Ухвала

від 15.11.2024 по справі 596/1897/24

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"15" листопада 2024 р. Справа № 596/1897/24

Провадження № 2/596/579/2024

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши позовну заяву керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарство «Ліси України» до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації речових прав, вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) Мацун М.І., третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарство «Ліси України» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації речових прав, вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки та просить:

-усунути перешкоди Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622) у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду, шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6121680400:02:001:0214 площею 0,2178 га. від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тернопільської обласної державної адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622);

- усунути перешкоди Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622) у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6121680400:02:001:0214 площею 0,2178 га. в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень;

-усунути перешкоди Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622) у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та припинити право власності (згідно даних у реєстрах за ОСОБА_3 - РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 6121680400:02:001:0214 площею 0,2178 га., та стягнути судові витрати по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 року справу № 596/1897/24 розподілено для розгляду судді Лисюк І.О..

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України).

За правилами ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам зазначеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також у відповідності до вимог ч. ч. 2, 4 та 5ст. 95 ЦПК України, докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченої в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перевіривши позовну заяву та додані матеріали, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст.6 ЗУ "Просудовий збір"у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог майнового і немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пп.1,2, п.1, ч.2 ст.4 Закону України«Про судовийзбір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5відсотка цінипозову,але неменше 1розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібі небільше 350розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб;за подпннядо судупозовної заявинемайнового характеру, якаподана юридичною особоюабо фізичноюособою підприємцем сплачуєтьсясудовий збір в 1розмірі прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб. (Один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік становить 3028 грн..)

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Згідно з пунктами 1, 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) вказано, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. […] Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога прокурора до власника (спадкоємця) усунунення перешкод Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду, шляхом повернення земельної ділянки від ОСОБА_2 на користь Тернопільської обласної державної адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації.

При цьому, як вбачається із змісту позову, право власності на земельну ділянку оспорюється, і даний спір пов`язаний з підтвердженням права на земельну ділянку. Тобто зазначена вимога носить майновий характер.

Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам,не нижче його балансової вартості.

Як випливає зі змісту прохальної частини позовної заяви позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6121680400:02:001:0214 площею 0,2178 га від ОСОБА_2 на користь Тернопільської обласної державної адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, тобто вимогою майнового характеру щодо спірної земельної ділянки. (судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна, відповідно до частини першоїстатті 176 ЦПК України), та дві вимоги немайнового характеру: усунення перешкод Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622) у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6121680400:02:001:0214 площею 0,2178 га. в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; усунення перешкоди Тернопільській обласній державній адміністрації, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та припинити право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6121680400:02:001:0214 площею 0,2178 га..

В позовній заяві зазначається, що прокурор поніс витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084 грн за 3 позовні вимоги немайнового характеру (а.с. 25 позову).

При подачі позову до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №2047 від 05.11.2024 року про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн., та платіжну інструкцію №2048 від 05.11.2024 року про сплату судового збору в розмірі 8 478,40 грн., однак розмір такої сплати не обґрунтовано.

Водночас, оскільки позовна заява не містить відомостей про вартість спірного майна (земельної ділянки з кадастровим номером 6121680400:02:001:0214 площею 0,2178 га.), позивач має зазначити ціну позову та відповідно обґрунтувати розмір сплаченого судового збору за позовну вимогу майнового характеру (виходячи з 1,5 відсотка ціни позову, вартості спірного майна) та позовні вимоги немайнового характеру.

Враховуючи відсутність обґрунтування розміру сплаченого стороною позивача судового збору, а також відомостей про вартість спірного майна, що унеможливлює перевірку судом розміру сплаченого судового збору, позивачу необхідно надати суду інформацію про ціну позову вимог майнового характеру, самостійно визначити розмір судового збору за подання позовної заяви, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його у розмірі встановленому Законом розмірі з урахуванням вартості майна.

Таким чином, оскільки позовна заява містить ряд недоліків, то суддя відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарство «Ліси України» до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації речових прав, вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити керівнику Чортківської окружної прокуратури, що в разі не усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК