Рішення

від 25.10.2024 по справі 521/7201/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/7201/23

Номер провадження № 2/521/397/24

25.10.24 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

за участю секретаря судового засідання Куліш П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Біла Т.В. з позовом до Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просить суд поновити строк звернення до суду із позовною заявою про скасування наказу Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2022р. за № 5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 , стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2023 в розмірі 13400,00 грн., заробітну плату в розмірі 33500 грн., витрати на правничу допомогу адвоката, що визначені в заяві про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката, заробітну плату за один місяць.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він до повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну працював сторожем в Херсонському закладі дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради.

В період окупації міста Херсона виконував свої обов`язки відповідно до посадової інструкції. З серпня 2022 року по 30.12.2022 не отримував заробітної плати.

30.12.2022р. у мобільному додатку «Вайбер» отримав наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 за № 5 «Про призупинення дії трудових відносин», що підписаний виконуючою обов`язки директора закладу ОСОБА_2 .

Зазначеним наказом між Херсонським закладом дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради та позивачем призупиненні трудові відносини з 30.12.2022 до прийняття рішення про скасування призупинення трудового договору до припинення чи скасування воєнного стану.

Вважає наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 за №5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення із нею трудових відносин незаконним.

Так, причиною для призупинення закладом з позивачем трудових відносин у наказі визначено «у зв`язку із здійсненням пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритим схилянням працівників закладу до роботи на окупаційну владу, встановленню та підтриманню окупаційного режиму».

Зазначає, що на початку липня 2022 року директор закладу ОСОБА_3 скликала виробничу нараду, на якій в присутності колективу після спільного обговорення ситуації, що склалася, було прийнято рішення відкрити дитячий садок для дітей працівників комунальних служб, медичних працівників, незахищених верств населення, які залишились в окупованому Херсоні. На цій нараді директор повідомила, що їй погрожували представники окупаційної влади, її життю та здоров`ю загрожує небезпека, якщо ЗДО №23 не буде працювати. Колективом було прийнято рішення бути разом, підтримувати один одного і зберегти майно закладу від пограбування, про що зазначено було у відповідному Протоколі.

Протоколи та книги нарад були винесені вихователем-методистом закладу Корчак Ліною Всеволодівною. Єдиною умовою, за якою колектив та керівництво домовилось працювати було відсутність пропаганди, прапорів та символіки країни-агресора.

Також зазначає, що важливо є те, що під час окупації вихователі працювали за українськими державними стандартами дошкільної освіти та освітній процес проводився українською мовою, чим працівники постійно наражали себе на небезпеку, але стійко витримали той тиск, який здійснювали військові російської федерації, що «охороняли» заклад, який виражався у вимозі спілкуватись російською мовою.

Заклад відкрився 1 вересня 2022 року.

Позивач виконував свої обов`язки по охороні закладу.

В порушення вимог закону Управлінням освіти Херсонської міської ради позивачу не виплачується заробітна плата з серпня 2022 року. Підставою для невиплати заробітної плати позивачу відповідач зазначає наказ виконуючої обов`язки директора Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради Синько О.В. від 28.10.2022 №1 «Про визнання відсутності з нез`ясованих причин».

Середній заробіток за час вимушеного прогулу розрахував відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р.

Відповідно розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводив виходячи з мінімальної заробітної плати в розмірі 6700,00 грн. на місяць. Розрахунковий період: січень та лютий 2023 року. Середній заробіток за час вимушеного прогулу: 2 міс*6700,00 грн. =13400,00 грн.

Заробітна плата позивачу не виплачувалась з серпня 2022 по 30.12.2022, відповідно до стягненню підлягає сума в розмірі 33500 грн. (6700,00 грн. *5міс).

Відповідні обставини слугували підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилась, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги просить задовольнити.

Позивачем до суду подавалось заява про збільшення позовних вимог в частині збільшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13400,00 грн. до 60300 грн., оскільки період вимушеного прогулу збільшився у зв`язку із розглядом справи.

Також, позивачем до суду подано заяву про відмову від вимоги, що визначена в позові під номером 8, а саме: «Покласти на виконуючу обов`язки завідуючої Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради ОСОБА_2 обов`язок покрити матеріальну шкоду в розмірі, що буде стягнута з Управління освіти Херсонської міської ради, заподіяну Управлінню освіти Херсонської міської ради незаконним призупиненням трудових відносин з позивачем.».

В.о. Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради Синько О.В. в судове засідання не з`явились, надала суду відзив з додатками.

До суду представником позивача подано відповідь Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 06.05.2024 на запит на публічну інформації ОСОБА_4 від 01.05.2024 про працівників, які отримують зазначеного закладу, які отримують заробітну плату з 01.01.2023.

відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини та визначає механізм захисту трудових прав працівників є Кодекс законів про працю України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну працював сторожем в Херсонському закладі дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради. В період окупації міста Херсона виконував свої обов`язки відповідно до посадової інструкції.

З серпня 2022 року по 30.12.2022р. не отримував заробітної плати.

При цьому, як зазначає позивач у своєму позові та не спростовано відповідачем ОСОБА_1 у мобільному додатку «Вайбер» отримав наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2022р. за № 5 «Про призупинення дії трудових відносин», що підписаний виконуючою обов`язки директора закладу ОСОБА_2 .

Зі змісту вищезазначеного наказу вбачається, що призупинено трудові відносини між Херсонським закладом дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради та ОСОБА_1 з 30.12.2022р. до прийняття рішення про скасування призупинення трудового договору.

Підставою призупинення дії трудових відносин з позивачем відбулося у зв`язку із здійсненням пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритим схилянням працівників закладу до роботи на окупаційну владу, встановленню та підтриманню окупаційного режиму.

Відповідачем до суду надано наказ №6 від 10.01.2023 «Про внесення доповнень до наказу від 30.12.2022р. № 5, яким внесено доповнення та роз`яснення до наказу від 30.12.2022р. № 5 «Про призупинення трудових відносин», а саме викладено в такій редакції: «У зв`язку з тимчасовою відсутністю можливості Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради забезпечувати деяких працівників роботою і тимчасове припинення ними виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором».

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 43 Конституції України - кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07 листопада 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Згідно з Указом Президента№ 58/2023 від 06 лютого 2023 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2022 року строком на 90 діб.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.

Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Статтею 1 Закону України від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із пунктом 2 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». З огляду на вищевикладене положення Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Таким чином, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», таке право роботодавця настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її.

До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.

Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.

Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо. Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

Вказана норма передбачає призупинення дії трудового договору не само по собі - у зв`язку з військовою агресією проти України, а лише за умови виключення можливість надання та виконання роботи. Тому у наказі має зазначатися інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду викладеним у постановах: від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22, від 18.10.2023 р. у справі № 303/7508/22, від 31.01.2024 у справі № 161/8196/22, від 07.02.2024 р. у справі № 521/9115/22.

Однак, у наказі не вказано про виключення можливості надання та виконання роботи працівником.

Херсонський заклад дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради та Управління освіти Херсонської міської ради не надали суду належних доказів, які доводять неможливість забезпечити позивача роботою: наказів, розпоряджень, посадової інструкції позивача, документів про трудовий розпорядок, обсяг виконуваної позивачем роботи напередодні видання оспорюваного наказу тощо.

В свою чергу представником позивача надано доказ, а саме відповідь Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 06.05.2024, яким повідомлено, що в період з 01.01.2023 по теперішній час в закладі працювали працівники та отримували заробітну плату, що спростовує твердження відповідача про неможливість надати позивачеві роботу в зазначений період. Таке формулювання підстав призупинення трудових відносин як «відсутністю можливості Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради забезпечувати деяких працівників роботою» не може бути визнаний судом законним, оскільки Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» як спеціальний акт законодавства не передбачає вибірковості серед працівників, з якими роботодавець має намір призупинити трудові правовідносини, а передбачає неможливість надання роботи всім працівникам у зв`язку зі збройною агресією проти України.

У разі відсутності роботи для деяких працівників трудове законодавство передбачає інші механізми такі як скорочення штату або працівників, простій тощо із відповідними гарантіями для працівників.

Крім того слід зазначити, що для призупинення закладом з ОСОБА_1 трудових відносин у наказі визначено «у зв`язку із здійсненням пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритим схилянням працівників закладу до роботи на окупаційну владу, встановленню та підтриманню окупаційного режиму».

В даному випадку відповідна підстава є незаконною, оскільки порушує презумпцію невинуватості і таке формулювання фактично є звинуваченням позивача у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України, диспозиція якої визначає протиправні дії громадянина України, а саме здійснення пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Частиною 1 статті 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Матеріали справи не містять жодного доказу, що позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, так і не містить інформації про оголошення підозри у вчиненні такого правопорушення. Крім того, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 не бажає працювати та знаходиться за межами м. Херсона матеріали справи не містять.

Управління освіти Херсонської міської ради, ні будь-який уповноважений орган влади не дали працівникам освіти, жодних чітких вказівок або рекомендацій, як діяти у випадку погроз працівникам закладів освіти з боку окупаційної влади, не визначили порядок дій щодо охорони майна закладу, дій у випадку загрози знищення та/або крадіжці цього майна.

Листом на адвокатський запит щодо ОСОБА_1 Управлінням освіти Херсонської міської ради повідомлено, що приймаючи рішення про призупинення трудових відносин було застосовано рекомендації, викладені у листі Міністерства освіти і науки України №1/9807-22 від 26.08.2022 року, яким рекомендовано призупиняти дію трудового договору з педагогічними працівниками, з якими повністю відсутній зв`язок або є обґрунтована підозра щодо їх співпраці з окупантами, відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Суд зазначає, що листи або будь-які роз`яснення Міністерств або відомств не є нормативно-правовими актами та необов`язкові до виконання будь-якими юридичними або фізичними особами, оскільки містять суто рекомендаційний характер, зокрема при вирішенні питання щодо спірних трудових відносин, а тим більше за такої підстави як колабораційна діяльність.

Крім того, Управління освіти стверджувало, що відповідно до отриманої інформації управлінням освіти Херсонської міської ради встановлено, що у зв`язку з численними повідомленнями щодо співпраці з окупантами більшості колективу та попереднього керівника Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, зі здійсненням ними пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритою працею на окупаційну владу та отриманням від них заробітної плати, підтриманню окупаційного режиму, було прийнято рішення призупинити дію трудових відносин з ними.

Суд зазначає, що посада сторожа не відноситься до педагогічної діяльності.

Відповідачем до суду надані докази, які на його думку, підтверджують законність призупинення трудових відносин із позивачем з підстав зазначених в оскаржуваному наказі.

Суд, дослідивши надані докази, ставиться до них критично та вважає, що такі докази не можуть бути прийняті враховуючи зазначене нижче.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно із частиною 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 цієї статті).

В наданих відповідачем доказах відсутні будь-які свідчення або інформація, яка б беззаперечно підтверджувала протиправну діяльність позивача в період окупації м. Херсона та закладу освіти, в якому він працювала, здійснення ним пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритим схилянням працівників закладу до роботи на окупаційну владу, встановленню та підтриманню окупаційного режиму.

Невідоме походження наданих копій документів дає можливість суду дійти висновку про недопустимість таких доказів.

Лист СБУ від 03.04.2023 за вих. №71/22/1/176-662 не містить інформації про позивача як учасника зазначеного в цьому листі кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради від 30.12.2022р. № 5 «Про призупинення дії трудових відносин» із внесеними доповненнями наказом №6 від 10.01.2023 «Про внесення доповнень до наказу від 30.12.2022р. № 5, що стосується ОСОБА_1 , суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором; роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону Управлінням освіти Херсонської міської ради позивачеві не виплачувалась заробітна плата з серпня 2022 року.

Підставою для невиплати заробітної плати позивачці відповідач зазначає наказ виконуючої обов`язки директора Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради Синько О.В. від 28.10.2022 року №1 «Про визнання відсутності з нез`ясованих причин», що зазначено у листі Управління юстиції Херсонської міської ради.

При вивчені зазначеного наказу суд дійшов висновку, що такий наказ не може бути підставою для невиплати заробітної плати, цим наказом не можуть встановлюватись певні факти, які тягнуть за собою юридичні наслідки.

Розділ III (Особливі вимоги до складання деяких видів документів) Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України № 676 від 25.06.2018 року, визначає наказ як розпорядчий документ, який видає керівник закладу на правах єдиноначальності та в межах своє компетенції, обов`язковий для виконання підлеглими.

Накази видаються з основної діяльності, адміністративно-господарських, кадрових питань закладу, а також руху учнів.

Із тексту вище зазначеного Наказу від 28.10.2022 № l «Про визнання відсутності з нез`ясованих причин» суд вбачає, що цей документ встановлює певні факти та не видавався з метою організації основної діяльності, адміністративно-господарських функцій або з кадрових питань.

Суд вважає, що до даних правовідносин можливо застосувати Інструкцію з діловодства у закладах загальної середньої освіти для визначення терміну «НАКАЗ», оскільки Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних закладах, яка затверджена Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1059 від 01.10.2012 року, не визначає такого терміну.

Також, його не можна вважати наказом з кадрових питань, оскільки його форма не відповідає вимогам пункту 2.27 (Складення деяких видів документів. Накази) Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1059 від 01.10.2012.

Зазначеним пунктом встановлено, що текст наказу з питань основної діяльності закладу (преамбули) і розпорядчої та з адміністративно-господарських питань складається з двох частин - констатуючої (преамбули) і розпорядчої. У констатуючій частині зазначаються підстава, обґрунтування або мета видання наказу. Наказ від 28.10.2022 року № 1 «Про визнання відсутності з нез`ясованих причин» взагалі не містить констатуючої частини, що може також свідчити про його незаконність.

Таким чином, суд доходить висновку про законність вимог позивач про стягнення заробітної плати за період з серпня 2022 року по 30.12.2022 в розмірі 33500 грн.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

Вказане також узгоджується з пунктом 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року по справі №755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати бо є заробітною платою. Отже, спір щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не зі своєї вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 4 пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до абзацу 7 цього пункту якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

У відповідних листах Управління освіти Херсонської міської ради, міститься інформація, що заробітна плата ОСОБА_1 станом на 01.07.2022р. складає 1 ставку (посадовий оклад) 3153,00 грн.

Як вбачається з довідки Управління освіти Херсонської міської ради від 14.02.2023 року за вих. № 47/08-11 розрахункових період 4 місяці, що передує місяцю призупинення трудових відносин, відсутній, відповідно для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу мають застосовуватись положення абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Згідно абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 р., мінімальну заробітну плату встановлено в розмірі 6700,00 грн.

Відповідно розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у 2023 році необхідно проводити виходячи мінімальної заробітної плати в розмірі 6700,00 грн. на місяць.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що як позивач так і представник позивача здійснювали свої процесуальні обов`язки вчасно, дій, які б свідчили про намір затягнути процес розгляду справи, не вчиняли, відповідно вина позивача у тривалому розгляді справи (понад рік) відсутня, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу має розраховуватись з часу винесення наказу про призупинення трудових відносин по день ухвалення рішення у цій справі.

Період призупинення дії трудового договору (з 01.01.2023 по 25.10.2024) складає 475 робочих днів. Отже, середній заробіток за розрахунковий період становить: 400 * 304,5 грн = 144637,5 грн.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання

рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд, з урахуванням воєнного стану в країні та постійних обстрілів м. Херсон, в якому проживає позивач, поновлює позивачу строк звернення до суду із позовною заявою про скасування наказу про призупинення трудових відносин.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 6 цієї статті розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу.

Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 141 цього Закону розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивачем до суду надано Договір про надання правничої допомоги №08-пд/2023 від 13.02.2023, Додаток №1 до Договору, яким визначено вартість послуг адвоката, звіт №1 від 11.03.2023, в якому адвокатом визначено перелік наданих послуг та їх вартість. Зазначений звіт підписано та погоджено сторонами. Загальна вартість послуг відповідно до звіту №1 складає 8800,00 грн.

В зазначеному договорі №08-пд/2023 сторони (Клієнт та Адвокат) домовились, що у разі надання правничої допомоги в суді, оплата послуг адвоката проводиться протягом 10-х банківських днів після набрання судовим рішенням законної сили в незалежності від результатів розгляду справи (п. 4.3. Договору).

Таким чином, сторони домовились, що фактична оплата послуг має відбутись після набрання судовим рішенням законної сили.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначене також узгоджується з правовими висновками, наведеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 липня 2020 року у справі № 909/452/19, від 17 серпня 2020 року у справі № 925/1067/19, від 19 серпня 2020 року у справі № 910/6029/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 904/4387/19 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Звіт №1 від 11.03.2023 та заява про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката направлялись представником позивача сторонам по справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та поштовими накладними. Відповідачі не скористались своїм правом на подання клопотань про зменшення таких витрат, належних та допустимих доказів неспівміроності до суду не надано.

В свою чергу суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 8800,00 грн. є співмірними зі складністю справи, позовна заява викладена на 10 сторінках, чітко та послідовно викладені обставини справи як підстави позову, наявні посилання на докази, що підтверджували всі обставини, наявні посилання на відповідні норми закону як правові підстави позову, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, заява про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката містить посилання на правові висновки Верховного Суду, адвокатом направлялись адвокатські запити в інтересах позивача та інформація отримана за цими запитами долучена до матеріалів справи як доказ.

Аналіз документів та консультація до складання позову не можуть охоплюватись послугою по складанню таких заяв по суті справи, оскільки їх складання це окрема послуга, на яку адвокат витрачає час на технічне її виготовлення (друк), формування правової позиції, обмірковування структури позову, логічного викладення обставин та заперечень із посиланням на норми закону та судову практику (за наявності), а тому вартість такої послуги має бути стягнена з відповідача окремо від інших послуг.

Отже, позивачем доведено належними та допустимими доказами розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, що має бути сплачена позивачем адвокатові за надані послуги при оскарженні наказу про призупинення трудових відносин та стягнення заробітної плати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак матеріали справи не містять клопотання відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, в постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №215/1191/17, від 02.09.2020 у справі №329/766/18, від 09.12.2020 у справі №759/19492/18, від 15.06.2021 у справі №159/5837/19.

Щодо гонорару успіху адвоката за позитивне для клієнта судове рішення необхідне зауважити наступне.

Відповідно до п. 4.4. Договору №08-пд/2023 сторони можуть домовитись про сплату Адвокатові гонорару успіху при позитивному для Клієнта вирішенні спору, розмір та порядок сплати якого визначається додатковою угодою.

Додатковою угодою №1 від 13.02.2023 до Договору №08-пд/2023 Сторони визначили, що Клієнт сплачує Адвокатові гонорар в розмірі 10 000,00 грн. у разі отримання позитивного для клієнта судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, третя особа: виконуюча обов`язки директора Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради Олени Валеріївни Синько, про скасування наказу Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради №5 від 30.12.2022 «Про призупинення трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з Клієнтом, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу (п. 1 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди під терміном «позитивне для клієнта судове рішення» Сторони розуміють судове рішення, яке набрало законної сили, яким буде визнано незаконним та скасовано наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради №5 від 30.12.2022 «Про призупинення трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з Клієнтом, стягнуто заробітна плата та середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Таким чином, право адвоката на отримання гонорару в розмірі 10000,00 грн. за стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та обов`язок позивача сплатити такий гонорар, виникає тільки після прийняття відповідного судового рішення та набрання ним законної сили.

Оскільки, судом вимоги позивача задоволені відповідач має відшкодувати позивачеві додаткові витрати на адвоката в розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволено повністю, з Управління освіти Херсонської міської ради на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3220,80 грн. (за вимогу про скасування наказу про призупинення дії трудового договору, за вимогу про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 22 Бюджетного кодексу, ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", ст.ст. 134, 235, 237 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 10, 11, 76-83, 133, 137, 141, 246, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 430, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою про скасування наказу про призупинення трудових відносин.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Скасувати наказ Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 року за № 5 «Про призупинення дії трудових відносин» із внесеними доповненнями наказом №6 від 10.01.2023 «Про внесення доповнень до наказу від 30.12.2022р. № 5, в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 02146713) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за серпень 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 33500 (тридцять три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 02146713) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2023 по 25.10.2024 в розмірі 144637, 5 ( сто сорок чотири тисячі шістсот тридцять сім) гривень 50 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу та заробітна плата обраховані судом без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заробітної плати, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Рішення суду в частині поновлення дії трудового договору та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 02146713) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 18800 (вісімнадцять тисяч вісімсот грн.) 00 коп.

Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 02146713) на користь держави судовий збір у розмірі 3220,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлено 04.11.2024 року.

Головуючий суддя Д.Я. Роїк