Ухвала

від 14.11.2024 по справі 564/2315/17

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2315/17

14 листопада 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Зберун К.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль подання начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової В.О. про примусове проникнення до житла,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрова В.О. звернулася до суду з поданням про примусвое приникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування подання покликається на те, що у Костопільському відділі державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження №55428768, відкрите за виконавчим листом № 564/2315/17, виданом 18.12.2017 року Костопільським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, в розмірі 800 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 07.11.202017 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно розрахунку заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.11.2024 року становить 103689 грн. 00 коп.

Боржник неодноразово викликався до відділу державної виконавчої служби, на виклики державного виконавця не з`являвся.

У виконавчому документі місце проживання боржника зазначено АДРЕСА_1 . Однак, перевірити майновий стан боржника ОСОБА_1 не виявилося можливим, оскільки він чинить перешкоди у доступі до житла, вказуючи, що зазанчена квартира належить його батьку - ОСОБА_5 .

Державним виконавцем зі слів сусідів встановлено, що боржник ОСОБА_1 постійно проживає за вказаною адресою, що дає підстави вважати, що майно в квартирі належить йому.

Іншим рухомим чи нерухомим майном боржник не володіє, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Згідно довідки МВС України транспортні засоби за ним не зареєстровані.

Судове рішення до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, тому виникла необхідність у звернені до суду з даним поданням.

У судове засідання начальник Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрова В.О. не з`явилася, про місце, дату та час розгялду повдомлена вчасно та належним чином.

У відповідності до приписівст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши мотиви подання та дослідивши надані письмові докази, суд вважає зазначене подання необгрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Частиною 1 ст. 439 ЦПК України унормоване вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні у Костопільському відділі державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №55428768 за виконавчим листом № 564/2315/17, виданом 18.12.2017 року Костопільським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 800 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 07.11.202017 року і до досягнення ними повноліття.

Місце проживання боржника ОСОБА_1 у вказаному виконавчому документі зазначено - АДРЕСА_1 .

Згідно наданого державним виконавцем розрахунку станом на 01.11.2024 року за боржником ОСОБА_1 існує заборгованість за аліментами у сумі 103689 грн. 00 коп.

Відповідно до акту державного виконавця від 11.11.2024 року під час виїзду за місцем проживання боржника встановлено, що доступу до вказаної квартири надано не було, оскільки боржник ОСОБА_1 чинить перешкоди, вказує що квартира належить його батьку ОСОБА_5 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №403179343 від 11.11.2024 р. вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

З наведеного вбачається, що боржник ОСОБА_1 не є власником вказаної квартири. Крім того, державним виконавцем не надано належних доказів того, що останній зареєстраваний та постійно проваживає у вказаному помешканні.

До подання також не долучено відомостей того, що боржник викликався до відділу ДВС, у встановленому порядку отримав виклики державного виконавця, постанову про відкриття виконавчого провадження, чи застосовувалися до нього приводи через органи Національної поліції.

Крім того, до матеріалів справи не долучено відомостей про те, що державним виконавцем перевірялися відомості щодо отримуваних боржником доходів, місця роботи, перебування на обліку як безробітного, наявність спеціальних прав, у користуванні якими боржник може бути обмежений, чи вживалися заходи щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за несплату аліментів, зокрема за ст. 183-1 КУпАП.

Згідно з положеннямстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Разом із цим статтею 30 Кнституції України, ст. 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та має бути виправданим.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік обов`язків і прав виконавців під час здійснення виконавчого провадженння.

Крім того, Законом передбачено, що рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивованим. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до іншого володіння боржника, або особи у якої знаходиться майно боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №757/41727/19-ц.

Відповідно до ч. ч. 1, 4ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Разом із цим суду не надано достатніх, переконливих доказів, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання про примусове проникнення до житла боржника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.30Конституції Укрїни,ст.311ЦК України,ст.5,10,18Закону України"Провиконавче провадження",ст.439ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової В.О. про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 14 листопада 2024 року.

Суддя: Снітчук Р.М.