Рішення

від 30.10.2024 по справі 756/4063/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.10.2024 Справа № 756/4063/24

Унікальний № 756/4063/24

Провадження № 2-др/756/ 160/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі: головуючої судді - Яценко Н.О.,

за участю секретаря - Євтушик В.І,.

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду в м.Києві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» - адвоката Халупного Андрія Вадимовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 18873 грн. 90 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн.

09.09.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» - адвоката Халупного А.В. про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу на загальну суму 7500,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, відповідно до ст.270 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 17577 грн. 68 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн.

У заяві, яка була направлена представником позивача до суду після ухвалення судового рішення у справі, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» витрати на професійну правничу (правову) допомогу на загальну суму 7500,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз змісту наведеної частини статті дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи.

При цьому, стаття 141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).

Справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи особливості розгляду справи у спрощеному провадженні, відповідна заява стороною про подання додаткових доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу має бути подана до виходу суду в нарадчу кімнату. Як вбачається з матеріалів справи, сторона позивача зробила відповідну заяву до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Крім того, заява про ухвалення додаткового рішення представником позивача була подана в строки, визначені статтею 141 ЦПК України, відтак, строк на її подання не було пропущено.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача було надано договір №20/02 про надання правничої допомоги від 20.02.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» та адвокатом Халупним А.В., додаткову угоду №26/06 від 26.06.2024 до Договору №20/02 про надання правничої допомоги від 20.02.2024, додаткову угоду №02/09 від 02.09.2024 до Договору №20/02 про надання правничої допомоги від 20.02.2024, акт №27/06 прийому-передачі наданих послуг від 27.06.2024 до Договору №20/02 про надання правничої допомоги, акт №03/09 прийому-передачі наданих послуг від 03.09.2024 до Договору №20/02 про надання правничої допомоги, Договір про залучення адвоката до виконання договору про надання правничої допомоги №20/02 від 20.02.2024 року від 21.04.2024 року, платіжна інструкція №540578192 від 06.09.2024 року, платіжна інструкція №540578170 від 22.08.2024 року.

Верховний Суд в постанові від 28.12.2020 року по справі № 640/18402/19 дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

При цьому, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих адвокатом послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), її складності, не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 про те, що заява сторони про стягнення судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 3000,00 грн. за підготовку та подання позовної заяви. При цьому зазначає , що в судових засіданнях адвокат Халупний А.В. участі не приймав.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. У решті вимог слід відмовити.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» - адвоката Халупного Андрія Вадимовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ - 32380022, місцезнаходження: 04205, місто Київ, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 29-Б) витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (дві тисячі) гривень.

В задоволенні решти стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Заочне додаткове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд додаткового заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається позивачем до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О. Яценко