Рішення

від 07.11.2024 по справі 522/16671/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16671/22

Провадження № 2/522/483/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ 1» про визнання недійсним договору про сплату пайових внесків,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Екодом -1» про визнання недійсним договору про сплату пайових внесків, по якому просить визнати недійсним Договір № 64А про сплату пайових внесків у Обслуговуючий кооператив «Екодом-1», укладений 04 березня 2019 року між Обслуговуючим кооперативом «Екодом-1» та ОСОБА_2 .

Позивачка мотивує вимоги тим, що їй на підставі договору №12/3а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1», укладеного 11.10.2018 року, належали майнові права на квартиру АДРЕСА_1 в м. Одесі, вартість якої була нею повністю сплачена на підставі зазначеного договору.

04.03.2019 р. ОК «Екодом-1» уклав з ОСОБА_2 договір про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1», предметом якого стала квартира, майнові права щодо якої належали їй.

В подальшому ОСОБА_2 зареєстрував право власності на належну їй квартиру, яке на підставі наказу Мінюсту за наслідками звернення ОК «Екодом-1» та забудовника ТОВ «Ханбер» було скасовано, після чого право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано за забудовником ТОВ «Ханбер» та з огляду на укладений 11.10.2018 р. з позивачкою договір та здійснену на підставі нього оплату вартості квартири, передано зазначену квартиру їй у власність на підставі договору купівлі-продажу.

В теперішній час ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому, вважаючи, що йому на підставі укладеного 04.03.2019 р. з ОК «Екодом-1» договору № 64 а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» належать права на квартиру АДРЕСА_2 , ставить питання про скасування наказу Мінюсту про скасування державної реєстрації його права власності на зазначену квартиру та про визнання права власності на квартиру шляхом її витребування від ОСОБА_1 .

З метою захисту своїх прав на спірну квартиру, які не визнаються ОСОБА_2 вважає, що укладений 04.03.2019 р. між ОСОБА_2 та ОК «Екодом-1» договір № 64 а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» має бути визнаний недійсним як такий, що укладений особою, яка не могла розпоряджатись майновими правами щодо спірної квартири, якій належали їй.

Ухвалою суду від 06.03.2023 року по справі відкрито провадження, встановлено загальний порядок розгляду справи.

Представник відповідача ОК «Екодом-1» надав до суду відзив на позов, яким визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення позову, також відповідач зазначив, що замовником будівництва клубного будинку GRAF за адресою: АДРЕСА_3 було Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер». З метою забезпечення будівництва зазначеного будинку між ТОВ «Ханбер» та ОК «Екодом-1» було укладено договір про співпрацю №1 від 22.10.2015 р.

15.12.2015 р. між ТОВ «Ханбер» та ОК «Екодом-1» укладено додаткову угоду №1 до зазначеного договору про співпрацю від 22.10.2015 р. №1, згідно якої ОК «Екодом-1» не має права здійснювати продаж приміщень Об`єкту або будь-яке інше відчуження прав на приміщення без отримання згоди ТОВ «Ханбер», яка оформлюється у вигляді протоколу Загальних зборів.

ОК «Екодом-1» не отримувало згоди ТОВ «Ханбер» на відчуження ОСОБА_2 майнових прав або безпосередньо об`єкту нерухомості: квартири АДРЕСА_2 , та така згода протоколом Загальних зборів ТОВ «Ханбер» не оформлювалась.

Рішення Голови ОК «Екодом-1» про прийняття ОСОБА_2 до складу асоційованих членів ОК «Екодом-1» всупереч Статуту ОК «Екодом-1» не затверджувалось Загальними зборами членів ОК «Екодом-1».

Відповідно до положень статуту ОК «Екодом-1» обов`язковою умовою щодо прийняття особи до асоційованих членів ОК «Екодом-1» є сплата даною особою вступного внеску у розмірі та на умовах, визначених договором про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1», але ОСОБА_2 взагалі не сплачувались кошти ОК «Екодом-1» за Договором №64-а від 04.03.2019 р. про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1».

Договір №64а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» від 04.03.2019 р. укладений колишньою Головою ОК «Екодом-1» ОСОБА_3 з ОСОБА_2 з перевищенням повноважень і такий договір не схвалювався ОК «Екодом-1».

22.04.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_2 , у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивачем не наведено та не доведено, які саме її права та інтереси порушені. Розгляд справи з вимогами на майбутнє не передбачений чинним цивільно-процесуальним законодавством, вимоги про визнання недійсним договору, укладеного між ОК «Екодом-1» та ОСОБА_2 , не є ефективним способом захисту. Позов ОСОБА_1 позбавлений будь-якої процесуальної мети та спрямований не на остаточне усунення невизначеності у правовідносинах сторін, а на встановлення фактів, які позивач у майбутньому розраховує використати у іншому спорі. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Стверджує, що окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту.

Також зазначає, що позивачем не наведено жодного доказу, яким саме чином зміст укладених правочинів суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, не доведено, що при укладені правочинів особи, що їх укладали, не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочинів не було вільним і не відповідало внутрішній волі.

Право власності на предмет оскаржуваного договору належить позивачу, тобто визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами не матиме жодних правових наслідків.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 та призначено розгляд справи за участю представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду 01.11.2024 закрито підготовче засідання та справа призначена до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Досковський В.Г. позов підтримав, просив його задовольнити з наведених у позові підстав. Представник відповідача ОК «Екодом-1» адвокат Згода О.О. проти задоволення позову не заперечував. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Заяць К.В. заперечував проти задоволення позову з наведених у відзиві на позов підстав.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2018 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Екодом-1» в особі голови кооперативу Корнієнко Н.О. було укладено договір №12/3а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1».

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору ОК «Екодом-1» зобов`язався організувати будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями по АДРЕСА_3 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ОК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику квартиру в Об`єкті будівництва, обумовлену цим договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на неї, а Учасник зобов`язався сплатити до ОК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 1.5 Договору сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 передається з наступними характеристиками: квартира на дванадцятому поверсі, загальна площа 57,6 кв.м, кількість кімнат 1, номер 12/3а, вказана площа проектна, номер будівельний.

Відповідно до п. 1.8. Договору план та розміщення об`єкту нерухомості на поверсі зазначено в Додатку 2 до даного Договору.

Згідно Додатку до договору (план поверху) на дванадцятому поверсі мається квартира позначена номером 12/3.

Квитанціями до прибуткових касових ордерів № 2810 від 27.09.2018 р., № 1286 від 11.10.2018 р., № 1984 від 16.01.2019 р. підтверджується отримання ОК «Екодом-1» від ОСОБА_1 оплати за квартиру АДРЕСА_4 а згідно з договором № 12/3а від 11.10.2018 р.

Повна сплата внеску ОСОБА_1 за договором № 12/3а від 11.10.2018 р. про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» також підтверджується поясненнями представника ОК «Екодом-1» в судовому засіданні та довідкою ТОВ «Ханбер» від 08.07.2020 р.

28.12.2018 р. Управління ДАБК Одеської міськради видало сертифікат серії НОМЕР_1 , яким засвідчило відповідність закінченого будівництвом об`єкту - багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 проектній документації та підтвердило його готовність до експлуатації. Відповідно до зазначеного сертифікату замовником будівництва є ТОВ «Ханбер».

29.12.2018 р. Приморська районна адміністрація Одеської міської ради своїм розпорядженням № 569 присвоїла багатоквартирному житловому будинку з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями побудованому за адресою: АДРЕСА_3 адресу: АДРЕСА_5 .

Відповідно до переліку асоційованих членів ОК «Екодом-1» власників квартир, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 від 29.12.2018 р., розташованій на 12 поверсі квартирі ОСОБА_1 присвоєно номер 64а.

04.03.2019 р. між ОК «Екодом-1» в особі голови правління ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 , з іншої сторони, було укладено договір № 64А про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1».

Відповідно до п. 1.1. Договору ОК «Екодом-1» зобов`язався організувати будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями, по АДРЕСА_3 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ОК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику квартиру в Об`єкті будівництва, обумовлену цим договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на неї, а Учасник зобов`язався сплатити до ОК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього.

Згідно п. 1.5 Договору сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 передається з наступними характеристиками: квартира на дванадцятому поверсі, загальна площа 52,9 кв.м, кількість кімнат 1, номер 64А, вказана площа проектна, номер будівельний.

Відповідно до п. 1.9. Договору план та розміщення об`єкту нерухомості на поверсі зазначено в Додатку 2 до даного Договору.

Згідно Додатку до договору (план поверху) номер квартири АДРЕСА_6 на дванадцятому поверсі відсутній. Печаткою ОК «Екодом-1» позначена квартира АДРЕСА_4 а в тому самому місці, де в аналогічному додатку до договору, укладеному з позивачкою, позначена квартира АДРЕСА_4 .

З наданої ОК «Екодом-1» суду копії висновку експерта №22.12/04 судово-економічної експертизи, складеної 27.02.2023 р. судовим експертом ОСОБА_4 проведеними дослідженнями наданих документів висновки Звіту про фактичні результати виконаних погоджених аудиторських процедур стосовно фінансової інформації ОК «Екодом-1» від 21.12.2021 року, підготовленого ТОВ «Арте Аудит» в частині невідображення в бухгалтерському обліку та звітності ОК «Екодом-1» інформації, зокрема, щодо розрахунку ОСОБА_2 за договором № 64а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» від 04.03.2019 р. та непроведення вищезазначених розрахунків підтверджуються.

Згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 175918871 від 01.08.2019 р. 31.07.2019 р. на підставі рішення державного реєстратора Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2019 р. індексний номер 48045003, за ОСОБА_2 на підставі договору про сплату пайових внесків № 64А від 04.03.2019 р., акту приймання-передачі від 14.06.2019 р. було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

06.02.2020 р. Міністерство юстиції України на підставі скарги ОК «Екодом-1» та ТОВ «ХАНБЕР» від 24.10.2019 р. прийняло наказ № 452/5, яким, крім іншого скасувало рішення державного реєстратора Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука В.О. від 01.08.2019 р. індексний номер 48045003 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 .

07.07.2020 р. ОК «Екодом-1» та 08.07.2020 р. ТОВ «Ханбер» повідомили ОСОБА_1 своїми листами про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за забудовником - ТОВ «Ханбер», і з метою оформлення належних ОСОБА_1 на підставі договору № 12/3а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» від 11.10.2018 р. прав на зазначену квартиру в рахунок здійсненої ОСОБА_1 оплати вартості квартири, запропонували позивачці укласти договір купівлі-продажу.

13.08.2020 р. між ТОВ «Ханбер» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровською О.В., р/н 739, на підставі якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55,1 кв. м, житловою - 11,1 кв.м.

В свою чергу ОСОБА_2 разом з іншими особами ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) звернулись до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи Державний реєстратор Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук В.О., ТОВ «Ханбер», ОК «Екодом-1» про визнання незаконними дій та часткове скасування наказу від 06.02.2020 р. № 452/5 (справа № 757/20926/20-ц).

З наявної в матеріалах справи заяви про залучення співвідповідачів та зміну предмету позову у справі № 757/20926/20-ц від 10.02.2022 р. вбачається, що ОСОБА_2 уточнив свої вимоги, посилаючись на правомірність виникнення у нього права власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору № 64-а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1», укладеного 04.03.2019 р. між ним та ОК «Екодом-1», крім іншого просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2022 р. у справі №757/20926/20-ц було прийнято заяву про зміну предмету позову; вирішено розглядати справу в редакції вимог заяви про зміну предмету позову, зокрема, вимоги про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 шляхом витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ; залучено до справи № 757/20926/20-ц в якості співвідповідача серед інших ОСОБА_1 ; цивільну справу передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2022 р. справа №757/20926/20-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства юстиції України, ТОВ «Сайленд», ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , АТ «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еко Капітал», треті особи Державний реєстратор Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук В.О., ТОВ «Ханбер», ОК «Екодом-1» про визнання незаконними дій та часткове скасування наказу, визнання права власності прийнята до провадження суддею Приморського районного суду м. Одеси Шенцевою О.П.

За твердженням представника позивачки, які не заперечувались представниками відповідачів та підтверджуються інформацією з сайту судової влади та Єдиного державного реєстру судових рішень, 24.06.2024 р. Приморський районний суд м. Одеси ухвалив рішення по цивільній справі № 757/20926/20-ц, яким, зокрема, витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 . В теперішній час рішення законної сили не набрало, апеляційні скарги на нього розглядаються Одеським апеляційним судом.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

На підставі статті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першоюстатті 202 ЦК Українипередбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

В контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення ЄСПЛ від 02 березня 2005 року у справі «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» (Von Maltzan and Others v. Germany), заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

В справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary) у рішенні від 14 травня 2013 року (скарга № 66529/11) ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (висновки ВП ВС в п.п. 93, 95 Постанови від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17).

З огляду на те, що ОСОБА_1 , як інвестор за договором № 12/3а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» від 11.10.2018 р. уклала цей договір і виконала умови інвестування до укладення аналогічного договору щодо тієї самої квартири ОСОБА_2 , суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 набула первісні майнові права (тотожні праву власності) на об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_7 .

Частиною третьою статті 9Закону України"Проінвестиційну діяльність" передбачено, що право інвестування та фінансування однієї квартири в об`єкті будівництва кількома інвесторами можливе виключно за умови укладення між ними договору в письмовій формі, в якому визначаються частка кожного інвестора та порядок внесення ним відповідної інвестиції. Існування відповідних договірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено, що виключає можливість набуття ОСОБА_2 за наслідками укладення 04.03.2019 р. договору № 64а про внесення пайових внесків у ОК «Екодом-1» майнових прав на об`єкт інвестування, майнові права щодо якого первісно належать ОСОБА_1

Укладений 11.10.2018 р. між ОСОБА_1 та ОК «Екодом-1» договір № 12/3а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1 є чинним та у встановленому законом порядку не визнаний недійсним.

Статтею 203 ЦК Українивизначено, що зміст правочину не може суперечитиЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки майнові права на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору № 12/3а від 11.10.2018 р., укладеного між ОК «Екодом-1» та ОСОБА_1 , належали позивачці, при укладенні ОСОБА_2 04.03.2019 р. договору №64А щодо сплати пайових внесків у ОК «Екодом-1» вимоги ч.1ст.203 ЦК України не дотримано.

За положеннямистатті 16 ЦК Українивизнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Встановивши, що позивач є першим інвестором у будівництві об`єкту інвестування - квартири АДРЕСА_7 на підставі договору, який є чинними та у встановленому порядку не був визнаний недійсним, позивач вніс повну вартість паю, наявні правові підстави для визнання недійсним договору № 64а про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1», стороною якого є ОСОБА_2 , оскільки ОК «ЕКОДОМ-1», не ініціюючи розірвання договору, укладеного з позивачкою у 2018 році, не мав права укладати договори про пайову участь щодо зарезервованого та оплаченого позивачкою об`єкту будівництва і практичні дії щодо реалізації інвестицій за оспорюваним договором не могли бути вчинені.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право людини на доступ до правосуддя, а статті 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу щодо захисту цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, матиме найбільший ефект.

Таким чином, метою ефективного способу захисту є забезпечення поновлення порушеного права, адекватність наявним обставинам.

У постанові від 24 лютого 2021 року у справі №233/3516/18-ц (провадження №61-4805св20) Верховний Суд вказав, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому, обов`язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення та (або) оспорювання його прав та інтересів.

Інтерес особи має бути законним, не суперечитиКонституції України, законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частиніРішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004.

Наявність на розгляді у суді цивільної справи №757/18453/20-ц за позовом ОСОБА_2 про витребування у ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , з огляду на твердження ОСОБА_2 на наявність у нього прав на зазначену квартиру на підставі договору № 64а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» від 04.03.2019 р., свідчить про оспорювання та невизнання ОСОБА_2 прав ОСОБА_1 , яка є першочерговим інвестором та наразі власником спірного нерухомого майна.

У пункті 119 Постанови від 14.09.2021 р. у справі № 359/5719/17 Велика палата Верховного Суду зробила наступний висновок: «застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.»

Як зазначивВерховний Судв Постанові від 21.04.2021 р. у справі №643/3518/17: «У будь-якому випадку під час вибору правомірного способу захисту порушеного права підлягає врахуванню правова природа цивільних відносин, що існують між сторонами як учасниками спірних правовідносин. Захист порушених цивільних прав та інтересів є елементом механізму правового регулювання цивільних відносин, саме тих, у яких й відбулося порушення зазначених прав або інтересів особи.»

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає наступне: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Суд погоджується з твердженням позивача на обґрунтування обраного способу захисту. Так, право власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомості в теперішній час зареєстровано за нею на іншій правовій підставі, ніж договір №12/3а про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1 від 11.10.2018 р., спірна квартира знаходиться в її фактичному володінні та користуванні, в свою чергу станом на теперішній час право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру скасоване і квартира в його володінні та користуванні не знаходиться. Між тим допоки не надано правову оцінку укладеному 04.03.2019 р. між ОСОБА_2 та ОК «Екодом-1» договору № 64а про внесення пайових внесків у ОК «Екодом-1», ОСОБА_2 стверджує про наявність правових наслідків зазначеного правочину та використовує способи захисту своїх прав, які на його думку були набуті у зв`язку з укладенням цього правочину, зокрема шляхом визнання права на квартиру та витребування її з власності ОСОБА_1 .

За наведених підстав такі заходи захисту як визнання за позивачкою прав на спірну квартиру або витребування її від відповідачів позбавлені сенсу і єдиним ефективним заходом захисту оспорюваних прав позивачки вбачається визнання оспорюваного договору недійсним.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, необхідно стягнути з кожного з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 215, 216, 228 ЦК України, ст.ст.1, 2, 3, 4, 12, 19, 43, 44, 48, 49,76-82,89,95,175,209,223,229,247,258,259,263-265,352,354, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ 1» про визнання недійсним договору про сплату пайових внесків задовольнити.

Визнати недійсним Договір № 64А про сплату пайових внесків у Обслуговуючий кооператив «Екодом -1», укладений 04 березня 2019 року між Обслуговуючим кооперативом «ЕКОДОМ 1» та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ 1» на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 15.11.2024.

Суддя Р. Д. Абухін

07.11.24