Рішення

від 04.11.2024 по справі 511/2627/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2627/24

Номер провадження: 2/511/690/24

04 листопада 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання - Замковенко О.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Свої вимоги позивач мотивував тим, що в період з 2004 року по 2014 рік проживав однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час спільного проживання в них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Батьківство позивача було встановлено Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 28.09.2023 року по справі №511/1721/23. Весь час з моменту народження та до встановлення батьківства діти проживають із позивачем та його матір`ю ОСОБА_6 , та навчаються в Степанівському ОЗЗСО Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

Відповідачка з 2014 року виїхала з с. Степанівка Роздільнянського району Одеської області у невідомому напрямку і залишила дітей, у зв`язку з чим діти офіційно були влаштовані до матері позивача - ОСОБА_6 , так як у дітей навіть не було свідоцтв про народження. У зв`язку з тим, що відповідачка з 2014 року покинула дітей, керівник служби у справах дітей Лиманської об`єднаної територіальної громади І.Раду офіційно зверталась до Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області щодо встановлення місця перебування ОСОБА_2 . Однак, правоохоронні органи не змогли встановити місце перебування відповідачки ОСОБА_2 .

Після визнання позивача батьком дітей за рішенням суду, у зв`язку з тим, що відповідачка продовжувала ігнорувати батьківські обов`язки щодо утримання та спілкування з дітьми, позивач звернувся з відповідною заявою до служби у справах дітей Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області щодо розгляду питання про можливість позбавлення батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, в службі у справах дітей позивача повідомили, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав буде надано до суду після винесення судом ухвали про відкриття провадження за його позовом.

Позивач та служба у справах дітей Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області всіма можливими засобами намагались вжити заходів відносно ОСОБА_2 щодо зміни її поведінки по відношенню до дітей, однак позитивного результату це не дало. На даний час діти ростуть, потребують спілкування, виховання та утримання і тільки позивач турбується про них.

Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ухиляється як мати від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не виявляє інтересу до дітей та нехтує своїми обов`язками по їх вихованню, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Процесуальні дії у справі.

12.08.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

18.09.2024 року закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Позиції сторін у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розглянути справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник служби у справах дітей Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Раду І.Л. в судове засідання не прибула, надала заяву в якій просила справу розглянути без її участі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила та не подала відзив на позовну заяву у встановлені судом строки.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29.11.2023 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис N?3.

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 29.11.2023 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис N?4.

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 29.11.2023 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис N?5.

Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що відомості про батька були внесені відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 28.09.2023 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства відносно дітей, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення набрало законної сили 31.10.2023 року.

Згідно Наказів виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 02.01.2023 року було тимчасово влаштовано: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як дітей, які залишились без батьківського піклування в сім`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа начальника Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області В. Мішеченко від 21.02.2023 року за №67/1776, встановлено, що з 2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі слів сусідів та соціального працівника Степанівської ОТГ знаходиться за межами України, точного місця знаходження не відомо, тому опитати та будь яким іншим чином зв`язатись з останньою не надалось можливим.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 04.01.2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , вбачається, що житло складається з 3 житлових кімнат, умови проживання задовільні, в будинку зроблено ремонт, є меблі та побутова техніка, наявний запас продуктів харчування. Для дітей створено всі необхідні умови для їх повноцінного розвитку та виховання. У будинку наявні меблі, дитячий одяг та засоби особистої гігієни.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 21.06.2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , вбачається, що житло складається з 3 житлових кімнат, умови проживання задовільні, в будинку зроблено ремонт, є меблі та побутова техніка, наявний запас продуктів харчування. Для дітей створено всі необхідні умови для їх повноцінного розвитку та виховання.

Відповідно висновку експерта №67 судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтв про народження, виданих повторно відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено, що батьком дітей вказаний ОСОБА_1 .

Відповідно до Довідки виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 24.06.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживала без реєстрації з 2011 року по квітень 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Довідки виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 24.06.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 дійсно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Також, разом з ним проживають та знаходяться на його повному утриманні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Місце проживання матері дітей невідомо.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 17.06.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , вбачається, що житло складається з 3 житлових кімнат, умови проживання задовільні, в будинку зроблено ремонт, є меблі та побутова техніка, наявний запас продуктів харчування. Для дітей створено всі необхідні умови для їх повноцінного розвитку та виховання. Житло належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно характеристик від Степанівського опорного закладу загальної середньої освіти Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області складених на: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що вихованням учнів займається батько та бабуся. Мати учнів жодного разу не відвідувала заклад, не цікавилась результатами навчання синів, з класним керівником зв`язок не підтримує.

Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 11.07.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що Орган опіки та піклування Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно її неповнолітніх дітей.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 18.09.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , вбачається, що житло складається з 3 житлових кімнат, в будинку проведені комунікації. В будинку дотримані санітарно-гігієнічні норми, є необхідні меблі та побутова техніка. В наявності запас продуктів харчування, приготовлені їжа. Для виховання та розвитку дітей створені умови, діти мають ліжка, місця для навчання, шкільне приладдя, одяг та взуття.

Відповідно до протоколу бесіди від 18.09.2024 року з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що дитина взагалі про свою маму нічого не може розказати, тому що він її не пам`ятає. Він був маленьким коли мати пішла від них. Весь час ним піклувався батько. Дитині в родині дуже добре, всіх дуже любить. Дитина не бажає жити з рідною матір`ю, не заперечує проти позбавлення рідної матері батьківських прав.

Відповідно до протоколу бесіди від 18.09.2024 року з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що дитина розповіла про те, що свою рідну матір він не пам`ятає. В пам`яті дитини залишилось лише те, що він жив разом із татом, який працював та забезпечував всю родину. Дитина дуже любить свою родину та свого тата. Не має бажання жити із рідною матір`ю, не заперечує проти позбавлення рідної матері батьківських прав.

Відповідно до протоколу бесіди від 18.09.2024 року з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що дитина розповіла комісії про те, що свою матір погано пам`ятає. В пам`яті залишилось лише те, що він разом із сестрою та братами проживали разом із батьком та бабусею, які ними опікувались. Тато працював та забезпечував їх усім необхідним, купував їм смаколики та іграшки, дуже любить свого батька. Дитина не бажає жити із матір`ю. Проти позбавлення рідної матері батьківських прав не заперечує.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частина 8 статті 7 СК України визначає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Положення статті 150 СК України регламентують, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, тощо.

Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог п.2,3 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.

Положення частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 753/2025/19) в постанові від 06 травня 2020 року, зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі N 211/559/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому при вирішенні спору щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, судом мають враховуватися передусім інтереси дітей, які полягають зокрема в забезпеченні їх розвитку у стійкому середовищі.

Дослідивши фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, оцінивши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 686/16892/20), згідно якого позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 самоусунулася від виховання малолітніх дітей; не піклується про них, не проявляє заінтересованості до їх долі, не цікавиться їх станом здоров`я, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, матеріально не утримує, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання.

На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов`язками відносно виховання та утримання малолітніх дітей, що підтверджується матеріалами справи, та наразі змінити поведінку останньої у кращу сторону неможливо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Крім того, статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_2 нехтує потребами своїх дітей, порушує права дітей на належне батьківське виховання та систематично не виконує батьківські обов`язки, що в сукупністю зі мовчазною позицією відповідачки, є підставою для задоволення позову. При цьому суд вважає, що у разі зміни свого ставлення до вказаного вище, відповідачка у встановленому законом порядку може відновити вказаний статус шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам її малолітніх дітей, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дітей до моменту зміни нею свого ставлення відносно них, та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Позовні вимоги про стягнення аліментів не заявлені.

За правилами ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями СК України визначено особливості розгляду справ про позбавлення батьківських прав, у тому числі щодо меж судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо її утримання.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, положеннями СК України передбачено пряму імперативну норму права щодо одночасного вирішення питання про стягнення аліментів при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, а норми ч. 3 ст. 166 СК України є спеціальними щодо загальних норм ч. 2 ст. 264 ЦПК України, та підлягають застосуванню до правовідносин, з яких виник спір, у зв`язку з чим суд вирішує питання про стягнення аліментів попри те, що така позовна вимога не заявлена.

У відповідності зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та на розподілі судових витрат не наполягає.

На підставі ст. 4, 258-259, 265,281-283, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку щомісячно починаючи з моменту звернення до суду, тобто з 08.07.2024 року до досягнення повноліття сином ОСОБА_7 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 , а після цієї дати стягувати аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття сином ОСОБА_8 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 , а після цієї дати стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття сином ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

У відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Повний текст виготовлений 14 листопада 2024 року.

Суддя І. В. Бобровська