Рішення

від 07.11.2024 по справі 906/1674/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1674/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.

секретар судового засідання: Шовтюк І. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Найда М. М.; Бєлкін Л. М., ордер на надання правничої (правової) допомоги

серії АТ №1068392 від 10.05.2024 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача 1): Антоненко А.Ю., довіреність від 13.05.2024 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача 2): Кудрицький Р. П., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1442314 від 11.05.2024 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод"

2) ОСОБА_2

про стягнення 2059595,58 грн

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою з врахуванням заяви від 01.05.2024 про зміну предмету позову (а. с. 102-133 у т. 2) про солідарне стягнення з відповідачів 2059595,58 грн за акції у зв`язку із неправомірним заниженням ціни їх викупу на підставі публічної безвідкличної вимоги від 10.01.2018 про примусове придбання акцій в усіх власників акцій АТ "Житомирський маслозавод", в тому числі 592574,40 грн недоплати за акції/збитків, 110316,00 грн 3% річних, 439408,02 грн інфляційних втрат, 917297,16 грн пені, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він як акціонер був примусово позбавлений своїх акцій і не погоджується із ціною викупу акцій ПАТ "Житомирський маслозавод".

Ухвалою від 23.01.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 109 у т. 1).

07.02.2024 до суду від відповідачів надійшли, серед іншого, відзив на позовну заяву з запереченнями проти позову (а. с. 110 - 142 у т. 1); заява про застосування строків позовної давності (вх. г/с №01-44/462/24 (а. с. 153 - 156 у т. 1).

04.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на спільний відзив відповідачів (а. с. 180, 181 у т. 1).

13.03.2024 до суду від позивача надійшло, зокрема, заперечення на заяву відповідачів щодо позовної давності (а. с. 182 - 198 у т. 1).

05.04.2024 до суду від відповідача 2) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №906/453/19 (а. с. 207 - 213 у т. 1).

16.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі (а. с. 2 - 5 у т. 2).

26.04.2024 до суду від позивача надійшли, зокрема, додаткові заперечення на клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі з додатками (а. с. 13-51 у т. 2).

01.05.2024 до суду від позивача надійшли, зокрема, такі клопотання від 01.05.2024: про зміну предмету позову з додатками (а. с. 102 - 133 т. 2), про витребування повного висновку судових експертів №1041/56301 від 23.09.2021 у справі №906/453/19 (а. с. 135 - 144 у т. 2).

09.05.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а. с. 167 - 183 у т. 2).

13.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про спростування заперечень відповідачів щодо заяви позивача про зміну предмету позову (а. с. 212 - 217 у т. 2).

Ухвалою від 14.05.2024 господарський суд залишив без розгляду клопотання позивача від 23.12.2023 про витребування доказів; прийняв до розгляду заяву позивача від 01.05.2024 про зміну предмету позову від 01.05.2024 про стягнення солідарно з відповідачів як доплату за акції (збитки) у розмірі 2059595,58 грн за акції АТ "Житомирський маслозавод", в тому числі, 592574,40 грн збитків/недоплати, 110316,00 грн 3% річних, 439408,02 грн інфляційних, 917297,16 грн пені, а також понесених судових витрат (а. с. 230, 231 у т. 2).

22.05.2024 до суду від відповідача 2) надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву (а. с. 232 - 239 у т. 2).

23.05.2024 до суду від позивача надійшли письмові спростування щодо аргументів доповнень до відзиву відповідача 2) ( а. с. 240 - 247 у т. 2).

Ухвалою від 23.05.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі від 05.04.2024; витребував у відповідача 1) копію висновку експертів №1041/56301 за результатами повторної судової комплексної експертизи від 23.09.2021 у справі №906/453/19; відклав підготовче засідання суду.

14.06.2024 до суду від відповідача 2) надійшли копії таких документів: на вимогу суду - висновку експертів №1041/56301 за результатами повторної комплексної судової експертизи від 23.09.2021 у справі №906/453/19 та за власною ініціативою - висновку суб`єкта оціночної діяльності ФОП Бевзо О.В. про ринкову вартість однієї простої іменної акції емітента станом на 22.12.2017 та рецензії ПП "Експерт-Аналітик" від 09.01.2018 (а. с. 7-235 у т. 3;1-15 у т. 4).

17.06.2024 до суду від відповідача 2) надійшла заява стосовно висновку експертів № 1041/56301 за результатами повторної судової комплексної експертизи від 23.09.2021 у справі №906/453/19 щодо визнання недопустимим доказом висновку експертів №1041/56301 (а. с. 16 - 29 у т. 4); клопотання про виклик у засідання суду судових експертів Бойко Ю. В., Педь І. В., Ковбич Т. М. для, зокрема, роз`яснення їх висновку (а. с. 31 - 39 у т. 4).

17.06.2024 до суду від позивача надійшла заява про спростування тверджень відповідача 1), заявлених у клопотанні від 14.06.2024 щодо долучення до матеріалів справи висновку ФОП Бевзо О.В. про ринкову вартість однієї простої іменної акції емітента станом на 22.12.2017 та Рецензії ПП "Експерт-Аналітик" від 09.01.2018) (а. с. 41 - 49 у т. 4).

18.06.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача 2) щодо висновку експертів №1041/56301 та на клопотання про виклик експертів (а. с. 50 -52 у т. 4).

21.06.2024 до суду від позивача надійшла заява про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДПС України (а. с. 69 - 80 у т. 4).

Ухвалою від 28.06.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 2) про виклик вказаних судових експертів у засідання суду; відмовив у задоволенні заяви позивача від 20.06.2024 про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну податкову службу України; закрив підготовче провадження, призначив засідання для розгляду справи по суті на 24.07.2024 о 12:00 (а. с. 95 - 96 у т. 4).

19.07.2024 до суду від відповідача 1) надійшло клопотання про долучення до справи додаткових доказів від 17.07.2024 (а. с. 110 - 148 у т. 4).

22.07.2024 та 24.07.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача 1) про долучення додаткових доказів (а. с. 149 - 187; 188 - 193 у т. 4).

26.07.2024 до суду від відповідача 1) надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи (а. с. 197 - 200 у т. 4), яке ухвалою від 29.07.2024 господарський суд призначив до розгляду в засіданні суду (а. с. 202 у т. 4).

30.08.2024 до суду від позивача надійшло заперечення на письмові додаткові пояснення відповідачів від 17.07.224 (а. с. 215-219 у т. 4).

25.09.2024 до суду від позивача надійшли пояснення з приводу експертно визначених цін на акції (а. с. 224 - 233).

26.09.2024 до суду від відповідача 2) надійшли міркування від 26.09.2024 щодо пояснень позивача від 25.09.2024 (а. с. 234 - 244 у т. 4).

27.09.2024 до суду від позивача надійшли заперечення від 26.09.2024 проти міркувань адвоката Кудрицького Р. П. (а. с. 1 - 11 у т. 5).

08.10.2024 до суду від позивача надійшло клопотання від 08.10.2024 про застосування правових позицій Верховного Суду (а. с. 17 - 30 у т. 5).

11.10.2024 до суду надійшли судові дебати відповідача 2) (а. с. 31 - 43 у т. 5).

Ухвалою від 11.10.2024 господарський суд призначив судове засідання на 23.10.2024 о 15:30 для виступу сторін спору у судових дебатах з промовами (а. с. 51 у т. 5).

21.10.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про, зокрема, застосування до відповідачів заходів впливу, передбачених ГПК України, у зв`язку із зловживанням процесуальними правами, залишення поза увагою суду Звіту оцінювача Бевзо О.В. №24/2017 та витребування з архіву господарського суду справу №906/453/19 (а. с. 54 - 60 у т. 5).

23.10.2024 до суду від позивача надійшли тези виступу судових дебатах (а.с. 62-75 т.5).

Ухвалою від 23.10.2024 господарський суд призначив засідання суду для розгляду справи, клопотання позивача від 21.10.2024 на 30.10.2024 о 16:00 (а. с. 81 у т. 5).

В засіданні суду 30.10.2024 господарський суд оголосив перерву до 07.11.2024.

07.11.2024 до суду від позивача надійшли, зокрема, додаткові пояснення у справі (а. с. 96 -101 у т. 5).

В засіданні суду 07.11.2024 позивач та його представник в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримали в повному об`ємі з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, а також підтримали клопотання про застосування до відповідачів заходів процесуального примусу.

Представники відповідачів в режимі відеоконференції зазначили про відсутність підстав для застосування до відповідачів заходів процесуального примусу; проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та відповідних додаткових поясненнях.

Протокольною ухвалою від 07.11.2024 господарський відмовив у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів примусу щодо відповідачів з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За ст. 131, 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Заходом процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Суд зазначає, що процесуальна поведінка сторони у справі, яка обумовлена її правом, що, зокрема, передбачене законом, не може бути підставою для вжиття заходів процесуального примусу.

Тим більше, застосування заходів процесуального примусу є правом, яке кореспондується з обов`язком суду, щодо забезпечення ефективного розгляду справи, а тому застосування до відповідачів заходів процесуального примусу не призведе до ефективного та протягом розумного строку розгляду справи. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених, зокрема, ГПК України.

Відповідно, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідачів заходів процесуального примусу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 (далі - позивач) був власником простих іменних акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" у кількості 10440 шт, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах (а. с. 17 - на звороті, у т. 1). .

04.06.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" № 1983-VIII від 23.03.2017 (далі - Закон №1983-VIII), яким доповнено ст. 65 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, ст. 65-2, яка встановлює порядок обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій ("сквіз-аут").

У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VІІІ зазначено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

26.12.2017 ОСОБА_2 направив Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та ПАТ "Житомирський маслозавод" листа про те, що ОСОБА_2 спільно з афілійованими особами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору про узгодження дій акціонерів, які є афілійованими особами, при придбанні акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" у всіх власників від 26.12.2017, став власником 26479678 штук простих іменних акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" (далі - відповідач 1), що складає 95,0284% від загальної кількості простих іменних акцій товариства і до Закону №1983-VІІІ є домінуючим контрольним пакетом акцій. В зв`язку з цим, повідомляє про намір скористатись правом, передбаченим ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу осіб, які діють спільно, і є власниками домінуючого контрольного пакету акцій товариства (а. с. 126 у т. 1).

26.12.2017 до ПАТ "Житомирський маслозавод" від акціонера ПАТ "Житомирський маслозавод" ОСОБА_2 надійшло повідомлення (вх. № 475) про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет простих іменних акцій в кількості 26479678 штук, що складає 95,0284% від загальної кількості простих іменних акцій товариства та про намір скористатися правами, передбаченими ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо обов`язкового продажу простих іменних акцій акціонерами на їх вимогу (а.с. 127 у т.1).

Рішенням Наглядової ради ПАТ "Житомирський маслозавод" від 26.12.2017, оформленого протоколом № 87 від 26.12.2017 вирішено (а. с. 128 у т. 1 на зв.):

- обрати оцінювачем ринкової вартості акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" ФОП суб`єкта оціночної діяльності, Бевзо О.В. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №1049/17, виданий Фондом державного майна України 31.10.2017);

- затвердити умови договору про проведення оцінки ринкової вартості акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" з фізичною особою-підприємцем, суб`єктом оціночної діяльності, Бевзо Олександром Вільямовичем ; встановити розмір оплати послуг; уповноважити ОСОБА_2 на підписання договору; встановити дату, станом на яку буде здійснена оцінка ринкової вартості акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" - 22.12.2017.

З матеріалів справи вбачається, що ринкова вартість акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" розрахована суб`єктом оціночної діяльності ФОП Бевзо О.В. з застосуванням дохідного підходу становить 10,39 грн за акцію (а. с. 3 у т. 4).

09.01.2018 ПП "Експерт-Аналітик" проведено рецензування Звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП Бевзо О.В, за підсумковими висновками якого Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але містить незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки (а. с. 6 - 11 у т. 4).

Рішенням Наглядової ради ПАТ "Житомирський маслозавод" від 09.01.2018, оформленим протоколом № 88 від 09.01.2018, затверджено ринкову вартість однієї акції ПАТ "Житомирський маслозавод" станом на 22.12.2017 в розмірі 10,39 грн., що є вищою за номінальну вартість акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" - 0,05 грн (а. с. 129 у т. 1).

09.01.2018 в ПАТ "Комерційний Банк "Акордбанк" ОСОБА_2 було відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) НОМЕР_3, що підтверджується довідкою банку від 18.01.2018 вих. №68-05/231 (а. с. 131 у т. 1).

10.01.2018 ПАТ "Житомирський маслозавод" отримало Публічну безвідкличну вимогу ОСОБА_2 від 10.01.2018 про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "Житомирський маслозавод", відповідно до якої ціна придбання акцій складає 10,50 грн (а.с. 133 - 134 у т. 1).

11.01.2018 ПАТ "Житомирський маслозавод" розмістило Публічну безвідкличну вимогу ОСОБА_2 на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів НКЦПФР http://www.ztm.ho.ua/ (а. с. 17, 18 - на звороті, 19 у т. 1).

Як зазначає позивач, 18.01.2018 ОСОБА_2 було перераховано на його користь як міноритарного акціонера 109620,00 грн за 10440 акцій (з розрахунку 10,50 грн за одну просту іменну акцію).

19.01.2018 ОСОБА_1 отримав від депозитарного відділу СП ТОВ "Драгон Капітал" повідомлення про списання цінних паперів у зв`язку з проведенням squezze-out (а.с. 18 у т.1).

ОСОБА_1 факт списання 10440 акцій та зарахування коштів у сумі 109620,00 грн не заперечує, однак ціну викупу акцій у розмірі 10,50 грн вважає несправедливою.

Так, позивач неодноразово звертався до ПАТ "Житомирський маслозавод" з листами щодо залишення його акціонером товариства, а у разі неможливості - компенсування справедливої ціни акцій (а. с. 70 - на зв., 71, 90 - 93 у т. 1), які залишись без задоволення.

Позивач, звертаючись з даним позовом до господарського суду зазначає, зокрема, таке:

- процедура примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" від 10.01.2018 проведена за ціною акцій, яка є заниженою та несправедливою, так як при затвердженні ринкової ціни 1 акції у розмірі 10,50 грн Наглядовою радою ПАТ "Житомирський маслозавод" не враховано, серед іншого, показники фінансової звітності товариства;

- справедливою є вартість акцій у розмірі 33,63 грн за одну акцію, виходячи з ринкової вартості 1 простої іменної акції ПАТ "Житомирський маслозавод" визначеної висновком експертів №1041/56391 від 23.09.2021 за результатами повторної комплексної експертизи у справі №906/453/19 щодо однорідних прав та обов`язків акціонерів;

- з огляду на порушення проведеної процедури примусового викупу акцій є підстави для застосування положень п. 6 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо визначення розміру справедливої компенсації за примусово вилучені акції на рівні 67,26 грн за акцію, що є подвійною ринковою вартістю акцій товариства, визначеною суб`єктом оціночної діяльності згідно із ст. 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги контрольного пакета акцій згідно з таким розрахунком: 10440 акцій* 33,63/акцію*2 рази - 109620 грн (вже сплачені кошти) = 592574,40 грн.

Також позивач крім компенсації за примусово вилучені акції, просить стягнути з відповідачів 110316,00 грн 3% річних, 439408,02 грн інфляційних та 917297,16 грн пені.

У спільному відзиві на позовну заяву відповідачі проти позовних вимог заперечили; зазначили, що під час обов`язкового продажу акцій всіма учасниками процедури дотримано вимоги чинного законодавства; Наглядовою радою прийняте рішення у вигляді протоколу, про затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції товариства, дана вартість сформована на підставі звіту і відповідає визначеній суб`єктом оціночної діяльності вартості акцій, а саме, звіту ФОП - суб`єкта оціночної діяльності Бевзо О.В. , рецензування якого проведено 09.01.2018 ПП "Експерт-Аналітик" (а. с. 110 - 142 у т. 1).

У доповнені до відзиву на позовну заяву, яке надійшло до суду 22.05.2024 відповідач 2) зазначає, зокрема, що оскільки заявник вимоги ОСОБА_2 на момент викупу акцій вже був власником контрольного пакету акцій, а разом з афілійованими особами (особи, що діють спільно) був власником значного контрольного пакету акцій, положення статті 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства" не можуть бути застосовані до відповідача 2) (а. с. 232 - 239 у т. 2).

Фактично спір між сторонами зводиться до з`ясування справедливої вартості акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" станом на 22.12.2017 (дата визначення вартості акцій для цілей сквіз-ауту згідно з протоколом засідання Наглядової ради №87 від 26.12.2017).

2. Норми права, які застосував господарський суд

Виходячи із приписів статей 177, 194 ЦК України, акція є об`єктом права власності.

Україна, виконуючи обов`язки з адаптації її корпоративного законодавства до законодавства Європейського Союзу, запровадила інститути витіснення та примусового продажу (squeeze-out (сквіз-аут) і sell-out).

Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, у т.ч. цінних паперів (акцій) встановлений у ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон) з урахуванням особливостей, передбачених у ст. 65-2 цього Закону, яка передбачає примусове відчуження міноритарними акціонерами належних їм акцій на вимогу власників домінуючого контрольного пакета акцій, ч. 1 якої визначено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Стаття 2 Закону визначає, що домінуючий контрольний пакет акцій - пакет у розмірі 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства; значний контрольний пакет акцій - пакет у розмірі 75 і більше відсотків простих акцій публічного акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 65-2 Закону особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов`язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).

Згідно з ч. 2 ст. 65-2 Закону повідомлення має містити інформацію про:

1) кількість акцій товариства, що належали особі та її афілійованим особам до набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства;

2) структуру власності особи та її афілійованих осіб (якщо станом на дату повідомлення афілійованим особам належали акції товариства);

3) ціну, передбачену пунктами 1 та 2 частини п`ятої цієї статті;

4) дату набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства.

Інформація про структуру власності подається в обсязі і за формою, затвердженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо особа набула домінуючий контрольний пакет акцій товариства, діючи спільно з третіми особами, які не є її афілійованими особами, до повідомлення також включається інформація про кількість акцій товариства, що належали таким третім особам до набуття особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства. У такому разі до повідомлення також додається копія договору, на підставі якого особа і треті особи узгоджують свої дії щодо набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства. Зазначеним договором визначається сторона договору, уповноважена його сторонами на вчинення правочинів щодо набуття акцій товариства в інтересах групи осіб, що діють спільно (уповноважена особа).

Передбачені цією статтею права і обов`язки особи, яка набуває право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства, покладаються на уповноважену особу.

Частиною 3 ст. 65-2 Закону визначено, що товариство не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов`язане розмістити його на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

За ч. 4 ст. 65-2 Закону протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до ч. 2 цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених ст. 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства (далі - публічна безвідклична вимога).

У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство, зобов`язані продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги. Разом з поданням товариству публічної безвідкличної вимоги заявник вимоги надсилає товариству копію договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до вимог ч. 9 цієї статті.

Заявник вимоги може подати до товариства публічну безвідкличну вимогу тільки після виконання нею дій, передбачених ст. 65 або 65-1 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 65-2 Закону України ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

Відповідно до ч. 6 ст. 65-2 Закону України якщо заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, не виконали обов`язки, передбачені ст. 65 або 65-1 цього Закону у разі придбання контрольного пакета акцій, ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:

1) подвійна ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті;

2) подвійна ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, набули опосередковане право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом періоду часу, що минув з дати набуття контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) подвійна ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст. 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги контрольного пакета акцій.

Частиною 9 ст. 65-2 Закону України визначено, що заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев`ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов`язання щодо оплати акцій, що придбаваються (ч. 13 ст. 65-2 Закону України).

Центральний депозитарій цінних паперів протягом трьох робочих днів з дня отримання від товариства інформації про перерахування в повному обсязі грошових сум за акції, що придбаваються заявником вимоги, в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, та забезпечує переведення депозитарними установами прав на відповідні акції з рахунків їхніх власників на рахунок заявника вимоги (ч. 14 ст. 65-2 цього Закону).

3. Висновок господарського суду щодо заявлених позовних вимог.

3.1. Щодо обраного позивачем способу захисту його прав.

У постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 Верховний Суд дійшов до висновку, що визнання судом права акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру є належним способом захисту, спрямованим на встановлення стану правової визначеності у відносинах між міноритарним акціонером, товариством і покупцем (мажоритарним акціонером) (п. 111).

Також Верховним Судом у іншій справі (постанова від 14.12.2021 у справі №905/2291/19) було зроблено висновок, що належним способом особи на отримання справедливої, на її думку, ціни акцій, який не буде вступати у протиріччя з правами інших осіб, буде позов про стягнення недоотриманої компенсації, до предмета доказування в якій входить правомірність/справедливість ціни викупу акцій (п. 5.29).

За ч. 1 ст. 20 Господарського кодексу України, яка визначає способи захисту, права та законні інтереси суб`єктів господарювання і інших суб`єктів захищаються не лише шляхом стягнення збитків, а й, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Аналогічні положення містяться у ст. 16 Цивільного кодексу, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та законних інтересів шляхом визнання права на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції, передбачений ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, є належним в даних конкретних правовідносинах, ефективним та призведе до поновлення порушених прав позивача, так як за своєю правовою природою зазначені суми компенсації є неотриманим доходом внаслідок недоплаченої ціни товару (акцій) за правочином їх відчуження в процедурі сквіз-ауту.

3.2. Щодо стягнення компенсаційної суми за списані акції.

З матеріалів справи вбачається, що правочин з обов`язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут було вчинено за ціною 10,50 грн за 1 (одну) просту іменну акцію відповідача 1).

Досліджуючи ціну продажу акцій, суд враховує, що у низці постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої: "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (так, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, від 18.02.2021 у справі № 908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Тобто процедура примусового викупу акцій відповідно до ст. 65-2 Закону є таким правочином, в якому особа, що володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, може впливати на спосіб визначення ціни акцій та набуває право власності на них унаслідок виконання вимог, визначених зазначеною нормою, тоді як міноритарний акціонер втрачає право власності на акції за відсутності свого волевиявлення, без будь-якого впливу на визначення ціни, та за відсутності законодавчого механізму здійснення спеціального контролю з боку суду або Національної комісії з фондового ринку та цінних паперів тощо.

З метою встановлення узгодженої дійсної (ринкової) вартості акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" в процедурі обов`язкового продажу акцій (сквіз-ауту) в процесі розгляду справи судом з`ясовувалось питання щодо призначення експертизи. Однак сторони заперечили проти її призначення та, відповідно, понесення витрат на її проведення.

За таких обставин суд, виходячи з правових та фактичних підстав позову, вирішив за можливе розглянути спір без призначення судової експертизи за наявними у справі доказами. Одночасно слід зазначити про наявність у матеріалах даної справи копії Висновку експерта за результатами проведення комплексної судової експертизи по господарській справі № 906/453/19, наданої відповідачем 1) на виконання ухвали господарського суду, якою задоволено клопотання позивача щодо цього (а. с. 8 - 235 у т. 3).

Суд здійснюючи дослідження визначених ринкових цін акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" встановив, що найбільша з встановлених ринкових цін на дані акції є середня біржова ціна акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" в розмірі 35,30 грн на АТ "Українська біржа" за період з 30.10.2017 по 01.08.2017 (а. с. 57, 58 у т. 2), а тому вважає з можливе та доцільне для захисту прав акціонера застосувати дану ціну для визначення справедливої компенсації в даній справі в подвійному розмірі в сумі 737064,00 грн виходячи з такого розрахунку: (10440 шт. акцій *(35,30грн/акцію*2)).

Разом з тим, враховуючи одержані позивачем кошти за примусово списані акції в розмірі 109620,00 грн, суд вважає, що обгрунтована компенсаційна сума, що підлягає відшкодуванню на користь позивача становить 627444,00 грн ( 737064,00 - 109620,00), яка є більшою ніж заявлено до стягнення позивачем.

За таких обставин, стягненню підлягає визначена позивачем сума доплати за акції у розмірі 592574,40 грн.

3.3. Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах, зокрема, від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та від 07.02.2024 у справі №910/3831/22.

Як зазначено вище, за своєю правовою природою зазначені суми компенсації справедливої вартості акцій є неотриманим доходом, внаслідок недоплаченої ціни товару (акцій) за правочином їх відчуження в процедурі сквіз-ауту.

Так як обов`язок щодо виплати позивачем вартості акцій виражений в грошових одиницях України та передбачає обов`язок боржників сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржників виконання цього обов`язку, вказане зобов`язання є грошовим, тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат прийшов до висновку, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, враховуючи період прострочення відповідачів.

Так, у заяві від 01.05.2024 про зміну предмету позову (а. с. 102 - 133 т. 2) позивач визначив період заборгованості для нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 18.01.2018 по 01.04.2024. Однак, з вимогою щодо відшкодування подвійної вартості акцій позивач звернувся лише з позовною заявою від 23.12.2023, яка надійшла на електронну пошту Господарського суду Житомирської області 27.12.2023 (а. с 1 - 16 у т. 1).

Тому початком нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд вважає 24.12.2023 та не бере до уваги звернення позивача до відповідачів щодо відшкодування справедливої ціни акцій, починаючи з 18.01.2018 - дати отримання компенсації за акції відповідача 1).

Таким чином, за перерахунком суду, з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення 4906,93 грн 3% річних та 7138,77 грн інфляційних втрат за період з 24.12.2023 по 01.04.2024.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат суд відмовляє.

3.4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення пені.

Щодо нарахування на суму коштів у розмірі 917297,16 грн пені, то законодавством не передбачено, а сторонами не погоджувалось умов, якими встановлюється порядок та розмір нарахування пені за прострочення обов`язку зі сплати компенсації вартості акцій, а тому правових підстав для нарахування та стягнення такої пені немає.

4. Щодо доводів відповідачів про сплив строків позовної давності.

Відповідачами заявлено клопотання про застосування строку позовної давності для звернення до суду із цим позовом, в обґрунтування якого зазначено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом 23.12.2023. Предметом позову є солідарне стягнення з відповідачів 2059595,58 грн за акції у зв`язку із неправомірним заниженням ціни їх викупу на підставі публічної безвідкличної вимоги від 10.01.2018 про примусове придбання акцій в усіх власників акцій АТ "Житомирський маслозавод", з яких, 592574,40 грн збитків/недоплати, 110316,00 грн 3% річних, 439408,02 грн інфляційних втрат, 917297,16 грн пені; позивач довідався про порушення майнових інтересів 18.01.2018 - день перерахування ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належні йому грошові кошти за придбані 10440 акцій в розмірі 109620,00 грн, тому початком перебігу позовної давності слід вважати вищевказану дату, а не зазначену позивачем у позовній заяві. Відтак, на думку відповідачів, позовна давність за вказаним позовом сплила 18.01.2021 та позивач звернувся до господарського суду з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечив та зазначив, що йому стало відомо про порушення його майнових інтересів під час подання позову по іншому емітенту акцій в травні 2023 року та вивчення дійсної судової практики, зокрема ухвали господарського суду у справі №906/453/19, в якій містилась інформація щодо ринкової вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Житомирський маслозавод" за наслідками проведеної комплексної комісійної експертизи.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, згідно з п. 12 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 12.03.2020 до 30.06.2023 на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

У відповідності до пункту 19 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Беручи до уваги, що карантин в Україні встановлено з 12.03.2020, воєнний стан в Україні введено з 24.02.2022 та триває станом на дату ухвалення рішення у справі, позивачем строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом не пропущено.

5. Щодо заперечень відповідача 2) стосовно солідарного стягнення боргу.

Як встановлено матеріалами справи, після набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" в кількості 26479678 штук, розмір частки ОСОБА_2 склав 95,0284% від загальної кількості простих іменних акцій товариства. Отже, з 19.01.2018 ОСОБА_2 став власником одночасно і значного контрольного пакету акцій (75% і більше) і домінуючого контрольного пакету акцій (95% і більше) ПАТ "Житомирський маслозавод".

У зв`язку з цим суд критично відноситься до твердження відповідача 2) викладене у доповнені до відзиву на позовну заяву щодо того, що оскільки заявник вимоги ОСОБА_2 на момент викупу акцій вже був власником контрольного пакету акцій, а разом з афілійованими особами (особи, що діють спільно) був власником значного контрольного пакету акцій, положення статті 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства" не можуть бути застосовані до відповідача 2) (а. с. 232 - 239 у т. 2).

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення 592574,40 грн доплати за акції АТ "Житомирський маслозавод", 4906,93 грн 3% річних та 7138,77 грн інфляційних втрат обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині стягнення 105409,07 грн 3% річних, 432269,25 грн інфляційних втрат та 917297,16 грн пені суд відмовляє.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (10002, м. Житомир, вул. Івана Гонти, буд. 4, код ЄДРПОУ 00182863), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ):

- 592574,40 грн доплати за акції Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод";

- 4906,93 грн 3% річних;

- 7138,77 грн інфляційних втрат.

3. Відмовити в частині стягнення 105409,07 грн 3% річних.

4. Відмовити в частині стягнення 432269,25 грн інфляційних втрат.

5. Відмовити в частині стягнення 917297,16 грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.11.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3

3 - АТ "Житомирський маслозавод" Електронний суд

4 - ОСОБА_2 на ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4