Ухвала

від 05.11.2024 по справі 562/3645/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/3645/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Саган Л.В., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням правил підсудності з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За змістом вказаної норми, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у ч.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (п.24 рішення від 20.07.2006; заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як зауважує Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 21.10.2010 у справі «Дія 97» проти України», процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (заява №19164/04, § 47).

Так, правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. Питання про підсудність справ позовного провадження визначається главою 2 розділу І ЦПК України. За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону України"Просудоустрій істатус суддів" до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Як вбачається з довідки № 5688/11146 від 01 листопада 2024 року, виданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на те, що на вказану категорію справ не поширюється дія виключної або альтернативної підсудності, а згідно отриманої судом в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрованим на території колишнього Здолбунівського району Рівненської області не значиться, суд дійшов висновку, що справа не підсудна Здолбунівському районному суду Рівненської області.

За змістом ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.1ст.31 ЦПК Українивстановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи неможливість здійснення судами правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 29 серпня 2024 року № 2584/0/15-24 змінила територіальну підсудність судових справ, зокрема, Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

На підставі наведеного суд вважає за необхідне передати справу за підсудністю до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.3ст.31 ЦПК Українипередача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.27, 31, 32, 187 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав - передати на розгляд за підсудністю до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Су дд я