Постанова

від 07.11.2024 по справі 524/1131/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/1131/24 Номер провадження 22-ц/814/3329/24Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ванда А.М.,

з участю представника ОСОБА_1 адвоката Остахова П.В., Сурмиленка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 липня 2024 року, постановлене суддею Предоляк О.С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як органу опіки та піклування, Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування

та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

в с т а н о в и в:

05.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №95 від 18.01.2024 «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою гр. ОСОБА_2 ».

Вважає зазначене рішення незаконним та таким, що прийняте усупереч найкращим інтересам дитини, без урахування наведених нею доводів та наданих органу опіки та піклування доказів. Зокрема, проігноровані інтереси дитини, не враховано ставлення батька до виконання своїх батьківських обов`язків та як дитина ставиться до батька. Визначений оскаржуваним рішенням порядок участі ОСОБА_2 у вихованні доньки, без присутності матері, шкодить інтересам дитини. Зазначає, що повністю вихованням та розвитком доньки займалась тільки вона, мати дитини. Висновки психолога свідчать про те, що перебування дитини із батьком у режимі, який визначений оскаржуваним рішенням органу опіки та піклування, завдаватиме шкоди здоров`ю дитини та її психологічному стану.

Тому 05.01.2024 звернулася до служби у справах дітей із заявою про внесення змін до графіку побачень малолітньої доньки з батьком та продовження їй, матері дитини, строку присутності на побаченнях дитини з батьком до 01.06.2024, оскільки дитина не може переносити значні психічні навантаження, остерігається батька у зв`язку зі скандалами та погрозами, які він вчиняв відносно неї, позивачки.

23.02.2024 третя особа ОСОБА_2 заявив самостійні вимоги та подав позовну заяву, уточнивши її 02.04.2024, до ОСОБА_1 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дочкою та встановлення судом способів участі у вихованні дитини згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за №95 від 18.01.2024.

В обґрунтування позову зазначає, що з моменту ухвалення вказаного рішення відповідачка не виконує встановлений графік побачень батька з дитиною, чинить перешкоди, ініціює конфлікти з цього приводу./а.с.59-62 т.1/

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 01.04.2024 позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 /а.с.168 т.1/

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.07.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування - відмовлено.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні - задоволено.

Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначено способи участі ОСОБА_2 у вихованні і спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- побачення щовівторка із 15-00 год. до 20-00 год., без присутності матері дитини, з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання/перебування;

- побачення щоп`ятниці з 19-00 год. до 21-00 год. суботи, без присутності матері дитини, з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання/перебування;

- побачення один раз на місяць з 19-00 год. п`ятниці до 20-00 год. неділі, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини (для спільного проведення часу чи поїздки до бабусі у село за бажанням дитини), з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання/перебування;

- побачення під час осінніх зимових та весняних канікул з 19-00 год. п`ятниці до 19-00 год. понеділка з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- під час літніх канікул побачення першого тижня червня, липня та серпня з 09-00 год. понеділка до 09-00 год. наступного понеділка з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- день народження дитини, планувати та проводити за спільної участі її батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення районного суду мотивоване тим, що права батьків на участь у вихованні дитини є рівними. Для забезпечення найкращих інтересів дитини та створення умов, за яких батько, який проживає окремо, зможе виконувати свої обов`язки з виховання й реалізувати право на особисте спілкування з донькою, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу його участі в цьому процесі.

Позивачка ОСОБА_1 не погодилася із таким рішенням районного суду та оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким її позов задовольнити та визначити запропонований нею графік побачення батька з дитиною.

Звертає увагу, що районний суд, встановлюючи побачення батька з донькою, проігнорував ту обставину, що побачення малолітньої дитини з батьком повинні проводитися за згодою дитини та з урахуванням її інтересів, що є прямим порушенням її прав, передбачених законодавством України.

Доводить, що рішення органу опіки №95 від 18.01.2023, яке прийнято судом в основу визначеного порядку участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, порушує баланс інтересів та прав дитини, без врахування інтересів останньої.

Зазначає, що районним судом не враховано висновок експерта щодо психологічного стану дитини та негативного впливу насильницьких дій батька до дитини та матері, про які вона надала докази, зокрема, численні звернення до органів поліції, Органів опіки та піклування Кременчуцької міської ради та Семенівської селищної ради щодо домашнього насильства ОСОБА_2 .

Вважає, що, приймаючи у позапроцесуальному порядку позовну заяву ОСОБА_2 , районним судом фактично позбавлено права позивача та його представника на надання пояснень та заперечень щодо правомірності прийняття його позову та строків його прийняття.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.09.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 16.09.2024.

26.09.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Зазначає, що позивачем жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 за допомогою державного виконавця може примусово змусити дитину та ОСОБА_1 на побачення без їх волі та всупереч інтересам дитини, ігноруючи її волю, не надано. Натомість останній неодноразово наголошував про те, що хоче спілкуватися та приймати участь у житті доньки ОСОБА_3 .

Також вважає, що ОСОБА_1 не навила жодних обґрунтованих доводів ні під час розгляду справи, ні в апеляційній скарзі про можливий негативний вплив батька на їх спільну доньку. Тоді як він до вказаного питання відноситься з розумінням та із врахуванням психоемоційного стану дитини, яка безумовно потребує участі у вихованні з боку батька.

Заперечує доводи апеляційної скарги щодо порушення районним судом норм процесуального права в частині прийняття його позову, оскільки під час проведення засідання представник позивача - адвокат Остахов П.В. був присутній та йому було відомо про прийняття позовної заяви, проте ніяких заперечень представником не було надано.

У суді апеляційної інстанції представник позивачки адвокат Остахов П.В. повністю підтримав доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні.

ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбу, в якому у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . /а.с.22, 23 т.1/

Малолітня дочка сторін проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.25 т.1/

Судовим наказом Семенівського районного суду Полтавської області від 16.10.2023 у справі №547/899/23 із ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.15 т.1/

Відповідно до характеристики на ОСОБА_1 , наданої стоматологією «Ozeransky» від 24.10.2023 позивачка із 01.07.2020 працює на посаді асистента стоматології. Зарекомендувала себе як відповідальний та чесний працівник, з високим рівнем професійних знань та навичок, особливо відзначена у приємному спілкуванні з пацієнтами та колегами. Дисциплінарних попереджень не зафіксовано./а.с.24 т.1/

Згідно із довідкою №01-49/404 від 25.10.2023, виданою Кременчуцькою гімназією №19 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 дійсно навчається в 2-В класі цієї гімназії./а.с.26 т.1/

Відповідно до характеристики, наданої Кременчуцькою гімназією №19 від 29.11.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається з 1 класу у цій гімназії. Зарекомендувала себе як активна, доброзичлива, врівноважена учениця. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Конфліктів з однокласниками та вчителями школи не мала. Мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 брали участь у навчанні та вихованні дитини./а.с.28 т.1/

04.12.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заяву про встановлення ОСОБА_2 побачення з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою взяття участі у її вихованні та спілкуванні з нею./а.с.66 т.1/

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за №95 від 18.01.2024 ОСОБА_2 установлено для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі:

- побачення щовівторка з 15-00 год. до 20-00 год., без присутності матері дитини, з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання перебування;

- побачення щоп`ятниці з 19-00 год. до 21-00 год. суботи, без присутності матері дитини, з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання перебування;

- побачення один раз на місяць з 19-00 год. п`ятниці до 20-00 год. неділі, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини (для спільного проведення часу чи поїздки до бабусі у село за бажанням дитини), з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання перебування;

- побачення під час осінніх зимових та весняних канікул з 19-00 год. п`ятниці до 19-00 год. понеділка з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) та з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- під час літніх канікул побачення першого тижня червня, липня та серпня з 09-00 год. понеділка до 09-00 год. наступного понеділка з урахуванням режиму дня дитини (відвідування спортивних секцій, гуртків, індивідуальних занять) з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання;

- день народження дитини, планувати та проводити за спільної участі її батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- до 05.01.2024 побачення ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинні відбуватися у присутності матері дитини, ОСОБА_1 , щосуботи та щонеділі з 12-00 год. до 17-00 год. у громадських місцях, дитячих центрах, культурно-освітніх закладах./а.с.14 т.1/

За змістом довідки, виданої Глобинським ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.02.2024 №11006/24.2-31, заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_2 станом на 20.02.2024 - відсутня./а.с.68 т.1/

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , наданих інспектору СПДН ВП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Ругіній А.В., 09.02.2024, прийшов за місцем мешкання своєї дружини ОСОБА_1 , оскільки хотів відвідати та взяти їх спільну доньку ОСОБА_3 , але остання була відсутня за місцем проживання, повідомити місце перебування дитини відмовилась. Мати дитини дозволяє йому бачитися з дитиною тільки в її присутності./а.с.69 т.1/

За змістом протоколу від 16.02.2024, складеного інспектором БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області, прийнято від ОСОБА_2 заяву про кримінальне правопорушення, а саме, що 16.02.2024 о 20.00. він прийшов за адресою: АДРЕСА_1 , за своєю дочкою ОСОБА_3 , 2016 р.н. Однак колишня дружина повідомила про оскарження нею рішення органу опіки та піклування і дитина залишається з нею./а.с.69-70 т.1/

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного Службою у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.11.2023, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання задовільні, для малолітньої ОСОБА_3 передбачено окреме місце для сну. Зі слів ОСОБА_2 мати доньки ОСОБА_1 вчиняє йому перешкоди у спілкуванні з дитиною./а.с.106 т.1/

17.11.2023 Кременчуцький міський центр соціальних служб повідомив листом №03.1-07/2532 повідомив Службу у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що складних життєвих обставин в родині ОСОБА_4 не виявлено, дана сім`я не рекомендована на облік. За результатами здійсненої оцінки потреб ОСОБА_2 з`ясовано, що батько здатний виконувати обов`язки щодо виховання дитини та догляду за нею./а.с.107 т.1/

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , районний суд виходив із того, що її позов по своїй суті спрямований на захист власних інтересів, а не на захист інтересів малолітньої дочки. Позивачка не навела жодних обґрунтованих доводів про можливий негативний вплив батька у рамках виконання рішення органу опіки та піклування. Оскаржуваним рішенням чітко визначено, що зустрічі повинні відбуватися з обов`язковим поверненням дитини до місця проживання/відвідування, із урахуванням батьком режиму дитини, її стану здоров`я, особливостей відносин, зокрема, конфліктних відносин між батьками.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини та визначенні способу участі батька у вихованні дитини, районний суд дійшов висновку, що батько до вказаного питання відноситься з розумінням та враховує психоемоційний стан дитини, а донька безумовно потребує батька та особистих зустрічей із ним, враховуючи її вік. При цьому судом першої інстанції враховано думку дитини, яка при спілкуванні з психологом висловилася про бажання спілкуватися з батьком; вік дитини, її індивідуальності, створення безпечних умов для проживання.

Враховуючи принцип рівності прав та обов`язків матері та батька щодо дітей, для забезпечення найкращих інтересів дитини, з метою створення умов для виконання батьком, який проживає окремо, обов`язку по вихованню дитини та здійснення його права на особисте спілкування з донькою, районний суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини згідно висновку органу опіки від 18.01.2024 №95.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

У пунктах першому, другому статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою ВерховноїРади Українивід 27лютого 1991року №89-XII (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява №31111/04, ЄСПЛ зазначав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року у справі «Johansen v. Norway»).

Стосовно правомірності рішення органу опіки і піклування від 18.01.2024 №95 «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою гр. ОСОБА_2 », колегія суддів ураховує наступне.

Положеннями частин першої-третьої 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частини першої статті 158СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини визначений Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, який затверджений Постановою КабінетуМіністрів Українивід 24.09.2008№866 (далі - Порядок).

Пунктом 73 Порядку визначено, що у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов`язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи відповідач у справі як орган опіки та піклування виконав надані йому повноваження згідно зі статтею 158СК України та пункту 73 Порядку, видавши рішення №95 від 18.01.2024, яким визначив спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до встановленого графіку.

Із встановленого районним судом графіку побачень батька з малолітньою дочкою убачається, що такими є: кілька часові побачення два рази на тиждень (побачення щовівторка з 15.00 д 20.00 та щоп`ятниці з 19.00 до 21.00 суботи); дві доби вихідних один раз на місяць та дві доби під час осінніх та весняних канікул (з 19.00 п`ятниці до 20.00. неділі); та по одному тижню щомісяця під час літніх канікул. При цьому всі ці побачення мають відбуватися з урахуванням режиму дитини та обов`язком супроводом батьком дитини до місця її перебування (проживання), а побачення дві доби у вихідні за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, як і проведення днів народження дитини за спільної участі батьків.

Викладене вказує на те, що оскаржуваним рішенням дотримано належного балансу сторін з урахуванням якнайкращих інтересів дитини і доводів на спростування викладеного апеляційна скарга не містить. Фактично, такі твердження зводяться до незгоди позивачки із визначеним способом участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою та бажанням матері бути присутньою при таких зустрічах.

Протеза наявності встановлених неприязних стосунків між колишнім подружжям, батьками дитини, така присутність матері є недоцільною, оскільки сприятиме створенню конфліктних ситуацій та обмежуватиме права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування.

Посилання позивачки у доводах апеляційної скарги на наявність обставин, за яких їх дочка не могла би спілкуватись з батьком за її відсутності і, що такі побачення можуть негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, колегія суддів відхиляє з підстав їх недоведеності належними та допустимими доказами у відповідності до статей 77, 78 ЦПК України.

Наданий позивачем психологічний висновок практикуючого психолога ОСОБА_5 наведеним вимогам процесуального закону не відповідає. По-перше, такий документ складається із копій окремих непронумерованих аркушів, якість яких не дозволяє встановити їх повний зміст. По-друге, такий психологічний висновок не є висновком експерта у розумінні статті 102 ЦПК України та, серед іншого, не містить відомостей про попередження та про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При цьому апеляційний суд, з огляду на наявні у справі докази на підтвердження психоемоційного стану дитини та висновок органу опіки та пікдування, враховує, що малолітня дитина не заперечує проти спілкування з батьком. Відтак, посилання позивачки на зазначені обставини без надання належних доказів та за відсутності протипоказань у спілкуванні батька та дочки є безпідставними, а її посилання на численні звернення до органів поліції підтверджують виключно наявність між колишнім подружжям вкрай неприязних стосунків, що не може обмежувати право батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися із метою підтримки сталих стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що районний суд, встановлюючи побачення батька з донькою, проігнорував ту обставину, що побачення малолітньої дитини з батьком повинні проводитися за згодою дитини, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 171СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору, зокрема, щодо її місця проживання.

Наведене право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, у дитини з`являється з досягненням віку десяти років, що відповідає сталій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справі №638/4539/22 від 07.02.2024.

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент прийняття оскаржуваного рішення не досягла віку десяти років, а тому для посадових осіб органу опіки та піклування її думка не є вирішальною, а посилання позивачки на відсутність згоди дочки на побачення з батьком є передчасними.

При цьому колегія суддів ураховує, що вплив батьків на дитину шляхом формування негативного образу батька чи матері в її очах може вплинути на їх безпосередній контакт із дитиною, що є неприпустимим у відносинах «батьки-діти» та жодним чином не відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.

Створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №663/724/19 від 12.01.2022.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги позивача, що районний суд у позапроцесуальному порядку прийняв позовну заяву третьої особи ОСОБА_2 , колегія суддів ураховує наступне.

Згідно із частинами першою, третьою статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованій у справі №757/39693/20 від 15.09.2021, №462/4724/20 від 02.02.2022, у справі за позовом одного з батьків про визнання незаконним рішення органу опіки та піклування про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні того з батьків, хто проживає окремо від неї, належними відповідачами є: особа, рішення якої стосується (той з батьків, для якого визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні) та орган опіки та піклування, рішення якого оскаржується.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №523/9076/16-ц від 17.04.2018).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Колегія суддів враховує, що позивачка, диспозитивно розпорядившись належними їй процесуальними правами, визначила процесуальний статус ОСОБА_2 , для якого визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що є відмінним від процесуального становища відповідача. Відтак, останній правомірно, керуючись вимогами статті 52 ЦПК України вступив у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд першої інстанції постановив відповідну ухвалу.

Доводи апеляційної скарги, що тим самим районний суд фактично позбавив сторону позивача надати пояснення та заперечення щодо правомірності прийняття такого позову та строків його прийняття, спростовуються наявними у справі доказами. Тоді як за правилами частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стосовно усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання, колегія суддів ураховує наступне.

Відповідно до статті 1Закону України«Про охоронудитинства» контакт з дитиною є реалізацією матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно зі статтею 15Закону України«Про охоронудитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другою статті 159СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Отже, системний аналіз наведених міжнародних правових норм, які є обов`язковими для застосування, та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

У частинах першій-третій статті 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібраніу справідокази танадаючи їмвідповідну правовуоцінку,колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що право батька на спілкування з дитиною є незаперечним, а спілкування малолітньої дочки з батьком відповідає її інтересам. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою дочкою, чи обставин, які б свідчили, що таке спілкування перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, оцінив докази в сукупності та в цілому, врахував інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, поведінку батька та його активне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою. Такі висновки районного суду узгоджуються із закріпленим у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принципом рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, та встановив такий спосіб участі позивача у вихованні малолітньої дочки та спілкування з нею, який з урахуванням віку дитини передбачає дотримання розпорядку дня, стану її здоров`я та інтересів.

Доводи апеляційної скарги позивача правильність таких висновків не спростовують, оскільки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення районного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 375, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.11.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак