Рішення

від 05.11.2024 по справі 160/8936/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024м. ДніпроСправа № 160/8936/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, буд. 15А, код ЄДРПОУ 39042713)

до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 2, код ЄДРПОУ 20306037)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Дичко В.О.

Секретар судового засідання Жукова К.Д.

Представники:

від позивача: Богданова М.Г., адвокат (ордер серії ВА № 1090434 від 10.09.2024); Прилуцький О.С., директор (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань)

від відповідача: Оніщенко В.М. (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань)

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення розгляду заяви позивача про перегляд рішення № 10-р/к від 05.07.2016 згідно з п.п. 46-55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила), зобов`язавши відповідача здійснити розгляд зави позивача про перегляд рішення № 10-р/к від 05.07.2016 згідно з п.п. 46-55 Правил.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що бездіяльність відповідача суперечить приписам п.п. 46-55 Правил, оскільки з аналізу норм Правил вбачається, що у разі наявності підстав, визначених Правилами, відповідач залишає заяву без розгляду та повертає її заявнику, а у разі відповідності заяви вимогам Правил - приймає розпорядження про прийняття заяви до розгляду. Проте відповідачем указано, що ним не вбачається підстав, передбачених ч. 1 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для перегляду рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо нездійснення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» від 08.04.2021 № 8/1 про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.07.2016 №10-р/к відповідно до вимог п.п.46-55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 року.

Зобов`язано Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» від 08.04.2021 № 8/1 про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.07.2016 № 10-р/к відповідно до вимог п.п. 46-55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.07.2024 касаційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 в адміністративній справі №160/8936/21 скасовано.

Провадження у справі № 160/8936/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів», що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського судочинства та що позивач має право протягом 10 днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» задоволено, справу № 160/8936/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії передано до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 для розгляду справи № 160/8936/21 призначено суддю Дичко В.О.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви від 31.05.2021 і доданих до неї документів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2024 о 10:00 год.

09 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

16 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 підготовче засідання відкладено на 01.10.2024 о 10:00 год.

18 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 160/8936/21 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.10.2024 о 10:30 год.

18 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні по суті 22.10.2024 заслухано вступні слова позивача та його представниці, оголошено перерву до 05.11.2024 о 15:00 год. Позивач та його представниця підтримали заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні по суті 05.11.2024 представниця відповідача заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позовної заяви.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

У порядку ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є дотримання Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України законодавчо встановлених вимог під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016 року.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» 08.04.2021 звернулось до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою № 8/1 (вх. № 54-01/1158 від 12.04.2021, т. 2, а.с. 39-41) про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №11-СДР/04-15, скориставшись таким правом у межах п`ятирічного строку, встановленого законодавством.

Підставою для перегляду зазначеного рішення позивачем вказано істотні обставини, які не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення.

11 травня 2021 року на адресу позивача надійшла відповідь № 54-02/1481 від 19.04.2021 (т. 1, а.с. 16-17), якою повідомлено, що відповідач не вбачає підстав, передбачених ч. 1 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для перегляду рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Позивач вважає, що надана відповідь не відповідає вимогам п.п. 46-55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила), оскільки з аналізу норм Правил вбачається, що у разі наявності підстав, визначених Правилами, відповідач залишає заяву без розгляду та повертає її заявнику, а у разі відповідності заяви вимогам Правил приймає розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом 3-х робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі. У листі від 19.04.2021 № 54-02/1481 відсутні відомості про залишення поданої позивачем заяви № 8/1 від 08.04.2021 без розгляду та не повернуто її. Натомість відповідачем зазначено про те, що він не вбачає підстав, передбачених ч. 1 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для перегляду рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, що не відповідає вимогам Правил.

Крім того, позивач указує на те, що відповідь на подану позивачем заяву про перегляд рішення готувалась Артемом Пастушенко, тобто тією особою, яка є керівником Кіровоградського відділення Антимонопольного комітету України, яким готувався проєкт рішення колегії, який був членом адміністративної колегії під час розгляду справи та яким здійснювалось представництво інтересів Кіровоградського відділення Антимонопольного комітету України в судах у справі №912/3412/16 про скасування рішення №10-р/к від 05.07.2016 року. Позивач вважає наведені обставини порушенням ст. 15 Закону України «Про звернення громадян».

У відзиві, який надійшов до Господарського суду Дніпропетровської області 09.09.2024, відповідач не погоджується із твердженнями відповідача та зазначає наступне.

Кіровоградським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення № 10-р/к від 05.07.2016 зібрано всі докази та досліджено всі істотні обставини, що призвели до прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №912/3412/16 у задоволенні позову ТОВ «Світловодський завод пиломатеріалів» до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення № 10-р/к від 05.07.2016 відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 912/3412/16 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 912/3412/16.

Відповідач вважає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 912/3412/16 уже встановлено відсутність передбачених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання рішення № 10-р/к від 05.07.2016 недійсним, тому у Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України були відсутні правові підстави для перегляду рішення № 10-р/к від 05.07.2016 року.

Не погодившись із доводами відповідача, позивач подав до суду відповідь на відзив.

Позивач указує, що предметом оскарження у справі, що розглядається, є рішення органу Антимонопольного комітету України щодо перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» у даній справі оскаржує бездіяльність органу Антимонопольного комітету України щодо нездійснення розгляду його заяви про перегляд рішення № 10-р/к від 05.07.2016 згідно з п.п. 46-55 Правил, тобто предметом спору є дотримання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо розгляду заяви позивача.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 18.09.2024 не погоджується з позицією позивача та зазначає, що факти щодо відсутності істотних обставин, які не були і не могли бути відомі Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що могли призвести до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення, та відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016 у справі № 11-СДР/04-15 уже встановлені судом і мають преюдиціальне значення.

Також відповідач скористався своїм правом на подання додаткових пояснень та повідомив суду наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» не виконало рішення № 10-р/к від 05.07.2016, тому Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з позивача штрафу та пені.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2021 у справі №912/4211/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2021, позовні вимоги Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю.

Таким чином, судами встановлено не лише законність рішення № 10-р/к від 05.07.2016, а й правомірність нарахування штрафу та пені.

09 листопада 2021 року Господарським судом Кіровоградської області видано наказ про стягнення з ТОВ «Світловодський завод пиломатеріалів» 10 500 грн штрафу за рішенням № 10-р/к від 05.07.2016 та 10 500 грн пені за несвоєчасну сплату штрафу. Указаний наказ суду перебував на виконанні у Світловодському відділі державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). 14 жовтня 2024 року на адресу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. № 54-01/2863, т. 2, а.с. 155) надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження № 68433678 від 11.10.2024 у зв`язку з виконанням у повному обсязі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2021 у справі №912/4211/20.

Отже, рішення № 10-р/к від 05.07.2016 є законним і повністю виконаним, тому у Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відсутні будь-які правові підстави (як на час звернення позивача із заявою, так і на теперішній час) для його перегляду.

Причиною спору є питання про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо нездійснення розгляду заяви позивача про перегляд рішення № 10-р/к від 05.07.2016 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

На підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у разі:

- якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;

- якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» перегляд рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції допускається у випадках, передбачених абзацами другим та третім частини першої цієї статті, - протягом п`яти років з дня прийняття відповідного рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть:

залишити рішення без змін;

змінити рішення;

скасувати рішення;

прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

На підставі п.п. 46, 47, 55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р, з наступними змінами та доповненнями; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення органів Антимонопольного комітету України (далі Комітет) можуть бути переглянуті ними за заявами осіб чи з власної ініціативи у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Заява особи про перегляд рішення (далі заява про перегляд), прийнятого адміністративною колегією територіального відділення Комітету, подається до відповідного відділення.

Заява про перегляд подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та доказів на їх підтвердження.

За результатами перегляду рішення органи Комітету приймають рішення відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження».

Виходячи із системного аналізу положень статей 7, 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та п. 55 Правил розгляду справ, господарський суд вважає, що відмова Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в перегляді рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016, оформлена листом № 54-02/1481 від 19.04.2021, за своєю суттю є рішенням Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений у судовому порядку.

Подібна правова позиція викладена в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 та постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №910/23375/17.

У матеріалах справи № 160/8936/21 міститься інформація про те, що рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (з 02.06.2020 правонаступник Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, т. 1, а.с. 126-132) № 10-р/к від 05.07.2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 11-СДР/04-15 оскаржувалось позивачем у судовому порядку (справа №912/3412/16).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №912/3412/16 у задоволенні позову ТОВ «Світловодський завод пиломатеріалів» до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення № 10-р/к від 05.07.2016 відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 912/3412/16 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 912/3412/16.

Як вбачається зі змісту заяви № 8/1 від 08.04.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» звернулось з вимогою про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016, яке було предметом розгляду у справі № 912/3412/16.

Крім того, суд звертає увагу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2021 у справі № 912/4211/20, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2021, про задоволення позовної заяви Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» про стягнення 21 000 гривень.

У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» 10 500 грн штрафу за рішенням № 10-р/к від 05.07.2016 і 10 500 грн пені за несвоєчасну сплату штрафу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тобто предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Суд бере до уваги, що предметом спору у справі № 160/8936/21 є дотримання Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України законодавчо встановлених вимог під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» № 8/1 від 08.04.2021 про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016, яке було предметом розгляду справ № 912/3412/16 та № 912/4211/20.

Зокрема, відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 912/3412/16 суд апеляційної інстанції дійшов неспростовних та таких, що узгоджуються із законодавчими приписами, висновків про прийняття Кіровоградським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України оскаржуваного рішення у частині, що стосується позивача, в межах наданих Кіровоградському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10-р/к від 05.07.2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 11-СДР/04-15.

Суд звертає увагу на неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, ухваленого між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що однією з цілей застосування цієї норми процесуального права законодавець визначив уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення можливості подачі нового позову з тим самим предметом, з тих самих підстав та між тими самими сторонами, як засобу, спрямованого переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

За правовою позицією, викладеною в п. 17 постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 та п. 4.26 постанови Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Згідно з п. 61 рішення Великої палати Європейського суду з прав людини від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) та п. 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» (заява № 48553/99) одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Таким чином, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей (вірогідностей)» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її в новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Необхідно зауважити, що Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Указаним спростовуються доводи позивача про наявність доказів, що підтверджують бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду заяви позивача про перегляд рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р/к від 05.07.2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 11-СДР/04-15 згідно з вимогами п.п. 46-55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р, з наступними змінами та доповненнями; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Ураховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на відмову в задоволенні позову, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, буд. 15А, код ЄДРПОУ 39042713) до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Олександра Поля, буд. 2, код ЄДРПОУ 20306037) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 15.11.2024.

Суддя В.О. Дичко