Рішення

від 15.11.2024 по справі 925/1037/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Черкаси справа №925/1037/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом приватного підприємства «Центрсталь плюс» (вул.Михайла Бойчука, 41, м.Київ, 01014, ідентифікаційний код 36387537)

до Приватного акціонерного товариства «Миронівська Птахофабрика» (вул.Слобода, 25, с.Степанці, Черкаський район, Черкаська область, 19031, ідентифікаційний код 30830662)

про стягнення 14530,25 грн,

19.08.2024 приватне підприємство «Центрсталь плюс» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до приватного акціонерного товариства «Миронівська Птахофабрика», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 14160,00 грн передоплати за договором поставки №БВ-МПФ-02-10-2023 від 02.10.2023, 38,30 грн 3% річних, 331,95 грн пеня. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки було сплачено на користь відповідача передоплату на металобрухт у розмірі 35000,00 грн, проте відповідач виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару частково та поставив відповідачу товар на суму 20840,00 грн, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 14160,00 грн, за примусовим стягненням якої разом із нарахованими на нею річними та пенею позивачем і звернувся з позовом до суду.

У відповіді на відзив від 16.10.2024, позивач зазначив, що відзив на позовну заяву подано 14.10.2024, тобто поза межами строку на подання відзиву та не містить клопотання про поновлення чи продовження строку, а тому відзив підлягає залишенню без розгляду. Твердження відповідача щодо безпідставності позовну є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, що спростовується і самим відповідачем, який 09.10.2024 повністю погасив основну заборгованість у сумі 14160,00 грн. Посилаючись на статтю 46 Господарського процесуального кодексу України позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму грошових коштів, які сплачені відповідачем та стягнути з останнього на користь позивача 38,30 грн 3% річних та 331,95 грн пені, а також 3028,00 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена до його електронного кабінету 24.08.2024, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.

14.10.2024 (через систему «Електронний Суд») від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими, а обставини, які викладені у позовній заяві такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. До відзиву на позовну заяву відповідачем долучені докази сплати основної заборгованості у сумі 14160,00 грн. У задоволенні позовних вимог просить суд відмовити повністю. У відзиві на позовну заяву, відповідач також заперечив щодо стягнення судового збору у повному обсязі з відповідача, а витрати на правову допомогу вважає неспівмірними із складністю справи, значно перевищеними та не обґрунтованими належними доказами.

Приписами статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 8 та 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Статями 113-116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області про відкриття провадження у справі від 22.08.2024, якою відповідачу було встановлено 15-ти денний строк для подачі відзиву, було доставлено до електронного кабінету відповідача 24.08.2024, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного лист до його електронного кабінету 24.08.2024, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.

Отже, п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження сплив 09.09.2023 (оскільки 08.09.2024 вихідний день, неділя).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначалось судом вище, відзив на позовну заяву поданий відповідачем 14.10.2024 за допомогою системи «Електронний Суд», з пропуском строку для його подачі, клопотання про поновлення процесуального строку вказаний відзив не містить, тому відзив на позовну заяву судом не приймається до розгляду.

Щодо заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2024, то суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частина 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 відкрито провадження у справі, а позивач звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог 16.10.2024, тобто з пропуском строку для її подачі, у заяві відсутнє клопотання про поновлення процесуального строку, тому суд залишає цю заяву без розгляду.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

02.10.2023 між приватним підприємством «Центрсталь Плюс» (контрагент, покупець, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Миронівська Птахофабрика» (МХП, постачальник, відповідач у справі) було укладено договір поставки №БВ-МПФ-02-10-2023 (далі договір). За умовами цього договору МХП зобов`язується у встановлені строки, передати у власність контрагента для подальшого використання у господарській діяльності товар, який зазначений у додатку до договору, а контрагент прийняти та сплатити певну грошову суму за товар (пункт 1.1 договору).

Додаток 2 визначає предмет договору, умови поставки, порядок приймання та оплати товару, інше (пункт 1.2.2 договору).

Порядок та умови оплати товару, ціна на нього, зазначені в додатках до договору (пункт 2.1 договору).

МХП здійснює поставку товару згідно з умовами, які передбачені у додатках до цього договору (пункт 3.1 договору).

У випадку порушення терміну поставки товару, МХП зобов`язано сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення (пункт 5.1 договору).

Будь-які доповнення до договору зазначаються в додатках до договору (пункт 6.2 договору).

До договору між сторонами підписано додаток №2, згідно з яким точний асортимент та найменування товару, його кількість, вартість, загальний термін та місце поставки (погодженні сторонами з урахування пункту 4 цього додатку до договору), визначаються сторонами у специфікації, підписаній обома сторонами, що підтверджує замовлення (пункт 2 додатку №2 до договору).

Поставка товару здійснюється у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року з урахуванням змін), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього договору, або на наступних умовах, що погоджуються сторонами згідно з цим додатком до договору:

«Самовивіз зі складу МХП»: поставка товару здійснюється на склад МХП, який визначений згідно з умовами цього додатку до цього договору. Завантаження товару на транспортний засіб здійснюється силами та за рахунок МХП. Приймання товару по якості та кількості здійснюється відповідно до супровідних документів на товар (товарно-транспортна та видаткова накладна) за місцем поставки. Уповноважений представник контрагента повинен перевірити товар в момент його приймання і підписати товаросупровідні документи. У випадку встановлення при прийманні товару невідповідності поставленого товару по кількості/якості супровідним документам, контрагент негайно повідомляє про це МХП. У випадку відсутності повідомлення від контрагента із зауваженнями до кількості/якості товару до моменту підписання товаросупровідних документів такий товар вважається прийнятим контрагентом без зауважень. Датою поставки є дата підписання контрагентом видаткової накладної про прийняття товару. Транспортний засіб з завантаженим товаром отримує дозвіл на виїзд з території МХП тільки після підписання контрагентом видаткової накладної (пункт 4 додатку №2 до договору).

Контрагент здійснює платежі шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок МХП у розмірі 100% від вартості товару протягом одного календарного дня від дати поставки (пункт 6 додатку №2 до договору).

02.10.2023 між сторонами за договором підписано специфікацію №1, згідно з якою відповідач зобов`язався поставити позивачу товар, а саме брухт двигунів, двері металеві б/в, металобрухт чорних металів, брухт міді та металобрухт алюмінієвих металів. Відповідно до пункту 4 специфікації №1 термін поставки визначається сторонами шляхом обміну СМС, електронними повідомленнями щодо підтвердження замовлення наступними уповноваженими представниками сторін, що вказані в преамбулі договору.

06.11.2023 між сторонами за договором підписано специфікацію №2, згідно з якою відповідач зобов`язався поставити позивачу товар, а саме брухт двигунів та металобрухт кольорових металів (силовий кабель). Відповідно до пункту 4 специфікації №2 термін поставки визначається сторонами шляхом обміну СМС, електронними повідомленнями щодо підтвердження замовлення наступними уповноваженими представниками сторін, що вказані в преамбулі договору.

Платіжними інструкціями №261 від 10.11.2023 на суму 10000,00 грн та №264 від 13.11.2023 на суму 25000,00 грн позивач перерахував на користь відповідача 35000,00 грн, у призначенні платежу у цих інструкціях вказано передоплата за металобрухт згідно з договором №БВ-МПФ-02-10-2023 від 02.10.2023.

На підставі видаткової накладної №ПМ300011824 від 10.11.202310.11.2023 відповідач поставив позивачу товар вартістю 20840,00 грн, а саме металобрухт кольорових металів у кількості 480,00 кг на суму 8640,00 грн та брухт двигунів у кількості 610,00 кг на суму 12200,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія вимоги про повернення грошових коштів №127 від 05.07.2024, у якій зазначено, що отримавши кошти у рахунок попередньої оплати вартості товару у сумі 14160,00 грн, відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав та не поставив позивачу товар на цю суму, тому позивач вимагав повернути грошові кошти у розмірі 14160,00 грн. Доказів направлення цієї вимоги матеріали справи не містять.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар разом із нарахованими на неї пенею та 3% річними.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, яка встановлена у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами додатку №2 до договору, точний асортимент та найменування товару, його кількість, вартість, загальний термін та місце поставки (погодженні сторонами з урахування пункту 4 цього додатку до договору), визначаються сторонами у специфікації, підписаній обома сторонами, що підтверджує замовлення. Поставка товару здійснюється у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року з урахуванням змін), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього договору.

Судом також встановлено, що між сторонами було підписано Специфікації №1 та №2, згідно з якими відповідач зобов`язався поставити позивачу визначений у них товар. Відповідно до пункту 4 Специфікацій термін поставки визначається сторонами шляхом обміну СМС, електронними повідомленнями щодо підтвердження замовлення наступними уповноваженими представниками сторін, що вказані в преамбулі договору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд констатує, що за умовами договору покупець здійснює розрахунок за товар шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок МХП у розмірі 100% від вартості товару протягом одного календарного дня від дати поставки, а строк поставки товару визначається сторонами шляхом обміну СМС, електронними повідомленнями щодо підтвердження замовлення наступними уповноваженими представниками сторін, що вказані в преамбулі договору.

У матеріалах справи відсутні будь які докази, які б свідчили про те, що сторонами за договором було узгоджено строк поставки товару асортимент, кількість та вартість якого була визначена у Специфікаціях, крім того умовами договору не передбачено попередньої оплати товару покупцем.

За доводами позивача, ним як передоплату було перераховано на користь відповідача 35000,00 грн, один платіж було здійснено 10.11.2023 на суму 10000,00 грн (у день отримання позивачем товару на суму 20840,00 грн) та 13.11.2023 на суму 25000,00 грн, тобто через два дні після поставки. Залишок суми, яка була перерахована позивачем та на яку не був поставлений товар становить 14160,00 грн.

Питання попередньо оплати за договором купівлі-продажу урегульовано у статті 693 Цивільного кодексу України, згідно з якими якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару (певної партії товару) і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.08.2023 у справі №927/211/22 зазначив, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, за умовами договору сторонами не було узгоджено строк поставки товару. Крім того, як свідчать матеріали справи сторонами не було визначено обов`язок покупця оплачувати товар наперед, тобто до його передання покупцю. Судом також не приймається, як належний доказ, направлення відповідачу вимоги про повернення грошових коштів №127 від 05.07.2024, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що ця вимога була направлена відповідачу.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, умовами договору сторони не визначили строк, протягом якого відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару, а позивачем не доведено що ним були вчиненні будь які дії які б свідчили про його готовність та бажання отримати товар. Отже, договірні відносини між сторонами цього спору продовжують існувати, а вимога про повернення суми попередньої оплати є безпідставною.

Позивач не звертався до відповідача з вимогою про виконання його зобов`язання, тому на момент звернення з цим позовом до суду позивач належними та допустимими доказами не довів прострочення виконання відповідачем його обов`язку з поставки товару відповідно до вимог статей 662, 663 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, оскільки позивач не довів того, що строк поставки за укладеним між сторонами правочином сплив, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати у розмірі 14160,00 грн в межах цього спору, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що вимоги про стягнення з відповідача пені та річних є похідними вимогами від основної, у якій суд відмовив, підстав для задоволення вимог позивача у цій частині у суду також не має.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко