Рішення

від 15.11.2024 по справі 756/6784/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6784/24

Провадження № 2/756/3470/24

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (далі - ТОВ «Пологовий будинок «Лелека») про стягнення грошових коштів. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_2 (первісний кредитор) на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024 було відступлено ОСОБА_1 (новий кредитор) право грошової вимоги, що належить первісному кредитору на підставі Попереднього договору №14П/01/2022 від 20.01.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та на підставі Договору №132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи», укладеними між ОСОБА_2 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека». Відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024 новий кредитор, яким є позивач, одержав право вимагати від ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» належного виконання зобов`язання по поверненню грошових коштів, послуг на які за вказаними правочинами ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не було надано, а також одержав право вимагати виконання інших платіжних зобов`язань, що виникають у зв`язку з простроченням виконання відповідачем основного грошового зобов`язання. Право грошової вимоги передано новому кредитору в повному обсязі, а саме в розмірі сплачених ОСОБА_2 на користь ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошових коштів в розмірі 44 968, 00 грн. та в розмірі усіх нарахувань, згідно ст. 625 ЦК України, а саме: 13 859,68 грн. втрат від інфляції первісного кредитора і 3% річних - 2973,93 грн., розрахованих станом на день укладення Договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024, що всього складає 61 801,61 грн. В обґрунтування підстав та обставин виникнення грошових вимог, право яких отримано позивачем, зазначено, що 20.01.2022 ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Попередній договір №14П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи», відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов`язання у термін з 22 по 32 тиждень вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності в медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тиждень терміну вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, одноплідна вагітність, пакет «Просто пологи». Згідно з п.1.4 Попереднього договору №14П/01/2022 від 20.01.2022 при підписанні Попереднього договору ОСОБА_2 було сплачено на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 44968, 00 грн. У відповідності до п. 1.1 Попереднього договору та на умовах Попереднього договору між ОСОБА_2 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було укладено Договір №132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Просто пологи», предметом якого є надання пацієнту кваліфікованої медичної допомоги, що полягає у веденні пологів на суму 44968,00 грн. та додатки до нього. Як зазначає позивач, термін дії договору №132Р/02/2022 від 12.02.2022 сплив щонайменше з ініціативи пацієнта, пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі. Про бажання розірвати зазначені договори та повернути грошові кошти ОСОБА_2 заявляла відповідачу ще 21.02.2022 та 22.02.2022. З початком повномасштабного вторгнення ОСОБА_2 неодноразово зверталась до відповідача про повернення суми грошових коштів у розмірі 44968,00 грн., однак такі кошти залишаються неповерненими, при тому, що жодних послуг відповідачем не було надано. Оскільки припинив свою дію договір №132Р/02/2022 від 12.02.2022 відпала підстава, з якої було сплачено грошові кошти. Повідомленням від 14.05.2024 позивач повідомив ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про укладання Договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024 та надав платіжні реквізити для перерахування коштів, однак відповідач не виконав оплату ні первісному кредитору ОСОБА_2 , ні новому кредитору ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом. У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на свою користь грошові кошти в розмірі 44 968,00 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 13859,68 грн. та 3% річних у розмірі 2 973,93 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.06.2024 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

08.07.2024 до суду представник позивача подала заяву в якій підтримала позовні вимоги лише у частині вимог на суму 44268,00 грн. основного боргу, 13 759,76 грн. втрат від інфляції та 2 927,64 грн. - 3% річних, що разом складає 60 955,40 грн.

Оскільки вказана заява, не суперечить законодавству та не порушує будь-чиїх прав і охоронюваних законом інтересів, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів справи дану заяву, прийняти її до розгляду та здійснювати розгляд справи з урахуванням зазначеної заяви.

09.07.2024 на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не заперечує, що поверненню підлягає сума, яка була сплачена пацієнтом у розмірі 44268,00 грн., однак заперечує стягнення інфляційних втрат та три проценти річних, оскільки вони не були передбачені договором, укладеним між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та пацієнтом, а також не були погоджені ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» при укладенні між пацієнтом та позивачем договору про відступлення права вимоги. Крім того, представник відповідача зазначає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, оскільки такі нарахування є мірою цивільно-правової відповідальності ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», разом з тим такі доводи спростовуються положеннями статті 625 ЦК України. Враховуючи, що будівля пологового будинку зазнала значних пошкоджень через бойові дії, робота була призупинена, і введення військового стану офіційно визнається форс-мажорною обставиною, а тому відповідно до ст. 617 ЦК України відповідач звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України. Також, беручи до уваги, що правова допомога позивачу надавалася, хоча розмір такої допомоги є неспівмірним, а спір, який є предметом розгляду даної справи, виник в результаті існування вперше в історії незалежної України таких форс-мажорних обставин, як воєнні дії, спричинені військовою агресією російської федерації, просить зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн.

Разом з цим, до відзиву долучено клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

08.07.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, серед іншого, не погоджується з доводами відзиву в частині обставин форс-мажору як підстави звільнення від виконання платіжних (грошових) зобов`язань, оскільки форс-мажор не звільняє від виконання самого грошового зобов`язання по поверненню коштів, включаючи складову такого зобов`язання у формі втрат від інфляції та 3% річних. Також, просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7400,00 грн.

08.07.2024 до суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на заяву ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочення виконання рішення у справі №756/6784/24, у яких серед іншого, зазначає, що у разі, якщо суд визнає поважними, наявними та доведеними підстави для розстрочення рішення, просить допустити таке розстрочення не більше, ніж на три місяці з оплатою суми боргу рівними частинами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що 20.01.2022 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (медичний заклад) та Вервес Дар`єю (пацієнт) був укладений Попередній договір №14П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» (далі- Попередній договір), відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов`язання у термін з 22 до 32 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у медичному закладі відповідача або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Просто пологи», на умовах якого пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Згідно з п. 1.4 Попереднього договору, при підписанні даного Попереднього договору пацієнт здійснює на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 44968,00грн., що дорівнює ціні/вартості послуг медичного закладу за Основним договором (Договором про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Просто пологи».

Пунктом 1.5. Попереднього Договору передбачено, що авансовий платіж у розмірі, визначеному п.1.4. Попереднього договору виконується пацієнтом шляхом внесення та/або перерахування коштів у національній валюті України на рахунок Медичного закладу, вказаний у Попередньому Договорі, у том числі за допомогою електронних платіжних засобів, та/або з використання готівкового розрахунку в касі Медичного закладу, в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.

Крім того, відповідно до п.1.6. Попереднього договору, грошові кошти, сплачені пацієнтом у якості авансового платежу за даним Попереднім Договором зараховуються в рахунок оплати ціни послуг Медичного закладу за Основним договором.

Згідно із п. 1.8. Попереднього договору, у разі відмови Пацієнта або Медичного закладу від укладання Основного договору, у термін, передбачений п.1.1 цього Попереднього договору, зобов`язання за цим Попереднім Договором припиняються, при цьому грошові кошти, сплачені в якості авансового платежу за даним Попереднім договором, підлягають поверненню Медичним закладом Пацієнтові, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта. При цьому повернення суми авансового платежу здійснюється Медичним закладом, у безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Пацієнта, та /або в інший не заборонений чинним законодавством України спосіб, виключно на його письмову вимогу, та за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги (медичних послуг).

На виконання умов Попереднього договору, згідно квитанції №0.0.2427724407.1 ОСОБА_2 20.01.2022 було сплачено 44968,00 грн. на рахунок медичного закладу, вказаний у Попередньому договорі, що не заперечується ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

У подальшому,12.02.2022 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 132Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та Додатки до нього.

Згідно із п. 2.1 Договору № 132Р/02/2022 від 12.02.2022 відповідач ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» протягом строку дії даного договору, та на його умовах приймає на себе зобов`язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а пацієнт зобов`язується прийняти медичну допомогу та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначений Договором.

ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» зобов`язується надати якісну та кваліфіковано медичну допомогу пацієнту в межах цього договору (п.3.1 Договору).

Пунктом 8.1 цього Договору встановлено, що вартість послуг наданих за цим договором становить 44968,00 грн.

Вартість медичної допомоги, зазначена в п.8.1. Договору, сплачена пацієнтом в якості авансового платежу за Попереднім договором №14П/01/2022 від 20.01.2022 (п.8.4 Договору).

Пунктами 9.3, 9.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема війну та воєнні дії.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 Договору, повинна проінформувати про це іншу сторону, а також належним чином цей факт підтвердити.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.1 Договору, він може бути достроково припинений у разі, якщо неможливість виконати договір медичним закладом виникла з вини пацієнта (пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.

Того ж дня, 12.02.2022 між ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі агента ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» укладено договір добровільного медичного страхування на випадок хвороби №7619/999/318/210003707, відповідно до якого ОСОБА_2 застрахувала свої майнові інтереси, пов`язані із життям, здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб, на умовах програми 1: укладання Договору на пологи з 22 тижня вагітності, сума страхового платежу - 700,00 грн., строк дії договору до 12.02.2023.

Відповідно до п. 9.1 Договору добровільного медичного страхування, страховий платіж у розмірі 700,00 грн. сплачується одноразово, шляхом перерахування на рахунок або в касу агента Страховика у строк до 13.02.2022 включно.

Відповідно до рахунку-фактури №70456 від 20.01.2022, сума до оплати за Родопоміч через природні родові шляхи при одноплідній вагітності «Просто пологи» (Програма1), з ПДВ із врахуванням знижки становить 5859,00 грн., Родопоміч через природні родові шляхи при одноплідній вагітності «Просто пологи» (Програма1), без ПДВ із врахуванням знижки становить 38409,00 грн., страховий платіж «Безпечні пологи стандартна» Програма 1 - 700,00 грн.

Відповідно до укладеного договору добровільного медичного страхування здоров`я на випадок хвороби сплачена ОСОБА_2 сума у розмірі 700 грн. оплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», у підтвердження чого відповідачем були надані підтвержуючі документи.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину у іншому медичному закладі, ніж ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

Пацієнт ОСОБА_2 22.02.2022 електронною поштою звернулася до відповідача, із заявою про повернення суми авансового платежу, сплаченого за Попереднім Договором.

22.02.2022 з офіційної електронної адреси відповідача на електронну адресу ОСОБА_2 надійшла відповідь на її вищезазначену заяву, відповідно до якої інформацію передано медичним реєстраторам.

У подальшому пацієнт неодноразово зверталася до відповідача, щодо повернення коштів, разом з тим кошти їй не були повернуті.

За таких обставин, оскільки із суми вказаного договору 44968,00 грн., страховий платіж становить 700 грн., то така сума стягненню з відповідача не підлягає, відтак, ОСОБА_2 відповідачем підлягала до повернення сума у розмірі 44 268,00 грн., про що не заперечується сторонами у справі.

12.05.2023 між ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право грошової вимоги, що належить первісному кредитору на підставі Попереднього договору №14П/01/2022 від 20.01.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та на підставі Договору №132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи», укладеними між ОСОБА_2 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (боржником).

Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язання по поверненню грошових коштів, послуг на які за вказаними у п.1.1. цього договору правочинами ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» первісному кредитору не було надано, а також одержує право (замість первісного кредитора) вимагати виконання інших платіжних зобов`язань, що виникають у зв`язку з простроченням виконання боржником основого грошового зобов`язання.

Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги від 12.05.2024 визначає Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних станом на 12.05.2024, при цьому початком розрахунку - після спливу 5 робочих днів, згідно з умовами Попереднього договору №14П/01/2022, є 28.02.2022.

Відповідно до п.2.1. Договору, згідно із відступленням права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду в розмірі 100% від суми вимог до боржника, що становить 44 968,000 грн. та в розмірі 13 859,68 грн. втрат від інфляції і 3% річних - 2973,93 грн. згідно ст. 625 ЦК України, що всього складає 61 801,61 грн.

Виконання вимоги, передбаченої п. 2.1 договору, підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3644520483.1 від 14.05.2024 про переказ ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 61801,61 грн.

Таким чином, право вимоги за Попереднім договором №14П/01/2022 від 20.01.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та Договором №132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» перейшло до позивача ОСОБА_1

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено з 23.08.2022 строком на 90 діб та який діє на день ухвалення рішення.

У наданому листі Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія РФ проти України з 24.02.2022 є обставиною непереборної сили для суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.

За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано умови Договору №132Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» від 12.02.2022 та не повернуто сплачену суму коштів за Попереднім договором №14П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одно плідна вагітність) Пакет «Просто пологи» від 20.01.2022.

При цьому, умовами Договору №132Р/02/2022 передбачено право пацієнта відмовитись від договору в односторонньому порядку, у такому випадку зобов`язання є припиненим, і пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору.

Судом встановлено, що пацієнт народила дитину в іншому медичному закладі і зверталася до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів.

Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об`єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.

Проте, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов`язання та наслідків його припинення.

Наявність форс-мажорних обставин у відповідача не позбавляє позивача права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов`язання та ненадання відповідних послуг.

Згідно з п. 10.1 Договору, він може бути достроково припинений з ініціативи пацієнта за умови письмового повідомлення медичного закладу із зазначенням причин. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення пацієнта. В такому випадку пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору, за винятком вартості фактично наданої медичної допомоги. Також, Договір припиняється у разі неможливості його виконання, проведення пологів у іншому медичному закладі.

Оскільки пацієнт ОСОБА_2 звернулася з вимогою до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про повернення коштів 22.02.2022, яке було отримано відповідачем 22.02.2022 суд вважає, що Договір між сторонами слід вважати припиненим з 28.02.2022, тобто через 5 робочих днів (п. 10.1 Договору) з дня отримання відповідачем повідомлення позивача, у зв`язку з односторонньою відмовою від нього, згідно ст. 611, 907 ЦК України.

У зв`язку з відмовою від договору і припиненням зобов`язання, суд вважає правильним стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за Договором №132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» у розмірі 44268,00 грн.

Окрім того, згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а тому наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16 та підтримана Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі № 913/869/14.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язань, зокрема щодо повернення позивачу грошових коштів, а тому у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу, 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем долучено розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що розмір 3 % річних за період з 28.02.2022 по 12.05.2024 становить 2927,64 грн., інфляційні витрати за період з березня 2022 року по травень 2024 року становлять 13 759,76 грн.

Перевіряючи правильність нарахування вищевказаних сум, суд погоджується з наданим стороною позивача розрахунком розміру 3% річних та інфляційних витрат.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 44268,00 грн. 3 % річних у розмірі 2927,64 грн., інфляційні витрати в розмірі 13759,76 грн.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців зі сплатою щомісячних платежів у розмірі 3689,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Саме по собі посилання представника відповідача на наявність в країні військового стану та настання тяжких наслідків для відповідача, не може слугувати обставиною, достатньою для надання відстрочення виконання рішення суду, позаяк відповідачем не надано доказів наслідку впливу цієї обставини на його матеріальний стан та неспроможність виконати рішення суду. Військовий стан не може вважатися беззаперечним доказом про існування таких умов, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (постанова ВС ОП від 19 серпня 2022 року у справі 908/2287/17).

Як встановлено судом та не заперечується представником ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» повністю відновив свою господарську діяльність, щонайменше з вересня 2022 року, продовжує надалі працювати, надавати медичні послуги та отримувати регулярний прибуток.

У зв`язку з наведеним саме по собі посилання представника відповідача на наявність в країні військового стану, велика сума щомісячного платежу по кредитах, велика кількість судових рішень, за якими з відповідача стягнуто заборгованість, не можуть слугувати обставиною, достатньою для розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано доказів наслідку впливу вказаних обставини на його матеріальний стан та спроможність виконати рішення суду. При цьому судом враховано, що минуло вже два роки як відповідачем відновлено господарську діяльність, товариством надаються медичні послуги та отримується прибуток, а посилання на велику кількість судових рішень, за якими з відповідача стягнуто заборгованість, носять абстрактний характер. З огляду на зазначене, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочку виконання рішення, слід відмовити.

У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, стороною позивача було надано Договір №15/05/2024 про надання правової допомоги від 15.05.2024, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Кравинською Ю.В., Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №15/05/2024 від 15.05.2024 (Протокол погодження обсягу, вартості, умов оплати послуг правничої допомоги), ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю, платіжну інструкцію № @2PL763314 від 23.05.2024, платіжну інструкцію № @2PL607448 від 06.07.2024.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, беручи до уваги заперечення сторони відповідача щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 4 000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. У решті вимог, слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56, код ЄДРПОУ 39155132) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 44268 (сорок чотири тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 00 копійок, 3 % річних у розмірі 2927 (дві тисячі дев`ятсот двадцять сім) гривень 64 копійки, інфляційні втрати в розмірі 13759 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 76 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочку виконання рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

1. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2. Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56, код ЄДРПОУ 39155132).

Повний текст рішення суду складено 15.11.2024.

Суддя М.М. Ткач