Рішення
від 04.11.2024 по справі 916/4149/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4149/23Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

від позивача Заруба В.П.;

від відповідача Піщемуха Н.В.

від третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/4149/23

за позовом: Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (67602, Одеська обл., Одеський р-н, місто Біляївка, пр. Незалежності, будинок 9; код ЄДРПОУ 33579244);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДКОНТАКТ" (67600, Одеська обл., місто Біляївка, комплекс будівель і споруд №10 (територія Біляївської міської ради), будинок б/н; код ЄДРПОУ 19201310);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5, код ЄДРПОУ 44069166)

про стягнення 1 343 151,22 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1.Суть спору

У вересні 2023 Біляївська міська рада Одеського району Одеської області завернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №4701/23 від 22.09.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДКОНТАКТ" та, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№41818/23), просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.06.2020 по 01.07.2023 у розмірі 1216323,72 грн. за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2023 було відкрито провадження у справі №916/4149/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 16.10.2023.

У судовому засіданні 16.10.2023, суд встановив строки для надання відповіді на відзив до 03.11.2023, для заперечень до 15.11.2023 та ухвалою у протокольній формі відклав підготовче засідання на 16.11.2023 о 12:00.

20.10.2023 до суду від ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ" надійшов відзив (вх. № 37448/23).

16.11.2023 до суду від Біляївської міської ради Одеського району Одеської області надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх.№41818/23) та письмові пояснення (вх.№41847/23).

У судовому засіданні 16.11.2023, суд встановив строк для надання пояснень на клопотання (вх. №41818/23) до 27.11.2023 та ухвалою у протокольній формі відклав підготовче засідання на 04.12.2023 о 15:30.

27.11.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення (вх. № 4404/23), в яких останній просив суд зобов`язати позивача надати для ознайомлення оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви; зобов`язати позивача надати відомості про межі адміністративно-територіальної одиниці міста Біляївка із зазначенням місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245 відносно меж міста Біляївка; зобов`язати позивача надати документи реєстраційної справи по об`єкту нерухомості у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245, згідно яких відбулася реєстрація права власності на землю за Біляївською міською радою Одеського району Одеської області; зобов`язати позивача надати до суду належним чином оформлені щорічні витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель району за 2020 та2021 роки, тобто, до моменту набрання законної сили рішенням суду по справі № 420/9885/20; зобов`язати позивача надати пояснення стосовно надання до Державного земельного кадастру відомостей про проведення нормативної грошової оцінки землі 21.09.2023 року у розмірі 17 096 408,09 грн. (Витяг з ДЗК про земельну ділянку від 08.11.2023 року), всупереч наявності факту визнання судом протиправним та нечинним рішення Біляївської районної ради від 24.10.2014 року № 40/667-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів). В задоволенні позову Біляївської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення 1 216 323 грн. 72 коп. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку відмовити.

У судовому засіданні 15.11.2023, суд ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 04.12.2023.

Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 по справі № 916/4149/23 на 04.12.2023 о 15:30, не відбулося у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду та здійсненням рандомної спам-розсилки фішингових повідомлень з вірусами серед державних установ, підприємств, установ, організацій і громадян, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп`ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.

Наказом "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" №46 від 07.12.2023 відновлено розгляд справ у судових засіданнях з 15.12.2023, секторам суддів та відділам Господарського суду Одеської області, окрім залів судових засідань, відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

Ухвалою суду від 11.12.2023 розгляд справи №916/4149/23 призначено на "18" січня 2024 р. о 12:00.

Судове засідання 18.01.2024, не відбулось у зв`язку оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області, про що секретарем судового засідання було створено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 23.01.2024 розгляд справи №916/4149/23 призначено на "05" лютого 2024 р. о 16:30.

Ухвалою суду від 05.02.2024 заяву ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ" (вх. № 43404/23 від 27.11.2023) було задоволено частково. Витребувано у Біляївської міської ради Одеського району Одеської області відомості про межі адміністративно-територіальної одиниці міста Біляївка із зазначенням місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245 відносно меж територіальної громади Біляївської міської ради. Витребувано у Біляївської міської ради Одеського району Одеської області належним чином оформлений витяг з чинної технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель району, яка була застосована при визначенні орендної плати у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ". В іншій частині клопотання - відмовлено.

27.02.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду (вх. №7914/24).

У судовому засіданні 04.03.2024, суд ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 25.03.2024.

20.03.2024 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №11792/24) про залучення документів до матеріалів справи.

25.03.2024 до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.03.2024, суд за результатом задоволення клопотання позивача, ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 15.04.2024 о 16:30.

15.04.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 15406/24).

Судове засідання 15.04.2024, не відбулось у зв`язку оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області, про що секретарем судового засідання було створено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 15.04.2024 розгляд справи №916/4149/23 призначено на "07" травня 2024 р. о 14:00.

Судове засідання 07.05.2024, не відбулось у зв`язку оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області, про що секретарем судового засідання було створено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 07.05.2024 розгляд справи №916/4149/23 призначено на "16" травня 2024 р. о 16:30.

07.05.2024 до суду від ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ" надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№18392/24).

Ухвалою суду від 16.05.2024 частково задоволено клопотання ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ" (вх. № 18392/24 від 07.05.2024) про витребування доказів.

У судовому засіданні 16.05.2024, суд оголосив ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи на 17.06.2024.

05.06.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду (вх. № 22455/24).

Ухвалою суду від 17.06.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5, код ЄДРПОУ 44069166) та відкладено підготовче засідання у справі №916/4149/23 на "25" липня 2024 р. о 12:00.

У судовому засіданні 25.07.2024, суд ухвалою у протокольній формі закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12.08.2024 о 16:00.

12.08.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява (вх. № 29906/24).

У судовому засіданні 12.08.2024, суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи по суті на 03.10.2024 о 14:00.

У судове засідання 03.10.2024, з`явився представник позивача та представник відповідача, представник ГУ ДПС в Одеській області - не з`явився.

У судовому засіданні 03.10.2024 судом було зазначено, що позивачем частково виконано ухвалу суду про витребування доказів від 05.02.2024, тобто позивачем не було надано належним чином оформлений витяг з чинної технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель району, яка була застосована при визначенні орендної плати у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ", що ускладнює подальший розгляд справи.

У судовому засіданні 03.10.2024, суд дійшов висновку про необхідність витребування зазначених документів у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про витребування.

Також, у судовому засіданні 03.10.2024 суд, ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи по суті на 04.11.2024 о 14:00.

25.10.2024 до суду на виконання ухвали від 03.10.2024 надійшов лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 9-15-0.63-6544/2-24, в додатках до якого додано: витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.09.2023 № НВ-5100802132023; витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.09.2023 № НВ- 5100802142023; копія технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів); копія рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

У судовому засіданні 04.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, за участю представників сторін та відкладено складення повного тексту рішення на строк, встановлений ч.6 ст. 233 ГПК України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи позивача.

Позивач вказує, що 20.03.2020 року між Біляївською районною адміністрацією в інтересах Одеської обласної державної адміністрації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хладконтакт" (орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1 якого орендодавець, на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 14.11.2019 № 1340/А-2019 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, комплекс будівель і споруд №10 (територія будівель і споруд) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Позивач зазначає, що неодноразово направляв ТОВ «Хладконтакт» листи з необхідністю сплатити заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою та повідомлення щодо підстав набуття статусу орендодавця, а саме листом від 24.03.2023 року №11-18/36, який відповідач отримав 05.04.2023 року, повідомлено про те, що Прикінцеві положення Земельного кодексу України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року доповненні пунктом 24, який набрав чинності 27.05.2021 року. Відповідно до пункту 24 Розділу Х Прикінцеві положення Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім підпунктів «а-е» даного пункту. Зазначеним пунктом передбачено, що перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Отже позивач вважає, що фактично з дня набрання чинності вищезазначеним пунктом Біляївська міська рада є орендодавцем за Договором оренди.

Позивач також зазначає, що дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Позивач вважає, що Біляївській міській раді не потрібно ухвалювати жодних рішень щодо прийняття Земельної ділянки у комунальну власність, адже це право виникло в силу закону, а не шляхом передачі з державної у комунальну власність відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України.

Крім того, право власності на земельну ділянку комунальної форми власності зареєстровано 08.03.2023 року, отже саме з цієї дати Біляївська міська рада набула весь обсяг прав орендодавця, в тому числі вимагати сплату заборгованості за весь час користування Земельною ділянкою ТОВ «Хладконтакт».

Водночас, рішенням Біляївської районної ради від 24.10.2014 року № 40/667-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)». Зазначене рішення скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі №420/9885/20, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року.

Враховуючи скасування рішення про затвердження нормативно грошової оцінки землі, позивач наголошує на тому, що індексація нормативно грошової оцінки відповідно до пункту 10 договору не проводиться, а тому заборгованості з орендної плати за період з 01.06.2020 по 01.07.2023 за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2020 складає 1 216 323 грн. 72 коп.

Також позивач зазначає, що порядок обчислення плати за землю, а саме орендної плати Біляївською міською радою не затверджувався. Виходячи з надходжень орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, до бюджету Біляївської міської ради платниками орендної плати застосовується нормативно грошова оцінка яка затверджена рішенням Біляївської районної ради від 24.10.2014 року № 40/667-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

Крім того позивача посилається, що і на теперішній час при замовлені витягу з нормативно грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу з ДЗК застосовується нормативно грошова оцінка, яка затверджена рішенням Біляївської районної ради від 24.10.2014 року № 40/667-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

3.2 Доводи відповідача.

ТОВ «Хладконтакт» заперечуючи проти позову вказуючи про те, що Біляївська міська рада не наділена компетенцією здійснення контролю за повнотою та вірністю справляння податків та покладення на відповідача обов`язків в межах вказаних правових відносин взагалі, (функції контролю в вищезгаданих правовідносинах покладені на інші уповні важені органи), та, зокрема, в межах предмету даного позову, з урахуванням юрисдикції господарських судів, визначеної ст. 20 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд даної справи стосується категорії спорів, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема - у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Відповідач зазначає, що у позовній заяві відсутні конкретні посилання на норми та структурні одиниці нормативних актів, які за своїм змістом є підтвердженням правової позиції позивача та стосуються саме його статусу у спірних правовідносинах. Також відсутнє документальне обґрунтування, чому саме ця земельна ділянка підпадає під сферу застосування даного закону та на підставі яких даних позивач вирішив, що вона знаходиться за межами населеного пункту-, в межах територіальної громади та повинна належати до земель комунальної власності.

На думку відповідача, оскільки позивачем не надано до суду відповідної процедурної документації, то підпадає під сумнів правомірність набуття Біляївською міською радою Одеського району Одеської області права власності на земельну ділянку, яка є об`єктом оренди.

Як свідчить наданий позивачем Витяг з Державного реєстру речових прав, державна реєстрація права власності за Біляївською міською радою Одеського району Одеської області, на земельну ділянку, площею 2.0468 га, кадастровий номер 5121010100:01:001:0245 відбулася лише 03.03.2023 року, тобто до вказаної дати позивач ніяким чином не володів всім обсягом майнових прав, тому в нього відсутні підстави стверджувати, що його законні права та інтереси були порушені в період з 23 березня 2020 року по 02 березня 2023 року та звертатися за захистом майнових прав до суду у якості власника та орендодавця по Договору оренди землі за цей період.

Отже, відповідач вважає недоведеним факт наявності повної правосуб`єктності позивача в спорі щодо стягнення заборгованості по договору оренди землі від 20.03.2020 року за період з 23 березня 2020 року по 02 березня 2023 року, включно.

Крім того відповідач посилається на те, що із наданого позивачем розрахунку, як і з самого тексту позовної заяви незрозуміло, яким чином обраховується кожного року щомісячна плата за оренду (не наведений відповідний розрахунку сум за кожним окремим місяцем року), тільки спостережується необґрунтована динаміка зростання. Також, не зрозуміло на підставі якої саме нормативної грошової оцінки та коефіцієнтів індексації здійснювалося нарахування заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.

Відповідач зауважує, що оскільки на момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що є об`єктом оренди, вже не діяли норми рішення Біляївської районної ради від 24.10.2014 року № 40/667-VІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)», незрозуміло, як така реєстрація була проведена та яку нормативно-грошову оцінку застосовує позивач при нарахування орендної плати за 2023 рік.

Також відповідач звертає увагу на те, що згідно п. 52-4 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року і плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Мораторій запроваджено з прийняттям Верховною Радою України Закон} від 02.04.2020 р. № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусноїхвороби (СОУЮ-19)».

Окрім того, відповідач стверджує про те, що позовна заява надійшла до суду 22.09.2023 року, період стягнення: з 23 березня 2020 року по 31 травня 2023 року, тобто період заборгованості з 23 березня 2020 року по 22 вересня 2020 року перебуває поза межами строків позовної давності. Платежі за договором оренди землі здійснювались відповідачем із зазначенням періоду сплати в призначенні платежу «орендна плата з юр. осіб за 2021 рік» та «заборгованість з орендної плати з юр. осіб за 2021 рік».

З урахуванням викладеного, відповідач вважає даний позов необґрунтованим, безпідставним та таким що не підлягає задоволенню.?

Разом з цим, ознайомившись з заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідач вказує, що позивачем був змінений період заявленої заборгованості з 01.06.2020 року по 01.07.2023року. Також, нарахування за вказаний період були скориговані без застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки об`єкта оренди.

Крім того, наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.11.2023 року містить наступну інформацію: «Нормативна грошова оцінка 17 096 408,09 грн.» та «Дата проведення нормативної грошової оцінки 21.09.2023 року».

З урахуванням визнання протиправним та нечинним рішення Біляївської районної ради від 24.10.2014 року № 40/667-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)» рішеннями судів різних інстанцій по справі № 420/9885/20, незрозумілі правові підстави для внесення в Державний земельний кадастр нових відомостей про розмір нормативної грошової оцінки.

У відповідача наявні певні сумніви, що загальне (умовне) право позивача на реєстрацію права власності, передбачене Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021р., було застосовано щодо конкретних правовідносин з приводу набуття права власності на індивідуально визначений об`єкт нерухомості саме у законний спосіб.

Крім того, відповідач посилається на те, що належним чином оформлений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району від 20.03.2019 року, під час укладання зазначеного договору, орендарю не був наданий. Також, Договір не містить відомостей, що витяг є додатком до нього, або був переданий орендарю при його укладанні. Позивач, зі свого боку, також не надав на вимогу суду належним чином оформлені витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель району, у тому числі, витяг від 20.03.2019 року, який був підставою визначення договірної орендної плати. Тобто, на даний час, фактично неможливо перевірити достовірність вказаної у Договорі інформації про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в користуванні у відповідача.

Відповідач зазначає що він намагався самостійно отримати вказаний витяг шляхом замовлення відомостей в електронному кабінеті на сайті Державного земельного кадастру https://e.land.gov.ua/ (запит № 9915055952019 від 18.12.2019 р.), але у Центрі надання адміністративних послуг Одеської міської ради було отримано, створене за допомогою програмного забезпечення ДЗК, повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, з наступних підстав : « у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості ». Крім того, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку також до 21.09.2023 року не містили відомостей про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки (витяг від 13.07.2020 р., замовлений відповідачем, додається).

Витяг від 08.11.2023р. із зазначенням розміру НГО наданий до матеріалів справи позивачем, який, неправомірно спрямував відомості до Державного земельного кадастру після визнання нечинною даної оцінки землі.

З огляду на відсутність у відповідача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району та неможливістю його отримати або ознайомитися з відкритих джерел інформації, податкова декларація за 2020 рік ТОВ «Хладконтакт» не подавалася. В подальшому, податкові декларації з плати за землю за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік були подані у зв`язку із тиском з боку податкових органів. Базові дані про значення нормативної грошової оцінки за звітний період надавалися інспекторами Державної податкової служби в Одеській області у телефонному режимі.

Оскільки у поданих раніше деклараціях було визначено суму зобов`язань виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є нечинною з моменту введення, у наслідок скасування нормативно-правового акту про її затвердження, ТОВ «Хладконтакт», через електронний кабінет платника податків на сайті Державної податкової служби України - https://cabinet.tax.gov.ua/ - були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2021 рік ( квітанція № 2 про прийняття від 06.03.2023р.), за 2022 рік (квітанція № 2 про прийняття від 27.12.2023р.) та за 2023 рік (квітанція № 2 про прийняття від 27.12.2023р.).

На думку відповідача, в межах заявленого періоду нарахувань - за період з 01.06.2020р. по 01.07.2023 року можливе нарахування орендної плати лише з урахуванням порядку, передбаченого ст. ст. 271 та 288 ПК України для земельних ділянок, нормативно-грошову оцінку яких не проведено.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 14.11.2019 року № 1340/А-2019 надано ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ" в оренду на 7 років земельну ділянку (кадастровий номер 5121010100:01:001:0245) площею 2,0468га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, комплекс будівель і споруд № 10 (територія Біляївської міської ради); доручено Біляївській районній державній адміністрації від імені Одеської обласної державної адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ", встановивши річну орендну плату за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням нормативної грошової оцінки та у разі необхідності вносити зміни до цього договору.

20.03.2020 між Одеською обласною державною адміністрацією, від імені та в інтересах якої виступає Біляївська районна державна адміністрація, (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛАДКОНТАКТ" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п. 1 якого орендодавець, на підставі Закону України «Про оренду землі» та розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 14.11.2019 № 1340/А-2019 надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 2,0468га (кадастровий номер 5121010100:01:001:0245) із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, комплекс будівель і споруд № 10 (територія Біляївської міської ради).

Згідно п. 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки(кадастровий номер 5121010100:01:001:0245) на момент укладання договору становить 13514710,59 грн, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району від 20.03.2019 року, складеного Відділом у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Положеннями п. 7 договору передбачено, що його укладено на 7 років з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

За умовами п. п. 9, 10 договору, орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та сплачується Орендарем у грошовій формі в розмірі, що складає 540 588,42 гривні на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, який визначається станом на 01 січня кожного календарного року у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням об`єкта оренди за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем, податкового (звітного) місяця.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Згідно з п. 27 договору, орендодавець має право вимагати від орендодавця, зокрема, своєчасного внесення орендної плати згідно з умовами цього договору.

Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату відповідно до умов договору (п. 30 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

За змістом п. 36 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001006722023 від 31.05.2023 власником спірної земельної ділянки є Біляївська міська рада Одеського району Одеської області на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, а орендарем ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ", дата державної реєстрації речового права 03.03.2020. Додатком до витягу є Кадастровий план земельної ділянки.

27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ.

Названим Законом України розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: « 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій. Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав, 03.03.2023 року державним реєстратором за Біляївською міською радою Одеського району Одеської області було зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2.0468 га, кадастровий номер 5121010100:01:001:0245.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ" сплачено орендної плати: 09.08.2021 року у сумі 90098,08 грн. (двома платіжними документами по 45049,04 грн.); 03.09.2021 року у сумі 45049,04 грн.; 10.01.2022 року у сумі 45049,04 грн.; 17.05.2022 року у сумі 90000 грн.; 30.06.2022 у сумі 45000, 04.07.2022 року 45000 грн.; 19.07.2022 року 2026,86 грн.; 21.07.2022 року 20937,36 грн. (двома платіжними документами 2166,93 грн. та 18770,43 грн.); 09.11.2022 року 157379,42грн.

Біляївська міська рада неодноразово зверталася до відповідача з листами, в яких, посилаючись на дані ДПІ про наявність податково боргу, прохала погасити заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою та повідомляла щодо підстав набуття нею статусу орендодавця, а саме: лист від 14.11.2022 № 11-18/1066 (т.1, а.с. 41), від 26.12.2022 № 11-18/1221 (т.1, а.с. 43), від 24.03.2023 № 11-18/326 (т.1, а.с. 52), від 08.07.2020 № 10-16/551 (т. 1, а.с. 65-66), .

У зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо сплати орендних платежів Біляївська міська рада направила відповідачу претензію від 27.07.2023 вих. № 11-18/723, в якій виклала вимогу про погашення заборгованості по орендній платі за договором за період з 01.05.2020 01.07.2023 в розмірі 1 343151,22 грн. (т. 1, а.с. 56).

Листом ГУ ДПС в Одеській області від 16.02.2024 № 4741/5/15-32-04-08-05 у відповідь на лист Біляївської міської ради від 17.01.2024 №11-17/68 щодо повноти декларування та сплати земельного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хладконтакт» (ЄДРПОУ 19201310) (далі - Товариство) за користування земельною ділянкою площею 2,0468 га, кадастровий номер: 5121010100:01:001:0245, та керуючись статтею 19-1 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, (далі - Кодекс), повідомило про те, що за результатами проведеного аналізу інформації, яка зберігається в інформаційно-комунікаційної системи ДПС України встановлено, що згідно поданих Товариством до Біляївської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області податкових декларацій з плати за землю за вищенаведену земельну ділянку задекларовано орендної плати за 2021 - 2023 роки у. розмірі 540 588,42 гривен щорічно, без урахуванням коефіцієнтів індексації (в 2022 році - 1,1, в 2023 році - 1,15), що свідчить про порушення пункту 289.1 статті 289 Кодексу. Також в порушення вимог пункту 286.4 статті 286 та підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Кодексу до Біляївської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області Товариством не подано податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік. та станом на 15.02.2024 Товариством не надано податкову декларації з плати за землю за 2020 рік та уточнюючі декларації за 2022 - 2023 роки.

На виконання ухвали суду від 03.10.2024, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 25.10.2024 № 9-15-0.63-6544/2-24 повідомило про те, що за інформацією Сектора № 1 відділу № 5 управління забезпечення реалізації державної політики в сфері земельних відносин Головного управління (далі - Сектор) від 17.10.2024 № 2693/486-24, за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245, площею 2.0468 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, комплекс будівель і споруд № 10 (територія Біляївської міської ради) відноситься до категорії земель - Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245, площею 2,0468 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, комплекс будівель і споруд № 10 (територія Біляївської міської ради), формувались на підставі Технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів), яка затверджена рішенням Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 № 40/667-VІ «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)», введена в дію з 01.01.2016 (копії додаються).

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245 у 2020, 2021 та 2022 роках Сектором не формувались, тому надати їх немає можливості.

За даними Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245 у 2023 році сформовано Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.09.2023 № НВ-5100802132023 та № НВ-5100802142023 (копії додаються), відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245 становить - 17 096 408,09 грн.

Як вказує позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по сплаті орендної плати, за останнім утворилась заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2020 за період з 01.06.2020 по 01.07.2023 року, яка становить 1 216 323 грн. 72 коп., в зв`язку з чим позивач і звернувся за захистом порушеного, на його думку, права з даним позовом.

5. Позиція Суду.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, порушення особою свого зобов`язання є наслідком застосування до неї відповідної відповідальності.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

З положень статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України слідує, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором оренди землі від 20.03.2020.

Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 270 ПК України (розділ «Податок на майно»), об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Нормами статті 24, 25 вказаного Закону визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Тлумачення підпункту "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо (Наведена позиція наведена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 293/1011/16-ц).

Аналіз вищенаведених наведених положень Закону України "Про оцінку земель" та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодексу України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Положеннями п. 287.1 ст. 287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Відповідно до п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вже було зазначено вище, згідно з п. 4 укладеного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки(кадастровий номер 5121010100:01:001:0245) на момент укладання договору становить 13514710,59 грн, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району від 20.03.2019 року, складеного Відділом у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Пунктом 13 договору визначено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства України. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами 1, 3 та 4 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Врахувавши вказані норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, конкретизуючи свій висновок, викладений у справі № 635/4233/19, виснувала, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/206/20).

При визначенні розрахунку заборгованості з орендної плати Біляївська міська рада виходила з розміру річної орендної плати, передбаченої умовами договору оренди.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати, суд зазначає, що позивач при розрахунку заборгованості відповідача за договором оренди застосував розмір щорічної та щомісячної орендної плати розрахований на підставі «Технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)», затвердженої рішенням Біляївської районної ради від 24.10.2014 року № 40/667-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі № 420/9885/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021, визнано протиправним та нечинним рішення Біляївської районної ради Одеської області від 24.10.2014 року №40/667-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

У пунктах 59- 64 постанови палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 904/164/19 у спорі, що виник з подібних орендних правовідносин, викладено такі висновки щодо застосування норм частин 1- 3 статті 11 ГПК України та частини 3 статті 13, частини 3 статті 16 ЦК України:

"59. Частина 2 статті 265 КАС України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним (пункт 84 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

60. Разом з цим, частинами 1- 3 статті 11 ГПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші (крім Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Відтак, Суд вважає, що не відповідатиме вимогам частин 1- 3 статті 11 ГПК України застосування нормативно-правового акта, який не відповідає принципу верховенства права (є протиправним), прийнятий суб`єктом владних повноважень поза межами його повноважень та всупереч встановленому законом порядку, що вже встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

61. До аналогічних висновків дійшов і Касаційний адміністративний суд у постановах від 04.12.2018 у справі № 816/52/17, від 04.12.2018 у справі № П/811/658/16, від 03.06.2019 у справі № 817/622/16, підсумувавши, що до суб`єкта господарювання не може застосовуватися нормативно-правовий акт, який на момент його застосування уповноваженим суб`єктом владних повноважень вже визнано судом незаконним.

62. Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що покладення на суб`єктів господарювання обов`язку виконати Рішення Криворізької міської ради не відповідатиме вимогам статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі рішення не відповідають вимозі законності (що встановлено судовими рішеннями у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17), дотримання якої є однією з обов`язкових умов допустимого втручання у право на мирне володіння майном.

63. Покладення на Відповідача зазначеного обов`язку становило б порушення принципу належного урядування, на обов`язковості дотримання якого неодноразово наголошував Європейський Суд з прав людини. Так, Європейський Суд з прав людини послідовно зазначав, що "помилки державних органів повинні служити на користь постраждалих осіб, особливо за відсутності іншого приватного інтересу. Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються" (рішення в справах "Ґаші проти Хорватії" (заява № 32457/05, пункт 40); "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08, пункт 74); "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (заява № 36548/97, пункт 58); "Трґо проти Хорватії" (заява № 35298/04, пункт 67)). Суд вважає, що покладення на Відповідача обов`язку виконувати положення Рішень Криворізької міської ради, визнаних нечинними, означало б виправлення помилок Криворізької міської ради, допущених при прийнятті таких рішень, за рахунок Відповідача, що не відповідає принципу належного урядування.

64. Пред`явлення позову у вказаній справі мало місце після набрання законної сили судовими рішеннями у справах за позовами про визнання Рішень Криворізької міської ради нечинними, тобто на момент пред`явлення позову у даній справі Позивачеві було відомо про те, що суди у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17 дійшли до висновку про невідповідність законодавству вказаних Рішень Криворізької міської ради. За таких умов, вимоги про сплату коштів на підставі цих рішень, прийнятих Позивачем поза межами повноважень та з порушеннями закону, не відповідають критерію добросовісності та не підлягають задоволенню виходячи зі змісту частини 3 статті 13 ЦК України, відповідно до якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, та виходячи зі змісту частини третьої статті 16 ЦК України, відповідно до якої суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 918/775/23, від 16.04.2024 у справі № 921/186/23, від 30.01.2024 у справі № 916/542/18.

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/8641/21, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20.

Таким чином, визнання протиправним та нечинним у судовому порядку рішення міської ради, яке встановлює розмір нормативної грошової оцінки земель для подальшого визначення розміру земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками, унеможливлює його застосування при обчисленні ставок податку та орендної плати саме з моменту його прийняття.

Отже, судом не приймаються до уваги Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.09.2023 № НВ-5100802132023 та № НВ-5100802142023, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0245 становить - 17 096 408,09 грн., оскільки останні сформовані на підставі недійсної та нечинної технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів)», в зв`язку з чим дані витяги не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки(кадастровий номер 5121010100:01:001:0245) на момент укладання договору становить 13514710,59 грн, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району від 20.03.2019 року, складеного Відділом у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Проте, зазначений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району від 20.03.2019 року, позивачем до суду не надано.

Судом враховано, що відповідач намагався самостійно отримати вказаний витяг шляхом замовлення відомостей в електронному кабінеті на сайті Державного земельного кадастру https://e.land.gov.ua/ (запит № 9915055952019 від 18.12.2019 р.), але у Центрі надання адміністративних послуг Одеської міської ради було отримано, створене за допомогою програмного забезпечення ДЗК, повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, з наступних підстав : « у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості». Крім того, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку також до 21.09.2023 року не містили відомостей про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т. 2, а.с. 217).

З огляду на вимоги ст. 86 ГПК України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, і здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, і зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок (висновок, викладений у п. 50 постанови Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 922/536/18).

Питання сплати податку на землю та орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 регулюється виключно Податковим кодексом України (від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податковим кодексом України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України). Пунктом 271.1 ст. 271 ПК України зазначено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Порядок визначення бази оподаткування земельним податком земель, для яких не виконана нормативна грошова оцінка земельних ділянок, передбачає застосування у якості бази розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області як публічного показника нормативної грошової оцінки земельних ділянок зафіксованого для земель відповідної території (ст. 277 ПКУ).

Згідно даних з офіційного сайту Держгеокадастру, нормативна грошової оцінки одиниці площі ріллі (1 гектару землі) по Одеській області становить 31017,00грн. (посилання на джерело: https://land.gov.ua/informatsiia-shchodo-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-odynytsi-ploshchi-rilli-v-rozrizi-oblastei/).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Таким чином, встановлення правомірності нормативної грошової оцінки земель має виняткове значення для правильного обчисленням сум орендних та податкових зобов`язань.

Оскільки у спірних правовідносинах, що розглядаються в межах даної справи, податковим органом та Біляївською міською радою було визначено суму зобов`язань виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є нечинною з моменту введення, внаслідок скасування рішення про її затвердження, суд приходить до висновку, що такі вимоги не можуть вважатися законними та обґрунтованими за весь період нарахувань.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у даному випадку правомірним є нарахування орендної плати на підставі порядку, визначеного ст. ст. 271 та 288 ПК України, а саме для земельних ділянок, нормативно-грошову оцінку яких не проведено.

Так, розмір орендної плати з часу укладення договору становить: 31017,00 (нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі 1 га по Одеській області) х 2,0468 (розмір земельної ділянки) х 4% (п. 9 договору) = 2 539,4 грн.

Також, відповідно до вимог п. 289.1 ст. 289 ПК України застосована індексація нормативної грошової оцінки земель, яка офіційно оприлюднюється на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в розділі «Ринок та оцінка земель» (https://land.gov.ua/category/napriamy-diialnosti/rynok-ta-otsinka-zemel/). У 2021 та 2022 роках застосований коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель 1,1 та у 2023 році - 1,15.

З урахуванням наведеного, здійснивши власний розрахунок, суд приходить до висновку, що суми річної орендної плати складають:

- за 2021 рік 2 793,37 грн. (31017 х 2,0468 х 4% х 1,1); 232,78 грн. за 1 місяць;

- за 2022 рік 2 793,37 грн. (31017 х 2,0468 х 4% х 1,1); 232,78 грн. за 1 місяць;

- за 2023 рік - 2 920,34 грн. ( 31017 х 2,0468 х 4% х 1.15;) 243,36 грн. за 1 місяць;

При цьому судом враховано, що оскільки у поданих раніше відповідачем деклараціях було визначено суму зобов`язань виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є нечинною з моменту введення, ТОВ «Хладконтакт», через електронний кабінет платника податків на сайті Державної податкової служби України - https://cabinet.tax.gov.ua/ - були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2021 рік (квитанція № 2 про прийняття від 06.03.2023р.), за 2022 рік (квитанція№ 2 про прийняття від 27.12.2023р.) та за 2023 рік (квитанція № 2 про прийняття від 27.12.2023р.).

Крім того, згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 ЗК України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Таким чином, наведена норма свідчить про збереження дії договорів оренди землі з заміною особи Орендодавця, тобто набуття прав, які існували на відповідний момент переходу. При цьому, будь-яких застережень щодо правонаступництва новим Орендодавцем всіх прав та Обов`язків попереднього Орендодавця, в тому числі які існували до моменту заміни сторони, ні наведена норма, ні інші норми законодавства не містять і для відповідного твердження відсутні підстави.

Окрім того, відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року №807-IX, Біляївський район Одеської області ліквідовано та створено Одеський район (з адміністративним центром у місті Одеса) до якого увійшла, зокрема територія Біляївської міської територіальної громади.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12 червня 2020 р. № 720-р. визначено адміністративний центр (м. Біляївка) та затверджено територію Біляївської міської територіальної громади.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1635-р Біляївська районна державна адміністрація реорганізована шляхом приєднання до Одеської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частина 5 цієї статті ЗК України передбачає, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Стаття 527 ЦК України передбачає виконання зобов`язання належними сторонами. Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 527 ЦК України, боржник має права вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Розрізняють універсальне та сингулярне правонаступництво.

За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов`язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи. Сингулярне правонаступництво має місце, коли сторона перепоступається правом вимоги, чи здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе. Розподіл матеріального правонаступництва на універсальне та сингулярне пов`язаний з об`єктом прав та обов`язків, що переходять до правонаступника.

Важливим є правильне визначення моменту переходу прав до правонаступника.

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2021 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Біляївська міська рада стала правонаступником орендодавця. При цьому, Закон не передбачає переходу права вимоги кредитора по простроченим зобов`язанням орендарів при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач набув прав сторони договору оренди з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ у травні 2021 року, тому не має жодних правомочностей щодо стягнення заборгованості за період з 01.06.2020 року і до набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ.

Наведена правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 16.09.2024 у справі № 911/1583/23.

Таким чином, період заявленої до стягнення заборгованості слід обчислювати саме з 28.04.2021 року по 01.07.2023 року.

З огляду на наведене, судом не розглядається доводи відповідача щодо застосування строків позовної давності до періоду стягнення заборгованості.

З урахуванням передбаченого імперативною нормою підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України особливого порядку визначення розміру орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, розмір орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2020 року за встановлений судом період з 28 квітня 2021 року по 01.07.2023 року складає 6139,05 грн. (1885,52грн.(з 28.04.2021 по 31.12.2021) + 2793,37 грн. (за 2022) + 1460,16 грн.(з 01.01.2023 по 01.07.2023, тобто за 6 місяців)= 6139,05).

Отже, заборгованість відповідача з орендної плати складає 6139,05 грн. за період з 28.04.2021 року по 01.07.2023 року.

В свою чергу, судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов даного договору ТОВ "ХЛАДКОНТАКТ" сплачено: 09.08.2021 року у сумі 90098,08 грн. (двома платіжними документами по 45049,04 грн.); 03.09.2021 року у сумі 45049,04 грн.; 10.01.2022 року у сумі 45049,04 грн.; 17.05.2022 року у сумі 90000 грн.; 30.06.2022 у сумі 45000, 04.07.2022 року 45000 грн.; 19.07.2022 року 2026,86 грн.; 21.07.2022 року 20937,36 грн. (двома платіжними документами 2166,93 грн. та 18770,43 грн.); 09.11.2022 року 157379,42грн.

Тобто фактично відповідачем сплачено орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2020 року у більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати в заявленому позивачем розмірі, який суперечить імперативній нормі закону.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача щодо незаконності та правомірності набуття права власності за Біляївською міською радою Одеського району Одеської області на земельну ділянку, площею 2,0468 га, кадастровий номер 5121010100:01:001:0245, оскільки це не стосується предмету спору у даній справі.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Приймаючи до уваги відмову судом у позові у повному обсязі, судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 14 листопада 2024 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	04.11.2024
Оприлюднено	18.11.2024
Номер документу	123042191
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.11.2024 по справі 916/4149/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/4149/23

Рішення від 04.11.2024

Рішення
від 04.11.2024 по справі 916/4149/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ