Рішення

від 14.11.2024 по справі 299/6711/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Надопта А.А.,

з участю секретаря Онисько С.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Лохвицький РВ ДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного МУ Міністерства юстиції про зняття арешту з нерумого майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що позивач є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідні майнові права було набуто нею ще 23.12.2013 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, який за реєстровим №4072 було посвідчено приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І. Продавцями цього об`єкту нерухомого майна були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

На даний час позивачка має намір щодо розпорядження належною їй на праві приватної власності квартирою. Однак при зверненні до органів нотаріату у вчиненні необхідної нотаріальної дії позивачці було відмовлено через наявність щодо цього майнового об`єкту арешту, який було накладено постановою заступника начальника Лохвицького районного відділу ДВС Гузь Ю.Б. від 19.11.2018 року серії ВП №37833450 (особа, майно/права якої обмежуються ОСОБА_2 ).

Обтяженням обмежено майнові права третьої особи ОСОБА_2 , який на момент застосування такого не мав жодних речових прав на нерухоме майно, яке є предметом арешту. У свою чергу позивач не є стороною виконавчого провадження ВП№37833450.

З порушеного питання позивач звернулася з скаргою безпосередньо до Лохвицького районного відділу ДВС, однак отримала відповідь (лист від 06.08.2024 року №24667/24.16-31/5) про правомірність дій державного виконавця, який при винесенні постанови про арешт майна боржника керувався даними Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У той же час, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №390914174 від 14.08.2024, сформована за заявою позивача) такі відомості не підтверджуються.

Накладена заборона порушує право позивачки ОСОБА_1 на вільне розпорядження своїм майном, у зв`язку із чим, тільки в судовому порядку можливо захистити порушене право позивачки на вільне користування та розпорядження своїм майном.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак її представник ОСОБА_4 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та просила суд таку задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про те, що вимоги заявленого позову підтримує повністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог: Лохвицький РВ ДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного МУ Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, сторони в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, позивач є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідні майнові права було набуто нею ще 23.12.2013 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, який за реєстровим №4072 було посвідчено приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І. Продавцями цього об`єкту нерухомого майна були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (відповідач).

На даний час позивач має намір щодо розпорядження належною їй на праві приватної власності квартирою. Однак при зверненні до органів нотаріату у вчиненні необхідної нотаріальної дії позивачу було відмовлено через наявність щодо цього майнового об`єкту арешту, який було накладено постановою заступника начальника Лохвицького районного відділу ДВС Гузь Ю.Б. від 19.11.2018 року серії ВП №37833450 (особа, майно/права якої обмежуються ОСОБА_2 ).

У цьому розрізі питання слід зазначити, що обтяженням обмежено майнові права третьої особи ОСОБА_2 , який на момент застосування такого не мав жодних речових прав на нерухоме майно, яке є предметом арешту. У свою чергу позивач не є стороною виконавчого провадження ВП№37833450.

З порушеного питання позивач звернулася з скаргою безпосередньо до Лохвицького районного відділу ДВС, однак отримала відповідь (лист від 06.08.2024 року №24667/24.16-31/5) про правомірність дій державного виконавця, який при винесенні постанови про арешт майна боржника керувався даними Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У той же час, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №390914174 від 14.08.2024, сформована за заявою позивача) такі відомості не підтверджуються.

Тут слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Реєстр прав власності на нерухоме майно є архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження») така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 року у справі №208/9810/21.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як вбачається зі статті 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Cтаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого права, яке у відповідності до вимог ст. 20 цього кодексу особа здійснює на свій розсуд, а стаття 16 Цивільного кодексу визначає способи захисту цивільних прав, одним з яких є визнання відповідного права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з роз`ясненнями наданими в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, приватна власність громадян, як одна з рівноправних форм власності охороняється законом, її захист здійснюється судом, шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: про виключення майна з опису.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки заборона на відчуження обмежує позивача у можливості реалізувати її право власності, а підстави для даних обмежень відсутні, а тому суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню.

А тому на підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 154, 174, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Скасувати та зняти арешт з однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений постановою заступника начальника Лохвицького районного відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного МУ Міністерства юстиції Гузь Ю.Б. від 19.11.2018 року серії ВП №37833450.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийА. А. Надопта