Рішення

від 15.11.2024 по справі 925/986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Черкаси справа №925/986/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Уманської міської ради (площа Соборності, 1, місто Умань, Черкаська область, 20301, ідентифікаційний код 26535796)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСЕ» (площа Грецька, 3/4, місто Одеса, 65026, ідентифікаційний код 38289466)

про стягнення 16481,83 грн,

05.08.2024 Уманська міська рада звернулася у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС», у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСЕ» на користь позивача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки із кадастровим номером 7110800000:02:005:1151, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1952 га без правовстановлюючих документів (без укладеного договору оренди) за період з 08.10.2020 до 03.06.2021 у розмірі 16481,83 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користувався земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належить йому, здійснював фактичне користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування, що є порушенням прав територіальної громади міста через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету. У добровільному порядку безпідставно збережені кошти у сумі 16481,83 грн відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для їх примусового стягнення з відповідача. Розмір безпідставно збережених коштів відповідач обґрунтовує актом визначення та відшкодування розміру збитків, які заподіяні внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів №7 від 03.06.2021 та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.03.1993.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

При відкритті провадження у справі судом враховано положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що спір стосується стягнення з відповідача збитків за користування земельною ділянкою на якій у спірний період знаходилось майно відповідача та місцезнаходження цієї ділянки - м.Умань Черкаської області, суд дійшов висновку, що цей спір підсудний Господарському суду Черкаської області.

10.09.2024 позивач надіслав суду заяву про зміну предмету позову, у якій виклав прохальну частину позовної заяви у новій редакції, додатково зазначивши рахунок, на який у разі задоволення позову слід стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти та обґрунтовуючи внесення цих змін повноваженням виконавчого комітету Уманської міської ради, як розпорядника коштів місцевого бюджету.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Проаналізувавши зміст позовної заяви та заяви про зміну предмета позову, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява за своєю суттю не є заявою про зміну предмету позову, а є лише уточненням прохальної частини позовної заяви у частині зазначення розрахункового рахунку, а тому суд розцінює її як уточнення прохальної частини позову.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 26.08.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та є адресою місцезнаходження відповідача (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте ця ухвала суду не була вручена відповідачу та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату відкриття провадження у справі і на дату прийняття судом рішення у справі, адресою місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСЕ» є площа Грецька, 3/4, місто Одеса. На цю адресу суд і направляв ухвалу суду про відкриття провадження у справі, ухвала суду вручена не була та повернулась до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено необ`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Про відкриття провадження у справі, судом також було повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені у частині першій статті 121 цього Кодексу.

Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідача про розгляд справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

У силу положень пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» Уманська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:005:1151, площею 0,1952 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , що підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Право комунальної власності зареєстровано в реєстрі 28.12.2021.

15.10.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» (ідентифікаційний код 38289466) на підставі договору купівлі-продажу майна комунальної власності від 08.10.2020 (серія та номер 1868) зареєстровано право власності на комплекс будівель та споруд: нежитлова будівля, майстерня, А-1 площею 79,4 м2, нежитлова будівля, майстерня, Б-1, площею 183,4 м2, нежитлова будівля В-1, площею 117,9 м2, нежитлова будівля, склад Г-1, площею 37,2 м2, нежитлова будівля, склад, Д-1, площею 83,2 м2. Вказане нерухоме майно знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №401733501)

18.10.2023 це нерухоме майно на підставі акту приймання-передачі від 18.10.2023 було відчужено Товариством з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» (ідентифікаційний код 38289466) на користь ОСОБА_1 , що підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» зверталося до позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням засідання постійної комісії з питань комунальної власності, містобудування, архітектури, земельних відносин, підприємництва, реклами, туризму, повернення громаді незаконно відчужених об`єктів, яке оформлене протоколом №14 від 26.03.2021 комісією вирішено відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , оскільки детальний план цієї території не розроблявся, а згідно з генеральним планом, вона відноситься до земель промисловості (а.с.11).

Вказана інформація також міститься у копії листа №11/08-2021 від 11.08.2021, який був направлений Товариством з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» Управлінню містобудування, землевпорядкування комунального майна будівельного контролю. У цьому листі Товариство зазначає, що протоколом №21 від 15.10.2020 комісією Уманської міської ради погоджено включення до проекту рішення міської ради про надання дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Проте, в подальшому, протоколом №14 від 26.03.2021 комісією Уманської міської ради відмовлено у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю ««СНІГОВИК-УМАНЬ» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Якими причинами керувалась комісія при відмові через 6 місяців у клопотанні Товариством з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» невідомо (а.с.41).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001662102024 земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:005:1151, площею 0,1952 га зареєстрована 17.09.2019 з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (категорія земель землі житлової та громадської забудови) та розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.34-35).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1370 від 19.05.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:005:1151, площею 0,1952 га станом на 01.01.2021 становить 839 850,01 грн (а.с.36).

Рішенням Уманської міської ради №1-6/7 від 16.02.2016 встановлені ставки орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності на території міста Умань, до якого додано додаток, згідно з яким ставка орендної плати за користування земельними ділянками, які використовуються для будівництва та обслуговування інших будівель громадської споруди становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Рішенням Уманської міської ради №7.1855/7 від 30.11.2018 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам у місті Умань.

Рішенням Уманської міської ради №75-11/8 від 29.03.2021 встановлені ставки орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності на території міста Умань, до якого додано додаток, згідно з яким ставка орендної плати за користування земельними ділянками, які використовуються для будівництва та обслуговування інших будівель громадської споруди становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

За доводами позивача, у період з 08.10.2020 до 03.06.2021 між сторонами не укладався договір оренди землі і землекористувач не сплачував кошти за здійснення користування землею. 03.06.20221 комісією у складі заступника начальника управління начальника відділу містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради Сосонюк Л.М. та членами комісії складено акт №7, згідно з яким, збитки за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1952 га, які нанесені Товариством з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» у зв`язку із несплатою орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 08.10.2020 до 03.06.2021 становлять 16481,83 грн. Цей акт затверджено рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради №322 від 12.07.2021.

29.07.2021 відповідачу надіслано лист-повідомлення №326/14-11 від 28.07.2021 із пропозицією добровільно відшкодування суму збитків у сумі 16481,83 грн, які заподіяні внаслідок використання відповідачем земельної ділянки на якій розташовано майно відповідача без правовстановлюючих документів (а.с.40).

У відповідь на цей лист, відповідач надіслав позивачу лист №11/08-2021 від 11.08.2021, у якому зазначив, що Товариство є платником земельного податку за земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , а тому нарахування орендної плати у розмірі 16481,83 грн є порушенням принципів податкового законодавства, подвійним оподаткуванням одного і того же об`єкту оподаткування, а тому є безпідставним (а.с.41).

Судом встановлено, що згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 17.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» змінило найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСЕ», про що внесені відповідні зміни про юридичну особу у Єдиний державний реєстр (номер запису 1009071070009000575), проте ідентифікацій код юридичної особи залишився незмінним 38289466.

Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Отже, в результаті зміни найменування юридичної особи, нова юридична особа не утворилась її ідентифікаційний код не змінився, що на переконання суду свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСЕ» є належним відповідачем у цій справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача, як землекористувача, який використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, збитків у розмірі орендної плати.

Як свідчить зміст позовних вимог, позивач посилається на наявність у відповідача права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві комунальної власності, при цьому обґрунтовує визначення розміру своїх грошових вимог актом про визначення збитків за користування земельною ділянкою та наявністю у діях відповідача ознак порушення земельного законодавства щодо використання земельної ділянки без договору оренди, що є підставою для нарахування збитків згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.03.1993.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 157 Земельного Кодексу України). Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 (далі Порядок).

Відповідно до положень Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, які заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (пункт 1 Порядку). Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (пункт 2 Порядку). Відповідно до пункту 3 Порядку, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Пункт 3 Порядку встановлює, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. А під неодержаним доходом розуміється, зокрема, дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного Кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Водночас судом встановлено, що відповідачем не заподіяно ніяких збитків (погіршення якості землі або приведення її у непридатність), які б підлягали визначенню комісіями створеними на підставі вищезазначеного порядку. Тобто законодавець чітко розмежовує недоотриманий дохід та збитки, які можуть бути заподіяні внаслідок погіршення якості землі або приведення її у непридатність. Будь-яких доказів іншого позивач суду не надав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 02.06.2020 у справі №922/2417/19).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у спірний період не було укладено договору оренди землі, хоча відповідач і звертався до позивача з клопотанням про надання дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю «СНІГОВИК-УМАНЬ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому у користування спірної земельної ділянки. Рішенням комісії позивача було відмовлено у цьому клопотанні з посиланням на відсутність детального плану цієї території та віднесення її до земель промисловості.

Судом встановлено, що нерухоме майно, що у спірний період належало на праві власності відповідачу та знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 7110800000:02:005:1151, площею 0,1952 га, власником якої є Уманська міська рада.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Враховуючи викладене, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Судом встановлено, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1 для земель несільськогосподарського призначення.

За розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, за період з 08.10.2020 до 03.06.2021 розмір заборгованості відповідача становить 16481,83 грн (за період з 08.10.2020 до 31.12.2020 5851,40 грн, за період з 01.01.2021 до 28.03.2021 6005,50 грн, за період з 29.03.2021 до 03.06.2021 4624,93 грн).

Судом перевірений розрахунок позивача щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів та встановлено, що він є повністю ідентичним розрахунку розміру збитків, які визначені у акті позивача та здійснений з урахуванням нормативно грошової оцінки, яка становить 839 850,01 грн та згідно з рішеннями Уманської міської ради, яким була встановлена ставка орендної плати за користування земельними ділянками, які відведені під будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови у розмірі 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Відповідно до пункту 288.5 Податкового Кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (288.5.1).

Отже, розрахунок збитків може бути застосований судом при визначенні розміру безпідставно збережених коштів.

Як слідує з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній у спірний період не сплачував позивачу за користування спірною земельною ділянкою плату за землю. Отже, відповідач за вказаний період фактично збільшив своє майно (безпідставно зберіг у себе кошти), а позивач втратив його на суму 16481,83 грн. Вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі наведених положень з відповідача підлягає до відшкодування судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСЕ» (площа Грецька, 3/4, місто Одеса, 65026, ідентифікаційний код 38289466) на користь Уманської міської ради (площа Соборності, 1, місто Умань, Черкаська область, 20301, ідентифікаційний код 26535796) (отримувач виконавчий комітет Уманської міської ради, код ЄДРПОУ 04061613, ІПН 040616123052, юридична адреса: пл.Соборності,1 м.Умань, Уманський район, Черкаська область, розрахунковий рахунок: UA648201720344280053000032947, Держказначейська служба України, м.Київ, Уманське УДКСУ) безпідставно збережені кошти у розмірі 16481,83 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСЕ» (площа Грецька, 3/4, місто Одеса, 65026, ідентифікаційний код 38289466) на користь виконавчого комітету Уманської міської ради (площа Соборності, 1, місто Умань, Черкаська область, 20301, ідентифікаційний код 04061613) 3028,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко