Рішення
від 16.09.2024 по справі 496/8399/23
БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8399/23

Провадження № 2/496/1216/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Дягилева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 , про визнання незаконним та скасування рішення сесії, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку,

УСТАНОВИВ:

Керівник Біляївської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 , та просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 1536/VІІ від 15.05.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0300 га (кадастровий номер земельної ділянки 5121084800:01:001:0682) у власність для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту)»;

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,3451 га шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 1,0300 га з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, що розташована за межами населеного пункту Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області (запис про речове право № 36874826 від 09.06.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099775151210) з одночасним припиненням права приватної власності;

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,3451 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 1,0300 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;

- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 00022585) земельну ділянку площею 0,3451, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 та має 4 поворотні точки за наступними координатами: № 1 координати: Х 5 147 856,124, Y-3 329 177,483; № 2 координати: Х 5 147 904,510, Y 3 329 164,840; № 3 координати: Х 5 147 920,610, Y- 3 329 231,960; № 4 координати: Х 5 147 872,225, Y 3329244,602;

- стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Свої вимоги мотивує тим, що Біляївською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено порушення інтересів держави під час розпорядження та використання земель державної форми власності, зокрема, земель оборони у межах прикордонної смуги державного кордону України. Так, рішенням Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 1373/VII від 24.12.2019 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власності громадянам для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Яськівської сільської ради, в тому числі відповідачу ОСОБА_1 (1,0300 га). На виконання вказаного рішення на підставі договору № 8ПЗ від 22.01.2020 ФОП ОСОБА_2 22.01.2020 розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України ОСОБА_3 (та іншим 10 особам, в тому числі ОСОБА_1 ) для ведення особистого селянського господарства за адресою: Одеська область, Біляївський район, Яськівська сільська рада. Відомості про земельну ділянку площею 1,0300 га з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 внесено до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги державним кадастровим реєстратором Відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Долготер Р.В. 08.05.2020 року, що вбачається з інформації про земельну ділянку з програмного модуля Державного земельного кадастру. В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.05.2020 року, рішенням Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 1536/VІІ від 15.05.2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення йому зазначеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту) та рекомендовано останньому звернутись до державного реєстратора щодо оформлення права власності на земельну ділянку. Право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,0300 га (кадастровий номер земельної ділянки 5121084800:01:001:0682) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2020 року, номер запису про речове право 36874826. Відповідні відомості внесено на підставі рішення державного реєстратора Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач В.В. про державну реєстрації прав та їх обтяжень № 52649446 від 15.06.2020. З метою забезпечення обороноздатності держави в умовах військового стану та забезпечення додержання прикордонного режиму, органами прокуратури області спільно з органами державної влади вживаються заходи щодо поновлення інтересів держави стосовно земель оборони, які знаходяться уздовж державного кордону та щодо яких законодавством регламентовано особливий режим використання. 07.07.2023 року Одеською обласною прокуратурою з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано інформацію щодо результатів аудиту земельних ділянок, які прилягають до державного кордону України в межах Одеської області та входять в 50 метрову смугу, в межах якої здійснюються заходи з утримання та нарощування інженерної інфраструктури прикордонними загонами. Вивченням матеріалів аудиту земель установлено, що на території Одеського району Одеської області сформовано після 01.01.2020 року земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, межі яких повністю або частково входять до 50 метрової зони державного кордону України з Республікою Молдова, у тому числі ділянка з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, що знаходиться на території Одеського (колишнього Біляївського) району Одеської області. Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 1,0300 га, відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з урахуванням документації по демаркації кордону на запит обласної прокуратури від 06.08.2023 року за № 15/1/1-1357ВИХ-23 вбачається, що частина вищевказаної земельної ділянки площею 0,3451 га знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати: № 1 координати: Х 5 147 856,124, Y-3 329 177,483; № 2 координати: Х 5 147 904,510, Y 3 329 164,840; № 3 координати: Х 5 147 920,610, Y- 3 329 231,960; № 4 координати: Х 5 147 872,225, Y 3329244,602. Відповідна схема розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 складена ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за результатами опрацювання архівних матеріалів інституту (проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військовим частинам для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Одеської області, альбом ортофотокарт масштабу 1:10000 Державного кордону між Україною та республіка Молдова) та координат поворотних точок ділянок з кадастровими номерами, що зазначені в запиті обласної прокуратури. За таких обставин, частина земельної ділянки приватної форми власності з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 0,3451 га, знаходиться у межах прикордонної смуги шириною 50 метрів вздовж від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, відтак має належати до земель оборони, які відповідно до ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України, можуть перебувати лише в державній власності. Посилаючись на те, що рішення Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 1536/VII від 15.05.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0300 га (кадастровий номер земельної ділянки 5121084800:01:001:0682) у власність для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту) прийнято поза межами повноважень відповідної сільської ради, що визначені ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, згідно з якою селищні ради не наділені повноваженнями щодо вилучення, зміни цільового призначення та інвентаризації земель оборони, при цьому відповідно до інформації Одеської обласної державної адміністрації № 901/7/01-46/1045/2-23 від 01.02.2023 року вказаним органом, як розпорядником земель, рішення про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалось, а тому прокурор зазначає, що рішення Яськівської сільської ради прийнято в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. 3, 15-2, 17, 20, 77, п. в ч. 4 ст. 88, 122 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони», отже підлягає визнанню незаконним та скасуванню в порядку, визначеному ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України та ст. 152, 155 Земельного кодексу України. Окрім того, враховуючи положення ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо частини спірної земельної ділянки із кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 0,3451 га, прокурор просить усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, площею 0,3451 га, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, площею 1,0300 га, з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, що розташована за межами населеного пункту Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки, оскільки при реєстрації останньої, як ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, не враховані законодавчо встановлені межі прикордонної смуги, що належать до земель оборони та можуть перебувати виключно в державній власності. Враховуючи те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 1,0300 га, станом на теперішній час зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 , може використовуватись, як земля сільськогосподарського призначення та бути переданою фізичним чи юридичним особам у власність та користування, проте в силу наведених вище вимог законодавства частина вказаної земельної ділянки площею 0,3451 га не може перебувати у приватній чи комунальній власності, прокурор вважає, що порушені права та законні інтереси держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,3451 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 та має 4 поворотні точки, з відповідними зазначеними у позові координатами. Представництво прокурором інтересів держави в суді керівник Біляївської окружної прокуратури обґрунтовує не вжиттям Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією, як уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах, протягом розумного строку ефективних заходів щодо захисту порушених інтересів держави за фактом незаконного вибуття з державної власності у приватну власність земель оборони площею 0,3451 га, що є частиною ділянки площею 1,0300 га, кадастровий номер 5121084800:01:001:0682. Вказані обставини, відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» свідчать про наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді шляхом подачі відповідного позову.

Прокурор в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить справу розглянути за його відсутності та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Представник Одеської обласної державної (військової) адміністрації в судовезасідання нез`явився,але черезпідсистему «Електроннийсуд» направивдо судуписьмове пояснення,в якомупросить позовкерівника Біляївськоїокружної прокуратуризадовольнити уповному обсязіта розглядатисправу безйого участі.При цьомузазначив,що 09.06.2020року завідповідачем ОСОБА_1 було зареєстрованеправо приватноївласності наземельну ділянкуз кадастровимномером 5121084800:01:001:0682,площею 1,0300га.З урахуваннямзаконодавчо встановленихрозмірів (ширини)прикордонної смуги,а такожсхеми розміщеннямеж земельноїділянки зкадастровим номером5121084800:01:001:0682,площею 1,0300га,щодо державногокордону Україниз РеспублікоюМолдова,вбачається,що частинацієї земельноїділянки площею0,3451розташована усмузі відведенняшириною 50метрів відлінії державногокордону,тобто уприкордонній смузі.Розташування спірноїземельної ділянкив межахприкордонної смугисвідчить проналежність цієїземельної ділянкидо земельоборони,які відповіднодо нормчинного законодавстваможуть перебуватилише вдержавній власності. Отже при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 мали бути враховані законодавчі обмеження щодо неможливості формування в межах 30-50 метрів від лінії державного кордону України земельних ділянок іншого цільового призначення, ніж землі оборони. На підставі вищевикладеного, Одеська обласна державна (військова) адміністрація вважає, що позовні вимоги керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації є обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та представник Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись про день слухання справи належним чином, але судова повістка, надіслана на ім`я ОСОБА_1 , повернулась на адресу суду з відміткою «Укрпошти» «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив на позов не подали, а тому суд, приймаючи до уваги заяву прокурора, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За змістом ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно доч.ч.3,4ст.23Закону України«Про прокуратуру»прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 56 ЦПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 року (справа № 912/2385/18, провадження 12-194гс19), прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Біляївською окружною прокуратурою на адресу Одеської обласної державної адміністрації скеровано лист № 56-2599ВИХ-23 від 05.09.2023, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз`яснено його вимоги, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною адміністрацією заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на скасування в судовому порядку права приватної власності та державної реєстрації спірної земельної ділянки (а.с. 186-189).

На відповідний лист окружної прокуратури Одеська обласна державна адміністрація листом № 9553/7/01-46/9812/2-23 від 18.09.2023 року зазначила про те, що останньою розпоряджень про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалось. Також додатково поінформовано, що Одеська обласна державна (військова) адміністрація не заперечує проти подачі до суду органами прокуратури відповідних позовів в інтересах адміністрації (а.с. 190).

Таким чином, Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією, як уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах, протягом розумного строку не вжито ефективних заходів щодо захисту порушених інтересів держави за фактом незаконного вибуття з державної власності у приватну власність земель оборони, площею 0,3451 га, що є частиною ділянки, площею 1,0300 га, кадастровий номер 5121084800:01:001:0682.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що підстави для процесуального представництва прокуратури є підтвердженими.

Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом про захист порушених інтересів держави, що на думку останнього полягають у незаконному вибуттю з державної власності у приватну власність земель оборони, площею 0,6451 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,0300 га, кадастровий номер 5121084800:01:001:0682, наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі обґрунтовано.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Приписами ст. 17 Земельного кодексу України визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження прокурора про те, що уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі щодо земель оборони (прикордонна смуга) є Одеська обласна державна (військова) адміністрація.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, приймаючи до уваги заяву прокурора та пояснення представника Одеської обласної державної (військової) адміністрації, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до голови Яськівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки розміром 1,0300 га, для ведення ОСГ в с. Троїцьке за межами населеного пункту (а.с. 46).

Рішенням Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 1373/VII від 24.12.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства», в тому числі громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Яськівської сільської ради площею 1,0300 га (а.с. 45).

На виконання вказаного рішення, на підставі договору № 8ПЗ від 22.01.2020, ФОП ОСОБА_2 22.01.2020 розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України - ОСОБА_3 (та іншим 10 особам, в тому числі ОСОБА_1 ) для ведення особистого селянського господарства за адресою: Одеська область, Біляївський район, Яськівська сільська рада (а.с. 77-165).

Відомості про земельну ділянку площею 1,0300 га з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 внесено до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги державним кадастровим реєстратором Відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Долготер Р.В. 08.05.2020 року, що вбачається з інформації про земельну ділянку з програмного модуля Державного земельного кадастру (а.с. 49-76).

В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.05.2020, рішенням Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 1536/VІІ від 15.05.2020 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (за межами н. п.) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,0300 га (кадастровий номер земельної ділянки 5121084800:01:001:0682) землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Яськівської сільської ради, с. Троїцьке Біляївського району Одеської області, передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку та рекомендовано останньому звернутись до державного реєстратора щодо оформлення права власності на земельну ділянку (а.с. 47).

Відповідно до інформаційної довідки № 345545429 від 06.09.2023 року право приватної власності відповідача ОСОБА_1 на вказану вище земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2020, номер запису про речове право 36874826 (а.с. 166-167). Відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52649446 від 15.06.2020 (а.с. 169).

З матеріалів справи вбачається, що Обласною прокуратурою 07.07.2023 року з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано інформацію щодо результатів аудиту земельних ділянок, які прилягають до державного кордону України в межах Одеської області та входять в 50 метрову смугу, в межах якої здійснюються заходи з утримання та нарощування інженерної інфраструктури прикордонними загонами.

Вивченням матеріалів аудиту земель установлено, що на території Одеського району Одеської області сформовано після 01.01.2020 року земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, межі яких повністю або частково входять до 50 метрової зони державного кордону України з Республікою Молдова, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, що знаходиться на території Одеського (колишнього Біляївського) району Одеської області.

Слід зазначити, що Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX (далі Постанова), яка набула чинності з 19.07.2020, в Одеській області утворено Одеський район (з адміністративним центром у місті Одеса) у складі територій Авангардівської селищної, Біляївської міської, Великодальницької сільської, Великодолинської селищної, Вигодянської сільської, Визирської сільської, Дальницької сільської, Дачненської сільської, Доброславської селищної, Красносільської сільської, Маяківської сільської, Нерубайської сільської, Овідіопольської селищної, Одеської міської, Таїровської селищної, Теплодарської міської, Усатівської сільської, Фонтанської сільської, Чорноморської міської, Чорноморської селищної, Южненської міської, Яськівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 1,0300 га, відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з урахуванням документації по демаркації кордону на запит Одеської обласної прокуратури від 09.08.2023 за № 15/1/1-1357ВИХ-23 (а.с. 179-182), частина вказаної вище земельної ділянки, площею 0,3451 га, знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати:

№ 1 координати: Х 5 147 856,124, Y-3 329 177,483;

№ 2 координати: Х 5 147 904,510, Y 3 329 164,840;

№ 3 координати: Х 5 147 920,610, Y- 3 329 231,960;

№ 4 координати: Х 5 47 872,225, Y 3 329 244,602.

Відповідна схема розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 складена ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за результатами опрацювання архівних матеріалів інституту (проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військовим частинам для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Одеської області, альбом ортофотокарт масштабу 1:10000 Державного кордону між Україною та Республіка Молдова) та координат поворотних точок ділянок з кадастровим номерами, що зазначені в запиті обласної прокуратури.

За таких обставин, частина земельної ділянки приватної форми власності з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 0,3451 га, знаходиться у межах прикордонної смуги шириною 50 метрів вздовж від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, відтак має належати до земель оборони.

Статтями 1 та 2 Закону України «Про державний кордон» встановлено, що державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а в підводному та повітряному просторі - Збройними Силами України спільно з Державною прикордонною службою України, відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Питання демаркації державного кордону України і Республікою Молдова, урегульовані відповідним Положенням, що затверджено Законом України № 1372- IV від 10.12.2003 (далі Положення).

За змістом статті 8 Положення підсумковими документами демаркації державного кордону між Україною та Республікою Молдова, далі «демаркаційні документи», є:

-протокол опис проходження лінії державного кордону;

-альбом демаркаційних карт масштабу 1:5000 з нанесеними лінією державного кордону України і прикордонними знаками;

-каталог координат і висот прикордонних знаків;

-протоколи прикордонних знаків;

-таблиця належності островів на річках, струмках та інших водоймах.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч. ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. (ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України).

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Положення частини 3 цієї статті набрали чинності з 01.01.2020 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 232-IX від 29.10.2019.

Згідно зч.4ст.84Земельного кодексуУкраїни доземель державноївласності,які неможуть передаватисьу приватнувласність,серед інших,належать землі оборони.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У свою чергу, відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» (в редакції Постанови КМ № 890 від 04.08.2021) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Згідно із затвердженим цією постановою Кабінету Міністрів України «Положенням про прикордонний режим» прикордонна смуга це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів ширини у 30-50 метрів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» та ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України.

Не розроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

З урахуванням законодавчо встановлених розмірів ширини прикордонної смуги, кадастрового плану земельної ділянки, а також схеми розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 відносно державного кордону України з Республікою Молдова вбачається, що частина спірної земельної ділянки площею 0,3451 га з визначними координатами поворотних точок Х та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 метрів від лінії державного кордону, тобто у прикордонній смузі.

Про те, що землі оборони, зокрема землі у межах прикордонної смуги, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність, свідчить усталена практика Верховного Суду.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з інформацією Одеської обласної державної адміністрації № 901/7/01-46/1045/2-23 від 01.02.2023 вказаним органом, як розпорядником земель, рішень про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалось (а.с. 173).

За змістом ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України селищні ради взагалі не наділені повноваженнями щодо вилучення, зміни цільового призначення та інвентаризації земель оборони.

Таким чином, рішення Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 1536/VІІ від 15.05.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0300 га (кадастровий номер земельної ділянки 5121084800:01:001:0682) у власність для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту)» прийнято поза межами повноважень відповідної сільської ради, що визначені ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини та норми законодавства, суд вважає, що оспорюване рішення Яськівської сільської ради прийнято в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3, 15-2, 17, 20, 77, п. в ч. 4 ст. 88, 122 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Положення ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України визначають, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 1536/VІІ від 15.05.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0300 га (кадастровий номер земельної ділянки 5121084800:01:001:0682) у власність для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту)», на підставі якого вказану земельну ділянку йому передано у приватну власність, підлягає визнанню незаконним та скасуванню в порядку, визначеному ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України та ст. 152, 155 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправного вибуття об`єктів у приватну чи комунальну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном (земельною ділянкою) слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Станом на теперішній час земельна ділянка із кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 1,0300 га, зареєстрована на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_1 , проте частина вказаної ділянки, площею 0,3451 га, в силу закону не може належати до земель сільськогосподарського призначення та перебувати в приватній власності, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права розпорядження цією частиною земельної ділянки шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно доп.п.1,2,3ч.3ст.26вказаного Законувідомості проречові права,обтяження речовихправ,внесені доДержавного реєструправ,не підлягаютьскасуванню та/абовилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Як встановлено п. 3 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України, право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 26 Закону України № 1952, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо частини спірної земельної ділянки із кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 0,3451, суд вважає, що існує необхідність усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, площею 1,0300 га, з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, що розташована за межами населених пунктів Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області.

За змістом ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 13 цієї ж статті земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно з ч. 6. ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 3 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі Порядок), державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Пунктом 50зазначеного Порядкупередбачено,що Поземельнакнига велектронній (цифровій)формі відкриваєтьсяшляхом їїформування задопомогою програмногозабезпечення Державногоземельного кадаструз використаннямданих електронногодокумента. Дата відкриттяПоземельної книгиє датоюдержавної реєстраціїземельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Згідно з п.57 Порядку Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 1562 цього Порядку.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що порушення інтересів держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, площею 0,3451 га, підлягають захисту також шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 1,0300 га, з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 в Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги, оскільки при реєстрації останньої, як ділянки сільськогосподарського призначення, з цільовим призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, не враховані законодавчо встановленні межі прикордонної смуги, що належить до земель оборони та можуть перебувати виключно в державній власності.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Суд вважає обґрунтованими твердження прокурора, що скасування державної реєстрації земельної ділянки є способом захисту речового права Одеської обласної державної (військової) адміністрації щодо спірної земельної ділянки, оскільки без вжиття таких заходів в Державному земельному кадастрі буде зареєстрована ділянка з визначеними межами та поворотними точками, що позбавить можливість зареєструвати нову земельну ділянку з визначеною площею та кадастровим номером, оскільки буде накладення земельних ділянок, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації з боку кадастрового реєстратора.

Суд також погоджується з твердженням прокурора, що у разі оформлення речових прав щодо обмежено оборотоздатних земель відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати, як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 1,0300 га, наразі зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 , може використовуватись, як земля сільськогосподарського призначення та бути переданою фізичним чи юридичним особам у власність та користування, проте в силу наведених вище вимог законодавства частина вказаної ділянки, площею 0,3451 га, не може перебувати у приватній чи комунальній власності.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 908/394/19 зазначено, що під місцем розташування розуміють певне розташування у просторі. Для земельної ділянки таке місце розташування визначається за її координатами (точніше за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив`язці до існуючої геодезичної мережі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що порушені права та законні інтереси держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, площею 0,3451 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 та має 4 поворотні точки, з наступними координатами:

№ 1 координати: Х 5147 856,124, Y-3329177,483;

№ 2 координати: Х 5147 904,510, Y - 3329164,840;

№ 3 координати: Х 5147920,610, Y- 3329231,960;

№ 4 координати: Х 5147872,225, Y 3329244,602.

Земельна ділянка, яка є предметом спору у цій справі, має спеціальний правовий титул, оскільки за своїми характеристиками належить до земель оборони, тому не може бути змінено її цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення.

Вибуття такої земельної ділянки з державної власності шляхом незаконного віднесення її до земель сільськогосподарського призначення, свідчить про порушення прав держави на користування та розпорядження цими землями оборони, що триває.

Негаторний позов, який спрямований на захист прав законного володільця спірних земельних ділянок щодо користування і розпорядження ними, може бути заявлений упродовж всього часу тривання відповідного порушення.

При цьому власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права на земельну ділянку, у тому числі оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Подібні за змістом правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, постановах від 11.09.2019 у справі № 924/174/18, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц.

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторними, та наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування матеріального права у справах відповідної категорії, оскільки земельна ділянка із кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 продовжує значитися зареєстрованою на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_1 і порушення прав її законного володільця - держави на реалізацію усіх правомочностей власника триває, строк позовної давності для звернення до суду не застосовується.

Щодо обґрунтованості втручання держави у мирне володіння відповідача своїм майном, суд дійшов наступного.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

У даному випадку, втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1,0300 га з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 є законним, оскільки здійснюється на підставі ст. 391 ЦК України, ст. ст. 77, 115, 152 Земельного кодексу України, положення яких є доступними, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії їх норм.

Окрім того, втручання є виправдним, оскільки останнє здійснюється з метою забезпечення обороноздатності всієї Держави України в умовах широкомасштабного вторгнення збройних сил російської федерації.

У п. 5.2. рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 у справі № 1-р (II)/2022 зазначено, що підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України. Захист суверенітету та територіальної цілісності України є «найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (частина першастатті 17 Основного Закону України).

Як вже було зазначено вище, у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з російською федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів (ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України).

Повернення державі спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки, як земель оборони та їх значення у забезпечення обороноздатності держави.

Таким чином, забезпечення обороноздатності держави є найвищим державним інтересом, направленим на забезпечення суверенітету та територіальної цілісності України як незалежної держави.

З приводу пропорційності втручання держави у право власності ОСОБА_1 необхідно також враховувати додержання принципу «належного урядування» та загальних засад цивільного судочинства.

Так, у пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене, принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності» при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків. Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема, добросовісно. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункти 37, 38), від 20 липня 2022 року у справі №923/196/20 (пункт 40), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16(пункт 52)).

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи в отриманні цієї земельної ділянки, за відсутності для цього визначенихзакономперешкод. Наявність таких перешкод унеможливлює реалізацію відповідного інтересу.

Звертаючись 13.11.2019 року до Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, загальною площею 1,0300 га, для ведення особистого селянського господарства, відповідачу ОСОБА_1 , як місцевому мешканцю, достовірно було відомо про конфігурацію спірної земельної ділянки, її місцезнаходження у безпосередній близькості до державного кордону України з Республікою Молдова.

У той же час Яськівська сільська рада, як розпорядник земель комунальної власності на території громади, повинна та/або могла бути обізнана щодо нормативно встановлених меж прикордонної смуги та неможливості формування за її рахунок нових земельних ділянок сільськогосподарського призначення з подальшою передачею їх у власність.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірна земельна ділянка, загальною площею 1,0300 га, не могла бути передана у власність відповідачу ОСОБА_1 із визначеними межами для ведення особистого селянського господарства, оскільки для цього існували законодавчі перешкоди, про які відповідачі по справі знали чи повинні були знати, а тому поведінка останніх не була виключно добросовісною.

Окрім того, відповідачем ОСОБА_1 отримано спірну земельну ділянку в порядку безоплатної приватизації, а тому повернення її частини до складу земель державної власності не становить «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, суд вважає, що втручання держави у право власності відповідача ОСОБА_1 є пропорційним, оскільки у даному випадку дотримано справедливої рівноваги між державними інтересами у сфері забезпечення обороноздатності країни та інтересами окремо взятої особи. Окрім того, вказане втручання переслідує легітимну мету щодо відновлення контролю держави за майном у вигляді земель оборони, що мають обмежену оборотоздатність та цільове призначення, а також можуть перебувати виключно в державній власність.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов керівника Біляївської окружної прокуратури підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжних інструкції № 2468 та № 2469 від 02.11.2023 року, за подання даного позову та заяви про забезпеченняпозову Одеськоюобласною прокуратуроюсплачено судовийзбір узагальному розмірі12078грн(10736 грн + 1342 грн).

Отже, вказані судові витрати, у зв`язку із задоволенням позову, підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах у повному обсязі.

Керуючись ст. 13, 131-1 Конституції України, ст. 346 ЦК України, ст. ст. 17, 84, 79-1, 122 Земельного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Законом України «Про державний кордон», Законом України «Про Державний земельний кадастр», Законом України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 4, 9, 10, 12, 13, 56, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 , про визнання незаконним та скасування рішення сесії, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 1536/VІІ від 15.05.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0300 га (кадастровий номер земельної ділянки 5121084800:01:001:0682) у власність для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту)».

Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, площею 0,3451 га, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, площею 1,0300 га, з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, що розташована за межами населеного пункту Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області (запис про речове право № 36874826 від 09.06.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099775151210) з одночасним припиненням права приватної власності.

Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, площею 0,3451 га, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682, площею 1,0300 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 00022585) земельну ділянку, площею 0,3451 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:01:001:0682 та має 4 поворотні точки за наступними координатами: № 1 координати: Х 5147 856,124, Y-3329177,483; № 2 координати: Х 5147 904,510, Y - 3329164,840; № 3 координати: Х 5147920,610, Y- 3329231,960; № 4 координати: Х 5147872,225, Y 3329244,602.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377894) на користь Одеської обласної прокуратури в рівних частинах судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову, у загальному розмірі 12078 грн, тобто по 6039 грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення складено 16.09.2024 року.

Суддя Л.О. Пендюра


Суд	Біляївський районний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	16.09.2024
Оприлюднено	18.11.2024
Номер документу	123040357
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —496/8399/23

Рішення від 16.09.2024

Цивільне

Біляївський районний суд Одеської області

Пендюра Л. О.

Ухвала від 11.03.2024

Цивільне

Біляївський районний суд Одеської області

Пендюра Л. О.

Ухвала від 08.12.2023

Цивільне

Біляївський районний суд Одеської області

Пендюра Л. О.

Ухвала від 13.12.2023

Цивільне

Біляївський районний суд Одеської області

Пендюра Л. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.09.2024 по справі 496/8399/23БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —496/8399/23

Рішення від 16.09.2024

Ухвала від 11.03.2024

Ухвала від 08.12.2023

Ухвала від 13.12.2023

Рішення
від 16.09.2024 по справі 496/8399/23
БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ