Рішення

від 14.11.2024 по справі 242/1269/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 242/1269/24

Провадження № 2/0203/1824/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участі секретаря Шаблі О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Наіля Галібовна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 за представництва адвоката Маруценка С.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» пред`явила до Селидівського міського суду Донецької області цей позов на предмет визначення додаткового строку в три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після матері ОСОБА_2 , до складу якої належить квартира АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи такі вимоги тим, що строк на прийняття спадщини у шість місяців пропустила у зв`язку з непереборними обставинами початку 24 лютого 2022 року військової агресії рф проти України, через що на початку березня 2022 року позивач змушена була терміново евакуюватись зі свого постійного місця проживання, однак наприкінці життя мати ОСОБА_2 дуже хворіла і потребувала стороннього догляду, тому за для здійснення належного догляду позивач мешкала з нею за однією адресою в квартирі АДРЕСА_2 , тому фактично прийняла спадщину, але не оформила її поданням заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, однак через перебування в евакуації позивач не мала змоги надати нотаріусу документи на підтвердження фактичного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки усі органи влади, муніципальні служби, що можуть скласти відповідний акт, а також сусіди і знайомі, які могли б підтвердити такий факт проживання евакуювалися, тому, на думку позивачки, продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечитиме закону і не порушуватиме будь-чиїх прав, проте державний нотаріус своєю постановою від 10 липня 2024 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що стало підставою для звернення з цим позовом.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26 липня 2024 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26 серпня 2024 року закрите підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2024 року вказана цивільна справа передана судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 20 вересня 2024 року цивільна справа прийнята до свого провадження з витребуванням у нотаріуса спадкової справи в копії та призначена до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року залучено правонаступника Селидівської міської ради Селидівську міську військову адміністрацію.

Відповідач відзиву на позов не подавав, проте в заяві від 10 жовтня 2024 року Селидівська міська військова адміністрація клопотала про ухвалення рішення згідно норм чинного законодавства, посилаючись на цьому на вимоги ст. 1272 ЦК України та судову практику Верховного Суду з приводжу застосування вказаної норми матеріального закону.

В судове засідання позивач та її представник адвокат Мацуренко С.В. не прибули та у поданій засобами поштового зв`язку заяві, що надійшла до суду 16 жовтня 2024 року, позивач клопотала про розгляд справи у її відсутності.

Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області у заяві від 31 жовтня 2024 року клопотала про розгляд справи у їх відсутності з ухваленням рішення згідно норм чинного законодавства.

Перша кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області у заяві, що надійшла до суду засобами поштового зв`язку 07 листопада 2024 року, клопотала про розгляд справи у відсутності їх представника, обмежившись надісланням суду копії спадкової справи після ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 30 жовтня 1952 року Донецьким міськЗАГС серії НОМЕР_1 , та свідоцтвом про укладення шлюбу з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14, 17).

За даними паспортна громадянина України ОСОБА_1 з 02 жовтня 2015орку зареєстрована по АДРЕСА_3 (а.с.101-12).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла у віці 89 років ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Селидівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено 14 листопада 2019 року актовий запис під № 7782 та видано свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с.16).

За життя ОСОБА_2 належала частка у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_3 , виданим на підставі розпорядження СП в/о «Селидіввугілля» від 05 липня 1994 року № 5234, зареєстрованим в Селидівському БТІ 18 серпня 1994 року за № 3450 (а.с.15), та узгоджується з даними довідки КП «Селидівське БТІ» від 14 вересня 2024 року (а.с. 8). Саме в цій квартирі спадкодавець і була зареєстрована на день відкриття спадщини.

За даними спадкової справи № 72687829, заведеної 10 липня 2024 року Першою кам`янською державною нотаріальної конторою після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 звернулася лише її дочка ОСОБА_1 10 липня 2024 року за вх. № 522/2023 (а.с. 85-95).

Постановою державного нотаріуса Першої кам`янської державної нотаріальної контори Трощій Н.Г. від 10 липня 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Так, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини за ЦК України встановлені ст. 1272 ЦК України, відповідно до якої якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, про що роз`яснював Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як роз`яснив у п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 1320цс17 та від 06.06.2018 у справі 592/9058/17-ц, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При цьому коло причин, що можуть свідчити про поважність пропуску спадкоємцем строку подання заяви про прийняття спадщини, законом не визначене, а отже суд у кожному конкретному випадку з урахуванням наданих доказів та обставин справи визначає, чи є достатні підстави для визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування і подання доказів за вимогами ст. 81 ЦПК України покладений на сторони, зокрема, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, спадщина після ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Селидово, де проживала як спадкодавець так і спадкоємець позивач у справі, хоч і будучи зареєстрованими за різними адресами, що видно з даних реєстрації місця проживання та стверджується позивачкою у позовні, що відчить про достеменну обізнаність позивачки про день відкриття спадщини.

Встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк на прийняття спадщини сплив 09 травня 2020 року.

Посилання позивачки у позовній заяві на непереборні обставини початку оголошення воєнного стану 24 лютого 2022 року та повномасштабної військової агресії рф, суд приймає до уваги, проте вказані обставини не стосуються подій до 24 лютого 2022 року, а тим більш подій до 09 травня 2020 року, тобто у мирний час, коли жодних перешкод для звернення до нотаріуса у м. Селидове не було і доказів наявності таких обставин суду позивачем не надано.

Фактично позивач з 09 листопада 2019 року пропустила строк на прийняття спадщини ще до початку оголошення воєнного стану на тривалий період 1 рік та 9 місяців без жодних причин, поважність яких в п озові не наведено і доказів останнього суду не надано.

Твердження позивачки про неможливість надати нотаріусу документів на підтвердження обставин фактичного проживання зі спадкоємцем на день відкриття спадщини, не стосуються предмету доказування у цій справі, зокрема, не стосуються обставин об`єктивної неможливості подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса у мирний час.

При цьому, не можуть бути непереборною перешкодою для звернення з заявою про прийняття спадщини обставини заявленого позивачкою фактичного проживання зі спадкоємцем на день відкриття спадщини, як про це вказано у позовній заяві, оскільки евакуація у 2024 році з м. Селидово адміністративних та муніципальних органів і служб, ОСББ, відповідальних за складання актів про проживання співвласників багатоквартирних будинків, ніяким чином не унеможливлювала звернення позивачки до нотаріуса, а будь-які акти про проживання за місцем мешкання можуть фіксувати обставини виключно на день їх складення, а не на минуле, зокрема, після оголошення воєнного стану за період 2019-2020 років. Так само, показання свідків, які за твердженням позивача перебувають в евакуації, з приводу фактичного проживання позивачки зі спадкодавцем на день відкриття спадщини не стосуються поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини.

Жодних інших причин неподання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса позивач в позовній заяві не навела і доказів таких обставин суду не надала.

Відповідно, у позовній заяві позивач, заявляючи про фактичне прийняття спадщини внаслідок постійного проживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини заявляє про поважність причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса і визначення їй додаткового строку на прийняття спадщини, що є взаємовиключними підставами для прийняття спадщини.

Одночасно, суд відзначає, що сама по собі юридична необізнаність позивача про порядок і строки оформлення спадщини, як підстава поважності пропуску строку на подання заяви до нотаріуса, не є такими поважними причинами, у розумінні ч. 1, ч.3 ст. 1272 ЦК України.

Відтак, жодних доказів про наявність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк (з 09 листопада 2019 року) позивачем не надано, а наведені позивачем обставини не доводять дійсність існування або створення позивачу перешкод у поданні відповідної заяви і свідчать лише про недбалість самої позивачки у розпорядженні своїми правами, що поважною причиною вважатися не може, і оголошений 24 лютого 2022 року військовий стан до цих обставин жодного стосунку не має, оскільки позивач пропустила строк на прийняття спадщини задовго до оголошення воєнного стану.

За встановлених обставин, суд, оцінивши зібрані у справі докази, кожний окремо та в сукупності і взаємозв`язку на належність, допустимість, достовірність і достатність, приходить до висновку про недоведеність позовних вимог та, відтак, відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Наіля Галібовна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2024 року

Суддя О. В. Колесніченко