Рішення

від 15.11.2024 по справі 750/10746/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/10746/24

Провадження № 2/750/2062/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді секретар Супруна О.П., Прохоренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/10746/24 за позовом Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Чернігівський міський центр соціальних служб, ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

31.07.2024 Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідачки, в якому просить:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачка ОСОБА_2 була засуджена вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.09.2017 і знаходилася в місцях позбавлення волі. Батько дитини - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати дитини, після звільнення з місць позбавлення волі, у травні 2024 року звернулася до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради із заявою про повернення їй дитини для подальшого виховання, яке було двічі розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Проте, жодного разу, на засідання комісії ОСОБА_2 не надала документів, підтверджуючих про наявність заробітку чи іншого доходу, що є однією з підстав для можливості передачі дитини для подальшого виховання матері. Позивач зазначає, що відповідачка свого батьківського обов`язку не виконує, не приділяє вихованню доньки достатньої уваги, не цікавиться її навчанням та не утримує матеріально. Неповнолітня дитина відповідачки перебуває під опікою ОСОБА_3 . Відповідачка не цікавиться дитиною, не надає жодних коштів, самовільно усунулася від виховання власної дочки. Посилаючись на вказані обставини просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 09.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2024.

Ухвалою суду від 16.10.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15.11.2024.

У судове засідання, призначене на 15.11.2024, сторони не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщалися в установленому законом порядку. Представник позивача подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши про підтримку позову, дав згоду на заочний розгляд справи. Відповідачка відзиву не подала, причин неявки суду не повідомила. Треті особи про причини неявки не повідомили.

За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 3).

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.09.2017 у справі № 751/10711/16-к, який набрав законної сили 27.11.2017, призначено покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 1 (один) місяць із конфіскацією майна, що є у її власності.

Батько дитини, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 09.07.2018 № 145, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Деснянської районної у місті Чернігові ради від 28.11.2016 № 214, опікуном над дитиною призначено ОСОБА_5 .

У 2021 році ОСОБА_5 була звільнена від виконання обов`язків опікуна у зв`язку із тривалою хворобою, а дитину тимчасово було влаштовано до сім`ї ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.06.2021 № 349 опікуном над малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено ОСОБА_3 (а.с. 4).

Позивач зазначає, що мати дитини - ОСОБА_2 , після звільнення з місць позбавлення волі, звернулася у травні 2024 року із заявою про повернення їй дитини для подальшого виховання.

Питання повернення дитини матері було двічі розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, проте, жодного разу на засідання комісії відповідачка не надала документів, підтверджуючих про наявність заробітку чи іншого доходу.

Як убачається з інформації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Чернігівської міської ради від 27.06.2024 № 01-24/154, вихованням дитини займається опікун ОСОБА_3 . Вона постійно спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори, піклується про ОСОБА_1 , виконує всі психологічно-педагогічні рекомендації. ОСОБА_3 забезпечує дитину всім необхідним шкільним приладдям, сезонним одягом та взуттям. Дитина завжди охайна, доглянута. ОСОБА_2 за час навчання дитини не відвідувала навчальний заклад, не спілкувалася з вчителями, які навчають дитину, не цікавилася розвитком дитини (а.с. 8).

Із інформації комунального некомерційного підприємства «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради від 26.06.2024 № 01-12/524, убачається, що дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , разом з опікуном ОСОБА_3 . Мати - ОСОБА_2 , не піклується про стан здоров`я дитини, не звертається за консультацією до лікарів, рекомендації лікарів не виконує. На профілактичні огляди та у разі хвороби дитину до лікаря приводить її опікун - ОСОБА_3 (а.с. 9).

Як убачається з довідки комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради від 05.07.2024 № 1844, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , звертається за медичною допомогою в диспансерне наркологічне відділення «ЧОПНЛ» ЧОР з 02.06.2016 з приводу: психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності. На лікуванні не перебувала (а.с. 10).

Згідно з інформацією Чернігівського міського центру соціальних служб Чернігівської міської ради від 16.05.2024 № 2540, малолітній ОСОБА_1 було проведено діагностичне обстеження за допомогою проективної методики «Малюнок сім`ї», при проходженні якого з`ясовано, що ОСОБА_1 бачить своєю родиною ОСОБА_3 (опікуна), яку дівчинка називає мамою, та її доньку ОСОБА_11 , яку вважає за свою сестру (а.с. 7).

Висновком виконавчого комітету Чернігівської міської ради визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (12).

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

В силу статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 16 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК (2947-14). Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до пункту 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, якщо за результатами розгляду питання про можливість передачі дитини матері, батькові, які повернулися з місць позбавлення волі, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради зробить висновок про неможливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом двох місяців збирає документи, необхідні для порушення питання про позбавлення батьків їх батьківських прав. Такі документи можуть бути підготовлені також у разі, коли після повернення з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, батьки не звернулися із заявою про повернення дитини.

Ураховуючи вищезазначені нормативні приписи та роз`яснення, надані Верховним Судом України, у сукупності з фактичними обставинами справи, суд приходить до переконання про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї дочки ОСОБА_1 , адже вона після звільнення з місць позбавлення волі жодного разу на засідання комісії з питань захисту прав дитини не надала документів, підтверджуючих про наявність заробітку чи іншого доходу, не створила належних умов для розвитку дитини, не спілкується, не цікавиться її здоров`ям, фізичним та духовним розвитком, не виконує своїх батьківських обов`язків з її утримання та виховання. Таке байдуже ставлення ОСОБА_2 до своєї дитини судом розцінюється як самоусунення від участі у житті власної дитини.

Надані позивачем докази на підтвердження вищенаведених обставин суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для встановлення факту ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дочки ОСОБА_1 .

З іншої сторони відповідачкою не надано доказів, що спростовують зазначені обставини.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

На підставі положення частини третьої статті 166 СК України, відповідно до якого при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, доцільно вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений у частині другій статті 51 Конституції України, статті 180 СК України.

У випадку ухилення батьків від виконання цього обов`язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі (стаття 181 СК України).

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов`язку утримання малолітньої дитини судом не встановлено.

Оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні своєї малолітньої дочки ОСОБА_1 передбачені сімейним законодавством батьківські обов`язки з її утримання, чим порушує право дитини на достатній рівень життя, тому з відповідачки належить стягнути аліменти на утримання дитини.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує обставини майнового і сімейного стану відповідачки та бере до уваги, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України, тобто 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 70 відсотків доходу цієї особи.

Ураховуючи, що відповідачка добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, суд вважає справедливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини її доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. (стаття 191 СК України).

За правилом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім того, суд вважає необхідним зазначити, що при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно зі статтею 169 СК України відповідачка не позбавлена права звернутися до суду із позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з роз`яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Таким чином, при розгляді зазначеної справи об`єктом справляння судового збору є вимога про позбавлення батьківських прав та вимога про стягнення аліментів.

Відповідно до положення статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, тому з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» у сумі

3 028,00 грн.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, тому з відповідачки у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі (3 028,00 грн х 2) = 6 056,00 грн.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її неповнолітньої дочки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь опікуна - ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.07.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) судового збору.

Заочне рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 43649710.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Третя особа: Чернігівський міський центр соціальних служб, місцезнаходження: вул. Хлібопекарська, 24-А, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 26351151.

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання:

АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.

Суддя