Рішення

від 14.11.2024 по справі 229/5644/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/5644/24

Провадження № 2/229/1899/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р. м. Дружківка Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Яковенко Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дружківка Донецької області у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю,

В С Т А Н О В И В :

21 серпня 2024 року Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь управління соціального захисту населення Дружківської міської ради суму надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за період з 15 жовтня 2010 року по 31 грудня 2021 року в сумі 162 463 (сто шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят три) гривні 49 копійок та стягнути з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Дружківської міської ради витрати на забезпечення судового процесу, сплачені позивачем при поданні позовної заяви в розмірі 3 028, 00 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 , перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Дружківської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги особам з дитинства та дітям з інвалідністю з 2010 року. Згідно виписи із акта огляду Слов`янською міжрайонною спеціалізованою лікарсько-трудової експертної комісії № 1072 (довідка серія ДОН-К-82 № 080243), дата огляду 26 червня 1986 року, ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності з дитинства безстроково. 15 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи. До заяви надано: довідка про склад сім`ї; виписка із акту огляду ЛТЕК № 1072 (довідка серія ДОН -К-82 № 080243). Допомогу ОСОБА_2 призначено з 15 жовтня 2010 року - довічно. Розмір призначеної допомоги склав: з 15 жовтня 2010 року по 30 листопада 2010 року - 723,00 грн; з 01 грудня 2010 року - довічно склав 734,00 грн. У зв`язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму, розмір допомоги після автоматичного перерахунку склав: з 01 січня 2011 року - 750,00 грн; з 01 квітня 2011 року - 764,00 грн; з 01 жовтня 2011 року - 784,00 грн; з 01 грудня 2011 року - 800,00 грн; з 01 січня 2012 року - 822,00 грн; з 01 квітня 2012 року - 838,00 грн; з 01 липня 2012 року - 844,00 грн; з 01 жовтня 2012 року - 856,00 грн; з 01 грудня 2012 року - 884,00 грн; з 01 січня 2013-894,00 грн; з 01 грудня 2013-949,00 грн; з 01 вересня 2015 року - 1074,00 грн; з 01 травня 2016 року - 1130,00 грн; з 01 грудня 2016 року - 1247,00 грн; з 01 травня 2017 року - 1312,00 грн; з 01 жовтня 2017 - 1452,00 грн; з 01 грудня 2018 року - 1497,00 грн; з 01 липня 2019 року - 1564,00 грн; з 01 грудня 2019 - 1638,00 грн; з 01 липня.07.2020-1712,00 грн; з 01 грудня 2020 року - 1769,00 грн; з 01 липня 2021 року - 1854,00 грн; з 01 грудня 2021 року - 1934,00 грн. В грудні 2021 року управлінню стало відомо, що згідно рішення Дружківського міського суду від 15 квітня 2010 року по справі № 2-0-29 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано недієздатною та над нею призначено опікуна її тітку ОСОБА_3 . Рішенням Дружківського міського суду від 21 жовтня 2010 року по справі № 2-0-98 2010 року призначено опікуном над ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружину її рідного брата ОСОБА_4 ). Отже, з моменту отримання рішення Дружківського міського суду від 21 жовтня 2010 року по справі № 2-0-98 2010 року ОСОБА_1 не повідомила управління про зміну обставин в родині ОСОБА_2 (зміна її правового статусу), а саме визнання ОСОБА_2 недієздатною особою та призначення відповідача опікуном над нею. Тобто, ОСОБА_2 , як недієздатна особа, самостійно не мала право отримувати виплати. Згідно бланка заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2006 року № 215 (зі змінами, які діяли на момент виникнення обставин) зазначено, що «в разі зміни працевлаштування впродовж терміну призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, зміни права на призначення надбавки на догляд, а також у разі змін у складі сім`ї (укладення шлюбу, усиновлення дитини, влаштування на повне державне утримання тощо) відповідно до Законів України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" я зобов`язуюсь повідомити органи праці та соціального захисту населення». Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (ст. 1184 ЦК України). Згідно зі ст. 67 ЦК України опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного .З 01 січня 2022 року виплату допомоги ОСОБА_2 припинено у зв`язку з тим, що її визнано недієздатною особою на підставі рішення Дружківського міського суду від 15 квітня 2010 року по справі № 2-0-29 2010 року, про що призначений судом опікун не повідомив управління (розпорядження начальника управління № 452 від 23 грудня 2021 року). 11 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до управління з письмовою заявою щодо призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства її підопічній ОСОБА_2 . До заяви заявницею додані копії рішень Дружківського міського суду від 15 квітня 2010 року по справі № 2-0-29 2010 року та від 21 жовтня 2010 року по справі № 2-0-98 2010 року про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опікуна ОСОБА_1 . Допомогу призначено з 01 січня 2022 року довічно в розмірі 1934,00 грн. (рішення управління № 136 від 18 січня 2022 року про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю). З 01 березня 2022 року установлений розмір допомоги склав 2 100,00 грн. Згідно розпорядження начальника управління від № 452 від 23 грудня 2021 року розраховано переплату надміру виплачених коштів державної соціальної особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за період з 15 жовтня 2010 року по 31 грудня 2021 року, які підлягають поверненню відповідачем в сумі 162 463,49 грн. 11 січня 2022 року ОСОБА_1 було отримано власноручно повідомлення управління про погашення надміру виплаченої суми соціальної допомоги від 29 грудня 2021 року за період з 15 жовтня 2010 року по 31 грудня 2021 року в сумі 162 463,49 грн. Станом, на сьогоднішній день, сума надміру виплачених коштів за період з 15 жовтня 2010 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 162 463,49 грн ОСОБА_1 не сплачена.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 03 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25 вересня 2024 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 25 вересня 2024 року судове засідання відкладено на 16 жовтня 2024 року.

16 жовтня 2024 року судове засідання перенесено на 14 листопада 2024 року для надання відповідачем копій звітів.

28 жовтня 2024 року представник заявника ОСОБА_5 надала письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначила, що до жовтня 2018 року ведення та зберігання особових справ щодо опіки та піклування повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки здійснював Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Дружківки. Згідно рішення Дружківської міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/48-41 «Про затвердження Положення про комісію з питань захисту повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки» безпосереднє ведення та зберігання справ щодо опіки і піклування про повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки було покладено на управління соціального захисту населення Дружківської міської ради. Розпорядженням начальника Дружківської міської військової адміністрації від 20 грудня 2022 року № 282 «Про затвердження Положення про опікунську раду з питань захисту повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки» безпосереднє ведення та зберігання справ щодо опіки і піклування про повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки також було покладено на управління соціального захисту населення Дружківської міської ради. Ведення обліку справ щодо опіки і піклування про повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки здійснює секретар опікунської ради - спеціаліст управління соціального захисту населення Дружківської міської ради відповідно до розпорядження начальника військової адміністрації. Згідно із п.1.2. Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України 30 квітня 2002 року № 226/293/169 (далі - Порядок №226/293/169) державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад. Виплата державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, в даному випадку, здійснюється Управлінням соціального захисту населення Дружківської міської ради відповідно до законодавства. Ведення особових справ на виплату державної допомоги та щодо опіки та піклування здійснюється різними органами, обліковуються окремо і ніякого відношення один до одного не мають. З пояснень ОСОБА_1 стало відомо, що в 2010 році рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною особою та про призначення опікунів, надавалися опікунами до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Дружківки, який на той час здійснював ведення обліку особових справ щодо опіки та піклування, а не до управління соціального захисту населення. Таким чином, за період з 2010 по грудень 2021 року опікуни недієздатної особи ОСОБА_2 не повідомили управління соціального захисту населення про зміну правового статусу своєї підопічної (щодо визнання її недієздатною особою), що призвело до порушення вимог законодавства. Відповідно до п. 1 Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1091, зі змінами (в редакції чинній на час виникнення обставин) (далі - Положення № 1091) головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор - посадові особи структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад наділені повноваженнями із здійснення контролю за правильністю надання державної соціальної допомоги … усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, пільг за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно із п. 3 Положення № 1091 головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор: проводять вибіркові перевірки особових справ одержувачів державної соціальної допомоги за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення або його заступника. Відповідно до п. 4 Положення № 1091 головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор мають право, в тому числі: робити запити та безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, МВС, Держфінінспекції, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Пенсійного фонду України, територіальних органів ДМС, реєстраційних служб, що проводять реєстрацію прав на нерухоме майно, бюро технічної інвентаризації, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, органів охорони здоров`я, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також навчальних закладів, підприємств, установ, організацій усіх форм власності інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги. Отже, отримання від відповідних органів інформації, необхідної для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю є саме правом, а не обов`язком органу соціального захисту населення. Також зазначила, що періодичність проведення перевірок управлінням соціального захисту населення та/або державними соціальними інспекторами особових справ одержувачів державної соціальної допомоги законодавством не визначена. Так, в грудні 2021 року, за результатами вибіркової перевірки управлінням особової справи ОСОБА_2 , яка є отримувачем державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з 2010 року було встановлено, що згідно рішення Дружківського міського суду від 15 квітня 2010 року по справі № 2-о-29 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано недієздатною та над нею призначено опікуна її тітку ОСОБА_3 . Рішенням Дружківського міського суду від 21 жовтня 2010 року по справі № 2-о-98 2010 року опікуном над ОСОБА_2 було призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка є дружиною рідного брата ОСОБА_2 ). Однак, ні опікун ОСОБА_3 , ні опікун ОСОБА_1 не повідомили саме управління з 2010 року, про те що ОСОБА_2 змінено правовий статус, а саме її визнано недієздатною особою та їй призначено опікуна. Отже, проведення перевірки достовірності відомостей, що надійшли від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги, поданих для призначення допомоги, на момент розгляду заяви ОСОБА_2 не було обов`язком органу, що призначає і виплачує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а було його правом. До того ж, управління не мало ні інформації, ні підстав для проведення перевірки. Таким чином, перевірити достовірність даних, наданих отримувачами державної соціальної допомоги, орган соціального захисту населення міг тільки за результатами вибіркових перевірок, періодичність проведення яких законодавством не визначена. Відповідно до п. 2.4. Порядку №226/293/169 заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, який визнаний недієздатним, а також на дитину- інваліда подається одним із батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання. Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування. Із пояснень ОСОБА_1 , на судовому засіданні 16 жовтня 2024 року, стало відомо, що ОСОБА_2 писати не вміє, а тому заяву від 15жовтня 2010 року про призначення державної допомоги до управління вона заповнити не могла. Оскільки, на момент звернення до управління за державної допомоги ОСОБА_2 вже була визнана недієздатною особою (рішення суду від 15 квітня 2010 року), заяву від 15 жовтня 2010 року про призначення державної допомоги до управління від імені недієздатної особи ймовірніше за все заповнила її тітка ОСОБА_3 , яка на той момент вже була опікуном ОСОБА_2 (рішення суду від 15 квітня 2010 року), але позивача про цей факт не повідомила. ОСОБА_3 , як опікун недієздатної особи ОСОБА_2 , повинна була подати заяву про призначення допомоги від свого імені на отримання державної допомоги на ОСОБА_2 , оскільки відповідно до ст. 67 ЦК України опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Крім того, ОСОБА_1 , також протягом 10 років, не повідомила управління, що вона з 21 жовтня 2010 року стала опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , не надала відповідне рішення суду, не подала від свого імені заяву до управління про призначення державної допомоги ОСОБА_2 , у зв`язку зі зміною опікуна, в результаті чого, виплати допомоги отримувала сама на себе особа, яка була позбавлена дієздатності (а.с.82-94).

В судове засідання представник позивача Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради не з`явився, про час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином. Представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити повністю та прийняти рішення по цій справі. В судовому засіданні 16 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_5 наполягала на задоволенні позовних вимог, зауваживши, що 15 жовтня 2010 року до позивача звернулась ОСОБА_2 із заявою про виплату допомоги як особі з інвалідністю, в подальшому виплата допомоги автоматично продовжувалась. В грудні 2021 року за результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 визнана недієздатною рішенням суду від 15 квітня 2010 року, у зв`язку з чим провели перерахунок. Оскільки опікуном недієздатної ОСОБА_2 призначено з 21 жовтня 2010 року ОСОБА_1 , вона мала переоформити допомогу на себе, проте, вона неправомірно отримувала допомогу на ім`я ОСОБА_2 . Також представник зазначила, що до УСЗН ОСОБА_1 не зверталась, рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною не надавала, скоріш за все відповідач плутає УСЗН з опікунською радою, до якою подає щорічно звіти. Крім того, представник зауважила, що УСЗН не має обов`язку проводити постійні перевірки нарахувань соціальної допомоги, такі перевірки є вибірковими, тому позивачу і стало відомо про порушення лише через 11 років.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала щодо стягнення з неї заявленої суми коштів, пояснивши наступне. Так, ОСОБА_2 є рідною сестрою її чоловіка, має інвалідність з дитинства, все життя її доглядала матір, але після її смерті в 2010 році опіку над ОСОБА_2 оформила її рідна тітка ОСОБА_3 . Проте, чоловік відповідача хотів щоб його сестра проживала з ним, тож вони забрали до себе ОСОБА_2 і опіку над нею отримала відповідач, яка впродовж всіх цих років сумлінно виконувала всі вказівки та вимоги державних органів, отримуючи соціальну допомогу по інвалідності, яка належала ОСОБА_2 витрачала все на неї, про що щорічно звітувала до опікунської ради. Крім того, зазначила, що як тільки ОСОБА_2 визнали недієздатною вона звернулась до позивача, надавши весь пакет документів, в тому числі рішення суду, їй дозволили оформити банківську карту на ім`я ОСОБА_2 , на яку надходила соціальна допомога по інвалідності. Їй ніхто не роз`яснював, що соціальна допомога з інвалідності не може бути оформлена на недієздатну особу, якою була ОСОБА_2 коли зверталась до позивача, при цьому із заявою про призначення допомоги ОСОБА_2 зверталась до УСЗН до встановлення над нею опіки ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 має інвалідність з дитинства, вона не вміє писати, тож скоріш за все, що заяву до УСЗН ро призначення їй допомоги підписувала не вона. Вважає, що в її діях відсутня протиправність, оскільки вона не була обізнана з порядком отримання соціальної допомоги, проте всі кошти, перераховані на ім`я ОСОБА_2 були використані виключно для неї.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що у позовній заяві потрібно відмовити з таких підстав.

Рішенням Дружківського міського суду від 15 квітня 2010 року по справі № 2-0-29 2010 року визнано ОСОБА_2 недієздатною та встановлено над нею опікуна ОСОБА_3 . Рішенням Дружківського міського суду від 21 жовтня 2010 року по справі № 2-0-98 2010 року визнано опіку над недієздатною ОСОБА_2 та встановлено над нею опікуна ОСОБА_1 (а.с.12-13).

15 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до органу праці та соціального захисту м. Дружківка з заявою щодо призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, а саме допомоги особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи. В даній заяві, у розділі - ІІ, зазначила, що у разі виникнення обставин, які впливають на виплату допомоги, зобов`язується повідомити протягом трьох днів, але підпис не поставила (а.с. 26-27).

Рішенням Дружківського УПСЗН від 25 жовтня 2010 року на підставі наданих документів ОСОБА_2 було призначено допомогу особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи з 15 жовтня 2010 року по 30 листопада 2010 року у розмірі 578,40 грн щомісяця, та з 01 грудня 2010 року довічно по 587,20 грн щомісяця (а.с. 25).

Розпорядженням УСЗН Дружківської міської ради № 452 від 23 грудня 2021 року ОСОБА_2 припинено виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з 01 січня 2022 року, у зв`язку з тим, що заявника визнано недієздатною на підставі рішення Дружківського міського суду від 15 квітня 2010 року (службовий лист відділу пільг від 22 грудня 2021 року), утримати утворену переплату допомоги з 15 жовтня 2010 року по 31 грудня 2021 року в сумі 162 463,49 грн (а.с. 15).

УСЗН Дружківської міської ради ОСОБА_1 було направлено повідомлення про добровільне погашення надміру виплаченої суми соціальної допомоги за вих. № 0.216/11134/21 від 29 грудня 2021 року, яке відповідач отримала особисто в управлінні 11 січня 2022 року (а.с. 14).

11 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до УСЗН Дружківської міської ради з заявою щодо призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, а саме допомоги особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи (а.с.23-24).

Рішенням Дружківського УСЗН Дружківської міської ради № 136 від 13 січня 2022 року на підставі наданих документів, ОСОБА_1 , на утриманця ОСОБА_2 було призначено допомогу особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи з 01 січня 2022 року довічно у розмірі 1547,20 грн щомісяця, та державну адресну допомогу з 01 січня 2022 року довічно по 386,80 грн щомісяця (а.с.22).

Відповідачем надані копії звітів до комісії з питань захисту прав повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, про витрати коштів на підопічну ОСОБА_2 з 2013 року до 2023 року включно (а.с. 66-77).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Суд зазначає, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Згідно практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що позивач не довів наявність правових підстав, які передбачені ст. 1215 ЦК України, для стягнення з відповідача суми надміру перерахованих коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи, в розмірі 162 463,49 грн, а саме, що відповідач вчинила недобросовісні дії з метою отримання державних допомоги та свідомо не надала відомості щодо підстав для припинення здійснення вказаної виплати, що виключає можливість покладення на відповідача обов`язку з їх повернення.

Таким чином, вирішуючи спір між сторонами у справі, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду справи не встановлено факту недобросовісності в діях чи бездіяльності відповідача при отриманні нею державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ІІ групи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищевикладені норми матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, беручи до уваги недоведеність позивачем обставин, викладених у позовній заяві, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 13,133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 15 листопада 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, місцезнаходження: 84206, Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 64, код ЄДРПОУ 26010987.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.С. Конопленко