Рішення

від 25.09.2024 по справі 753/19804/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19804/23

провадження № 2/753/2366/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ломакіної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації асоціації лікарів карпатського регіону про стягнення вартості послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ГО «АЛІКАР» про стягнення вартості послуг. В обґрунтування позову посилається на те, що він є хірургом вищої кваліфікації та працює на посаді лікаря-уролога в Центральному госпіталі Військово-медичного Управління СБУ. Як лікар, він повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, а тому він постійно приймає участь в освітніх програмах та курсах щодо лікарської діяльності. ГО «АЛІКАР» є одним з організаторів освітніх курсів, послугами якого він користується.

28.07.2023 позивач на свій телефон отримав від відповідача запрошення прийняти участь в платному стажуванні за програмою «Міжнародне медичне спеціалізоване стажування Стамбул-Ізмір» в період з 23.09.2023 по 30.09.2023. Вказана пропозиція його зацікавила, у зв`язку з чим він оплатив вартість стажування у повному обсязі, у розмірі 29 125,00 грн. та оформив чергову щорічну відпуску.

14.09.2023 року представник ГО «АЛІКАР» зв`язався з ним та повідомив, що у запланований період з 23.09.2023 по 30.09.2023 стажування не відбудеться та запропонував обрати інший період проходження стажування, а саме з 04.11.2023 року до 11.11.2023 року, з 25.11.2023 року по 02.12.2023 року або з 09.12.2023 року по 16.12.2023 року.

Враховуючи специфіку роботи та вже узгоджені дати відпустки, ОСОБА_1 повідомив представника ГО «АЛІКАР» про неможливість прийняти участь у стажуванні на запропоновані дати та просив повернути кошти, які були сплачені за рахунком № НОМЕР_1 від 28.07.20223 року у розмірі 29 125,00 грн.

Представник ГО «АЛІКАР» відмовився повертати кошти, в обґрунтування посилаючись на те, що сплачена сума у розмірі 29 125,00 грн. є благодійним внеском ОСОБА_1 на рахунок ГО «АЛІКАР», про що і було зазначено у рахунку.

Позивач вважає, що грошові кошти були сплачені за надання послуг, а саме за платне стажування, яке організовує відповідач, а тому відмова ГО «АЛІКАР» повертати кошти є незаконною та такою, що порушує його права, як споживача послуг.

З огляду на викладене, просить суд стягнути з ГО «АЛІКАР» на його користь 29 125,00 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

22.02.2024 від позивача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що після відкриття провадження у справі, представник ГО «АЛІКАР» зателефонував до нього та запропонував зарахувати сплачені кошти в рахунок майбутнього стажування. В підтвердження відповідач надав гарантійний лист-підтвердження за вих. №19/01 від 31.01.2024 року, без підпису уповноваженої особи, проте коштів на рахунок позивач не повернув. З огляду на викладене, вважає, що вказане не звільняє відповідача від обов`язку повернути йому кошти (а.с. 27-30).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечує та просить суд розглядати справу без його участі (а.с. 36).

Відповідач, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, викликався до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 22, 35, 40, 44).

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 на особистий телефон прийшло повідомлення, з оголошенням про проведення Міжнародного медичного спеціалізованого стажування Стамбул-Ізмір, 23.09.23 - 30.09.23, яке організовує ГО «АЛІКАР» (а.с. 5).

Позивач погодився на зазначені умови та прийняв вказану пропозицію, сплативши 29 125,00 грн. згідно з рахунком ГО «АЛІКАР» №1250 від 28.07.2023 року. У призначенні платежу зазначено «Благодійний внесок за Міжнародне медичне стажування у Туреччині» (а.с. 6).

Факт оплати позивачем рахунку ГО «АЛІКАР» №1250 від 28.07.2023 року також підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 31.07.2023 року (а.с. 7).

Для участі у стажуванні, ОСОБА_1 з 21.09.2023 року по 27.09.2023 року та з 28.09.2023 року по 05.10.2023 року взяв відпустку за місцем роботи, що підтверджується довідкою Військово-медичного управління Служби безпеки України №341 від 15.09.2023 року (а.с. 10).

Як зазначено позивачем у позові, та не заперечувалось відповідачем, 14.09.2023 відповідач повідомив позивача про зміну графіку стажування.

На вимогу повернути кошти, представник ГО «АЛІКАР» відмовився здійснити переказ, та запропонував ОСОБА_1 обрати інші дати для проведення стажування, що підтверджується витягом з месенджеру (а.с. 8). В обґрунтування, представник ГО «АЛІКАР» пояснив, що оплата здійснена позивачем не за проходження стажування, а як благодійний внесок на рахунок ГО «АЛІКАР».

В подальшому, 18.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГО «АЛІКАР» з офіційною вимогою про повернення коштів, які були сплачені за рахунком № НОМЕР_1 від 28.07.2023 року у розмірі 29 125,00 грн. (а.с. 9).

У відповідь на лист, ГО «АЛІКАР» надало позивачу відповідь №27/09 від 18.09.2023 року, згідно якої йому повторно роз`яснено його право обрати інший графік стажування та повідомлено про готовність виконати взяті на себе зобов`язання про проведенню стажування (а.с. 11).

Станом на дату звернення до суду з позовом, грошові кошти у розмірі 29 125,00 грн. не були повернуті позивачеві.

Представник відповідача належних та допустимих доказів того, що на час розгляду справи сума коштів повернута, не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 6 цього ж Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З огляду на обставини справи, суд дійшов висновку, що сторони досягли згоди щодо умов договору, оскільки ГО «АЛІКАР» запропонував умови, на які погодився позивач ОСОБА_1 .

Факт згоди з умовами договору також підтверджується активними діями позивача, спрямованими на оплату послуг, у відповідності до рахунку №1250 від 28.07.2023 року, який надав відповідач ГО «АЛІКАР».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Отже, договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 та п.п.3, 4, 5, 7 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Частина 6 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Тобто обов`язок доказування у справах цієї категорії покладається на надавача послуг.

Відсутність вини може бути доведена будь-якими доказами, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконати зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Аналіз обставин справи переконливо свідчить про неналежне виконання виконавцем своїх договірних зобов`язань та порушення суб`єктивних цивільних прав позивача як замовника послуг, а тому і необхідність їх захисту в судовому порядку, шляхом стягнення зазначеної суми із відповідача ГО «АЛІКАР» на користь позивача ОСОБА_1 .

Посилання відповідача у призначенні рахунку на благодійний внесок не приймаються до уваги судом, оскільки вони суперечать ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є несправедливими умовами по відношенню до споживача, а тому не можуть бути застосовані у вказаних правовідносинах.

Відповідачем доказів на спростування доводів позивача суду не надано.

Оскільки ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив послуги щодо проходження стажування в Туреччині, однак зазначеними послугами не скористався з причин, що не залежали від його волі, тому сплачені ним грошові кошти в сумі 29 125,00 грн. повинні бути повернуті відповідачем.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Громадської організації асоціації лікарів Карпатського регіону про стягнення вартості послуг, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, оскільки позивач при поданні позову звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», а тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 530, 549, 550, 610, 611, 626, 628, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 280 -284, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Громадської організації асоціації лікарів Карпатського регіону про стягнення вартості послуг - задовольнити.

Стягнути з Громадської організації асоціації лікарів Карпатського регіону на користь ОСОБА_1 вартість сплачених, але не наданих послуг в розмірі 29 125 (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Громадської організації асоціації лікарів Карпатського регіону на користь держави судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Громадська організація асоціації лікарів Карпатського регіону (ГО "АЛІКАР"), код ЄДРПОУ 43225818, адреса: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 87, кв. 20.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Осіпенко Л.М.