами воєнного стану, водночас зауважив на тому, що заборгованість підприємства по заробітній платі була частково сплачена позивачу до моменту подачі ним позовної заяви і станом на червень місяць 2024 року заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі та компенсаційних виплатах становить - 104059,49 грн. Крім того, у відзиві звернуто увагу на те, що особою, відповідальною за своєчасність виплати заробітної плати, а також надання інформації про нараховані та виплачені суми при звільненні на підприємстві на момент звільнення був керівник ОСОБА_1 .

Представник у відзиві зазначив, що розмір позовних вимог про стягнення суми затримки розрахунку при звільненні є несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. Окремо представник відповідача зазначив на неспівмірності розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу.

12 листопада 2024 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій останній, враховуючи визнану відповідачем суму боргу в розмірі 104 059,49 грн (49 425,75 грн - заборгованість по заробітній платі, 54 633,74 грн - компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки), просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати, що становить 49425,75 грн, грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки, що становить 54633,74 грн, та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, позовні вимоги про стягнення грошової компенсації через втрату доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати представник просив не розглядати.

Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час, місце та дату розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Від представника надійшла заява, у якій останній підтримав позовні вимоги у розмірі, зазначеному у заяві про зменшення позовних вимог від 12 листопада 2024 року, та просив розглянути справу у його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Процесуальні дії у справі

03 червня 2024 року ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Даними трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 підтверджується, що останній 16 березня 2016 року прийнятий на посаду в.о. директора ДПДГ «Тучинське» НВУ «Соя» НААН, яке перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

03 серпня 2023 року ОСОБА_1 - виконуючого обов`язки директора Державного підприємства«Дослідне господарство«Тучинське» Інститутусільського господарстваЗахідного ПоліссяНаціональної академіїаграрних наукУкраїни наказом в.о. президента Національної академіїаграрних наукУкраїни №211-К від 03 серпня 2023 року звільнено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

З даних довідки №79 від 18 червня 2024 року, виданої Державним підприємством «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, списків зарплати, що перераховується в банк, відомостей розподілу виплат, відомостей на виплату готівки, видаткових та прибуткових касових ордерів установлено, що ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 03 серпня 2023 року згідно окладу по штатному розпису та відпрацьованому часу нарахована заробітна плата, у тому числі з лікарняними та компенсацією за невикористаний щорічний відпуск у кількості 81 календарний день, і така становить 261823,18 грн (з них 218 601,83 нарахована заробітна плата, в тому числі 67868,00 грн компенсація за невикористану відпустку, 10374,28 грн лікарняні за рахунок господарства, 32847,07 грн лікарняні за рахунок Пенсійного фонду), при цьому виплачена заробітна плата та лікарняні за рахунок Пенсійного фонду у період з 01 січня 2023 року по 03 серпня 2023 року становлять 114389,85 грн (з них 85658,52 грн виплачена заробітна плата, 28731,33 грн - виплачені лікарняні за рахунок Пенсійного фонду).

Відповідно до довідки №79 від 18 червня 2024 року заборгованість по заробітній платі та компенсаційних виплатах Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України перед ОСОБА_1 становить 104059,49 грн.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться у формі ОК-7 щодо нарахувань позивачу заробітної плати за 2023 року станом на 09 серпня 2023 року, у січні 2023 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у сумі 24 692 грн, у лютому 2023 року 24 125,17 грн, у березні 2023 року 24227,28 грн, відомості про нараховану заробітну плату у наступні місяці 2023 року та сплату податків, а також інших обов`язкових платежів відсутні.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції Українизакріплено право на працю і заробітну плату.

Відповідно до ч. 1ст.94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом,Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

За положеннямист. 2 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із ч. 1 ст.21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною п`ятоюстатті 97 КЗпП Українипередбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

За приписамист.47КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 83 КЗпП України).

Відповідно дост. 116 КЗпПпри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом установлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з 16 березня 2016 року по 03 серпня 2023 року перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та у день звільнення ОСОБА_1 підприємством останньому не виплачено всіх сум належних йому від підприємства.

Суд погоджується з доводами позивача про неотримання ним при звільненні заробітної плати за червень, липень та серпень 2023 року (за червень та липень 2023 року - нараховано по 30820,00 грн за кожен місяць, за серпень 2023 року 3517,50 грн, з яких виплачено лише 3000 грн), а також грошової компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (нарахована в розмірі 67 868,00 грн). Такі доводи позивача не оспорюються і представником відповідача у поданому відзиві, у якому стороною відповідача визнаються вимоги позивача у сумі фактичної заборгованості по заробітній платі (включаючи грошову компенсацію за всі дні не використаної відпустки) у розмірі 104 059,49 грн, яка визначена сторонами з відрахуванням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів - 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору та яка, на переконання суду, за встановлених фактичних обставин у даній справі підлягає стягненню, а позовні вимоги задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків відноситься до компетенції відповідача, як податкового агента, у зв'язку з чим питання щодо відрахування податків та зборів, які передбачені законодавством України, суд не вирішує.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, рішення в частині стягнення заробітної плати позивача в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Частиною шостоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У позовній заяві позивач та його представник просили стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн на підставі угоди про надання правової допомоги адвокатом від 14 травня 2024 року, яка була укладена між АБ «Олександра Пузирка» в особі адвоката Пузирка О.О. та ОСОБА_1 , платіжної інструкції від цього ж числа про оплату позивачем суми гонорару у зазначеному попередньо розмірі та ордера на надання правничої допомоги адвокатом Пузирко О.О. від 30 травня 2024 року.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд керується положеннями ст.ст. 137, 141 ЦПК України та виходить із критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, враховує обставини цієї справи, складність та категорію справи, розгляд якої відбувся у спрощеному провадженні, наявність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу в цілому, і вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 6000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовом задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та компенсацію за не використані дні щорічної відпустки в розмірі 104 059 гривень 49 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень, всього 110 059 (сто десять тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 49 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук Українив доход держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення у частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, місцезнаходження: 35415, Рівненська область, Рівненський район, с. Тучин, вул. С. Наливайка, буд. 13, код ЄДРПОУ 00729592.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2024 року.

Суддя Ю.В.Оленич